ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 826/10394/17
адміністративне провадження № К/9901/32146/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Медіатрейдінг" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2019 року (суддя Вєкуа Н.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року (судді: Безименна Н.В. (головуючий), Бєлова Л.В., Кучма А.Ю.) у справі №826/10394/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Медіатрейдінг" до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Медіатрейдінг" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.06.2017 №0003591402, №0003581402, № 0001244001, № 000361402
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є безпідставними та не обґрунтованими, не відповідають фактичним обставинам.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року, у задоволенні позовних вимог Товариства відмовлено в повному обсязі.
4. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суди виходили з того, що спеціальною нормою встановлено заборону на повернення алкогольних напоїв, крім того в матеріалах справи відсутні відповідні заяви про розірвання договору купівлі-продажу та повернення грошових коштів, а тому Товариство занизило податок на додану вартість. Також положеннями податкового законодавства передбачено збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму витрат по нарахуванню роялті в повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), що включена до переліку держав (територій) затвердженого Кабінетом Міністрів України, до яких належить Республіка Кіпр.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2019 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 15.05.2017 №172/26-15-14-02-05/27568896, яким зафіксовано порушення позивачем вимог:
підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 529932,00 грн та занижено податок на прибуток на загальну суму 60976,00 грн;
пункту 185.1 статті 185, пункту 186.4 статті 186, пункту 187.1, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.3 статті 189 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 98551,00 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.06.2017:
- №0003591402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 91464,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням на суму 60976,00 грн та за штрафними (фінансові) санкції на суму 30488,00 грн;
- № 0003581402, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в України товарів на суму 147826,00, в тому числі за податковим зобов`язанням на суму 98551,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 49275,00 грн;
- № 0001244001, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів суму штрафних санкцій у розмірі 170,00 грн;
- №0003601402, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 529932,00 грн.
Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що в 4 кварталі 2016 року позивач здійснював реалізацію алкогольних напоїв фізичним та юридичним особам на підставі ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Товариством в бухгалтерських проводках Дт-79 Кт-704 за 4 квартал 2016 року відображено повернення алкогольних напоїв від покупців на загальну суму 492 753 грн, що є порушенням пункту 28 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою КМУ від 30 липня 1996 року № 854, оскільки алкогольні напої належної якості обміну та поверненню не підлягають, а тому здійснюючи повернення алкогольних напоїв позивач порушив вимоги чинних законодавчих актів, в результаті чого відбулось неправомірне сторнування дохідної частини на загальну суму 492753,00 грн.
Також контролюючий орган дійшов висновку, що оскільки ліцензійний договір від 04 січня 2016 року б/н був укладений з юридичною особою Розетка Лімітед, створеною за законодавством Республіки Кіпр, яка відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 977-р входить до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, встановленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 ст. 39 Податкового Кодексу України, то розмір роялті за використання торгівельних марок підлягав відображенню шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування.
Судами встановлено, що позивачем укладено Ліцензійний договір від 04.01.2016 з Розетка Лімітед (юридичною особою, яка створена за законодавством Республіки Кіпр). Відповідно до умов цього договору Розетка Лімітед надає позивачу обмежену невиключну ліцензію на використання торговельних марок, а позивач зобов`язується виплачувати Розетка Лімітед роялті, у вигляді 1 відсотка від зарезервованого товару.
Відповідно до акту-звіту від 31.12.2016 №1 про резервування товарів, позивачем за період з 04.01.2016 по 31.12.2016 було зарезервовано з використанням торговельних марок товари на загальну суму 1383049,00 доларів США. Розмір роялті, який підлягає сплаті позивачем на користь Розетка Лімітед становить 13830,49 доларів США.
Вищезазначену операцію позивачем було віднесено до складу витрат на загальну суму 375937 гривень.
Судами також встановлено, що сторнування Товариством дохідної частини на суму 492 753 грн підтверджено актами про видачу грошових коштів при поверненні товару, касовими чеками РРО, рахунками 301, 311, 361, 704, 79 та даними податкових декларацій.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги позивач вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно дійшли висновку щодо порушення ним вимог податкового законодавства. За позицією скаржника, суди попередніх інстанцій надали неправильну оцінку доводам та доказам наданих Товариством та неправильно застосували норми матеріального права та порушили норм процесуального права при вирішенні спору.
