ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 815/3895/16
адміністративне провадження № К/9901/41522/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
секретар судового засідання Драга Р.В.,
за участю представника позивача Золотухіна Р.М.,
розглянув в судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" до Південного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними дій, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Південного Міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2016 (суддя - Танцюра К.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2017 (головуючий суддя - Градовський Ю.М., судді: Лук`янчук О.В., Стас Л.В.) у справі № 815/3895/16.
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" (далі - ПАТ "Одесаобленерго") звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби (далі - СДПІ з ОВП у м. Одесі ) щодо нарахування та відображення в інтегрованій картці (особовому рахунку) з податку на додану вартість ПАТ "Одесаобленерго" пені з податку на додану вартість у сумі 3127955,59 грн. та списанню грошових коштів у сумі 3127955,59 грн. з інтегрованої картки (особового рахунку) з податку на додану вартість ПАТ "Одесаобленерго" в рахунок її погашення.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2017, адміністративний позов задоволено повністю.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач, після скасування судових рішень та залишення в силі спірного податкового повідомлення-рішення №0000281620 від 04.04.2012, своєчасно, протягом десяти днів сплатив суму узгодженого грошового зобов`язання, що виключає право податкового органу на нарахування пені, за весь час судового оскарження цього податкового повідомлення-рішення.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Південне Міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків оскаржило їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2016, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
У доводах касаційної скарги Південне Міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків посилається на те, що в силу приписів підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується за весь період заниження грошового зобов`язання, включаючи період судового оскарження, оскільки рішення Вищого адміністративного суду України прийнято на користь контролюючого органу.
У письмових запереченнях на касаційну скаргу ПАТ "Одесаобленерго" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представника позивача, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі на підставі акту перевірки №33/16-2/00131713/9 від 16.02.2012, та виявлених порушень, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.03.2012 №0000181620, згідно з яким ПАТ "Одесаобленерго" нараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі - 8076569,00 грн. та штрафні санкції у розмірі - 3 грн.
За наслідками адміністративного оскарження у зв`язку з частковим задоволенням скарги позивача в частині нарахування штрафних санкцій, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі 04.04.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000181620, згідно з яким позивачу нараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі - 8076569,00 грн. та штрафні санкції у розмірі - 1 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржено позивачем в судовому порядку.
Так, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 по справі №1570/4001/2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013, адміністративний позов ПАТ "Одесаобленерго" задоволено та скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі №0000181620 від 01.03.2012 та №0000181620 від 04.04.2012.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 02.03.2016 скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 у справі №1570/4001/2012 та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.
11.03.2016 ПАТ "Одесаобленерго" сплатило суму грошового зобов`язання визначеного у податковому повідомленні-рішенні №0000181620 від 04.04.2012, що підтверджується платіжними дорученнями №10041836 від 11.03.2016 у розмірі 8076569,00 грн. та №10041774 від 11.03.2016 у розмірі 1,00грн.
26.05.2016 ПАТ "Одесаобленерго" звернулось до СДПІ з ОВП у м. Одесі з листом №03/08-1120 від 25.05.2016 про надання акту звірки з податку на додану вартість за період з 01.01.2012 по 25.05.2016.
Згідно акту звірки №789-07 від 03.06.2016 розбіжність між даними з податку на додану вартість податкового органу та платника податків, зокрема по пені, складає 3129527,59 грн.
Згідно облікової картки ПАТ "Одесаобленерго" відповідачем 23.05.2016 було здійснено нарахування позивачу по особовому рахунку з податку на додану вартість пеню за період з 13.01.2012 по 11.03.2016 у розмірі 3127955,59 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 04.04.2012 №0000281620 та списано грошові кошти у сумі 3127955,59 грн. з особового рахунку ПАТ "Одесаобленерго" з податку на додану вартість в рахунок її погашення.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення. законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності
Згідно з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Визначення терміна "пеня" закріплено в підпункті 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, в силу вимог якого це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення. законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 56.18 статті 58 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу.
Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України встановлено, що пеня сплачується у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Аналогічний порядок визначений підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 розділу ІІ Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 17.12.2010 №953 (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), де вказано, що пеня нараховується після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Кодексом.
Отже, враховуючи, що платником податку протягом 10 днів з дня набрання законної сили судовим рішенням про правомірність нарахування грошового зобов`язання своєчасно сплачено спірні суми, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в даному випадку пеня на таку суму грошового зобов`язання не нараховується.
За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 250, 341, 344, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -