ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/3547/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б. Ю. (головуючий), Булгакової І. В. і Колос І. Б.
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу підприємства з іноземними інвестиціями "Вайтерра Україна" (далі -Підприємство)
на ухвалу господарського суду міста Києва від 12.04.2021 (суддя Комарова О. С.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 [колегія суддів: Сулім В. В. (головуючий), Майданевич А. Г., Коротун О. М.]
зі справи № 910/3547/21
за позовом фермерського господарства "Кулевча" (далі - Господарство)
до Підприємства,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - Банк),
про стягнення 16 822 351,60 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст вимог
1.1. Господарство звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Підприємства 16 822 351,60 грн. заборгованості, посилаючись на неналежне виконання договору поставки.
1.2. Також Господарство подало до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Підприємства в межах розміру заявлених позовних вимог - 16 822 351,61 грн.
1.3. В обґрунтування заяви Господарство послалося на те, що у відносинах з ним відповідач вже допускав поведінку, яка була направлена на унеможливлення виконання рішення суду у випадку задоволення позову, і з метою недопущення подібної поведінки та ґарантування реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову зі справи позивач вважає, що існує необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.04.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021: клопотання Господарства про вжиття заходів забезпечення позову задоволено; вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Підприємству у розмірі 16 822 351,60 грн., які знаходяться у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем у процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову; у задоволенні клопотання Підприємства про зустрічне забезпечення позову відмовлено.
2.2. Прийняті зі справи ухвала і постанова мотивовані тим, що: наведені заявником обставини, які підтверджені наявними у матеріалах справи доказами, дають обґрунтовані підстави вважати реальною можливість невиконання господарського зобов`язання перед позивачем, що може ускладнити захист прав і інтересів позивача; виходячи з розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, наявні правові підстави для забезпечення позову.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
Підприємство, не погоджуючись з прийнятими ухвалою і постановою, звернулось з касаційною скаргою, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові акти та відмовити у задоволенні клопотання Господарства про забезпечення позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. При ухваленні оспорюваних рішень суди порушили норми статті 7, частин першої і другої статті 13, частини другої статті 136, статей 236 і 284 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4.1.1. За твердженням відповідача, суди попередніх інстанцій відступили від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 зі справи № 914/970/18, стосовно того, що обґрунтованість позову не досліджується під час вирішення питання про забезпечення позову. Так, суди прийняли до уваги та оцінили наявні у справі докази, на які посилається позивач, але із застосуванням цієї позиції відхилили або проігнорували докази, на які посилався відповідач. Суди не врахували докази, які підтверджують добросовісність відповідача та вказують на необґрунтованість заяви позивача про забезпечення позову. У викладеному, за висновком скаржника, вбачається порушення господарськими судами першої і апеляційної інстанцій базових засад господарського судочинства.
4.1.2. Суди "проігнорували ряд доводів відповідача", викладених у запереченні проти клопотання позивача про забезпечення позову та апеляційній скарзі, не надавши їм жодної правової оцінки та не навівши причин їх відхилення.
4.1.3. На переконання Підприємства, відсутні достатньо обґрунтовані підстави та фактичні обставини для вжиття заходів забезпечення позову.
5. Доводи інших учасників справи
Від Господарства і Банку відзиви на касаційну скаргу не надходили.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Стислий виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
6.1. Господарство звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 16 822 351,60 грн. заборгованості щодо оплати вартості поставленого відповідачу 14.09.2018 насіння ріпаку 1 класу врожаю 2018 року в кількості 1 000 тон.
Також позивач просив забезпечити позов накладенням арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову.
6.2. Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання про забезпечення позову, виходив з такого:
між сторонами існував спір з приводу визнання недійсним письмового договору поставки від 13.09.2018 № ОР-14820, а також про витребування безпідставно набутого майна - насіння ріпаку 1 класу врожаю 2018 року в кількості 1 000 тон, вартістю 13 500 000 грн., у межах справи № 916/2087/18, яка розглядалась господарським судом Одеської області;
ухвалою господарського суду Одеської області від 20.09.2018 зі справи № 916/2019/18 задоволено заяву Господарства про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви та накладено арешт на ріпак 1 класу врожаю 2018 року кількістю 1 000 тон, який зберігається у приватного акціонерного товариства "Кулевчанський КХП" відповідно до складської квитанції на зерно від 14.09.2018 року № 220, бланк серії АЦ № 599785;
20.09.2018 Відділом державної виконавчої служби Саратського районного управління юстиції Одеської області (далі - ВДВС) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57269672 та цього ж дня винесено постанову про опис та арешт зазначеного майна. Саме це майно є предметом укладеного між сторонами у спрощений спосіб договору поставки, вимоги про стягнення заборгованості за яким заявлені у межах справи № 910/3547/21;
за результатами розгляду зазначеної справи позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним договір поставки від 13.09.2018 № ОР-14829;
у подальшому, постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 ухвалу господарського суду Одеської області від 20.09.2018 зі справи № 916/2019/18 було скасовано, проте, як вбачається з листа ВДВС від 19.12.2018 № 11043/43-55/4, арешт, накладений постановою від 20.09.2018, станом на 17.12.2018 був чинним;
водночас, за доводами Господарства, 15.12.2018 представниками відповідача здійснено самовільне вивезення майна, арештованого державним виконавцем на підставі ухвали господарського суду Одеської області від 20.09.2018 зі справи № 916/2019/18 без скасування арешту, накладеного органом державної виконавчої служби в межах виконавчого провадження № 57269672. За цим фактом було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні від 16.12.2018 № 12018160420000488 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 388 Кримінального кодексу України (незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації).
6.3. З урахуванням зазначеного, а також зважаючи на те, що метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача і можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову, ураховуючи пов`язаність заходу забезпечення позову з його предметом, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову.
6.4. Причиною подання касаційної скарги зі справи стала незгода Підприємства із вжиттям господарським судом заходів забезпечення позову за клопотанням Господарства.