Постанова
Іменем України
16 вересня 2021 року
місто Київ
справа № 686/10839/18
провадження № 61-4346св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1, ОСОБА_2 як правонаступник ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 31 січня 2019 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Костенка А. М., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
Заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави у травні 2018 року звернувся до суду з позовом про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області
(далі - ГУ Держгеокадастру) від 10 травня 2017 року № 22-8665-СГ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, загальною площею 2 га, кадастровий номер 6825081500:06:004:0073, для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області; витребування у ОСОБА_3 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області зазначеної земельної ділянки.
Позивач на обґрунтування своїх вимог посилався на те, що наказом Держгеокадастру від 10 травня 2017 року № 22-8665-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 2 га (кадастровий номер 6825081500:06:004:0073), розташованої на території Гвардійської сільської ради Хмельницького району за межами населеного пункту, та передано її у власність для ведення особистого селянського господарства (проект розроблено на підставі наказу від 08 лютого 2017 року № 22-2376-СГ). На підставі зазначеного наказу 12 травня 2017 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку.
Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 11 серпня 2017 року № 458 ОСОБА_1 цю земельну ділянку продала ОСОБА_3 .
При цьому ОСОБА_1 на підставі наказу Держгеокадастру від 23 березня 2017 року № 22-4960-СГ отримала у приватну власність (право зареєстровано 04 квітня 2017 року) земельну ділянку, площею 2 га (кадастровий номер 682588700:03:002:0202), для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Терешовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Тобто ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки (наказ від 10 травня 2017 року № 22-8665-СГ) вже використала своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для такого виду землекористування (наказ від 23 березня 2017 року № 22-4960-СГ).
Прокурор зазначив, що спірна земельна ділянка, площею 2 га, кадастровий номер 6825081500:06:004:0073, вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок - держави в особі Держгеокадастру. ОСОБА_1 під час звернення до зазначеного органу влади не повідомила, що уже скористалася своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства, отримала незаконні переваги порівняно з іншими громадянами, чим порушено суспільний інтерес на законність у цій сфері. При цьому ОСОБА_3 придбав спірну земельну ділянку в особи, яка не мала права її отримувати та відчужувати.
Стислий виклад заперечень відповідача
ГУ Держгеокадастру позов не визнало, вважало його необґрунтованим та таким, у задоволенні якого необхідно відмовити.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 листопада 2018 року позов задоволено частково. Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 10 травня 2017 року № 22-8665-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 2 га, кадастровий номер 6825081500:06:004:0073, для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населених пунктів Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов у частині визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру, суд першої інстанції виходив з того, що його прийнято з порушенням вимог законодавства. Відмовляючи у задоволенні позову у частині витребування спірної земельної ділянки з володіння ОСОБА_3 на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ Держгеокадастру не є правочином, позивачем не оспорюється правочин купівлі-продажу та державна реєстрація права власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку, а тому обраний позивачем механізм витребування майна з чужого незаконного володіння не може бути застосований у цій справі.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 31 січня 2019 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові та стягнення судових витрат скасовано, ухвалено нове рішення. Витребувано у ОСОБА_3 на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру земельну ділянку, загальною площею 2 га, кадастровий номер 6825081500:06:004:0073, що розташована за межами населених пунктів Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Здійснено розподіл судових витрат.
Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи нове рішення, керувався тим, що для застосування віндикації не має самостійного правового значення наявність ланцюжка правочинів, за яким річ послідовно передавалася від однієї особи до іншої, що в кінцевому результаті привело до перебування речі у володінні набувача. Визнання недійсними всіх правочинів щодо відчуження речі не вимагається. Наведене цілком спростовує висновок суду першої інстанції про неможливість витребування спірної земельної ділянки у добросовісного набувача за наявності нескасованої державної реєстрації права власності та чинного договору купівлі-продажу, який в судовому порядку не оскаржено.
Обґрунтування прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави є мотивованим, зважаючи на відсутність повноважень у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних підрозділів на звернення до суду з позовом такої категорії, а також те, що ГУ Держгеокадастру є відповідачем у справі.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_3 просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовувалася неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права й порушенням норм процесуального права. Заявник стверджує, що укладений 11 серпня 2017 року між ним та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки у судовому порядку не оскаржено, як і державну реєстрацію права власності на ім`я заявника. На переконання заявника, він є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, проте суд апеляційної інстанції зазначені обставини не дослідив та не встановив, чи вибуло зазначене майно з володіння власника поза його волею або вилучено у інший спосіб.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2019 року у справі відкрито касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2020 року зупинено провадження у цивільній справі до залучення до участі у справі правонаступника після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2021 року поновлено касаційне провадження у справі № 686/10839/18 за позовом заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 31 січня 2019 року.
Замінено відповідача у цивільній справі № 686/10839/18 із ОСОБА_3 на його правонаступника ОСОБА_2 .
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційна скарга у справі, що переглядається, подана у 2019 році, вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
За змістом правила частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені у статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 23 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до ГУ Держгеокадастру про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовною площею 2, 0 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Терешовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, відповідно до вимог статей 118, 121 ЗК України.
Наказом ГУ Держгеокадастру від 15 листопада 2016 року № 22-30457-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (місце розташування об`єкта землеустрою: за межами населених пунктів Терешовецької сільської ради, Хмельницького району, Хмельницької області, 6825088700:03:002).
Наказом Держгеокадастру від 22 березня 2017 року № 22-4960-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1, яка розташована за межами населених пунктів Терешовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області; надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 2, 0 га (кадастровий номер 6825088700:03:002:0202), для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Терешовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.
На підставі зазначеного наказу державним реєстратором Хмельницької міської ради Роїк І. Д. 04 квітня 2017 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку за № 19850381.
21 квітня 2017 року ОСОБА_1 згідно з договором купівлі-продажу, посвідченим нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Вальчук О. М., відчужила спірну земельну ділянку, кадастровий номер 6825088700:03:002:0202, ОСОБА_4
10 листопада 2016 року ОСОБА_1 повторно звернулася із заявою до ГУ Держгеокадастру про надання дозволу, відповідно до вимог статей 118, 121 ЗК України, на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовною площею 2, 0 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.
Наказом ГУ Держгеокадастру від 08 лютого 2017 року № 22-2376-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (місце розташування об`єкта землеустрою: за межами населених пунктів Гвардійської сільської ради, Хмельницького району Хмельницької області 6825081500:06:004).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 10 травня 2017 року № 22-8665-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1, яка розташована за межами населених пунктів Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області; надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 2, 0 га (кадастровий номер 6825081500:06:004:0073), для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населених пунктів Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.
На підставі зазначеного наказу приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лаврентьєвим Ю. В. 12 травня 2017 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку за № 20404502.
11 серпня 2017 року ОСОБА_1 згідно з договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Шульгою О. Є., відчужила земельну ділянку, кадастровий номер 6825081500:06:004:0073, ОСОБА_3 .