ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 520/18193/2020
провадження № К/9901/20462/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Радишевської О. Р., Шевцової Н. В.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року, постановлену суддею Волошиним Д. А., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Бартош Н. С., суддів: Подобайло З. Г., Григорова А. М.,
І. Обставини справи:
1. В грудні 2020 року ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (надалі також відповідач), у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову від 18 травня 2018 року про накладення штрафу, винесену державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Мирною Т. В. в межах виконавчого провадження № 56298905 стосовно подій, що мали місце 17 травня 2018 року.
2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року визнано неповажними причини пропуску позивачем строку звернення до суду із позовною заявою, позов залишено без руху та надано десятиденний термін з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших обґрунтованих та поважних причин його пропуску. Копія указаної ухвали отримана позивачем 30 грудня 2020 року.
3. Втім, у наданий судом строк позивач недоліки позовної заяви не усунула, у зв`язку з чим ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу.
4. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржила його в апеляційному порядку.
5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2021 року ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року залишено без змін.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
6. ОСОБА_1, уважаючи судові рішення судів попередніх інстанцій прийнятими із порушенням вимог процесуального закону, подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, ухвалити нове рішення, яким поновити строк на подання позовної заяви, відкрити провадження у справі та направити її на продовження розгляду.
7. Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.
ІІІ. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи
8. Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску такого строку ОСОБА_1 зазначила, що у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на примусовому виконанні знаходиться виконавче провадження № 56298905 з примусового виконання виконавчого листа Дзержинського районного суду м. Харкова у справі № 638/12278/15-ц від 27 квітня 2018 року, за яким вона є боржником.
9. 04 червня 2018 року ОСОБА_1 до Дзержинського районного суду м. Харкова подано скаргу на дії і рішення державного виконавця Шевченківського Відділу ДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області Мирної Т. В., в тому числі й на постанову від 18 травня 2018 року про накладення штрафу у розмірі 1700,00 гривень.
10. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2020 року по справі №638/12278/15-ц, зокрема: визнано неправомірними дії державного виконавця Шевченківського Відділу ДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області Мирної Т. В. зі складання в межах виконавчого провадження №56298905 акту від 17 травня 2018 року та винесення постанови від 18 травня 2018 року про накладення штрафу; скасовано постанову державного виконавця Шевченківського Відділу ДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області Мирної Т. В. від 18 травня 2018 року про накладення штрафу, винесеної в межах виконавчого провадження №56298905.
11. 22 вересня 2020 року постановою Харківського апеляційного суду, з-поміж іншого, скасовано ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2020 року в частині скасування постанови державного виконавця Шевченківського Відділу ДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції в Харківській області Мирної Т. В. від 18 травня 2018 року про накладення штрафу, винесеної в межах виконавчого провадження № 56298905, та провадження в цій частині скарги закрито.
12. В обґрунтування такого свого рішення суд апеляційної інстанції послався на положення частини другої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" та зазначив, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі, судом якої юрисдикції, вони видані.
13. Повний текст постанови від 22 вересня 2020 року та додаткової постанови від 23 вересня 2020 року вручені ОСОБА_1 нарочно в Харківському апеляційному суді 09 жовтня 2020 року.
14. В той же час, у період з 10 жовтня 2020 року по 01 грудня 2020 року включно позивач знаходилась на лікуванні у зв`язку з отриманою 10 жовтня 2020 року травмою правої ноги (діагноз - пошкодження ікроножного м`язу правої гомілки, больовий синдром).
ІV. Релевантні джерела права й акти їх застосування
15. Приписами частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
16. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
17. Пунктом 2 частини першої статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
18. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина друга статті 5 КАС України).
19. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
20. Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
21. За приписами частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
22. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
23. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина перша статті 120 КАС України).
24. Положенням частин першої, другої статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Одночасно протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
25. За пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.