1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 904/6150/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Кондратова І.Д., Мамалуй О.О.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Омега-Дніпро"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий суддя: Березкіна О.В., судді: Антонік С.Г., Подобєд І.М.)

від 23.06.2021

у справі № 904/6150/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи"

до Приватного підприємства "Омега-Дніпро"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

третьої особи - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Омега-Дніпро", в якому просило звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0310/0807/98-029 від 13.08.2007 у сумі 188 437, 61 доларів США.

1.2. Приватне підприємство "Омега-Дніпро" подало клопотання про залишення позовної заяви без руху, обґрунтоване тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" мало сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 56 110, 99 грн, при цьому позивач сплатив 14 959, 53 грн.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2021 позовну заяву залишено без руху, зобов`язано Позивача протягом 5 днів з дня отримання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази доплати судового збору у розмірі 41 628, 52 грн.

2.2. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2021 залишено без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на підставі частини 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2021 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2021 про залишення позовної заяви без розгляду скасовано, справу передано на розгляд суду першої інстанції.

2.4. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір, виходячи з наданої ним суду оціночної вартості предмета іпотеки, і суд першої інстанції прийняв позовну заяву з такою оцінкою, то той факт, що суд першої інстанції через власний недогляд не звернув на стадії відкриття провадження у справі уваги на точну вартість спірного майна, то часткова недоплата учасником справи суми судового збору не повинна створювати такому учасникові перешкод у доступі до правосуддя на подальших стадіях провадження у справі.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2021, Приватне підприємство "Омега-Дніпро" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2021.

3.2. Скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував, що апеляційну скаргу подано ОСОБА_2 не від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", а від АТ "Альфа-Банк", який не є учасником справи, а отже на підставі статті 264 Господарського процесуального кодексу України апеляційне провадження підлягало закриттю.

Крім того, скаржник зазначає про те, що доводи апелянта щодо правильності сплати судового збору не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

4.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі статтею 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

4.2. Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на підставі частини 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, а саме: не надав докази доплати судового збору у розмірі 41 628, 52 грн.

4.3. Щодо доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції статті 264 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:

1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;

2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

У матеріалах цієї справи є апеляційна скарга вх. № 06-09/734/21 від 21.04.2021, подана АТ "Альфа-Банк" в особі представника за довіреністю Ременюк Тетяни Олександрівни, на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2021у справі № 904/6150/20.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.04.2021 апеляційну скаргу АТ "Альфа-Банк" залишено без руху з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі.

На адресу Центрального апеляційного господарського суду 12.05.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" в особі представника за довіреністю Ременюк Т.О. надійшла заява про усунення недоліків з доказами сплати судового збору, до якої додано апеляційну скаргу (оновлену), де апелянтом зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи".

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2021 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" та призначено її до розгляду.

За результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" Центральним апеляційним господарським судом винесено постанову від 23.06.2021.

З огляду на викладене, за умови наявності в матеріалах справи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", підписаної його повноважним представником, з виконанням вимог частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України шляхом усунення відповідних недоліків, колегія суддів вважає, що в суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для застосування статті 264 Господарського процесуального кодексу України та закриття апеляційного провадження.

4.4. Щодо висновків суду апеляційної інстанції про порушення судом першої інстанції частини 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частин 11, 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Як встановив суд апеляційної інстанції, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" залишено без руху, для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зобов`язано позивача протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати придатний до читання розрахунок заборгованості.

- надати придатну до читання копію Договору Факторингу №15 від 28.11.2012.

- надати докази на підтвердження видачі кредитних коштів у сумі 93 000,00 доларів США Фізичній особі-підприємцю Порядкову Віталію Борисовичу.

- надати докази на підтвердження часткової оплати заборгованість за кредитним договором № 0310/0807/98-029 від 13.08.2007.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2020 у справі № 904/6150/20 після усунення недоліків позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 23.12.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2020 було задоволено клопотання позивача та відкладено розгляд справи на 18.01.2021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2021 призначено підготовче засідання на 18.03.2021.

Відповідач 08.03.2021 подав клопотання про залишення позовної заяви без руху, мотивоване тим, що позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 56 110, 99 грн, при цьому позивач сплатив 14 959, 53 грн, у зв`язку з чим відповідач просив зупинити розгляд справи до виконання позивачем сплати заборгованості з частини судового збору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2021 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" без руху, зобов`язано позивача протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази доплати судового збору у розмірі 41 628, 52 грн.

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що судовий збір сплачено в меншому розмірі, ніж передбачено Законом України "Про судовий збір", що суперечить Господарському процесуальному кодексу України, оскільки висновок про вартість майна, на який посилається позивач, складений 10.03.2020 та має строк дії 6 місяців, позовна заява подана до суду 12.11.2020, отже станом на дату звернення з позовом до суду, взятий за основу для визначення розміру судового збору висновок є неактуальним. Таким чином, на момент звернення з позовом до суду, єдиним документом, в якому визначено вартість майна є договір іпотеки № 0310/0807/98-029-Z-1 від 13.08.2007. В той же час, курс гривні до долара неодноразово змінювався з моменту оцінки в іпотечному договорі, в якому предмет іпотеки сторони оцінили в суму еквіваленту 133 963, 17 доларів США. Враховуючи, що 12.11.2020 (дата звернення до суду з позовом) офіційний курс НБУ становив 28,161 грн. за 1 долар США, за перерахунками суду позивач мав сплатити 56 588, 05 грн. Натомість позивачем до позову надано докази про оплату судового збору у розмірі 14 959, 53 грн.

Також, як встановив суд апеляційної інстанції, з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що 23.03.2021 ухвала суду була отримана позивачем, отже, строк для усунення недоліків позовної заяви закінчився 29.03.2021, оскільки 28.03.2021 припало на вихідний день.

Разом з тим 25.03.2021 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивач фактично надав заперечення на ухвалу про залишення заяви без руху, оскільки зазначив, що ним правильно сплачений судовий збір, виходячи з оціночної вартості майна, складеного ТОВ "Незалежна експертна компанія".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2021 залишено без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на підставі частини 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у сумі 14 959, 53 грн, як з матеріальної вимоги виходячи з оціночної вартості іпотечного майна, яка визначена на підставі висновку ТОВ "Незалежна експертна компанія" у сумі 997 302 грн. У висновку зазначено, що він складений 10.03.2020 та строк дії звіту - шість місяців, оскільки на момент подання позовної заяви строк дії звіту сплив суд першої інстанції вважав, що його не можна брати до уваги при розрахунку суми судового збору, що підлягає сплаті за подання позовної заяви.

При цьому суд першої інстанції встановив, що відповідно до договору іпотеки № 0310/0807/98-029-Z-1 від 13.08.2007 предмет іпотеки оцінюється в 676 514 грн, що за курсом НБУ на день укладення договору становить еквівалент 133 963, 17 долара США.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У пункті 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи (частина 2 статті 163 Господарського процесуального кодексу України).

З врахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, взявши за основу для визначення розміру судового збору вартість предмета іпотеки, зазначену в договорі від 13.08.2007 у еквіваленті в сумі 133 963, 17 доларів США, не врахував, що вартість такого предмета іпотеки в гривні була вказана в розмірі - 676 514 грн, як встановив суд апеляційної інстанції. Тобто, суд першої інстанції, врахувавши зміну курсу долара США до гривні станом на 2020, безпідставно вважав, що відповідно зросла і вартість предмета іпотеки в гривні.

Крім того, виходячи зі змісту частини 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір" та частини 2 статті 163 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції мав здійснити розгляд справи по суті та встановити ціну позову при розгляді справи, і розподілити судові витрати за результатами такого розгляду відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а не залишати позовну заяву без руху, та в подальшому - без розгляду.


................
Перейти до повного тексту