Постанова
Іменем України
15 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 176/684/20
провадження № 61-2540св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Альфа-Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року у складі судді Каратаєва Л. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
23 квітня 2020 року Акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1
та земельну ділянку за цією ж адресою площею 552,00 кв. м в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 991/497/01/08
від 08 серпня 2008 року у сумі 1 982 134,51 грн, шляхом проведення прилюдних торгів згідно із Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області
від 17 вересня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна давність за пред`явленими вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки почалася 10 квітня 2015 року та закінчилася 10 квітня 2018 року. Тому при зверненні до суду лише 23 квітня 2020 року з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки
АТ "Альфа-Банк" пропустило позовну давність.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року апеляційну скаргу АТ "Альфа-Банк" на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2020 року визнано неподаною
та повернено.
Суд апеляційної інстанції визнав неподаною та повернув апеляційну скаргу з тих підстав, що недоліки, встановлені ухвалою Дніпровського апеляційного суду
від 30 листопада 2020 року, АТ "Альфа-Банк" не усунуло.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У лютому 2021 року АТ "Альфа-Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу апеляційного суду, а справу передати до апеляційного суду для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що копію ухвали Дніпропетровського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків та надано строк 10 днів з дня отримання копії ухвали АТ "Альфа-Банк" отримало 11 грудня 2020 року та на її виконання 21 грудня 2021 року направило лист на адресу апеляційного суду. Цей лист отримано 30 грудня 2021 року апеляційним судом, проте ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 176/684/20, витребувано її з Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області
від 17 вересня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, АТ "Альфа-Банк" подало апеляційну скаргу, яка ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року залишена без руху.
Копію зазначеної ухвали суд направив на адресу АТ "Альфа-Банк", про
що свідчить супровідний лист у справі та рекомендоване повідомлення, яке повернулось до суду з відміткою про вручення від 11 грудня 2020 року (а. с. 168).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року апеляційну скаргу АТ "Альфа-Банк" на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 17 вересня 2020 року визнано неподаною
та повернено.
Відкриття апеляційного провадження у справі слід розглядати як сукупність передбачених процесуальним законом послідовних дій суду апеляційної інстанції, які розпочинаються визначенням колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи та завершуються постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги, про відкриття або про відмову у відкритті апеляційного провадження.
ЦПК України у редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року, передбачав вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, залишення апеляційної скарги без руху або повернення скарги суддею-доповідачем одноособово, про що було чітко вказано у частині п`ятій статті 297 цього Кодексу. ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня
2017 року, регулює означене питання по-іншому: апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 ЦПК України (частини перша та друга статті 357 ЦПК України).
Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку
на усунення недоліків (частина шоста статті 357 ЦПК України).
Отже, з 15 грудня 2017 року ЦПК України не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово.
Відповідно до частини шостої статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений частиною третьою статті 34 ЦПК України. Відповідно до зазначеної норми процесуального права перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.
Регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, і ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми
та змісту. Ця ухвала не перешкоджає доступу особі до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє апеляційне провадження. Водночас, ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції. Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказані питання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною третьою статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. Такий перегляд регламентований у главі І "Апеляційне провадження" розділу V "Перегляд судових рішень" ЦПК України.
З урахуванням наведеного й обставин цієї справи колегія суддів касаційного суду вважає, що слово "суд", вжите у частині шостій статті 357 ЦПК України, слід розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів відповідно до загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України).
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20),
а відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Оскільки Верховний Суд встановив, що суд апеляційної інстанції помилково постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги одноособово, а перевірку доводів щодо усунення недоліків апеляційної скарги повинен оцінити суд апеляційної інстанції колегією у складі трьох суддів, то Верховний Суд відповідні доводи касаційної скарги не оцінює.
Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема
за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини першої статті 409 ЦПК України).
Оскільки встановлено підставу для скасування судових рішень зі стадії відкриття апеляційного провадження, іншим доводам касаційної скарги колегія суддів оцінки не надає.