ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 803/123/16
адміністративне провадження № К/9901/41886/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №803/123/16 за позовом Державного підприємства "Ківерцівське лісове господарство" до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 (суддя Плахтій Н.Б.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 (головуючий суддя Костів М.В., судді: Бруновська Н.В., Шавель Р.М.),
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство "Ківерцівське лісове господарство" (далі - ДП "Ківерцівське ЛГ", позивач) звернулось в суд з позовом до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач), в якому позивач просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2016, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017, позов задоволено частково.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Луцька ОДПІ звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.09.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу в справі №803/123/16.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №803/123/16 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 13.09.2021 матеріали справи прийнято судом до провадження, справу призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження на 14.09.2021.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права. Податковий орган посилається на те, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки господарським операціям, які відображені позивачем у документах, судами не враховано, що у ході перевірки ДП "Ківерцівське ЛГ" були встановлені взаємовідносини позивача з фірмою-нерезидентом "ZORTEX BUSINESS LLP" (Великобританія), з якою укладено контракти з оплатою в іноземній валюті, предметом яких була поставка деревоматеріалів. Відповідно до офіційного сайту Великобританії - Companies House, розміщеного за інтернет-адресою http://wck2.companieshouse.gov.uk, фірма "ZORTEX BUSINESS LLP" ліквідована з 15.07.2014. Вказана обставина також підтверджена листом Міністерства закордонних справ України, в якому зазначено про ліквідацію фірми "ZORTEX BUSINESS LLP" з 15.07.2014, оскільки остання була недіючою. За таких обставин, податковий орган стверджує про те, що по усіх поставках деревини, які були здійснені після 15.07.2014, покупцем виступала не фірма "ZORTEX BUSINESS LLP".
У письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги частково, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Луцькою ОДПІ в період з 29.10.2015 по 04.12.2015 проведено планову виїзну перевірки ДП "Ківерцівське ЛГ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.
За результатами перевірки складено акт від 11.12.2015 №1704/2200/00991551, згідно висновків якого, відповідачем встановлені наступні порушення ДП "Ківерцівське ЛГ":
підпунктів 14.1.27, 14.1.36, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 135.1, 135.2, 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 317596грн.;
пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальній суму 72279грн.;
пункту1 Порядку відрахування до Державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, у результаті чого встановлено заниження відрахування чистого прибутку на загальну суму 264562грн.;
статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 по взаємовідносинах із фірмою "ZORTEX BUSINESS LLP" (Великобританія) по контракту №KV-21/09 від 27.12.2013 та із фірмою "SILVA Sp. z o.o." (Польща) по контракту №65 від 01.07.2014 на підставі статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" нарахована пеня за порушення граничних термінів розрахунків в іноземній валюті;
статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", а саме: не проведено декларування валютних цінностей у сумі 124197,88 доларів США, які незаконно перебували за межами України станом на 01.10.2014 та станом на 01.01.2015, а також 10109,60 Євро та 169 доларів США, які незаконно перебували за межами України станом на 01.01.2015, у Національному банку України;
пункту 31.1 статті 31, пункту 57.1 статті 57, підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, пункту 127 статті 127, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України та Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" в частині неперерахування або невчасного перерахування до бюджету податку на доході фізичних осіб податковим агентом у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду, у сумі 1238869,79грн., зокрема, за грудень 2012 року в сумі 25549,12грн, за що передбачено застосування штрафної санкції в розмірі 25% суми податку, за січень 2013 року - 39083,17грн. із застосуванням штрафної санкції в розмірі 50% та за лютий 2014 року по листопад 2014 року в сумі 1174237,50грн. із застосуванням штрафної санкції, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, та нараховано пеню згідно розрахунку.
На підставі акта перевірки Луцькою ОДПІ були прийняті оспорювані позивачем податкові повідомлення-рішення від 29.12.2015:
№0000662200, яким до позивача застосовано штраф в сумі 340грн. за непроведення декларування валютних цінностей,
№0000652200, яким підприємству нараховано пеню в сумі 141404,53грн. за порушення граничних термінів розрахунків в іноземній валюті,
№0000632200 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх організацій) за основним платежем в розмірі 264562,00грн. та за штрафними санкціями в розмірі 66140,50грн.,
№0000622200 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, за основним платежем в розмірі 317596,00грн. та за штрафними санкціями в розмірі 158798,00грн.
