ПОСТАНОВА
Іменем України
16 вересня 2021 року
Київ
справа №826/8856/16
адміністративне провадження № К/9901/37933/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2017 року (суддя Качур І.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року (колегія суддів: Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.) у справі № 826/8856/16 за позовом ОСОБА_1 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
У червні 2016 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, в якому, з урахуванням зменшення позовних вимог, просив:
- визнати бездіяльність Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, яка полягає у невинесенні протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки №7 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Клопотання (заява) № 7, зареєстрованого у Київській міській раді за вх. №08/М-3806 від 28.03.2016 - протиправною;
- визнати бездіяльність Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, яка полягає у невинесенні протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки №10 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Клопотання (заява) № 23, зареєстрованого у Київській міській раді за вх. №08/М-4238 від 06.04.2016 року - протиправною;
- вирішити питання щодо розподілу судових витрат шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано бездіяльність Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича щодо невнесення протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки №7 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за Клопотанням (заявою) № 7 від 28.03.2016 року, зареєстрованого у Київській міській раді за вх. №08/М-3806 від 28.03.2016 року протиправною.
Визнано бездіяльність Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича щодо невнесення протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки №10 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за Клопотанням (заявою) № 23 від 06.04.2016 року, зареєстрованого у Київській міській раді за вх. №08/М-4238 від 06.04.2016 року протиправною.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2017 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову та в цій частині прийняти нову про задоволення позову.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 9280 грн.
В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2017 року залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що міський голова не несе персональну відповідальність за нерозгляд в місячний термін Київрадою клопотання позивача. Земельний кодекс України встановлює саме обов`язок уповноваженого органу у місячний термін розглянути клопотання позивача з прийняттям відповідного рішення. Водночас Департамент земельних ресурсів за наслідками розгляду заяви позивача не готував відповідного проекту рішення Київської міської ради, що свідчить про неможливість винесення на розгляд пленарного засідання сесії Київської міської ради проекту рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки №7 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно з містобудівним кадастром м.Києва) та вказує на відсутність протиправної поведінки Київського міського голови. Крім того, у межах даної справи позивач не оскаржує рішень, дій чи бездіяльності Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів щодо порушення процедури розгляду його клопотання про надання дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки.
Ухвалою Верховного суду від 22.03.2018 відкрито касаційне провадження.
У відзиві на касаційну скаргу позивач проти задоволення касаційної скарги заперечує, просить судові рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 28.03.2016 ОСОБА_1 звернувся до Київської міської ради із клопотанням №7 в порядку ст. 118 Земельного кодексу України, в якому просив надати згоду на розробку проекту землевідводу земельної ділянки №7 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); розглянути це питання на сесії ради у встановлений законодавством місячний термін з прийняттям об`єктивного і обґрунтованого рішення.
Дане клопотання отримане Київською міською радою 28.03.2016 за №08/М-3806, про що свідчить відповідна відмітка на клопотанні.
У додаток до клопотання позивачем надано: графічні матеріали на звороті клопотання; копія паспорту та ідентифікаційного номера, довідка учасника бойових дій, а також долучено графічний матеріал (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва) з позначенням контуру бажаної до відведення у власність земельної ділянки (площею не більше 0,10 га).
Крім того, у відповідності до копії клопотання №23 в порядку ст. 118 Земельного кодексу України, просив надати згоду на розробку проекту землевідводу земельної ділянки №10 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); розглянути це питання на сесії ради у встановлений законодавством місячний термін з прийняттям об`єктивного і обґрунтованого рішення.
Дане клопотання отримане Київською міською радою 06.04.2016 за №08/М-4238, про що свідчить відповідна відмітка на клопотанні.
У додаток до вказаного клопотання позивачем надано: графічні матеріали на звороті клопотання; копія паспорту та ідентифікаційного номера, довідка учасника бойових дій, а також долучено графічний матеріал (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва) з позначенням контуру бажаної до відведення у власність земельної ділянки (площею не більше 0,10 га).
Натомість, Київською міською радою вищевказані клопотання № 7 від 28.03.2016 та №23 від 06.04.2016 (вх. №08/М-3806 та №08/М-4238) у передбачений законодавством спосіб та строки не розглянуто.
