ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/1964/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатський водограй"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 (головуючий суддя Орищин Г. В., судді Галушко Г. А., Желік М. Б.)
у справі № 914/1964/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатський водограй"
до Громадської організації "Львівська міська організація Українського товариства мисливців та рибалок"
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом заборони ведення мисливського господарства
(у судовому засіданні взяли участь представники позивача - Габуда О. А., Милян А. О., відповідача - Петришин А. М.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатський водограй" (позивач) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Громадської організації "Львівська міська організація Українського товариства мисливців та рибалок" (відповідач) про зобов`язання останнього усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 128,2814 га, що розташована за межами населеного пункту, 0,5 км від західних околиць м. Пустомити Пустомитівського району Львівської області на р. Ставчанка, басейн р. Щирка (Дністер), кадастровий номер 4623610100:12:000:0004, що перебуває в користуванні позивача, шляхом заборони відповідачу здійснювати на даній території мисливське господарство.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з договором оренди водного об`єкта № 13 від 11.09.2019, укладеного між Львівською обласною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Карпатський водограй" (орендар), останньому передано у строкове користування водний об`єкт для рибогосподарських потреб, який він зобов`язаний використовувати за цільовим призначенням. В той же час, на території орендованого позивачем водного об`єкта, відповідач організовує та здійснює полювання. Така діяльність відповідача є протиправною та такою, що не відповідає нормам законодавства, оскільки всупереч вимогам статей 21 та 24 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", відповідач здійснює мисливське господарство на орендованих позивачем землях без відповідного погодження (договору) з останнім. Крім того, відповідач не додержується режиму охорони тварин, риб та птахів, занесених до Червоної книги України у межах наданих в користування мисливських угідь. Зокрема, він систематично вчиняє дії, спрямовані на заподіяння шкоди водоймищам, які знаходять на спірній земельній ділянці, перешкоджає позивачу здійснювати його пряму господарську діяльність по риборозведенню, незаконно здійснює полювання і ловлю тварин, птахів та риб, які внесені до Червоної книги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.12.2020 позов задоволено, усунуто перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 128,2814 га, що розташована за межами населеного пункту, 0,5 км від західних околиць м. Пустомити Пустомитівського району Львівської області на р. Ставчанка, басейн р. Щирка (Дністер), кадастровий номер 4623610100:12:000:0004, що перебуває в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатський водограй", шляхом заборони здійснювати Громадській організації "Львівська міська організація Українського товариства мисливців та рибалок" на даній території мисливське господарство.
4. Рішення суду мотивоване тим, що земельна ділянка, надана позивачу в оренду Львівською обласною державною адміністрацією, розташована в межах мисливських угідь, наданих у користування відповідачу Львівською обласною радою. При цьому, спірна земельна ділянка, що орендована позивачем, призначена для рибогосподарських потреб та не призначена для полювання і здійснення мисливського господарства.
5. Матеріали справи містять належні та допустимі докази, що підтверджують факти вчинення відповідачем дій з організації та проведення полювання на належній позивачу земельній ділянці.
6. При цьому, відповідно до положень Закону України "Про мисливське господарство та полювання", ведення мисливського господарства та полювання може здійснюватися на землях власників чи користувачів цих земель виключно на підставі договору. Укладення таких договорів є обов`язковою умовою для використання земель для мисливського господарства. Натомість відповідачем не надано доказів укладення відповідного договору чи погодження порядку використання земель з користувачем земельної ділянки (позивачем), що є порушенням вимог статті 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".
7. Наявність вищевказаних порушень, за висновками суду, підтверджує неправомірність ведення відповідачем мисливського господарства на водному об`єкті, який перебуває в оренді позивача, що є підставою для задоволення позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 у справі № 914/1964/20 рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2020 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
9. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що сторони визнають той факт, що орендована позивачем земельна ділянка частково входить до складу мисливських угідь, якими користується відповідач. В той же час, матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем не було укладено договору, про який йдеться у частині шостій статті 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", хоча відповідач і вчиняв дії, спрямовані на укладення такого договору.
10. При цьому колегія суддів зазначила, що з огляду на предмет позову (усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою) та його підстави (твердження про те, що своєю діяльністю відповідач перешкоджає господарській діяльності позивача), до предмета доказування у даній справі входить встановлення факту здійснення відповідачем дій, які перешкоджають позивачу користуватися орендованою земельною ділянкою. Такими діями можуть бути як організація полювань на орендованій позивачем земельній ділянці, так і їх фактичне проведення.
11. В той же час, сама по собі відсутність договору, передбаченого частиною шостою статті 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", не є порушенням законодавства та не може бути підставою для задоволення позову у даній справі, оскільки таке не свідчить про перешкоджання відповідачем господарській діяльності позивача.
12. Суд апеляційної інстанції зазначив, що наявні у справі докази не підтверджують факту організації та проведення відповідачем полювань на орендованій позивачем земельній ділянці, оскільки копія довідки Пустомитівського РВ ГУМВС України у Львівській області № 11601/42/01/11-20 від 11.11.2020, на яку посилається позивач, лише підтверджує факт звернення Габуди О. А. (керівника позивача) до цього правоохоронного органу із заявами про перебування мисливців на території ТОВ "Карпатський водограй", однак не інформації про встановлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності у визначеному законом порядку. Копії довідок Пустомитівського РВ ГУМВС України у Львівській області № 373 від 15.10.2015 та № 1059 від 10.12.2015 щодо виникнення пожежі та щодо пошкодження невідомими особами шлюзового отвору в озері, взагалі не мають стосунку до предмета позову у даній справі. Копія листа Прокуратури Пустомитівського району № 2401вих11 від 08.08.2011 стосується порушень, встановлених прокурором у діях відповідача у мисливський сезон 2010/2011 року та містить інформацію про вжиті прокурором заходи, спрямовані на усунення цих порушень. Доказів того, що відповідач продовжує вчиняти ці порушення станом на даний час ні вказаний лист, ні інші матеріали справи не містять. Копія довідки Пустомитівського РВ ГУМВС України у Львівській області № 8551 від 15.08.2011 стосується відкриття сезону полювання на території "Озерного краю" у 2011 році, взаємозв`язок якого із ТОВ "Карпатський водограй" не вбачається, а також стосується невстановлених власників мисливської зброї, взаємозв`язок яких із ГО "ЛМО УТМР" не вбачається. Доповідні записки працівників ТОВ "Карпатський водограй" від 25.08.2018, 08.10.2018, 14.09.2019, 30.09.2019 та 29.09.2019 складені в односторонньому порядку працівниками позивача та викладені у простій письмовій формі. Ці доповідні записки не можна розцінювати як показання свідків (ст. 87, 88 ГПК України) і їх не можливо покласти в основу судового рішення як єдині докази підтвердження факту порушення відповідачем прав позивача як користувача відповідної земельної ділянки (ст. 79 ГПК України). Крім того, інформація, викладена у цих доповідних записках, стосується невстановлених осіб, взаємозв`язок яких із ГО "ЛМО УТМР" не вбачається. Долучений позивачем звіт про дослідження орнітофауни ставкового господарства ТОВ "Карпатський водограй" у червні-липні 2020 року, складений науковими співробітниками та вчителем-методистом, не відповідає вимогам процесуального закону, що встановлені для висновків експертів, а, отже, не може вважатись допустимим доказом у даній справі (ст. 77 ГПК України).
13. Апеляційний господарський суд зазначив, що встановлення судом першої інстанції факту відсутності доказів відведення відповідних мисливських угідь іншим мисливським організаціям та факту наявності у відповідача обов`язку формування єгерської служби для здійснення охорони державного мисливського фонду, не впливає на оцінку наданих позивачем доказів та не свідчить про наявність підстав для задоволення позову у даній справі. У зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено обставин, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, у зв`язку з чим у позові у даній справі слід відмовити.
14. Також, апеляційний суд встановив, що у провадженні Господарського суду Львівської області перебувала подібна справа № 2/110 за позовом ТОВ "Карпатський водограй" до Львівської міської ради Українського товариства мисливців і рибалок (правопопередник відповідача) про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками загальною площею 178,7548 га. Як на підставу позову у вказаній справі позивач посилався на те, що надані в оренду земельні ділянки він використовує для ведення рибного господарства, вирощування сільськогосподарської продукції та розташування відпочинкової зони. В той же час, відповідач здійснює мисливську діяльність на території, що перетинається із орендованими земельними ділянками, чим перешкоджає позивачу у господарській діяльності та створює загрозу для його працівників та відпочивальників.
15. Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.07.2009 залишеним без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 07.10.2009 та Вищого господарського суду України від 27.05.2010, у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
16. Ухвалюючи рішення у справі № 2/110 суди виходили з такого: 1) мисливські угіддя у відповідних межах в установленому законом порядку надані відповідачу в користування до 11.02.2012 рішеннями Львівської обласної ради; 2) позивачем не подано жодних доказів на підтвердження наявності підстав для припинення права користування мисливськими угіддями відповідачем, визначених статтею 23 Закону України "Про мисливське господарство та полювання"; 3) відповідно до статті 6 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" прийняття рішення про припинення полювання у випадках, передбачених цим законом, покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання; 4) позивачем не встановлено які саме особи здійснювали правопорушення на території позивача, не доведено, що ці особи є мисливцями і мають відношення до Львівської міської ради Українського товариства мисливців і рибалок, не подано доказів притягнення вказаних осіб до відповідальності.
17. Додатково суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріали справи свідчать про те, що Державною екологічною інспекцію у Львівській області та Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства у 2017, 2019 та 2020 роках проводились перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства, за результатами яких складено акти, у яких встановлено окремі порушення у діяльності відповідача, проте порушень щодо користування ним землями, які перебувають в оренді відповідача, встановлено не було.
18. Крім того, статтею 31 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" встановлено, що права користувачів мисливських угідь охороняються законом. Припинення права використання державного мисливського фонду або права користування мисливськими угіддями може мати місце лише у випадках, передбачених статтею 23 цього Закону. В той же час, позивачем не подано жодних доказів на підтвердження наявності підстав, передбачених вказаною нормою, для припинення права користування мисливськими угіддями відповідачем. Крім цього, відповідно до статті 6 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" прийняття рішення про припинення полювання у випадках, передбачених цим законом, покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань мисливського господарства та полювання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
19. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 та залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2020 у справі № 914/1964/20.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
20. Позивач не погоджується з ухваленою постановою суду апеляційної інстанції зазначаючи, що апеляційним господарським судом було порушено норми матеріального і процесуального права, оскільки не було надано належної правової оцінки усім обставинам справи у їх сукупності.
21. Скаржник зазначає, що спірна земельна ділянка надана останньому в оренду з цільовим призначенням "для рибогосподарських потреб" і повинна використовуватись виключно за її цільовим призначенням та не може бути використана для ведення мисливського господарства, а відтак, відповідач незаконно здійснює свою діяльність на земельній ділянці, орендованій позивачем.
22. При цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статей 21, 22, 23, 24 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", статей 13, 25, 27 Закону України "Про оренду землі", статей 95, 96 ЗК України та статей 386, 391, 396 ЦК України.
Позиція інших учасників справи
23. Відповідач не надав відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
24. Рішенням Львівської обласної ради № 127 від 11.02.1997 "Про надання в користування мисливських угідь у Львівській області" відповідачу було надано в користування мисливські угіддя у Пустомитівському районі.
25. Рішенням Львівської обласної ради № 605 від 09.10.2012 "Про надання в користування мисливських угідь у Львівській області Львівській міській раді Українського товариства мисливців і рибалок", із врахуванням рішення № 846 від 25.06.2013 "Про надання в користування мисливських угідь у Львівській області Львівській міській раді УТМР", Львівській міській раді УТМР, що надалі була перейменована у Громадську організацію "Львівська міська організація Українського товариства мисливців та рибалок", надано в користування мисливські угіддя терміном на 15 років, у визначених межах згідно додатку до рішення. Згідно додатку до рішення, визначено межі мисливських угідь, до яких включено мисливські угіддя на території Пустомитівського району Львівської області. Передані у користування угіддя перебувають у Державному мисливському фонді.
26. 17.07.2013, на виконання вказаних рішень Львівської обласної ради, між Львівською міською радою УТМР та Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства було укладено договір № 22 про умови ведення мисливського господарства, відповідно до пункту 1.1 якого відповідачу терміном на 15 років до 09.10.2027 надано мисливські угіддя для ведення мисливського господарства, загальною площею 35 502,36 га, з них: лісові угіддя - 6 423,7 га, польові - 28 037,67 га, водно-болотні - 1 040,99 га у зазначених у договорі межах.
27. Згідно п.п. "б" п. 2.1 договору, відповідач має право користуватися державним мисливським фондом в межах мисливських угідь наданих у користування з дотриманням чинного законодавства, а згідно п.п. "г" п. 2.1 договору - право організовувати полювання для мисливців.
28. Відповідно до п. 2.2 договору, відповідач зобов`язується використовувати надані угіддя за призначенням, вести в угіддях мисливське господарство, забезпечувати мисливське упорядкування, забезпечувати проведення комплексних заходів на охорону та відтворення тварин та інше.
29. Згідно з договором від 11.09.2019 № 13 оренди водного об`єкта, укладеного між Львівської обласною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Карпатський водограй" (орендар), останньому передано у строкове користування водний об`єкт для рибогосподарських потреб - ставкове господарство площею 128,2814 га розташоване за межами м. Пустомити Пустомитівського району Львівської області (рибогосподарська технологічна водойма). До об`єктів оренди входить: вода (водний простір) водного об`єкта 128,2814 га, земельна ділянка під водними об`єктами 128,2814 га, землі, які використовуються для технічної інфраструктури 22,1083 га, земельна ділянка кадастровий номер 4623610100:12:000:0004.
30. Пунктом 14 договору оренди водного об`єкта від 11.09.2019 № 13 встановлено, що об`єкт оренди передано позивачу у користування для рибогосподарських потреб.
31. Згідно з пунктом 18 вказаного договору, орендарю заборонено передавати об`єкт оренди в суборенду, заставу та/або вносити його до статутного (складеного, пайового) фонду (капіталу).
32. Надана позивачу в орендне користування земельна ділянка розташована в межах наданих відповідачу мисливських угідь. Вказана обставина визнається обома сторонами.
33. Підставою звернення позивача з позовом у даній справі стало те, що відповідач здійснює мисливське господарство з порушенням частини п`ятої статті 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", яка передбачає, що відносини між власниками або користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь регулюються відповідними договорами, а також, що під час здійснення своєї діяльності відповідач не додержується режиму охорони тварин, риб та птахів, занесених до Червоної книги України у межах наданих в користування мисливських угідь.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
34. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).