У Х В А Л А
09 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 825/997/17
Провадження № 11-281апп21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила наявність підстав для прийняття Великою Палатою Верховного Суду справи № 825/997/17 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1710 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А1710, у якому просила: визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати їй грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII), без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (далі - постанова № 889); зобов`язати Військову частину А1710 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 889, ураховуючи раніше виплачені суми.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправними дії Військової частини А1710 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону № 2011-XII, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 889. Зобов`язано Військову частину А1710 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою № 889, ураховуючи раніше виплачені суми.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року апеляційну скаргу Військової частини А1710 задоволено; постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини А1710 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, позивачка звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просила постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року скасувати та залишити в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що додаткова грошова винагорода є щомісячною, має постійний характер, а тому входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців. На переконання ОСОБА_1, зазначену виплату вона отримувала постійно, а тому такий додатковий вид грошового забезпечення повинен включатись до складових вихідної допомоги.
У запереченнях на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на законність та правомірність винесеного судом апеляційної інстанцій рішення, просить його залишити в силі, а вимоги касаційної скарги залишити без задоволення. Зазначає, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою № 889, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби. Вказує на те, що відповідно до пункту 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 24 жовтня 2016 року № 550 (далі - Інструкція), винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Ухвалою судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 квітня 2021 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
Ухвалою колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 квітня 2021 року адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1710 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії передано на розгляд судової палати для розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2021 року задоволено заяву судді Кашпур О. В. про самовідвід.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2021 року адміністративну справу № 825/997/17 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі пункту 8 частини першої розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до абзацу першого пункту 8 частини першої розділу VII "Перехідні положення" КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об`єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на таке.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду погодився з висновком суду першої інстанції про те, що при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон № 2011-ХІІ, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам Закону № 2011-ХІІ.
За позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, ознаки щомісячної додаткової грошової винагороди, визначені постановою № 889, відповідають ознакам додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, які мають щомісячний та постійний характер. Водночас матеріалами справи підтверджується, що ця винагорода виплачувалась позивачці постійно щомісяця з 01 червня 2015 року до дня звільнення її з військової служби.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що додаткова грошова винагорода є щомісячною, має постійний характер, а тому входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців. А також зауважив, що аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі № 826/11679/17, від 31 липня 2019 року у справі № 826/3398/17, від 16 грудня 2019 року у справі № 825/812/17, від 19 лютого 2020 року у справі № 822/2741/17.
Ухвалюючи наведені вище судові рішення, Верховний Суд посилався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17 щодо питання складу грошового забезпечення військовослужбовців, у якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15).
Водночас, за позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, задля єдності судової практики в судовій палаті з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду існує необхідність відступити від правового висновку, сформованого Верховним Судом України в постановах від 04 листопада 2014 року у справі № 21-473а14, від 03 березня 2015 року у справі № 21-32а15 та від 19 травня 2015 року у справі № 21-466а15.
За висновком, наведеним у зазначених постановах Верховного Суду України, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою № 889 та Інструкцією, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду взяв до уваги наявність протилежних за змістом судових рішень Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справах № 826/11679/17, 826/3398/17, 825/812/17, 822/2741/17 з посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, і Верховного Суду України, та дійшов висновку про необхідність відступу від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 04 листопада 2014 року у справі № 21-473а14, від 03 березня 2015 року у справі № 21-32а15 та від 19 травня 2015 року у справі № 21-466а15.
Ураховуючи те, що судова палата для розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду висловила намір відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
З огляду на відсутність клопотань від учасників справи про розгляд касаційної скарги за їх участю, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
Водночас суд вважає за необхідне поінформувати учасників справи щодо вчинення процесуальних дій стосовно розгляду їх справи в порядку письмового провадження шляхом надіслання копій цієї ухвали.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 248, 345-347, підпунктом 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, Велика Палата Верховного Суду