Не погоджуючись з прийнятими податковим органом рішеннями, ДП "Ківерцівське ЛГ" звернулося до суду з позовом про їх скасування, а саме, позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.12.2015:
№0000662200, яким до позивача застосовано штраф в сумі 340грн. за непроведення декларування валютних цінностей,
№0000652200, яким підприємству нараховано пеню в сумі 141404,53грн. за порушення граничних термінів розрахунків в іноземній валюті,
№0000632200 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх організацій) на суму основного платежу в розмірі 238481,00грн. та штрафних санкцій в розмірі 59620,25грн.,
№0000622200 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на суму основного платежу в розмірі 286177,00грн. та штрафних санкцій в розмірі 143088,50грн.
Відповідно до заяви про зміну позовних вимог, позивач просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.12.2015 №0000662200, №0000632200, №0000622200 відповідно до заявлених первісних вимог, а податкове повідомлення-рішення №0000652200 - в частині нарахування пені за порушення граничних термінів розрахунків в іноземній валюті на суму 140768,54грн. по операціях із фірмою "ZORTEX BUSINESS LLP" (Великобританія).
В обґрунтування позовних вимог ДП "Ківерцівське ЛГ" вказує на протиправність висновків податкового органу, викладених в акті про результати перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із фірмою "ZORTEX BUSINESS LLP", щодо непідтвердження взаємовідносин із фірмою "ZORTEX BUSINESS LLP" (Великобританія), оскільки остання ліквідована з 15.07.2014. Позивач зазначає, що факт виконання господарських операцій з вищевказаним іноземним контрагентом повністю підтверджується первинним документами бухгалтерського та податкового обліку, а доводи ОДПІ є необґрунтованими та безпідставними.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, позов задовольнив частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 29.12.2015:
№0000662200 повністю,
№0000652200 в частині нарахування пені за порушення граничних термінів розрахунків в іноземній валюті на суму 140768,54грн.,
№0000632200 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх організацій) на суму основного платежу в розмірі 238481,00грн. та штрафних санкцій в розмірі 59620,00грн.,
№0000622200 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на суму основного платежу в розмірі 286177,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 143088,00грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи адміністративний позов частково, суди виходили з того, що факт реального постачання товару відповідно до контракту підтверджується первинними документами, оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства. З урахуванням встановлених обставин справи, з`ясовано, що відповідно до Протоколу зборів партнерів Компанії "Zortex Businesss LLP", United Kingdom від 14.07.2014 відбулась зміна реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни, Компанія "Zortex Businesss LLP", United Kingdom ліквідована не була, відбулась лише зміна реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни. Суди дійшли висновку, що Луцька ОДПІ не довела правомірність своїх висновків щодо ліквідації фірми "ZORTEX BUSINESS LLP", відтак донарахування ДП "Ківерцівське ЛГ" грошових зобов`язань за операціями із вказаним контрагентом є протиправним. Адміністративний позов задоволено частково, оскільки відповідно до розрахунку штрафних санкцій по фірмі "ZORTEX BUSINESS LLP", такі застосовані без копійок.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 14.1.21-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України є сукупність дій, пов`язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до Митного кодексу України.
Статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що експорт (експорт товарів) - це продаж товарів українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб`єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.
Відповідно до підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно з пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
За правилами підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Таким чином, як випливає з аналізу наведених вище норм Податкового кодексу України, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов`язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажом продукції (робіт, послуг і охороною праці), тому право на зменшення об`єкта оподаткування податку на прибуток на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.
Господарська операція визнається легітимною у разі повної дієздатності всіх її учасників. Всі первинні документи можуть прийматись як докази здійснення господарських операцій, якщо вони оформлені належним суб`єктом. Обставини справи повинні бути встановлені в повному обсязі на підставі належних, допустимих та достатніх доказах без будь-яких сумнівів та суперечностей.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 27.12.2013 між ДП "Ківерцівське ЛГ" як продавцем та фірмою "ZORTEX BUSINESS LLP" (Великобританія) укладено зовнішньоекономічний контракт №KV-21/09, предметом якого є поставка на умовах CPT, Одеса (згідно правил Інкторемс 2010) пиловника соснового в кількості 5460 м.куб. Загальна сума контракту становить 405880 доларів США. Платежі за поставлену партію товару (100% передоплата) здійснюється в доларах США шляхом банківського перерахунку на валютний рахунок продавця. Всі витрати і збори щодо здійснення перерахунку валюти, повязані з виконанням даного контракту на території покупця оплачуються покупцем, на території продавця - продавцем. Поставка товару здійснюється залізнодорожним транспортом. Відвантаження товару здійснюється продавцем на умовах СРТ за відповідними реквізитами. Строк поставки - з 01.01.2014 року до 31.12.2014 року. Термін дії контракту - до 31.12.2014 року.
До вказаного контракту вносились зміни і доповнення.
Суди вказали, що на виконання умов контракту позивачем протягом 2014 року здійснювались поставки деревини, що підтверджується рахунками фактури, вантажними митними деклараціями (ВМД) та накладними для вивезення товару водним транспортом. Оплата за придбану деревину проведена шляхом перерахування на рахунки позивача у банках іноземної валюти, про що свідчать виписки по рахунку ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", платіжні доручення в іноземній валюті та банківські виписки ПАТ "Приватбанк".
З огляду на викладене, суди дійшли висновку, що факт здійснення господарських операцій між ДП "Ківерцівське ЛГ" та фірмою "ZORTEX BUSINESS LLP" щодо поставки деревини протягом 2014 року згідно з укладеним контрактом №KV-21/09 від 27.12.2013 повністю підтверджуються первинними документами.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки доводам податкового органу щодо правового статусу контрагента позивача.
Так, обґрунтовуючи свою позицію щодо правомірності нарахування грошових зобов`язань з податку на прибуток, відповідач наголошував на тому, що Компанія "ZORTEX BUSINESS LLP" (Велика Британія) ліквідована 15.07.2014, що, на переконання органу доходів і зборів, обумовлює неможливість здійснення експортних поставок на адресу цієї юридичної особи після вказаної дати.
У свою чергу, судами зазначено, що виходячи із встановлених обставин справи, відповідно до Протоколу зборів партнерів Компанії "Zortex Businesss LLP", United Kingdom від 14.07.2014 відбулась зміна реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни - Об`єднане Королівство Великобританія з Англії WORLD TRADE CENTRE TOWER 42 25 OLD BROAD STREET LONDON England EC2N 1HQ United Kingdom на Шотландія: Suite 20 12 South Bridge Edinburg Scotland EH1 1DD United Kingdom.
Дані обставини свідчать про те, що Компанія "Zortex Businesss LLP", United Kingdom ліквідована не була, відбулась лише зміна реєстраційної адреси компанії в межах однієї країни.
При цьому, судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги те, що Листом Міністерства закордонних справ від 24.02.2015 №630/17-200-490 повідомлено, що 30.09.2014 у реєстрі було здійснено запис про реєстрацію нової компанії: "ZORTEX BUSINESS LLP", Suite 20 12 South Bridge Edinburg Scotland EH1 1DD, United Kingdom (саме реєстрацію нової компанії, а не реєстрацію зміни юридичної адреси діючої компанії ZORTEX BUSINESS LLP", United Kingdom).
Зазначене має важливе значення з урахуванням, серед іншого, також доводів податкового органу щодо наявності кримінального провадження, у якому розслідуються факти виготовлення та надходження документів від імені "ZORTEX BUSINESS LLP" з електронної адреси, розташованої на території України.
Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 17.11.2020 у справі №813/6230/15, від 27.05.2021 у справі №806/5143/15.
Вказані обставини залишені судами попередніх інстанцій поза увагою. Верховний Суд зауважує, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2, частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій не надали правової оцінки доводам сторін у справі, тому висновок судів про неправомірність прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є передчасним. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.
Верховний Суд наголошує, що суд повинен надати належну правову оцінку доводам позивача та відповідачів, якими вони мотивують свою правову позицію у справі, оцінити представлені учасниками провадження докази у сукупності та взаємозв`язку за правилами статті 90 КАС України та надати належне обґрунтування щодо причин відхилення певних доказів, надання переваги тим чи іншим доводам або доказам.
З урахуванням викладеного, керуючись нормами права, що підлягають застосуванню у даній справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судами попередніх інстанцій під час розгляду справи недотримано норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Правилами статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України унормовано, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Верховний Суд звертає увагу, що як встановлено частиною п`ятою статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області задовольнити частково.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 у справі №803/123/16 в частині задоволення позовних вимог скасувати. Передати справу №803/123/16 у частині задоволення позовних вимог на новий розгляд до суду першої інстанції.
У решті постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 у справі №803/123/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
-------------------
-------------------
-------------------