ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 826/1690/18
адміністративне провадження № К/9901/7765/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Україна" до Київської митниці Державної фіскальної служби, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, стягнення з Державного бюджету надмірно сплачених коштів, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Україна" на додаткове судове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року (суддя Васильченко І.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року (судді: Губська Л.В. (головуючий), Карпушова О.В., Степанюк А.Г.) у справі № 826/1690/18.
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Україна" (далі - позивач, платник податків, ТОВ "Порше Україна") звернулось до суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган, Київська митниця ДФС), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі - третя особа, ГУ ДКСУ у м. Києві) про визнання протиправними та скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22.08.2017 № UA125000/2017/000210/2 та від 29.09.2017 № UA125000/2017/000278/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125280/2017/00042 та № UA125280/2017/00048, рішення оформлене листом № 10211/2/10-70-19-47 від 20.12.2017, про відмову у визнанні митної вартості, заявленої ТОВ "Порше Україна", стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у м. Києві на користь позивача надміру сплачені до бюджету кошти в загальному у розмірі 36 473 323,20 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125000/2017/000210/2 від 22.08.2017 та рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125000/2017/000278/2 від 29.09.2017. Визнано протиправними та скасовано картки відмови Київської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125280/2017/00042 та № UA125280/2017/00048. Визнано протиправними та скасовано рішення Київської митниці ДФС, оформлене листом № 10211/2/10-70-19-47 від 20.12.2017, про відмову у визнанні митної вартості, заявленої ТОВ "Порше Україна". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Позивач в межах строків та в порядку статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) подав до суду першої інстанції заяву про розподіл судових витрат та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС на користь ТОВ "Порше України" судові витрати в сумі 1 140 709,85 грн, з яких: 555 623,85 грн - судовий збір за подання позовної заяви, 394 800,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу, 190 000,00 грн - витрати на проведення економічної експертизи.
4. Додатковим судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року, заяву ТОВ "Порше Україна" про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково. Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС (08300, Київська область, м. Бориспіль, ЄДРПОУ 39470947) на користь ТОВ "Порше Україна" (02152, м. Київ, проспект П. Тичини, 1В, офіс "В", ЄДРПОУ 35291194) 7 048,00 грн судового збору, 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В решті заявлених вимог відмовлено.
5. Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що оскільки, позов ТОВ "Порше Україна" задоволено частково, відшкодуванню підлягає судовий збір за подання позовної заяви пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме - 7048,00 грн. Суди також зазначили, що оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку позову, підготовку відповіді на відзив, взявши до уваги факт участі представника в судових засіданнях, дійшли висновку, що справедливим та співрозмірним є призначення компенсації витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн. Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат на проведення експертного дослідження зазначили про недоведеність позивачем обставин, що витрати на проведення такого експертного дослідження були неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ТОВ "Порше Україна" подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткове судове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 826/1690/18 та прийняти рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат у справі, що розглядається та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС на користь ТОВ "Порше Україна" (02152, м. Київ, проспект П. Тичини, 1В, офіс "В", ЄДРПОУ 35291194) судові витрати в сумі 1 140 709,85 грн, які складаються з: 555 623,85 грн - судовий збір за подання позовної заяви, 394 800,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу, 190 000,00 грн - витрати на проведення позасудової комплексної автотоварознавчої та економічної експертизи.
7. В касаційній скарзі позивач зазначив, що під час розрахунку та сплати судового збору при поданні позовної заяви позивач вважав, що вимоги про скасування рішень про коригування митної вартості та стягнення надміру сплачених платежів є майновими та пов`язані між собою, що підтверджується платіжним дорученням про сплату судового збору, долученим до матеріалів справи. Однак, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що майновими є вимоги лише про стягнення надміру сплачених митних платежів, зобов`язавши позивача доплатити суму судового збору. Також позивач зазначає, що з метою дотримання принципів рівності та змагальності позивачем було проведено позасудове експертне дослідження, в результаті чого підтверджено, що митна вартість автомобіля може складати 39 тисяч євро за один автомобіль та у позивача відсутні будь-які неточності або недостовірна інформація в поданих ним документах. Судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті рішення по суті в даній справі був врахований висновок позасудового автотоварознавчого дослідження, однак в розрізі понесених позивачем витрат вартість цього висновку залишилась поза увагою, що є порушенням принципів обґрунтованості та вмотивованості судових рішень згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, позивач зазначив, що надана професійна правнича допомога за своїм обсягом та складністю справи відповідає заявленому розміру позовних вимог та підтверджена усіма належними документами, що не заперечується судами першої та апеляційної інстанцій і не було досліджено належним чином, що є порушенням принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
8. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції Закону на момент розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій):
8.1. Частини перша-третя статті 101.
1. Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
2. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
3. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
8.2. Частини перша, шоста, сьома статті 104.
1. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
6. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
7. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
8.3. Частина перша статті 106.
Експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться на замовлення учасника справи.
8.4. Частини перша, третя статті 132.
1. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;
3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
8.5. Стаття 134.
1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
3. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
6. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
7. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
8.6. Частини п`ята - сьома статті 137.
5. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
6. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
7. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
8.7. Частини перша - дев`ята статті 139.
1. При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
2. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
3. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
4. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
5. У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
6. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
7. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
8. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
9. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
8.8. Частини перша - п`ята статті 242.
1. Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
4. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
5. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
9. Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI:
9.1. Стаття 15.
1. Адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту.
2. Державна реєстрація адвокатського об`єднання здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
3. Адвокатське об`єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням.
4. Про створення, реорганізацію або ліквідацію адвокатського об`єднання, зміну складу його учасників адвокатське об`єднання протягом трьох днів з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців письмово повідомляє відповідну раду адвокатів регіону.
5. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об`єднання. Від імені адвокатського об`єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об`єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об`єднання.