Постанова
Іменем України
15 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 669/317/18
провадження № 61-12960св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.
учасники справи:
позивач - Фермерське господарство "Артем і Я",
відповідачі: Білогірська селищна рада Білогірського району Хмельницької області, ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Фермерського господарства "Артем і Я" до Білогірської селищної ради Білогірського району Хмельницької області, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності, визнання незаконними наказів та скасування права власності на земельні ділянки, зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Фермерського господарства "Артем і Я" на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 24 січня 2020 року у складі судді Короля О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 липня 2020 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Янчук Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року Фермерське господарство "Артем і Я" (далі - ФГ "Артем і Я") звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправною бездіяльність щодо нерозгляду його заяви від 06 червня 2016 року про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; визнати незаконними рішення селищної ради від 22 червня 2017 року № 8-17/2017 і № 9-17/2017 та скасувати право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,46 га, кадастровий номер 6820355000:01:001:0240, та право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер 6820355000:01:001:0239, припинивши його; зобов`язати Білогірську селищну раду терміново розглянути його заяву про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вирішити питання про судові витрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ФГ "Артем і Я" посилалося на те, що воно є юридичною особою, яке не має у своїй власності земель та здійснює господарську діяльність, орендуючи землю у власників земельних часток (паїв) та органів місцевого самоврядування. Воно утворилося після реорганізації та припинення діяльності колишньої агрофірми імені Б. Хмельницького смт Білогір`я Білогірського району Хмельницької області (далі - колишня агрофірма імені Б. Хмельницького), майно якої було розпайоване між її колишніми членами і виділене в натурі його пайовикам.
Частина нерухомого майна, яке знаходиться на АДРЕСА_1, в тому числі свинарник-маточник з прибудовами та заправками ПММ, було виділено пайовикам - членам колишньої агрофірми імені Б. Хмельницького, викуплено ФГ "Артем і Я" та передано йому цілісним майновим комплексом на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат).
01 червня 2016 року ФГ "Артем і Я" звернулося до Білогірської селищної ради із заявою про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться за його юридичною адресою, що була зареєстрована 06 червня 2016 року у книзі заяв селищної ради. Незважаючи на те що селищна рада була зобов`язана розглянути цю заяву у місячний термін, у встановлений строк вона не прийняла рішення щодо цього питання.
13 березня 2018 року йому стало відомо, що рішеннями селищної ради від 22 червня 2017 року № 8-17/2017 та № 9-17/2017 затверджено технічну документацію про передання в приватну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельних ділянок площею 0,46 га і 0,15 га відповідно, які належать до санітарної будівлі свинарника та не можуть бути виділені громадянам, яким не належить це приміщення.
Вважає, що Білогірська селищна рада та її посадові особи при розгляді (не розгляді) його заяви порушила норми Закону України "Про фермерське господарство", ЗК України, ветеринарно-санітарні вимоги та державні будівельні норми України. У зв`язку із цим просило позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ізяславський районний суд Хмельницької області рішенням від 24 січня 2020 року в задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, оскільки позивач не надав належних, допустимих і достатніх доказів належності йому на праві власності приміщень свинарника з прибудовами та заправки ПММ та, відповідно, порушення його прав як власника нерухомого майна, чи наявності у нього будь-якого речового права на земельні ділянки, яке підлягає захисту. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Білогірської селищної ради щодо розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою відведення земельної ділянки та зобов`язання розглянути таку заяву, суд виходив з того, що матеріали справи не містять доказів, які свідчили б про те, що заява ФГ "Артем і Я" від 06 червня 2016 року про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки подавалась для розгляду відповідачу, ним же зареєстрована та, як наслідок, підлягала розгляду у порядку, визначеному для розгляду таких заяв.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Хмельницький апеляційний суд постановою від 27 липня 2020 року рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 24 січня 2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Білогірської селищної ради щодо розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов`язання розглянути таку заяву скасував і провадження в цій частині закрив. Роз`яснив ФГ "Артем і Я", що розгляд справи в цій частині позовних вимог віднесено до юрисдикції адміністративного суду. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що позивач, оспорюючи набуття відповідачами права власності на спірні земельні ділянки, вказував на порушення його права як власника нерухомого майна, а саме свинарника-маточника з прибудовами та заправки ПММ на АДРЕСА_1, розташованих на належних відповідачам земельних ділянках, які не можуть бути виділені будь-яким особам, крім тих, кому належить приміщення свинарника. Водночас позивач не надав належних, допустимих і достатніх доказів належності йому на праві власності приміщень свинарника з прибудовами та заправки ПММ. Також суд вважав безпідставними і посилання позивача на статтю 120 ЗК України та статтю 377 ЦК України, оскільки не надано доказів набуття ФГ "Артем і Я" права власності на будівлі чи споруди у встановленому законом порядку, та їх розташування на належних відповідачам земельних ділянках. Закриваючи провадження в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Білогірської селищної ради, що полягає у нерозгляді заяви про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов`язання розглянути таку заяву, апеляційний суд, пославшись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 06 листопада 2019 року у справі № 509/1350/17 та від 30 травня 2018 року у справі № 826/5737/16, дійшов висновку, що зазначені вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У серпні 2020 року ФГ "Артем і Я" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 24 січня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 27 липня 2020 року і передати справу на новий розгляд.
Підставою касаційного оскарження вказує те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс15 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 689/1220/17.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що предметом судового розгляду було три вимоги позивача, кожна з яких була обтяжена похідною вимогою, а саме: про визнання протиправною бездіяльності Білогірської селищної ради щодо розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов`язання розглянути таку заяву; визнання незаконним рішення Білогірської селищної ради від 22 червня 2017 року № 8-17/2017 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки та припинення права власності на земельну ділянку; визнання незаконним рішення Білогірської селищної ради від 22 червня 2017 року № 9-17/2017 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та припинення права власності на земельну ділянку.
Позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Білогірської селищної ради та зобов`язання вчинити дії нерозривно пов`язана з іншими позовними вимогами, оскільки предметом спору є одна і та сама земельна ділянка, на яку претендував позивач, однак частина цієї земельної ділянки була виділена ОСОБА_1, а інша частина ОСОБА_2 . Тобто вирішення пов`язане з вирішенням інших вимог.
Оскільки підставою звернення до суду став факт не розгляду селищною радою заяви ФГ "Артем і Я" про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняття рішень про виділення спірної земельної ділянки ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які зареєстрували право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пред`явлений у цій справі позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Спірні земельні ділянки на час передання їх відповідачам були колективною власністю членів КСП - агрофірми ім. Б. Хмельницького і належали до категорії земель "сільськогосподарські будівлі і двори. Земельні ділянки, призначені для обслуговування будівель". Водночас ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_2 ніколи не були членами зазначеного КСП, а тому вони взагалі не мають права на отримання земель колективної власності.
Крім того, згідно з технічною документацією межа земельної ділянки ОСОБА_1 проходить по стіні прибудови до свинарника-маточника та накладається на земельну ділянку, яка перебуває під будівлею заправки ПММ. Зазначені будівлі свинарника-маточника та будівлі ПММ перебувають у спільній частковій власності колишніх членів КСП, а земельна ділянка ОСОБА_2 розташована під приміщенням автовагів та резервуарами для зберігання пального, власниками якого також є члени колишнього КСП, у тому числі й позивач.
Отже, при переданні земельних ділянок у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було порушено статтю 120 ЗК України та статтю 377 ЦК України, якими закріплено принцип переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на будівлю та споруду, та встановлено, що до особи, яка набула права власності на будівлю чи споруду, що розміщені на земельній ділянці, переходить право на земельну ділянку без зміни її цільового призначення і у тому самому обсязі, що і у попереднього землекористувача.
Також суди не врахували, що на час прийняття оскаржуваних рішень селищної ради, як і на час звернення до суду з цим позовом та дотепер ФГ "Артем і Я" було і залишається одним із співвласників усього майна колишнього КСП, що дає йому право на звернення до суду як співвласнику майна.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
23 вересня 2020 року справа № 669/317/18 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 08 червня 2016 року ФГ "Артем і Я" звернулося до Білогірської селищної ради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки на АДРЕСА_1, що підтверджується журналом реєстрації заяв громадян і юридичних осіб до сесій Білогірської селищної ради у 2015-2016 роках.
У зазначеному журналі реєстрації заяв громадян і юридичних осіб є ще 2 (два) записи від 08 червня 2016 року про надходження заяв від ОСОБА_3 (керівник ФГ "Артем і Я") та ОСОБА_4 (засновник ФГ "Артем і Я") про надання дозволів на виготовлення технічної документації.
Білогірська селищна рада рішенням від 22 червня 2017 року № 8-17/2017 затвердила технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та згідно з додатком 1 передала ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 0,4625 га на АДРЕСА_1 .
Рішенням Білогірської селищної ради від 22 червня 2017 року № 9-17/2017 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та згідно з додатком 1 передано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0, 1500 га на АДРЕСА_2 .
Згодом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували своє право власності на земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.