ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 809/36/16
касаційне провадження № К/9901/19364/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Франківський будівельний центр" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 (головуючий суддя - Кищинський М.І., судді - Боршовський Т.І., Могила А.Б.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.05.2016 (головуючий суддя - Курилець А.Р., судді - Качмар В.Я., Мікула О.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Франківський будівельний центр" до Державної фіскальної служби України про скасування індивідуальної податкової консультації,
У С Т А Н О В И В:
ТОВ "Франківський будівельний центр" звернулося до суду з адміністративним позовом до ДФС України, в якому (в редакції заяви про уточнення позовних вимог) просило скасувати індивідуальну податкову консультацію від 28.12.2015 № 27874/6/99-99-19-03-02-15.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що індивідуальна податкова консультація не відповідає вимогам чинного законодавства та надана з порушенням терміну, встановленого пунктом 52.1 статті 52 Податкового кодексу України. ДФС України не провела всебічного аналізу умов первинних бухгалтерських документів, не врахувала відсутній факт укладення будь-якого договору про надання послуг, акта здачі-прийняття робіт (надання послуг). ДФС України при наданні індивідуальної податкової консультації позивачу не врахувала лист від 18.08.2008 № 7925/6/16-1515-04 щодо правильності відображення в обліку операцій з виплати постачальником покупцю винагороди - премії (бонусу).
Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 29.02.2016 відмовив у задоволенні позову.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.05.2016 залишив без змін постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.02.2016.
ТОВ "Франківський будівельний центр" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що зміст податкової консультації суперечать вимогам пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, оскільки операція з отримання покупцем від продавця винагороди в грошовій формі (бонусу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги, у зв`язку з дотриманням зобов`язань за договором поставки товару, не є постачанням маркетингових послуг, а отже виплата такої винагороди (бонусу), не є компенсацією вартості таких послуг. Суди не надали належної оцінки доказам, що договори про надання послуг не укладались, акти здачі-прийняття послуг не складались і не підписувались. Відповідач не надав практичної допомоги з використанням конкретної норми закону та не склав податкову консультацію у встановлений законом строк.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01.07.2016 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
ДФС України не скористалась своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 13.09.2021 прийняв касаційну скаргу ТОВ "Франківський будівельний центр" до провадження, закінчив підготовку справи до розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 14.09.2021.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ "Франківський будівельний центр" звернулося до ДФС України з листом від 18.12.2015 №18/11/2015 про надання письмової індивідуальної податкової консультації з таких питань:
чи можна вважати (відповідно до умов наведених у листі договорів та первинних бухгалтерських документів) кошти, які надійшли на рахунок покупця як відсотки (бонусна винагорода) безповоротною фінансовою допомогою в розумінні вимог підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України як сума коштів передана платнику згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами;
чи включається сума коштів (бонусна винагорода), яка надійшла на рахунок покупця від постачальника як винагорода, до складу доходу отримувача коштів (покупця) у повному обсязі (бухгалтерське проведення у покупця Д-т 311 "Поточні рахунки в національній валюті" - К-т 73 "Інші фінансові доходи");
чи відповідають указані у листі операції (відповідно до вищевказаних первинних бухгалтерських документів) визначенню "постачання послуг", якщо договори про надання послуг не укладалися, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) між відповідними сторонами (замовником та виконавцем) не оформлялися та не підписувалися (заборгованості у обох сторін відсутні), та чи вважатимуться відповідно виплати постачальника на користь покупця компенсацію вартості таких послуг;
чи можна вважати суму коштів, яка надійшла на рахунок покупця від постачальника як винагорода, базою оподаткування відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України.
Суди установили, що поставлені питання стосувалися договору поставки товару між позивачем (покупцем ) та ТОВ "КНАУФ ГІПС КИЇВ" (постачальником) від 25.05.2015 №183 та додаткового договору про умови нарахування та виплати бонусної винагороди до договору поставки, згідно з яким при належному виконанні позивачем договору поставки постачальник зобов`язується виплатити бонусну винагороду.
Відповідно до акта про нарахування та виплату бонусів у період з 01.09.2015 по 30.09.2015 умови додаткового договору виконані у повному обсязі і позивачу нарахована та виплачена бонусна винагорода за результатами відвантаженої та оплаченої продукції на суму 6625,33 грн.
ДФС України у листі від 28.12.2015 № 27874/6/99-99-19-03-02-15 надала позивачу консультацію щодо порядку оподаткування операцій з виплати продавцем покупцю винагороди у грошовій формі (бонусу) за досягнення відповідних показників, відповідно до якої у покупця при отриманні від продавця винагороди в грошовій формі (бонусу), у зв`язку з досягненням відповідних показників, виникають податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму отриманої винагороди (бонусу).
При цьому ДФС України у податковій консультації послалася на положення пункту 185.1 статті 185, підпунктів 14.1.108, 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, та зазначила, що винагороди у грошовій формі (бонуси) за досягнення відповідних показників обсягу придбання є мотиваційними та стимулюючими виплатами (преміями, бонусами, іншими заохоченнями), які сплачуються постачальником, зокрема, за досягнення певних економічних показників та за стимулювання просування товарів. Такі виплати визначаються як оплата маркетингових послуг, тому є компенсаційними виплатами вартості таких послуг. Отже, у покупця (платника податку на додану вартість) при отриманні від продавця (платника податку на додану вартість) винагороди в грошовій формі (бонусу), у зв`язку із досягнення відповідних показників, виникають податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму отриманої винагороди (бонусу). Базою оподаткування податком на додану вартість відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України буде сума отриманої винагороди (сума бонусів).
Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК) податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Згідно з пунктами 52.1, 52.2 статті 52 ПК за зверненням плат