Позивач зазначає, що у випадку повернення товару, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню, а тому у зв`язку з поверненням алкогольних напоїв на суму 492753,00 грн позивачем правомірно у відповідності до вимог пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, було зменшено дохідну частину на відповідну суму, що свідчить про необґрунтованість висновків податкового органу та відсутність підстав для нарахування позивачу податкових зобов`язань з ПДВ на суму 98551,00 та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 49275,00 грн, крім того, позивач вказує, що Закон України "Про захист прав споживачів" та постанова Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року №854 не регулюють податкових правовідносин, а тому такі судами до спірних правовідносин застосовано неправомірно.
Також позивач вважає, що відсутні підстави передбачені підпункту 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 підпункту 39.1 статті 39 Податкового кодексу України для віднесення операції зі сплати роялті до контрольованих та збільшення на суми фінансового результату звітного податкового періоду на суму таких роялті, оскільки позивач здійснював операції по нарахуванню роялті за правилами звичайних цін з урахуванням абзаців десятого та одинадцятого підпункту 140.5.7 підпункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, що виключає необхідність застосовувати підпункту 140.5.7 підпункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України, тобто збільшувати фінансовий результат на суму витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидента.
9. Контролюючим органом надано відзив на касаційну скаргу позивача, в якому зазначено про обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій, оскільки алкогольні напої належної якості обміну та поверненню не підлягають, а тому здійснюючи повернення алкогольних напоїв позивач порушив вимоги чинних законодавчих актів, в результаті чого відбулось неправомірне сторнування дохідної частини на загальну суму 492753,00 грн, також ліцензійний договір був укладений з юридичною особою, створеною за законодавством Республіки Кіпр, а тому розмір роялті за використання торгівельних марок підлягав відображенню шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування.
З урахуванням зазначеного контролюючий орган просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій просить залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
10. Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Як встановлено актом перевірки (а.с.25) позивач в 4 кварталі 2016 року здійснив реалізацію алкогольних напоїв фізичним та юридичним особам на підставі ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, проте в подальшому реалізовані алкогольні напої були повернуті покупцями, Товариством таке повернення відображено в бухгалтерських проводках Дт-79 Кт-704 за 4 квартал 2016 року та проведено сторнування дохідної частини за 2016 рік на суму 492753,00 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року №854 відповідно до статті 20 Закону України "Про захист прав споживачів" затверджено "Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями", які визначають основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим (далі - алкогольні напої) і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування (п.1 Правил).
Пунктом 3 зазначених Правил передбачено, що вони поширюються на всіх суб`єктів господарювання на території України незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриманий згідно з вимогами законодавства.
Відповідно до пункту 28 наведених Правил алкогольні напої належної якості обміну та поверненню не підлягають.
Таким чином, положеннями норм законодавства, які регулюють правовідносини в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями, встановлено заборону повернення алкогольних напоїв належної якості.
Посилання позивача те, що Закон України "Про захист прав споживачів" та Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року №854, не регулюють податкових правовідносин, а застосовуються виключно у сфері правовідносин між споживачами товарів, робіт ( послуг) та виробниками і продавцями товарів, робіт (послуг), колегія суддів не приймає до уваги з огляду на те, що Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями містять спеціальну норму, яка встановлює заборону на повернення алкогольних напоїв, і вказана норма поширюються на всіх суб`єктів господарювання на території України незалежно від форм власності.
У своїй господарській діяльності позивач повинен застосовувати, зокрема, і Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року №854, оскільки такі регулюють питання торгівлі певними видами товарів, такі впливають на результати господарської діяльності за наслідками якої ведеться бухгалтерський облік на підставі якого формуються дані податкового обліку. Тобто господарські операції та дотримання під час таких вимог спеціального законодавства безпосередньо впливають на податковий облік та визначення податкових зобов`язань.
Судами встановлено, що поверненню підлягали алкогольні напої належної якості. Позивач вказаний факт не спростовує, позовна заява вказаних доводів не містить. Відсутні з цього приводу і посилання в касаційній скарзі.
Крім того, як правильно вказали суди попередніх інстанцій повернення алкогольних напоїв проводиться за встановленою законом процедурою, встановленою ст.8 Закону України "Про захист прав споживачів", частиною 8 якої визначено, що у разі придбання покупцем продовольчих товарів неналежної якості продавець зобов`язаний замінити їх на товари належної якості або повернути пок