ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 360/2189/20
адміністративне провадження № К/9901/11219/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року (судді: Блохін А.А., Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності, стягнення недоотриманої заробітної плати при звільненні, надбавки за класний чин, вихідної допомоги, не виплаченої при звільненні середньої заробітної плати за кожен день затримки розрахунку при звільненні,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
03 червня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до прокуратури Луганської області (далі - відповідач), в якій позивачка, з урахуванням уточнень, просила суд:
1) визнати протиправною бездіяльність прокуратури Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 при звільненні різниці заробітної плати з урахуванням розміру окладу, встановленого статтею 81 Закону України "Про прокуратуру", починаючи з 01 січня 2020 року по 05 травня 2020 року у сумі 48767,00 грн;
2) стягнути з прокуратури Луганської області на користь ОСОБА_1 різницю в недоотриманій при звільненні заробітної плати у сумі 48767,00 грн;
3) визнати протиправною бездіяльність прокуратури Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 при звільненні 05 травня 2020 року надбавки за класний чин за період з жовтня 2019 року по час звільнення - 05 травня 2020 року, у сумі 12600,00 грн;
4) стягнути з прокуратури Луганської області на користь ОСОБА_1 надбавку за класний чин у розмірі 12600,00 грн;
5) стягнути з прокуратури Луганської області на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 21429,87 грн, невиплаченої при звільненні;
6) стягнути з прокуратури Луганської області на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 51023,50 грн за затримку розрахунку при звільненні, а саме затримки виплати заробітної плати та вихідної допомоги у зв`язку із звільненням, з дня наступного за днем звільнення, тобто з 06 травня 2020 року по 16 липня 2020 року.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 360/2189/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду позивачкою було подано апеляційну скаргу, в якій вона просила скасувати оскаржуване судове рішення, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року зупинено провадження у справі № 360/2189/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 360/2157/20.
Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що предметом спору у справі № 360/2189/20 є стягнення на користь ОСОБА_1 недоотриманої заробітної плати при звільненні, надбавки за класний чин, вихідної допомоги, не виплаченої при звільненні, середньоденної заробітної плати за кожен день затримки розрахунку при звільненні, а у справі № 360/2157/20 предметом спору є правомірність наказу прокурора Луганської області від 30 квітня 2020 року № 520к про звільнення ОСОБА_1 з посади.
Апеляційний суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 360/2157/20, оскільки рішення суду у справі № 360/2157/20 може вплинути на вирішення справи № 360/2189/20.
Провадження в суді касаційної інстанції
ОСОБА_1, вважаючи ухвалу про зупинення провадження у справі постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подала касаційну скаргу.
У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
У касаційній скарзі скаржниця зазначає, що посилання суду апеляційної інстанції на те, що обставини, які встановлюються у ході розгляду справи № 360/2157/20, ніяким чином не перешкоджають прийняттю судом законного рішення у цій справі №360/2189/20.
Крім того, апеляційним судом не зазначено, у чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 360/2157/20, а тому відсутні підстави для зупинення провадження у справі № 360/2189/20.
Оскаржувана ухвала не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі, як в частині об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням у справі № 360/2157/20, так і в частині того, що зібрані у даній справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, що суперечить положенням пункту 3 частини першої статті 236 КАС України.
Верховний Суд ухвалою від 06 квітня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року.
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.
Питання зупинення провадження у справі врегульовано статтею 236 КАС України, відповідно до пункту 3 частини першої, якої суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, за змістом наведеної норми процесуального закону, яка не підлягає розширеному тлумаченню, в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку, зокрема, адміністративного судочинства суд зупиняє провадження у справі, але саме до набрання законної сили судовим рішенням в такій іншій справі.
Висновки Верховного Суду
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
В силу положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як убачається з матеріалів справи, предметом розгляду у цій справі є невиплата відповідачем позивачці недоотриманої заробітної плати при звільненні, надбавки за класний чин, вихідної допомоги, не виплаченої при звільненні, середньоденної заробітної плати за кожен день затримки розрахунку при звільненні.
Позовними вимогами у справі №360/2157/20 є: визнання протиправним та скасування рішення першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 10 квітня 2020 року №283 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 ;
- визнання протиправним та скасування наказу прокурора Луганської області від 30 квітня 2020 року №520к про звільнення ОСОБА_2 з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області;
- поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області або на рівнозначній посаді з 6 травня 2020 року, зарахувавши час вимушеного прогулу у загальний строк служби в органах прокуратури України;
- стягнення з прокуратури Луганської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 6 травня 2020 року по дату винесення судового рішення.
Зупиняючи провадження у справі, Перший апеляційний адміністративний суд виходив з того, що результат вирішення справи щодо правомірності звільнення позивачки, що є предметом судового розгляду у справі №360/2157/20, безпосередньо впливає на розгляд цієї справи, оскільки предмет спору у даній справі пов`язаний зі звільненням позивачки.
Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.
Положення статті 236 КАС регулюють питання зупинення провадження у справі. Так, у пункті 3 частини першої цієї статті передбачено, що суд зупиняє провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Водночас, у цій статті також міститься застереження про те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета справи.
З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:
- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку, зокрема, адміністративного судочинства;
- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
З матеріалів справи убачається, що наказом прокурора Луганської області від 30 квітня 2020 року № 520к було звільнено ОСОБА_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" та зобов`язано Департамент планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Генеральної прокуратури України провести остаточний розрахунок та виплатити усі належні позивачці виплати при звільненні.
Предметом доказування в адміністративній справі, що розглядається, є стягнення на користь позивачки недоотриманої заробітної плати при звільненні, надбавки за класний чин, вихідної допомоги, не виплаченої при звільненні, середньоденної заробітної плати за кожен день затримки розрахунку при звільненні наявність або відсутність для цього правових підстав.
Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що факт звільнення позивачки є визначальним та достатнім для вирішення питання, щодо виплати усіх належних позивачці виплати при звільненні.
У свою чергу, питання правомірності/протиправності звільнення ОСОБА_1 з органів прокуратури жодним чином не впливає на вирішення питання щодо наявності підстав для виплати недоотриманої заробітної плати при звільненні, надбавки за класний чин, вихідної допомоги, не виплаченої при звільненні, у зв`язку з таким звільненням.
Сама лише взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у справі.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі щодо вирішення питання про правомірності звільнення позивачки з органів прокуратури, що є предметом судового розгляду у справі № 360/2157/20.
Оскаржувана ухвала не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі, як в частині об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили рішенням у справі №360/2157/20, так і в частині того, що зібрані у даній справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, що суперечить положенням пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, внаслідок чого ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.