ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 808/2684/15
касаційне провадження № К/9901/19828/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області (далі - Інспекція) на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.11.2015 (суддя Нестеренко Л.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 (головуючий суддя - Божко Л.А., судді - Прокопчук Т.С., Лукманова О.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Борисфен-1" (далі - Товариство) до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство "Мета Банк" (далі - Банк), про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
Товариство у травні 2015 року звернулося до суду з позовом до Інспекції, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Банку, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.10.2014 № 0001392201 про визначення грошового зобов`язання з орендної плати за землю в сумі 398238,52 грн за основним платежем та в сумі 99899,63 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він не має обов`язку сплачувати орендну плату за землю, починаючи з 21.12.2012, оскільки у зв`язку з відчуженням об`єктів нерухомого майна, розташованих на орендованій земельній ділянці комунальної власності, припинилося право користування цією земельною ділянкою та, відповідно, таке право виникло у нового власника нерухомого майна. В цей же день позивач звернувся до міської ради (орендодавця) з листом, в якому просило припинити право користування земельною ділянкою.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 24.11.2015 позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 30.10.2014 № 0001392201.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.04.2016 залишив без змін постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24.11.2015.
Інспекція подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права: статей 182, 377 Цивільного кодексу України, статей 120, 123, 124, 125 Земельного кодексу України, статті 16 Закону України "Про оренду землі", статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", наголошуючи на тому, що у юридичної особи право одержати земельну ділянку комунальної власності у користування виникає з виникненням права власності на будівлю чи споруду, а розглянути це питання та схвалити відповідне рішення може відповідний орган місцевого самоврядування. У покупця нерухомого майна з моменту державної реєстрації права власності автоматично не виникає право користування земельною ділянкою, на якій розміщене таке майно. Виникнення права власності на нерухоме майно не є безумовною підставою для укладення договору щодо земельної ділянки. Обов`язок внесення орендної плати за земельну ділянку виникає у особи, яка набула право власності на нерухоме майно, виключно на підставі договору оренди земельної ділянки.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24.06.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд ухвалою від 13.09.2021 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 14.09.2021.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.
Суди попередніх інстанцій установили, що підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 30.10.2014 № 0001392201 грошового зобов`язання з орендної плати за землю в сумі 398238,52 грн за основним платежем та в сумі 99899,63 грн за штрафними (фінансовими) санкціями слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті документальної невиїзної перевірки від 13.10.2014 № 114/08-29-22-0109/35064983, про порушення Товариством вимог підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49, пунктів 288.1, 288.2 статті 288 Податкового кодексу України, що полягало у тому, що позивач, який є платником орендної плати за землю та зобов`язаний подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з орендної плати державної та комунальної власності на поточний рік та сплачувати орендну плату, такі обов`язки за 2013 рік та 9 місяців 2014 року не виконав.
Суди також установили, що за договором оренди землі від 08.01.2010, укладеним між Запорізькою міською радою (орендодавець) та Товариством (орендар), відповідно до рішення тридцять другої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради від 16.04.2009 № 61/107 орендодавець передав орендарю у строкове платне користування земельну ділянку комунальної власності площею 0,3784 га для розташування спортивно-оздоровчого комплексу та офісу, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. 12 квітня, 3-А, та має кадастровий номер: 2310100000:05:004:0122.
В свою чергу, Товариство (іпотекодавець) відповідно до нотаріально посвідченого договору від 21.12.2012 № 59-11/0009-МП/ГЛ-ЗВІ-1 про задоволення вимог іпотекодежателя передало, а Банк (іпотекодержатель) набув право власності на нерухоме майно за адресою: м. Запоріжжя, вул. 12 Квітня. буд. 3-а, розташоване на земельній ділянці площею 4211 кв.м (0,4211га) з кадастровим номером 2310100000:05:004:0122.
Отже, з 21.12.2012 відбулося відчуження будівель та споруд, розташованих на орендованій земельній ділянці, з огляду на що 21.12.2012 Товариство звернулося до міського голови Запорізької міської ради із заявою за вих 21/12, у якій просило припинити право користування земельною ділянкою по вул. 12 Квітня, 3-а у м. Запоріжжі у зв`язку із переходом права власності на нерухоме майно до Банку на підставі договору від 21.12.2012 № 59-11/0009-МП/ГЛ-ЗВІ-1 про задоволення вимог іпотекодежателя.
Таким чином, у зв`язку з відчуженням об`єкту нерухомості ТОВ "Борисфен-1" припинено користування землею, на якій розміщені зазначені вище об`єкти, та новий власник нерухомого майна - ПАТ "МетаБанк" розпочав користування земельною ділянкою, на якій знаходиться придбане нерухоме майно.
Відповідно до пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК) податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Абзацом 1 пункту 49.2 статті 49 ПК визначено, що платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 ПК платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до пункту 14.1 статті 14 ПК:
земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) (підпункт 14.1.72);
землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73);
земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (підпункт 14.1.74);
орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136);
плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147).