ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 713/1699/19
провадження № 51-2691км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Фоміна С.Б.,
суддів Булейко О.Л., Іваненка І.В.,
за участю:
секретаря
судового засідання Письменної Н.Д.,
прокурора Сингаївської А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Кригана Валерія Васильовича на вирок Вижницького районного суду Чернівецької області від 18 березня 2021 року та вирок Чернівецького апеляційного суду від 18 травня 2021 року, постановлені у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Люботина Харківської області, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 307, частиною 2 статті 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 18 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 307, частиною 2 статті 307 КК, та призначено йому покарання: за частиною 1 статті 307 КК - у виді позбавлення волі на строк 5 років; за частиною 2 статті 307 КК - у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців.
На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 27 березня 2019 року о 12 год 35 хв, перебуваючи за місцем свого проживання на АДРЕСА_1, у ході проведення оперативної закупки умисно збув ОСОБА_2 за 700 грн. незаконно придбану ним раніше психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін, вагою 0,1354 г.
Крім цього, ОСОБА_1 17 травня 2019 року о 14 год 20 хв, перебуваючи за місцем свого проживання на АДРЕСА_1, у ході проведення оперативної закупки умисно повторно збув ОСОБА_3 за 300 грн. незаконно придбану ним раніше психотропну речовину, обіг якої обмежено, -амфетамін, вагою 0,1068 г.
Того ж дня о 15 год 40 хв у ході затримання ОСОБА_1 під час проведеного особистого обшуку було виявлено та вилучено 12 згортків із психотропною речовиною, обіг якої обмежено, - амфетаміном, загальною вагою 1, 1240г, яку останній зберігав при собі з метою збуту.
Вироком Чернівецького апеляційного суду від 18 травня 2021 року вирок місцевого суду у частині призначеного покарання скасовано, постановлено у цій частині новий вирок, яким ОСОБА_1 призначено покарання: за частиною 1 статті 307 КК - у виді позбавлення волі на строк 5 років; за частиною 2 статті 307 КК - у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла.
На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, крім житла.
В решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Криган В.В. не погоджується із постановленими стосовно ОСОБА_1 судовими рішеннями, просить їх скасувати, а кримінальне провадження стосовно нього закрити з підстави істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
На обґрунтування своїх вимог стверджує, що в основу рішення місцевого суду про винуватість його підзахисного у вчиненні інкримінованих йому злочинів покладено недопустимі докази. Зокрема, як стверджує сторона захисту, протоколи проведення оперативної закупки від 27 березня та 17 травня 2019 року складені з порушенням вимог, передбачених статтею 252 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки не містять даних про хід слідчої дії та використані задля її фіксації технічні засоби.
Стверджує, що протоколи огляду покупця від 27 березня та 17 травня 2019 року було складено за відсутності понятих без фіксації відповідної слідчої дії, а матеріали кримінального провадження не містять даних, які би свідчили про дотримання приписів частини 3 статті 252 КПК.
Крім того, захисник зазначає, що згідно з постановою прокурора про контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 13 березня 2019 року метою проведеної негласної слідчої (розшукової) дії (далі - НСРД) слугувала необхідність отримання доказів злочинної діяльності, пов`язаної з незаконним обігом наркотичної речовини, - канабісом, тоді як фактично було проведено закупку амфетаміну, що призводить до недопустимості отриманих на підставі вищезазначеної постанови доказів.
Поміж іншого, кошти, використані для закупки амфетаміну, виділені не зі спецрахунку, всупереч постановам прокурора від 13 березня та 06 травня 2019 року, враховуючи відсутність квитанції про походження грошових коштів у матеріалах кримінального провадження.
Більше того, під час провадження місцевим судом безпідставно відмовлено у допиті свідка ОСОБА_4, та не забезпечено засудженому права допитувати свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні.
Апеляційний суд, перевіряючи кримінальне провадження за доводами, у тому числі, сторони захисту на вищезазначені порушення уваги не звернув та не закрив кримінальне провадження, як на тому наголошувалося у поданій скарзі. Враховуючи викладене вирок апеляційного суду не відповідає приписам статті 420 КПК.
Заперечень на касаційну скаргу від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні стверджувала про безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі, які, на переконання сторони обвинувачення, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції. А тому, враховуючи викладене, наполягала на відмові у задоволенні касаційних вимог та залишенні без зміни судових рішень, постановлених стосовно ОСОБА_1 .
