ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/23/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
прокуратури - не з`явилися,
позивачів - не з`явилися,
відповідача - Фрідман О. О.,
третьої особи - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 (судді: Іоннікова І. А. - головуючий, Тарасенко К. В., Разіна Т. І.) та ухвалу Господарського суду Київської області від 22.12.2020 (суддя Саванчук С. О.) у справі
за позовом прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" та Державного підприємства "Київське лісове господарство"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливсько-рибальський клуб "Ярик"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Київська обласна рада
про розірвання договорів про умови ведення мисливського господарства та про умови здійснення біотехнічних заходів,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У січні 2020 року прокурор Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства (далі - Управління лісового та мисливського господарства), Державного підприємства "Клавдієвське лісове господарство" (далі - ДП "Клавдієвське лісове господарство") та Державного підприємства "Київське лісове господарство" (далі - ДП "Київське лісове господарство") звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливсько-рибальський клуб "Ярик" (далі - ТОВ "МРК "Ярик") про розірвання договорів про умови ведення мисливського господарства та про умови здійснення біотехнічних заходів.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов укладених з ДП "Клавдієвське лісове господарство" та ДП "Київське лісове господарство" договорів, зокрема, щодо забезпечення вільного доступу населення до території, де облаштовано біотехнічні споруди для здійснення загального користування лісовими ресурсами.
1.3. Згідно з ухвалою Господарського суду Київської області від 13.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання суду на 06.02.2020.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.02.2020 зупинено провадження у справі № 911/23/20, яке було поновлено ухвалою від 17.08.2020 із призначенням підготовчого засідання суду на 14.09.2020.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.09.2020 закрито підготовче провадження у справі № 911/23/20 та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні 01.10.2020, який було відкладено на 02.11.2020.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2020 справу № 911/23/20 передано для розгляду судді Саванчук С. О.
Згідно з ухвалою Господарського суду Київської області від 06.11.2020 суддею Саванчук С. О. прийнято до свого провадження справу № 911/23/20. Призначено повторно підготовче провадження на 01.12.2020.
1.4. 09.09.2020 та 01.12.2020 до Господарського суду Київської області надійшли клопотання ТОВ "МРК "Ярик" про призначення судової будівельно-технічної експертизи з переліком питань для вирішення питання щодо відхилення від проекту, що має істотне значення для правильного вирішення спору.
14.09.2020 та 01.12.2020 від ТОВ "МРК "Ярик" також надійшли до суду клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог Управління лісового та мисливського господарства до ТОВ "МРК "Ярик", акцуентуючи увагу на тому, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.06.2020 у справі № 809/756/17 за позовом заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства про припинення права користування мисливськими угіддями Товариства з обмеженою відповідальністю "Верховина - ДС", надане товариству на підставі рішення Івано-Франківської обласної ради від 08.09.2006 № 87-5/2006 та договору про умови ведення мисливського господарства від 06.07.2009, дійшла висновку, що позови уповноваженого органу про припинення права користування мисливськими угіддями повинні розглядатися адміністративними судами.
ТОВ "МРК "Ярик" 14.09.2020. та 01.12.2020 подало клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Київську обласну раду.
01.12.2020 від ТОВ "МРК "Ярик" надійшло до суду клопотання про залишення позову без розгляду, з посиланням, зокрема, на статтю 23 Закону України "про прокуратуру" у зв`язку із ненаданням прокурором належних та допустимих доказів того, що позивачі не можуть чи не бажають здійснювати захист інтересів держави, а сама по собі обставина їх незвернення до суду з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання функцій із захисту інтересів держави.
1.5. Прокурор, заперечуючи проти задоволення клопотання ТОВ "МРК "Ярик" про залишення позову без розгляду, наголошував, зокрема, на тому, що прокурор у позовній заяві визначив трьох позивачів - ДП "Клавдієвське лісове господарство" та ДП "Київське лісове господарство" як лісокористувачів, а також Управління лісового та мисливського господарства як органу управління державним майном, що перебуває у користуванні державних підприємств у зв`язку із неналежним захистом позивачами інтересів держави у спірних правовідносинах. Бездіяльність зазначених органів стала підставою для звернення прокурора з позовом для захисту інтересів держави. При цьому прокурор дотримався приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Заперечуючи проти клопотання ТОВ "МРК "Ярик" про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, прокурор зазначав, що у справі будь-які питання, які потребують спеціальних знань і зумовлюють необхідність призначення судової експертизи із зупиненням провадження у справі, відсутні.
Щодо клопотання ТОВ "МРК "Ярик" про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Київської обласної ради, прокурор зазначив, що рішення суду у цій справі не може вплинути на права та обов`язки Київської обласної ради, отже, таке клопотання не підлягає задоволенню.
Прокурор також просив відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "МРК "Ярик" про закриття провадження в частині позовних вимог Управління лісового та мисливського господарства, акцентуючи увагу на тому, що в цьому випадку цей орган не є суб`єктом владних повноважень, а є рівноправним суб`єктом господарських правовідносин, оскільки зазначене Управління є однією із сторін договору про умови ведення мисливського господарства, отже, спір підлягає вирішенню у порядку цивільної (господарської) юрисдикції.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.12.2020, яку залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021, вирішено, зокрема, таке:
- задоволено клопотання ТОВ "МРК "Ярик" та залучено Київську обласну раду до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (підпункт 1.1 пункту 1 ухвали суду);
- у задоволенні клопотання ТОВ "МРК "Ярик" про закриття провадження у справі відмовлено повністю (пункт 2 ухвали суду);
- клопотання ТОВ "МРК "Ярик" про залишення позову без розгляду задоволено, позов прокурора в інтересах держави в особі ДП "Клавдієвське лісове господарство" та ДП "Київське лісове господарство" до ТОВ "МРК "Ярик" залишено без розгляду (підпункти 3.1 та 3.2. пункту 3 ухвали суду);
- клопотання ТОВ "МРК "Ярик" про призначення судової будівельно-технічної експертизи задоволено, вирішено призначити судову експертизу у справі № 911/23/20 (підпункт 4.1 пункту 4 ухвали суду);
- зупинено провадження у справі № 911/23/20 на час проведення експертизи (пункт 5 ухвали суду).
2.2. Суди попередніх інстанцій, залишаючи без розгляду позов прокурора, поданий в інтересах держави в особі ДП "Клавдієвське лісове господарство" та ДП "Київське лісове господарство", дійшли висновку, що згідно з останньою правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 911/551/19, не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній. При цьому Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що, звертаючись до суду в інтересах держави в особі державного підприємства, яке не є органом державної влади або іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого належить захист інтересів держави, зокрема, в галузі реалізації принципів регулювання земельних відносин або захисту природних ресурсів, прокурор порушив норми частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", згідно з якою здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній не допускається.
В частині призначення експертизи та зупинення у зв`язку із цим провадження у справі, суди дійшли висновку про необхідність спеціальних знань, які потребують дослідженню судовим експертом у цій справі, зокрема, щодо з`ясування питання про відповідність біотехнічної споруди (вольєра) проектно-технічній документації.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Київської області від 22.12.2020 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021, прокурор у касаційній скарзі просить їх скасувати в частині залишення позову прокурора в інтересах держави в особі ДП "Клавдієвське лісове господарство" та ДП "Київське лісове господарство" (пункти 3.1. 3.2 ухвали суду першої інстанції) та в частині призначення експертизи і зупинення провадження у справі (пункти 4.1, 5 ухвали суду першої інстанції) та направити справу для продовження розгляду справи до Господарського суду Київської області, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неправильним застосуванням судами норм матеріального права (статей 1311 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру") та порушенням судами норм процесуального права (статей 2, 4, 7, 11, частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).
3.1.1. Прокурор наголошує на тому, що прокурор у позовній заяві визначив трьох позивачів - Управління лісового та мисливського господарства, ДП "Клавдієвське лісове господарство" та ДП "Київське лісове господарство", звернувшись до суду з вимогою про розірвання договорів про умови ведення мисливського господарства та про умови здійснення біотехнічних заходів, оскільки стороною договору про умови ведення мисливського господарства від 05.02.2013 є Управління лісового та мисливського господарства, стороною договору про умови здійснення біотехнічних заходів від 12.09.2017 є ДП "Клавдієвське лісове господарство", а стороною договору про умови здійснення біотехнічних заходів від 13.09.2017 - ДП "Київське лісове господарство".
Прокурор зазначає, що ефективний спосіб захисту порушених прав та законних інтересів держави неможливий без розірвання оспорюваних договорів, і такий спосіб захисту неможливий за відсутності державних підприємств у складі учасників справи, оскільки вирішення відповідного спору безпосередньо пов`язане з обсягом їх речових прав на спірне майно. Звернення прокурора у цьому випадку не суперечить статті 23 Закону України "Про прокуратуру", так як ця норма не містить застережень щодо можливості представництва інтересів держави в особі державних підприємств.
Звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства, прокурор виконує конституційну функцію захисту порушених прав та законних інтересів держави у спосіб, який би відповідав суті порушеного права та змісту речових прав учасників спірних правовідносин, що безпідставно не враховано судами при прийнятті оскаржуваних рішень.
3.1.2. З приводу призначення судової експертизи та зупинення до закінчення її проведення провадження у справі, прокурор акцентує увагу на тому, що для з`ясування поставлених в ухвалі суду першої інстанції питань не потрібні спеціальні знання, оскільки в матеріалах справи є належні та допустимі докази, а саме акти обстежень від 29.08.2019 та від 18.12.209, проведених працівниками ДП "Клавдієвське лісове господарство" та ДП "Київське лісове господарство" з долученням фото з місця обстеження, а також листи ДП "Клавдієвське лісове господарство" від 19.09.2019 № 254/08, від 18.11.2019 № 32/02, лист Бородянського відділення поліції Ірпінського відділу Головного управління Національної поліції в Київській області від 11.11.2019 № 4763 та висновок від 30.10.2019, які підтверджують використання відповідачем - ТОВ "МРК "Ярик" земельних ділянок лісогосподарського призначення всупереч вимогам чинного законодавства та з істотним порушенням умов договору.
Отже, прокурор вважає, що будь-яких підстав для призначення у справі № 911/23/20 судової будівельно-технічної експертизи немає.
3.2. ТОВ "МРК "Ярик" подало до суду заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора, посилаючись на правові позиції, викладені Верховним Судом у постановах від 04.01.2021 у справі № 911/1150/20, від 15.09.2020 у справі № 911/551/19, від 29.05.2018 у справі № 915/955/169, від 07.10.2020 у справі № 911/1759/19, щодо позовів органів прокуратури в інтересах лісництв, що мають статус державних підприємств.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "МРК "Ярик" просить відмовити у її задоволенні, вказуючи щодо призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи на те, що, виходячи з предмета та підстав позову, доводів та заперечень учасників справи, з`ясування питання про відповідність біотехнічної споруди (вольєра) проектно-технічній документації має визначальне значення для встановлення обставин справи та є способом реалізації основоположних засад господарського судочинства - змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів та доказів перед судом.
Висновок судового експерта в цьому випадку за результатами вирішення поставлених питань надасть об`єктивну інформацію з приводу відповідності облаштованого вольєру проектній документації.
Щодо доводів прокурора в частині оскарження судових рішень про залишення позову без розгляду, ТОВ "Мисливсько-рибальський клуб "Ярик" наголошує, що у постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 сформовано відповідні висновки щодо застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру", які повністю підтверджують висновок судів попередніх інстанцій та наявність підстав для залишення позову без розгляду у цій справі.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Ухвалою Верховного Суду від 29.06.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора та одночасно зупинено касаційне провадження у справі № 911/23/20 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 911/2169/20.
16.08.2021 (подано 26.07.2021) до Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "МРК "Ярик" про поновлення провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 19.08.2021 касаційне провадження у справі поновлено, призначено розгляд справи у судовому засіданні нав 14.09.2021.
4.2. Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні представника відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з огляду на таке.
4.3. Як свідчать матеріали справи, предметом позову у справі, що розглядається є вимога прокурора в інтересах держави в особі Управління лісового та мисливського господарства, ДП "Клавдієвське лісове господарство" та ДП "Київське лісове господарство" до ТОВ "МРК "Ярик" про розірвання договорів про умови ведення мисливського господарства та про умови здійснення біотехнічних заходів.
4.4. У пунктах 8.1.- 8.4. постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 зазначено таке:
"Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
8.2. Згідно із частиною третьою статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
8.3. Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
8.4. Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
8.5. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункт 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
8.6. Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. пункт 27 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
8.7. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
8.8. Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
8.9. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон), який набрав чинності 15.07.2015. Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Абзац третій частини третьої цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.
8.10. Беручи до уваги викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.
8.11. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на положення частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті цього засадничого положення відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.
8.12. Цим висновком Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку щодо застосування частини третьої статті 23 Закону в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 363/4656/16-ц, який зводиться до необхідності визначення організаційно-правової форми суб`єкта, в особі якого звертається прокурор, з метою підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді в особі державного підприємства.
8.13. Позов у цій справі Прокурор подав в інтересах держави в особі Уряду, Міндовкілля та ДП з посиланням на їх бездіяльність щодо захисту інтересів держави, які полягають в забезпеченні реалізації принципів регулювання земельних та природоохоронних відносин.
8.14. Беручи до уваги наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі ДП та вважає правильними висновки судів попередніх інстанції про необхідність залишення позову, поданого Прокурором в інтересах держави в особі ДП, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України. Ураховуючи наведене, доводи Скаржника, викладені в підпунктах 4.1 та 4.2 цієї постанови, Велика Палата відхиляє як неналежні з огляду на викладені вище висновки".
4.5. Ураховуючи положення чинного законодавства та правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про залишення позову прокурора в інтересах держави в особі ДП "Клавдієвське лісове господарство" та ДП "Київське лісове господарство" без розгляду через відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі державного підприємства.
Так, суди дійшли правильного висновку, що, звертаючись до суду в інтересах держави в особі ДП "Клавдієвське лісове господарство" та ДП "Київське лісове господарство", які не є органами державної влади або іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції яких належить захист інтересів держави, зокрема, в галузі реалізації принципів регулювання земельних відносин або захисту природних ресурсів, прокурор порушив норми частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", згідно з якою здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній не допускається.
4.6. Прокурор у касаційній скарзі також оскаржує ухвалу Господарського суду Київської області від 22.12.2020, яку залишено без змін судом апеляційної інстанції, в частині призначення експертизи та зупинення провадження у справі (пункти 4.1, 5 ухвали суду першої інстанції).
4.7. Як свідчать матеріали справи, клопотання ТОВ "МРК "Ярик" про призначення судової експертизи обґрунтовано тим, що підставами позову є, в тому числі, невідповідність біотехнічної споруди (вольєра) розділу 5 проекту вольєра для напіввільного утримання та технології штучного розведення оленя європейського, оленя плямистого, лані європейської, козулі європейської та муфлона європейського, розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Укрмисливпроект", що підтверджується актом обстеження від 18.12.2019. Відповідач вважає, що посилання на таку невідповідність проекту не відповідає дійсності, оскільки присутні під час обстеження особи не мали відповідних професійних знань щодо визначення відповідності спірного вольєра вимогами погодженого сторонами проекту, крім того, відповідач заперечує дійсність доказів перевірки, що надана до матеріалів справи і того, що вони стосуються саме об`єкта ТОВ "МРК "Ярик", що свідчить про необхідність призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що для з`ясування обставин, які мають значення для справи, а саме встановлення невідповідності біотехнічної споруди (вольєра) проекту, необхідно призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу та зупинити у зв`язку з її призначенням провадження у справі.
4.8. За змістом частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави для проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (частина 1 статті 100 цього Кодексу).
Згідно з пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи; з питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Пунктом 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини 1 статті 228 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.
Відповідно до частини 1 статті 304 Господарського процесуального України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу.
За змістом пункту 3 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 цього Кодексу суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
4.9. З метою забезпечення єдності та стабільності судової практики, забезпечення передбачуваності застосування правових норм, недопущення порушення прав інших учасників цієї справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що ухвалу суду першої інстанції, залишену без змін постановою суду апеляційної інстанції, в частині призначення експертизи не може бути оскаржено у касаційному порядку, а отже, касаційне провадження з перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 та ухвали Господарського суду Київської області від 22.12.2020 у справі № 911/23/20 у частині призначення судової експертизи слід закрити.
Такий правовий висновок наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі об`єднаної палати від 10.12.2018 у справі № 910/9883/17.
4.10. Стосовно зупинення провадження у справі, то колегія суддів вважає за необхідне акцентувати на тому, що це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунуто.
Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, зумовленим неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.
Ураховуючи, що оскарженою ухвалою суду першої інстанції, залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції у справі, яка розглядається, призначено судову будівельно-технічну експертизу, а для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, суд скористався своїм правом, наданим йому процесуальним законом (частиною 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України). Отже, зазначені дії суду не можуть вважатися порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою наслідки у виді скасування відповідного судового акта.
Визначених Господарським процесуальним кодексом України підстав для скасування оскаржуваної у справі ухвали суду першої інстанції, залишеної без змін судом апеляційної інстанції в частині зупинення провадження у справі, немає.
Аналогічні висновки викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі об`єднаної палати від 10.12.2018 у справі № 910/9883/17.