Постанова
Іменем України
15 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 146/346/20
провадження № 61-10466св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена Долина",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина" на заочне рішення Томашпільського районного суду Вінницької області у складі судді Пилипчука О. В. від 14 січня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Стадника І. М., Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., від 28 травня 2021 року.
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства
з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена Долина"
(далі - ТОВ "Агрокомплекс "Зелена Долина") про розірвання договору оренди землі, скасування державної реєстрації договору оренди землі.
Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що на підставі державного акту від 20 грудня 2001 року серія ІІІ-ВН 030815 він є власником земельної ділянки площею 2,0973 га, кадастровий номер 0523981500:03:000:0099, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вилянської сільської ради Томашпільського району Вінницької області.
У 2006 році між ним та ТОВ "Агрокомплекс "Зелена Долина" було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років, який був зареєстрований у Томашпільському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис про його державну реєстрацію.
У 2014 році до нього звернувся представник ТОВ "Агрокомплекс "Зелена Долина" та повідомив про необхідність підписання нового договору оренди землі, надавши його із заповненими олівцем графами. Копії вказаного договору йому надано не було. При цьому відповідач продовжив ухилятися від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, що триває з 2008 року по час звернення до суду із цим позовом.
Задля уточнення інформації, яку повідомили йому односельчани, він звернувся 14 лютого 2020 року з запитом до Державного земельного кадастру у Томашпільському районі, на який йому було надано витяг про належну йому земельну ділянку, в якому містилась інформація про те, що 01 жовтня 2014 року реєстраційною службою Томашпільського районного управління юстиції Вінницької області було зареєстровано право оренди строком на 30 років.
Оскільки відповідач протягом тривалого часу і систематично не сплачує орендну плату, ОСОБА_1 просив розірвати договір оренди землі № 30/В площею 2,1000 га від 09 грудня 2013 року, який укладений між ним та ТОВ "Агрокомплекс "Зелена Долина" та зареєстрований реєстраційною службою Томашпільського районного управління юстиції Вінницької області 01 жовтня 2014 року, номер запису 7193056; скасувати державну реєстрацію договору оренди землі № 30/В площею 2,1000 га від 09 грудня 2013 року, який укладений між ним та ТОВ Агрокомплекс "Зелена Долина" та зареєстрований реєстраційною службою Томашпільського районного управління юстиції Вінницької області 01 жовтня 2014 року, номер запису 7193056.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області
від 14 січня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано договір оренди землі № 30/В, який укладений 09 грудня 2013 року щодо земельної ділянки площею 2,1000 га між ОСОБА_1 та
ТОВ "Агрокомплекс "Зелена Долина" і зареєстрований реєстраційною службою Томашпільського районного управління юстиції Вінницької області 01 жовтня 2014 року, номер запису: 7193056.
Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі № 30/В, який укладений 09 грудня 2013 року щодо земельної ділянки площею 2,1000 га між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Зелена Долина" і зареєстрований реєстраційною службою Томашпільського районного управління юстиції Вінницької області 01 жовтня 2014 року, номер запису: 7193056.
Стягнуто з ТОВ Агрокомплекс "Зелена Долина" на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються із: 840, 80 грн - сплачений судовий збір
та 10 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки відповідачем у порушення умов укладеного договору оренди протягом тривалого періоду систематично не виплачувалась орендна плата позивачу, що є істотним порушенням договірних умов, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.
Стягуючи із відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, а також витрати на професійну правничу допомогу, районний суд виходив із обґрунтованості й доведеності розміру понесених витрат, на підтвердження чого позивачем було надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 840, 80 грн, а також квитанцію № 23/04/2 від 23 квітня 2020 року, у відповідності до якої позивачем адвокату сплачено 10 тис. грн гонорару за надання правничої допомоги.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 28 травня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Агрокомплекс "Зелена Долина" залишено без задоволення, а заочне рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 14 січня 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що районний суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки уматеріалах справи відсутні відомості на підтвердження того, що відповідач нараховував або вживав заходи для того, щоб позивач отримав орендну плату за 2006-2018 роки. Доводи відповідача про відсутність систематичного порушення обов`язку по сплаті орендної плати згідно умов договору оренди є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги про неправильність рішення суду в частині стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10 тис. грн, пославшись на наявність договірних відносин між адвокатом Дунаєвим І. Б. та ОСОБА_1., що підтверджується ордером серії ВН № 145509, квитанцією № 23/04/2 від 23 квітня 2020 року про оплату наданої правової допомоги у розмірі 10 тис. грн згідно з договором про надання правової допомоги № 26/2020 від 10 квітня 2020 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
23 червня 2021 року до Верховного Суду ТОВ "Агрокомплекс "Зелена Долина" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати заочне рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 14 січня 2021 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 28 травня 2021 року
у частині стягнення судових витрат, що складаються із витрат
на професійну правничу допомогу у розмірі 10 тис. грн, і у хвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у стягненні цих витрат.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначив порушення судами норм матеріального і процесуального права, посилаючись на те, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18), постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 09 червня 2020 року у справі № 466/9758/16-ц (провадження № 61-39474св18), від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження 61-9124св20), від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 (61-5662св20), від 23 листопада 2020 року у справі № 638/7748/19 (провадження № 61-13573св19) (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідач стверджує, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження заявленого до стягнення розміру судових витрат. Позивач надав суду лише квитанцію про оплату адвокату вартості правничої допомоги у розмірі 10 тис. грн, однак ним не було надано суду договору про надання правничої допомоги, розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданої адвокатом правничої допомоги.