Інших учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило. Натомість захисник Криган В.В. у поданій скарзі просив касаційне провадження здійснювати за його відсутності та відсутності його підзахисного.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Виходячи зі змісту вимог статті 370 КПК, відповідно до якої судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим: законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази, надавши їм оцінку, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 307, частиною 2 статті 307 КК, тобто у незаконному придбанні, зберіганні та збуті психотропної речовини і незаконному придбанні, зберіганні та збуті психотропної речовини, вчинених повторно.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в основу рішення про визнання винуватості місцевим судом покладено показання допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (стосовно яких вжито заходи безпеки у спосіб що унеможливлює їх ідентифікацію), які детально розповіли про обставини подій очевидцями яких вони були.
Винуватість ОСОБА_1 підтверджено також письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення, а саме: протоколами про результати проведення оперативних закупок, огляду покупця і грошових коштів з фототаблицями та добровільної видачі від 27 березня, 17 травня 2019 року, проведених на підставі постанов прокурора про проведення оперативно-розшукових заходів у формі оперативної закупки від 13 березня № 72-43т та проведення у кримінальному провадженні контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупки від 06 травня 2019 року № 72-72т, а також протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17 травня 2019 року.
За протоколом затримання засудженого від 17 травня 2019 року, достовірність якого підтверджено у судовому засіданні, у ході особистого обшуку ОСОБА_1 було вилучено, у тому числі, грошові кошти номіналом 200 та 100 грн за серійними номерами ЕИ6028968 та СА4228901 відповідно, які видавалися ОСОБА_3 для закупки психотропної речовини.
Отримані у ході особистого обшуку та проведених оперативних закупок речовини згідно з висновків експертів від 24 квітня 2019 року №231-Х, 07 червня 2019 року № 347-Х, 29 травня 2019 року № 324-Х, є психотропною речовиною амфетаміном, обіг якого обмежено, масами 0,1354 г, 0,1068 г та 1,1240 г відповідно.
Під час обшуку, проведеного 17 травня 2019 року за місцем проживання ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді Вижницького районного суду Чернівецької області від 14 травня 2019 року, виявлено та вилучено, у тому числі, пристрої для куріння наркотичних засобів із нашаруваннями речовини, яка згідно з висновком експерта є амфетаміном, а також грошову купюру номіналом 50 грн, яка згідно з протоколами про результати проведення оперативної закупки та огляду грошових коштів від 27 березня 2019 року була видана ОСОБА_2 для проведення слідчої дії за першим епізодом злочинних дій засудженого.
Допитані місцевим судом свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які були понятими під час проведення слідчих дій, підтвердили відповідність записів, внесених до протоколів огляду грошових коштів від 27 березня, 17 травня 2019 року, добровільної видачі ОСОБА_2 27 березня 2019 року амфетаміну, придбаного у ході оперативної закупки психотропної речовини, і грошових коштів, які залишалися після проведеної слідчої дії, та особистого обшуку, проведеного під час затримання засудженого 17 травня 2019 року.
Апеляційний суд, перевіряючи обвинувальний вирок за доводами, у тому числі сторони захисту, аналогічними викладеним у касаційній скарзі захисника Кригана В.В. ретельно їх перевірив та відхилив, обґрунтувавши прийняте рішення.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що згідно зі статтею 6 параграфу 1 Європейської конвенції з прав людини, рішення судів повинні містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27 вересня 2001 року, заява №49684/99). Водночас статтю 6 параграфу першого не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожен аргумент сторін. Питання чи дотримався суд свого обов`язку у такому випадку слід розглядати у світлі обставин кожної справи (рішення у справах "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09 грудня 1994 року, "Салов проти України" від 06 вересня 2005 року", заява N 65518/01).
Відповідно до частини 1 статті 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (стаття 87 КПК).
Колегія суддів погоджується з мотивами відхилення доводів про недопустимість протоколів проведення оперативної закупки від 27 березня та 17 травня 2019 року. Вказані протоколи складені та підписані працівниками оперативного підрозділу, уповноваженого згідно із дорученнями прокурора на проведення оперативно-розшукових заходів, містять зафіксований хід слідчих дій, їх результати, а тому відповідають вимогам статей 104, 252, 271 КПК. Окрім того, обов`язковість фіксування оперативної закупки, як форми контролю за вчиненням злочину, технічними засобами процесуальним законом не встановлено.
Твердження сторони захисту про відсутність у протоколах відомостей про розміщення на ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спеціальної апаратури та її технічної характеристики з метою фіксації слідчої дії - закупки є безпідставними, оскільки відомості про методи проведення НСРД та засоби, які для цього використовувались, становлять інформацію з обмеженим доступом, що не підлягає розголошенню.
Апеляційний суд вірно зауважив, що частиною 7 статті 223 КПК урегульовано питання обов`язковості участі понятих при проведенні слідчих дій, згідно з якими відсутність зазначених осіб при проведенні огляду покупця в силу вищезазначених положень закону не призводить до недопустимості протоколів від 27 березня та 17 травня 2019 року, складених за наслідками їх проведення.
Погоджується колегія суддів і з твердженням суду апеляційної інстанції про відсутність підстав визнавати істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону недотримання органом досудового розслідування 24-годинного строку передачі прокурору протоколів (частина 3 статті 252 КПК) про результати НСРД. Таке порушення не має суттєвого впливу на права засудженого, зокрема й на захист, а отже, не містить ознак істотного порушення кримінального процесуального закону. При цьому стороною захисту не наведено жодних аргументів протилежного.
Відсутність у матеріалах справи даних, які би вказували на джерело походження грошових коштів, використаних під час проведення оперативних закупок не може автоматично свідчити про наявність процесуальних порушень у цій частині. При цьому, як слідує з ухвали апеляційного суду, під час судового розгляду прокурором надано лист УКР ГУ НП у Чернівецькій області, який відкритий стороні захисту, про те, що для проведення оперативних закупок 27 березня та 17 травня 2019 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 використовувалися бюджетні кошти у розмірі 1650 грн, отримані в управлінні фінансового забезпечення та бухобліку ГУНП у Чернівецькій області.
Вірно зазначено апеляційним судом і про те, що вказівка у постанові прокурора від 13 березня № 72-43т на необхідність проведення оперативно-розшукового заходу задля отримання доказів злочинної діяльності, пов`язаної з незаконним обігом наркотичної речовини канабісу, а не психотропної речовини амфетаміну, яку фактично було отримано за наслідками слідчої дії, не впливає на допустимість доказів, отриманих на підставі вищезазначеного процесуального рішення, та не свідчить про безпідставність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість засудженого, враховуючи сукупність інших неспростованих доказів у кримінальному провадженні.
Відповідно до частини 2 статті 327 КПК прибуття в суд свідка забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Як слідує з матеріалів справи, місцевий суд задовольнив клопотання сторони захисту про допит свідка ОСОБА_4, неодноразово здійснював виклики вказаного свідка до зали судових засідань для дачі пояснень у кримінальному провадженні, однак вказаний свідок в судове засідання не з`явився. При цьому жодних клопотань у порядку частини 2 статті 140 КПК сторона захисту не заявляла, а тому посилання захисника не неповноту судового розгляду в суді першої інстанції є безпідставними, про що обґрунтовано зазначено в ухвалі суду апеляційної інстанції.
Доводи сторони захисту про позбавлення засудженого права на допит свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні є голослівними. Як убачається із ухвали Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 вересня 2020 року місцевим судом задоволено клопотання прокурора про проведення допиту свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції із забезпеченням заходів безпеки. При цьому сторона захисту у судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення заявленого клопотання.
Конфіденційність даних про особу у кримінальному провадженні, як різновид заходів забезпечення безпеки, може забезпечуватися, зокрема, шляхом обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних, чи неоголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних про осіб, які взяті під захист і підлягають виклику в судове засідання (пункти "а", "в" частини 1 статті 15 ЗУ "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві").
24 листопада 2020 року ОСОБА_3, а 18 березня 2021 року ОСОБА_2 були допитані у якості свідків із виконанням вимог, передбачених статтею 352 КПК, з особливостями, визначеними частиною 9 цієї статті. При цьому сторонам кримінального провадження, зокрема засудженому та його захиснику, була забезпечена можливість ставити запитання і слухати відповіді на них, а тому порушень у цій частині колегія суддів не вбачає.
Таким чином апеляційний суд у повній мірі виконав приписи статті 420 КПК, ретельно перевірив доводи про незаконність та необґрунтованість судового рішення внаслідок допущення істотних порушень вимог КПК, аналогічні наведеним у касаційній скарзі захисника Кригана В.В., і навів мотиви відхилення кожного з них.
За встановлених обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни судових рішень за доводами захисника, а тому у задоволенні його касаційної скарги слід відмовити.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд