Постанова
Іменем України
7 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 539/396/20
провадження № 51-5462км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого
Бущенка А.П.,
суддів
Антонюк Н.О., Шевченко Т.В.,
за участю: секретаря судового засідання
Червінської М.П.,
засудженого
ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника
Шевчука О.М.,
прокурора
Матюшевої О.В.,
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги захисника Шевчука О.М. та засудженого ОСОБА_1 на ухвали Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 березня 2020 року та Полтавського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року про повернення заяви про перегляд вироку щодо ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами.
Обставини справи
1. Захисник засудженого звернувся із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Полтавської області від 14 травня 2004 року, яким ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді довічного позбавлення волі за сукупністю злочинів, передбачених пунктами 1, 6 частини 2 статті 115; частиною 2 статті 15, пунктами 1, 6 частини 2 статті 115; частиною 3 статті 15, пунктами 1, 9 частини 2 статті 115; частиною 4 статті 187 Кримінального кодексу України (далі - КК). Цей вирок 30 вересня 2004 року був залишений без змін Верховним Судом України.
2. Ухвалою від 26 березня 2020 року Лубенський міськрайонний суд Полтавської області повернув заяву захисника, пославшись на те, що заява не містить підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставнами.
3. Полтавський апеляційний суд ухвалою від 17 серпня 2020 року залишив ухвалу місцевого суду без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. У касаційних скаргах захисник та засуджений просять скасувати згадані судові рішення через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд заяви в суді першої інстанції.
5. Зокрема, захисник вказує на порушення правил підсудності, оскільки Лубенський районний суд Полтавської області не ухвалював вироку від 14 травня 2004 року, а тому цей суд не уповноважений переглядати вказаний вирок за нововиявленими обставинами.
6. Окрім того, скаржники вважають, що розгляд справи відбувався незаконним складом суду, оскільки відповідно до частини 2 статті 464 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами вирішує суддя, а не суд.
7. Також захисник зазначає, що колегія суддів на стадії вирішення питання про відкриття провадження здійснила оцінку доказів та встановила додаткові вимоги до заяви про перегляд, не визначені частиною 2 статті 462 КПК. Приймаючи рішення про повернення заяви без відкриття провадження за нововиявленими обставинами та без проведення судового засідання, суд вдався до аналізу доказів у справі без їх належного дослідження, надав оцінку доводам заяви та зробив висновки по суті зазначених у ній вимог. Заявники стверджують, що ухвала про залишення заяви захисника без руху від 2 березня 2020 року та ухвала про повернення заяви від 23 березня 2020 року порушують права сторони захисту на доступ до правосуддя.
8. Апеляційний суд, на думку заявників, не виправив порушень КПК, допущених судом першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження
9. У судовому засіданні засуджений та його захисник підтримали касаційні скарги та просили їх задовольнити.
10. Прокурор частково підтримала доводи касаційної скарги і вважала, що суд першої інстанції здійснив оцінку доказів без проведення судового засідання, чим порушив права заявника на справедливий судовий розгляд, у зв`язку із чим просила скасувати оскаржені рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Оцінка Суду
11. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скаргах доводи, Суд дійшов висновку, що в задоволенні касаційних скарг належить відмовити.
Підсудність
12. Захисник стверджує, що розгляд його заяви за нововиявленими обставинами Лубенським районним судом Полтавської області відбувався з порушенням правил підсудності, оскільки цей суд не ухвалював вироку щодо ОСОБА_1 .
13. Апеляційний суд Полтавської області, ухвалюючи 14 травня 2004 року вирок щодо ОСОБА_1, діяв на той час як суд першої інстанції в силу повноважень, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України в редакції 1960 року.
14. У зв`язку з прийняттям у 2012 році нового Кримінального процесуального кодексу України апеляційні суди втратили повноваження суду першої інстанції і наразі позбавлені можливості здійснювати кримінальне провадження про перегляд вироків за нововиявленими або виключними обставинами, постановленими цими судами раніше як судами першої інстанції.
15. Тому відповідно до положень частини 1 статті 463 КПК розгляд заяв про перегляд вироку Апеляційного суду Полтавської області від 14 травня 2004 року за нововиявленими обставинами повинен відбуватись у відповідному суді першої інстанції за місцем вчинення злочину, а саме в Лубенському районному суді Полтавської області. Отже, правила підсудності не були порушені.
16. Цей висновок узгоджується із позицією колегії суддів Верховного Суду, викладеною в постанові від 24 лютого 2021 року у справі справа № 1-50/2000 (провадження № 51?3786км20)[1].
Склад суду
17. Захист стверджує, що розгляд питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами здійснено незаконним складом суду, а саме колегію із трьох суддів, усупереч положенню частини 2 статті 464 КПК, відповідно до якого це питання вирішує суддя.
18. Колегія суддів не погоджується із цим доводом сторони захисту.
19. Відповідно до частини 1 статті 464 КПК заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 35 цього Кодексу.
20. Стаття 35 КПК визначає засади функціонування автоматизованої системи документообігу суду.
21. Згідно із частиною 3 статті 31 КПК кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів.
22. Отже, автоматизованою системою документообігу суду кримінальне провадження було розподілено для розгляду колегії із трьох суддів відповідно до частини 1 статті 464 та частини 3 статті 31 КПК.
23. Частиною 2 статті 464 КПК дійсно передбачено, що питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами вирішує суддя. Однак Суд вважає, що розгляд цього питання колегією у складі трьох суддів не порушує кримінального процесуального закону, а радше є додатковим заходом для забезпечення більш неупередженого розгляду у справі про вчинення злочину, за який особа відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі.
24. Окрім того, оскільки суддя-доповідач не висловив окремої думки щодо ухвали колегії суддів про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, вирішення цього питання суддею одноособово не вплинуло б на результат розгляду.
Характер розгляду
25. Сторона захисту вважає, що під час вирішення питання про відкриття провадження суд вийшов за межі питань, які можуть бути вирішені на цій стадії, і розглянув питання, які можуть бути вирішені лише під час розгляду справи по суті. Зокрема, сторона захисту посилається на те, що суд надав детальну оцінку кожному доказу, який було надано захисником як нововиявлена обставина, та іншим матеріалам кримінальної справи, на основі яких винесені рішення, перегляду яких вимагала сторона захисту.
26. Суд не погоджується зі стороною захисту у цьому аспекті касаційної скарги.
27. Обсяг питань, які має вирішити суд на стадії вирішення питання про відкриття провадження за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, визначається частиною 2 статті 459 та частиною 2 статті 462 КПК.
28. Частина 2 статті 459 КПК передбачає, серед іншого:
"Нововиявленими обставинами визнаються:
1) … завідомо неправдиві показання … підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;
4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути".
29. Частина 2 статті 462 КПК передбачає, що в заяві про перегляд зазначаються:
"4) обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду;
5) обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин, та зміст вимог особи…"
30. Таким чином, на стадії вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами сторона має обгрунтувати, а суд, відповідно, перевірити, чи можуть обставини, на які посилається сторона, вважатися нововиявленими.
31. Для цього суд має переконатися, що ці обставини мають такі ознаки:
1) вони існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;
2) вони знаходяться в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;
3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.[2]
32. У деяких випадках ці питання неможливо вирішити, не дослідивши рішення, про перегляд яких йдеться, та, за необхідності, матеріали справи, на підставі яких ці рішення прийняті.
33. Посилання захисника і прокурора на те, що суд на стадії вирішення питання про відкриття провадження фактично здійснив дії, що притаманні судовому розгляду після відкриття провадження, не враховують цей аспект вимог законодавства, адресованих суду. Якщо підтримати позицію, що суд чи суддя не вправі на цій стадії досліджувати докази, що покладені в основу первісних судових рішень, це неминучо призведе до висновку, що кожна заява про перегляд за нововиявленими обставинами має тягнути відкриття провадження, оскільки без відкриття провадження у суду немає можливості дослідити питання, чи підпадають обставини, на які посилається сторона, під визначення нововиявлених обставин.
34. Однак, як уже зазначав Суд, формулювання частини 2 статті 464 КПК, в якій передбачено, що суддя після надходження заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вирішує питання про відкриття такого провадження, означає наявність у судді дискреційних повноважень вирішувати питання про відкриття чи про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.[3]
35. Таким чином, для того, щоб прийняти рішення на стадії відкриття провадження за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, необхідно дослідити, чи обставини, на які спирається заява про перегляд, можуть мати значення для оцінки обставин справи, які були встановлені рішенням, про перегляд якого йдеться, або суттєво вплинути на оцінку тієї сукупності доказів, якими це рішення обґрунтоване.
36. Таке дослідження неуникно вимагає вивчення і аналізу судових рішень, а іноді і матеріалів справи, на підставі яких воно винесено.
37. Для відкриття провадження за нововиявленими обставинами суддя має переконатися, що обставини і докази, якими вони обґрунтовуються, теоретично - у разі встановлення їх достовірності під час розгляду - можуть істотно вплинути на висновки щодо існування обставин, що входять у предмет доказування у кримінальній справі.
38. Суди попередніх інстанцій оцінювали лише, наскільки обставини та докази, на які посилається сторона захисту на обґрунтування заяви про перегляд, відповідають критеріям, які закон встановив для нововиявлених обставин, у тому числі їх потенційну здатність у сукупності з іншими раніше встановленими обставинами довести неправильність вироку, про перегляд якого йдеться.
39. Зокрема, суди оцінили характер відомостей, які міг повідомити суду ОСОБА_2, і дійшли висновку про те, що ці відомості зводяться до твердження про завідомо неправдиві показання засудженого ОСОБА_3 . Суд зробив правильний висновок про те, що обставина такого характеру відповідно до частини 4 статті 459 КПК має доводитися спеціальними засобами доказування - вироком суду, що набрав законної сили, якого у даному випадку не було надано.
40. Також у заяві сторона захисту посилалась на пояснення свідка ОСОБА_4, який стверджує, що бачив ОСОБА_1 в м. Яготині вночі близько 1-ї та 5-ї години, коли був скоєний злочин. Однак сторона захисту у своїй заяві про перегляд не обґрунтувала, яким чином ця обставина могла бути невідомою ОСОБА_1 під час розгляду справи по суті, ураховуючи, що він сам був учасником тих подій, про які повідомляє ОСОБА_4 . Тому суд дійшов правильного висновку, що ця обставина не може вважатися такою, що не була відома особі, яка ініціює перегляд вироку.
41. Пояснення ОСОБА_5, надані стороною захисту, вказують на те, що ОСОБА_1 був у неї в Києві приблизно о 7-й годині ранку. Однак сторона захисту не обґрунтувала, яким чином ця обставина, навіть якщо вона існувала, виключає можливість перебування ОСОБА_1 на місці вчинення злочину о 3-й годині, враховуючи, що відстань від місця вчинення злочину до місця проживання ОСОБА_5 можливо подолати автомобілем за 3 години. Таким чином, стороною захисту не було доведено, що цей факт міг істотно вплинути на висновки суду про причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, які ґрунтуються на значній сукупності доказів.
42. Представлені пояснення ОСОБА_6 зводяться до того, що їй пред`являвся фоторобот підозрюваної особи, на якому вона впізнала ОСОБА_3 . Однак, як свідчать матеріали справи, цей фоторобот був наданий суду під час розгляду справи по суті. Сторона захисту у своїй заяві не обґрунтувала, яким чином особисті враження ОСОБА_6 від спостереження фоторобота можуть вплинути на висновки суду, який мав можливість самостійно оглянути цей доказ.
43. У поясненнях ОСОБА_7, наданих стороною захисту, йдеться про те, що слідчий вмовляв її дати показання проти ОСОБА_1, але вона відмовилась і сказала, що буде казати правду. Водночас у заяві не зазначено, яким чином, якщо цей свідок казала правду під час розгляду справи по суті, наполягання слідчого, навіть якщо такі були, могли позначитися на характері її показань.
44. Таким чином, як видно з оскаржених судових рішень, суди попередніх інстанцій не оцінювали достовірності доказів, які були надані заявником на підтвердження нововиявлених обставин, а лише оцінювали їх з погляду того, чи підпадають вони під визначення в законі нововиявлених обставин, а також зв`язок з іншими доказами і обставинами, які вже були досліджені та/або встановлені судами під час розгляду справи по суті, та їх можливий вплив на правильність судових рішень.
45. За таких обставин Суд не встановив порушень кримінального процесуального закону при ухваленні оскаржених рішень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Ухвали Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 березня 2020 року та Полтавського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року про повернення заяви про перегляд вироку щодо ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами залишити без зміни, а касаційні скарги захисника та засудженого - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.