Вважаючи бездіяльність Київського міського голови Кличка В.В. щодо невнесення протягом місяця на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання щодо надання позивачу дозволів на розробку проектів землевідводів протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, виходив з того, що питання стосовно надання дозволів на розробку проектів землеустрою за клопотаннями позивача не було внесено на пленарне засідання ради у визначені законодавством строки, разом з тим, позовні вимоги щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають, оскільки із наданих документів вбачається, що позивачем було сплачено винагороду за послуги, які йому ще не були надані, що не передбачено умовами договору, Акт виконаних робіт згідно Договору про надання правової допомоги № 12/05-2 від 12.05.2016 не містить відомостей щодо того, коли саме виконавець приступив до початку виконанню замовлених позивачем послуг.
Скасовуючи постанову в частині стягнення витрат на правничу допомогу та задовольняючи позовні вимоги повністю, апеляційний суд дійшов висновку, що всі витрати, заявлені позивачем підтверджені, а тому підлягають відшкодуванню.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно з частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Стаття 9 ЗК України встановлює, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до норм частини першої статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно з частинами першою та другою статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Виходячи з наведених правових норм в контексті спірних правовідносин вбачається, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність належить до виключних повноважень Київської міської ради шляхом прийняття відповідних рішень на пленарному засіданні; при цьому рішення, дії або бездіяльність Київської міської ради щодо надання земельних ділянок можуть бути оскаржені до суду.
Тобто, приписами чинного законодавства встановлено, що результатом розгляду клопотання заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання є оформлене рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
ОСОБА_1 звернувся із позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у невинесенні протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Міськради питання стосовно надання позивачу дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки.
Відповідно до пунктів 8, 9 частини четвертої статті 42 Закону № 280/97-ВР міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08 жовтня 2013 року №1810 затверджено Регламент виконавчого органу Київської міської ради [(Київської міської державної адміністрації); (далі - Регламент)].
Згідно пунктом 1.1 глави 1 розділу VIII Регламенту проекти рішень Київської міської ради, які подаються виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), готуються структурними підрозділами виконавчого органу, до компетенції яких віднесені порушені у проектах рішень питання.
Відповідно до пункту 2.3 глави 2 розділу VIII Регламенту проекти рішень Київської міської ради щодо набуття та припинення права на землю юридичними та фізичними особами готуються за поданням керівника структурного підрозділу виконавчого органу з питань землекористування, керівника юридичної служби структурного підрозділу виконавчого органу з питань землекористування та погоджуються відповідними постійними комісіями Київської міської ради. Строк опрацювання проекту рішення Київської міської ради зазначеними посадовими особами не повинен перевищувати 3 робочих днів.
Пункт 3.1 глави 3 розділу VIII Регламенту передбачає, що погоджений в установленому порядку у виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) проект рішення подається до структурного підрозділу, який здійснює організаційне забезпечення роботи керівника апарату з метою передачі управлінню організаційної роботи секретаріату Київської міської ради для подальшого погодження відповідно до вимог Регламенту Київської міської ради, затвердженого в установленому порядку, разом із супровідним листом за підписом керівника апарату.
Згідно пунктом 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342 (далі - Положення № 182/342), Департамент земельних ресурсів є структурним підрозділом виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством виконує функції територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та безпосередньо підпорядковується Київському міському голові.
У підпункті 3.12 пункту 3 вказаного Положення визначено, що Департамент земельних ресурсів є структурним підрозділом виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), готує та подає в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, розпоряджень Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань: розпорядження землями в межах міста Києва; передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб; надання земельних ділянок в користування, вилучення земельних ділянок; продажу земельних ділянок у власність; викупу земельних ділянок для суспільних потреб міста; звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; встановлення та зміни межі районів у місті, в порядку, встановленому законодавством України; встановлення сервітуту (права на обмежене користування).
Підпунктом 8.1 пункту 8 Положення № 182/342 визначено, що Директор Департаменту: здійснює керівництво Департаментом, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Департамент завдань, визначає ступінь відповідальності заступників директора Департаменту та керівників його структурних підрозділів, розподіляє посадові обов`язки між заступниками директора Департаменту.
Для визначення порядку передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність із земель комунальної власності Київська міська рада рішенням "Про Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві" від 28 лютого 2013 року № 63/9120 затвердила Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві (далі - Порядок № 63/9120).
Пунктом "в" частини третьої статті 1 розділу 1 Порядку № 63/9120 встановлено, що його дія поширюється на випадки надання (передачі) Київською міською радою земельних ділянок із земель комунальної власності безоплатно у власність громадянам, а також у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян, для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки).
Частиною першою статті 21 розділу 7 Порядку № 63/9120 визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні земельної ділянки у межах м. Києва для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального гаражного та дачного будівництва чи ведення садівництва, подають безпосередньо до Київської міської ради клопотання про передачу земельної ділянки у власність, а у разі наміру одержати земельну ділянку для зазначених цілей в оренду - клопотання в довільній формі про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.
Частиною п`ятою статті 20 розділу 6 Порядку № 63/9120 передбачено, що секретаріат Київської міської ради разом з дорученням (резолюцією) Київського міського голови або заступника міського голови - секретаря Київради у день надходження заяви на одержання документа дозвільного характеру або протягом наступного робочого дня надсилає її разом з доданими до неї документами до Департаменту земельних ресурсів для розгляду та підготовки проекту рішення Київської міської ради про надання (передачу) у користування (у власність) земельних ділянок, сформованих у результаті поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, або про відмову в наданні (передачі) земельної ділянки в користування (у власність) у разі невідповідності технічної документації вимогам законодавства та прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам.
Отже, з аналізу наведених норм вбачається, суб`єктом подання проектів рішень для винесення на сесію Київради з питань надання дозволу (відмови у наданні) на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що Департамент земельних ресурсів уповноважений готувати та подавати в установленому порядку проекти Київської міської ради з питань передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, які виносяться на пленарне засідання ради.
При цьому, за правилами підпункту 8.1 пункту 8 Положення № 182/342 Директор Департаменту здійснює керівництво Департаментом та несе персональну відповідальність за виконання покладених на Департамент завдань.
Відтак, мотиви позовних вимог про те, що Київський міський голова несе персональну відповідальність у спірних правовідносинах щодо не розгляду в місячний термін Київською міською радою клопотання позивача є необгрунтованими.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що у межах даної справи позивачем не оскаржується рішення, дії чи бездіяльність Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів щодо порушення процедури розгляду його клопотання про надання дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки, однак останній не позбавлений реалізувати таке право на захист у встановленому законом порядку.
Відсутність протиправної бездіяльності Київського міського голови підтверджується також тим, що як вірно установлено судами, клопотання позивача було адресовано Київській міській раді та за дорученням Київської міської ради від 28.03.2016 № 08/М-3806 було розглянуто Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та надано відповідь листом від 24.05.2016.
Оскільки суб`єктом подання проекту рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відсутня бездіяльність Київського міського голови при розгляді клопотання ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене правове регулювання та встановлені судами обставини справи, саме Департамент земельних ресурсів уповноважений готувати та подавати в установленому порядку проекти Київської міської ради з питань передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, які виносяться на пленарне засідання Київської міської ради. Департамент земельних ресурсів за наслідками розгляду заяви позивача не готував відповідного проекту рішення Київської міської ради і це свідчить про неможливість винесення на розгляд пленарного засідання сесії Київської міської ради проекту рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), та вказує на відсутність протиправної поведінки Київського міського голови та підстав зобов`язувати вчиняти відповідні дії.
Відтак, колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог, а тому судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.
Висновки суду у цій справі узгоджуються із усталеною практикою Верховного Суду, висловленою, зокрема, в постановах від 17 липня 2019 року у справі № 826/8841/16 та від 5 травня 2020 року у справі № 826/8858/16.
12.12.2018 від позивача надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в якому посилається на неоднаковість застосування одних і тих же норм права у подібних правовідносинах Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2018 року (справа № 826/8107/16) та постанові від 23 листопада 2018 року (справа № 826/8844/16). Колегія суддів зазначає, що клопотання скаржника про передачу даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не може бути задоволено, так як рішення, на які посилається скаржник, стосовно неоднаковості застосування одних і тих же норм права Верховним Судом у подібних правовідносинах не є тотожними. Так, в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 826/8107/16 Верховним Судом зроблено висновок, що неприйняття Київською міською радою жодного рішення за клопотанням позивача є протиправною бездіяльністю, натомість, у справі Верховного Суду від 23 листопада 2018 року справі № 826/8844/16 предметом позову є бездіяльність Київського міського голови щодо нерозгляду в місячний термін Київською міською радою клопотання позивача, а тому підстав передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, про що йдеться у клопотанні позивача, колегія суддів не вбачає.
Відповідно до частин першої статті 351 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 КАС України, Суд, -