Постанова
Іменем України
15 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 570/3003/18
провадження № 61-509св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 29 грудня 2020 року у складі судді Гордійчук С. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики від 20 грудня 2013 року
в розмірі 7 866 398,46 грн.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 01 жовтня
2020 року позов задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість
за договором позики в розмірі 1 314 049,13 грн, проценти за користування позикою в розмірі 1 466 547,56 грн, а всього 2 780 596,69 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 3 114,00 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року
в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків,
а саме: заявнику запропоновано сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 13 215,00 грн.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Продовжено ОСОБА_2 строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Рівненського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року, до 24 грудня 2020 року,
із застереженням, що цей строк не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
18 грудня 2020 року на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_2 втретє подала клопотання про звільнення
від сплати судового збору.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 29 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 визнано неподаною і повернено особі, яка її подала.
Апеляційний суд при постановленні ухвали виходив з того, що клопотання про звільнення від сплати судового збору двічі вирішувалось судом і в його задоволенні відмовлено, отже, підстав для його вирішення втретє немає.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені доводи
У січні 2021 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Рівненського апеляційного суду від 29 грудня 2020 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
В касаційній скарзі ОСОБА_2 вказує на помилковість висновків апеляційного суду про відсутність підстав для звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не взяв до уваги,
що ОСОБА_2 подавала докази на підтвердження відсутності у неї доходу
за попередній календарний рік, як зазначено у статті 8 Закону України "Про судовий збір", що відповідно до Закону України "Про судовий збір" може бути підставою для звільнення її від сплати судового збору.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
до касаційного суду не направили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 570/3003/18, справу витребувано із Рівненського районного суду Рівненської області.
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2021 року справу призначено
до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в складі колегії з п`яти суддів.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства
є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктами 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої - третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим, відповідати завданню цивільного судочинства.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню
з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 ЦПК України, за якою суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до статей 185, 357 ЦПК України у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в установлений судом строк скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала, про що судом постановлюється ухвала.
03 листопада 2020 року ОСОБА_2 подала до апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Рівненського районного суду Рівненської області
від 01 жовтня 2020 року, яка не була оплачена судовим збором та містила клопотання про звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір", у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем, зокрема у зв`язку з тим, що у 2019 році вона не мала жодних доходів.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року
у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків,
а саме: заявнику запропоновано сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 13 215,00 грн.
03 грудня 2020 року ОСОБА_2 повторно подала клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що розмір судового збору
за подання апеляційної скарги перевищує 5 % розміру її річного доходу,
на підтвердження чого надала відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, з яких вбачається, що інформації про доходи немає, довідку МСЕК про те, що вона
є особою з інвалідністю другої групи довічно, копію заяви до Головного управління ДПС у Рівненській області з проханням надати довідку про наявність чи відсутність відкритих на її ім`я розрахункових рахунків у банківських установах та наявності грошових коштів на цих рахунках.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Продовжено ОСОБА_2 строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі Рівненського апеляційного суду від 25 листопада 2020 року, до 24 грудня 2020 року,
із застереженням, що такий строк не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Мотивуючи ухвалу від 10 грудня 2020 року, апеляційний суд вказав, що наведені заявником доводи не дають підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" можливе лише для позивача - фізичної особи, тоді як ОСОБА_2 є відповідачем у справі.
18 грудня 2020 року, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, ОСОБА_2 втретє подала клопотання про звільнення від сплати судового збору.
До клопотання вона додала копію довідки Головного управління ДПС
у Рівненській області про відсутність у неї станом на 04 грудня 2020 року відкритих рахунків у банківських установах, а також довідку про відсутність інформації про її доходи (т. 2, а. с. 100, 104, 108).
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 29 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 визнано неподаною і повернено особі, яка її подала.
Відкриття апеляційного провадження у справі слід розглядати як сукупність передбачених процесуальним законом послідовних дій суду апеляційної інстанції, які розпочинаються визначенням колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи та завершуються постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги, про відкриття або про відмову у відкритті апеляційного провадження.
ЦПК України у редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року, передбачав вирішення питання про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, залишення апеляційної скарги без руху або повернення скарги суддею-доповідачем одноособово, про що було чітко вказано у частині п`ятій статті 297 цього Кодексу. ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, регулює означене питання по-іншому: апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 ЦПК України (частини перша та друга статті 357 ЦПК України).
Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків (частина шоста статті 357 ЦПК України).
Отже, з 15 грудня 2017 року ЦПК України не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі
чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово.
Відповідно до частини шостої статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений частиною третьою статті 34 ЦПК України. Відповідно до зазначеної норми процесуального права перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.
Регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, і ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми та змісту. Ця ухвала не перешкоджає доступу особі до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє апеляційне провадження. Водночас, ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції. Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказані питання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною третьою статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. Такий перегляд регламентований у главі І "Апеляційне провадження" розділу V "Перегляд судових рішень" ЦПК України.
З урахуванням наведеного й обставин цієї справи колегія суддів касаційного суду вважає, що слово "суд", вжите у частині шостій статті 357 ЦПК України, слід розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів
відповідно до загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України).
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 23 лютого 2021 року у справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20),
а відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Оскільки Верховний Суд встановив, що суд апеляційної інстанції помилково постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги одноособово, а поважність наведених ОСОБА_2 підстав для звільнення її від сплати судового збору повинен оцінити суд апеляційної інстанції колегією у складі трьох суддів, тому Верховний Суд відповідні доводи касаційної скарги не оцінює.
Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема
за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини першої статті 409 ЦПК України).
Оскільки встановлено підставу для скасування судових рішень зі стадії відкриття апеляційного провадження, іншим доводам касаційної скарги колегія суддів оцінки не надає.