В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому не є предметом касаційного перегляду в силу положень частини першої статті 400 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Агрокомплекс "Зелена Долина" про розірвання договору оренди землі, скасування державної реєстрації договору оренди землі призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ - 0518710202020 від 14 лютого 2020 року на підставі державного акта від 20 грудня 2001 року № ІІІ-ВН 030815 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,0973 га, що знаходиться на території Вилянської сільської ради Томашпільського району Вінницької області і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 0523981500:03:000:0099.
Згідно умов договору оренди землі від 09 грудня 2013 року № 30/В, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Агрокомплекс "Зелена Долина", орендодавець ОСОБА_1 надає, а орендар ТОВ "Агрокомплекс "Зелена долина" приймає в строкове платне користування, земельну ділянку з цільовим призначенням, визначеним державним актом серії ІІІ-ВН № 030815, площею 2,10 га, яка знаходиться на території Вилянської сільської ради Томашпільського району Вінницької області. Вказаний договір укладено строком на тридцять років.
Відповідно до пункту 4.1, 4.4 договору орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі готівкою через касу підприємства, або в натуральній формі, або відробітковій формі - надання послуг у строк до 20 грудня кожного поточного року. Розмір орендної плати на рік становить не менше ніж 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки зазначеної у пункті 2.4 договору, а саме в грошовій формі 1 420, 32 грн на рік, або в натуральній формі 10,45 центнерів зерна в рік.
У матеріалах справи відсутні відомості на підтвердження того, що відповідач нараховував або вживав заходи для того, щоб позивач отримав орендну плату за 2006-2018 роки.
Позивачем на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу надано ордер серії ВН № 145509, у відповідності до якого адвокат Дунаєв І. Б. на підставі договору про надання правничої допомоги № 26/2020 від 10 квітня 2020 року надає правничу допомогу ОСОБА_1, а також квитанцію № 23/04/2 від 23 квітня 2020 року про оплату правової допомоги у розмірі 10 тис. грн згідно з договором про надання правової допомоги № 26/2020 від 10 квітня 2020 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із частиною першою статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
У частині першій статті 59 Конституції України закріплено право кожного на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Види адвокатської діяльності визначені у статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.
Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу надано ордер серії ВН № 145509, у відповідності до якого адвокат Дунаєв І. Б. на підставі договору про надання правничої допомоги № 26/2020 від 10 квітня 2020 року надає правничудопомогу ОСОБА_1, а такожквитанцію № 23/04/2 від 23квітня 2020 року про оплату правової допомоги у розмірі 10 тис. грн згідно з договором про надання правової допомоги № 26/2020 від 10 квітня 2020 року.
Матеріали справи не містять договору про надання правової допомоги № 26/2020 від 10 квітня 2020 року, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність цих документів не дозволяє суду надати оцінку розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу щодо їх дійсності, необхідності й розумності.
У заяві про перегляд заочного рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 14 січня 2021 року, а також в апеляційній скарзі ТОВ "Агрокомплекс "Зелена Долина" вказувало, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивачем не було надано належних доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, а саме, не надано докази на підтвердження виконання послуг адвокатом, перелік складових наданих послуг, розрахунок вартості складових наданих послуг. Отже, позивач не довів належними й достовірними доказами фактичне і неминуче понесення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом цієї справи у судах.
Залишаючи без змін заочне рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 14 січня 2021 року, апеляційний суд вищезазначеного не врахував, дійшов неправильного висновку про те, що районним судом було правомірно стягнуто із відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються із витрат на правову допомогу у розмірі 10 тис. грн.
Судами не було враховано, що за відсутності договору про надання правової допомоги, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, неможливо встановити, чи відповідає зазначена в квитанції сума вартості послуг умовам укладеного сторонами договору, оскільки розмір вартості послуг з надання правничої допомоги встановлюється у договорі про надання правничої допомоги.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами
повно, але допущено порушення норм процесуального права, судові рішення у частині стягнення з ТОВ "Агрокомплекс "Зелена Долина" на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 тис. грн підлягають скасуванню з ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду