Постанова
Іменем України
15 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 755/10344/20
провадження № 51-2709км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Іваненка І.В.,
суддів Булейко О.Л., Фоміна С.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Голюк І. О.
прокурора Сингаївської А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Куцицького О.А. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Київського апеляційного суду від 03 березня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020000000000139, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 309 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дніпровського районногосуду м. Києва від 16 листопада 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 311 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він у невстановлений досудовим розслідуванням час, реалізовуючи злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропної речовини амфетаміну, через мережу Інтернет за невстановлених обставин придбав прекурсори - фенілнітропропен в особливо великих розмірах, сірчану кислоту, а також ємкості та рідини, необхідні для виготовлення амфетаміну, які став незаконно зберігати за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, 10 листопада 2019 року приблизно у другій половині дня ОСОБА_1 за місцем проживання незаконно виготовив психотропну речовину амфетамін у великих розмірах, яку зберігав без мети збуту.
Крім того, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_1 незаконно придбав психотропну речовину МДМА, яку незаконно зберігав за місцем свого проживання, без мети збуту.
13 листопада 2019 року у проміжок часу з 16:29 год. по 20:04 год при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено та вилучено прекурсор фенілнітропропен загальною масою 40,992 г, що становить особливо великий розмір, прекурсор сірчану кислоту загальним об`ємом 0,47 л, психотропну речовину амфетамін загальною масою 1,613 г, що становить великий розмір, та психотропну речовину МДМА, масою 0, 252 г.
Київським апеляційним судом за апеляцією прокурора вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання із звільненням його від відбування на підставі ст. 75 КК України скасовано та ухвалено новий вирок від 03 березня 2021 року, яким ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 311 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна, за ч. 2 ст. 309 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить вирок апеляційного суду змінити та звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі положень ст. 75 КК України.
Зазначає, що апеляційний суд безпідставно скасував вирок місцевого суду в частині звільнення його підзахисного на підставі положень ст. 75 КК України. Вважає, що апеляційний суд при призначенні його підзахисному покарання належним чином не врахував окремі обставин, які пом`якшують покарання, і дані про особу засудженого.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та просить її відхилити.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінальних правопорушень та правильність кваліфікації його дій в поданій касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи, викладені в касаційній скарзі захисника про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу засудженого через суворість, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.
Відповідно до положень статей370, 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Таке рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Суд апеляційної інстанції зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримався.
Відповідно до змісту матеріалів кримінального провадження встановлено, що прокурор подав апеляційну скаргу, в якій на обґрунтування своєї позиції щодо незаконності вироку виклав змістовні, конкретні доводи про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст. 75 КК України, що призвело до призначення покарання, яке не відповідає вимогам КК України, та просив скасувати вирок місцевого суду й ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання, яке потрібно відбувати реально.
Як встановлено ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно з вимогами ст. 65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.
При цьому, призначаючи ОСОБА_1 покарання, апеляційний суд дотримався вимог ст. 65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого ними кримінального правопорушення, дані про особу винного й навів у вироку переконливі мотиви ухваленого рішення.
Зокрема, судом апеляційної інстанції враховано, що вчинені кримінальні правопорушення відповідно до вимог ст. 12 КК України віднесені до категорії нетяжких і тяжких; дані про особу винного, зокрема, що під час розгляду кримінального поводження в суді апеляційної інстанції він був працевлаштований та позитивно характеризувався за місцем роботи.
Колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції, урахувавши всі обставини, зокрема й ті, на які посилається захисник у своїй касаційній скарзі; із урахуванням обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, дійшов обґрунтованого висновку про призначення покарання, яке потрібно відбувати реально, мотивувавши належним чином своє рішення, та із наведенням у вироку відповідних мотивів обґрунтовано визнав неможливим звільнення ОСОБА_1 на підставі положень ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.
Тому доводи касаційної скарги про неповну чи неправильну оцінку апеляційним судом окремих обставин, які характеризують особу засудженого, а також про не врахування належним чином окремих обставин, які пом`якшують покарання, колегія суддів касаційного суду не вбачає обґрунтованими.
Колегія суддів убачає, що покарання засудженому призначено судом апеляційної інстанції відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно й усебічно розглянути провадження і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, у матеріалах провадження під час касаційного розгляду в межах, визначених ст. 433 КПК України, не встановлено.
Підстав для зміни вироку апеляційного суду, як про це йдеться в касаційній скарзі захисника, не убачається, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 412, 413, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд