ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/623/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Вронської Г.О., Губенко Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2021
(головуючий - Медуниця О.Є., судді Попков Д.О., Чернота Л.Ф.)
у справі №922/623/21
за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод "Новомет"
про стягнення 2 965 894,30 грн.,
ВСТАНОВИВ:
1. У зв`язку з відпусткою суддів Студенця В.І. та Кондратової І.Д. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 25.08.2021.
Короткий зміст позовних вимог
2. Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок" (далі - ПрАТ "Енергетична компанія "Барвінок", Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод "Новомет" (далі - ТОВ "Коксовий завод "Новомет", Відповідач) про стягнення 2 965 894,30 грн заборгованості, за договором №070543 від 07.10.2019, яка складається із 1 431 685,78 грн скоригованої вартості електричної енергії та 1 145 348,62 грн 20% штрафу.
3. ТОВ "Коксовий завод "Новомет" звернулось до суду з зустрічним позовом до ПрАТ "Енергетична компанія "Барвінок" про визнання недійсними окремих частин договору про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) від 07.10.2019 № 0705430, укладеного між ПрАТ "Енергетична компанія "Барвінок" і ТОВ "Коксовий завод "Новомет".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
4. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.04.2021 повернуто зустрічну позовну заяву ТОВ "Коксовий завод "Новомет", на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України, оскільки позивач за зустрічним позовом, в установлений судом строк не усунув недоліки, що допущені при подачі зустрічної позовної заяви, не надав суду всі додатки до договору; не надав доказів вжиття заходів самостійного отримання усіх додаткових угод до основного договору та доказів неможливості самостійного отримання усіх додаткових угод до договору.
5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.04.2021 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанову мотивовано тим, що суд першої інстанції повертаючи зустрічну позовну заяву без розгляду, порушив вимоги ч. 4 ст. 164 ГПК України. Суд не звернув належної уваги на клопотання ТОВ "Коксовий завод "Новомет" про витребування доказів у справі, яке було надано позивачем за зустрічним позовом, судом безпідставно не враховано викладені у клопотанні доводи, щодо неможливості подати відповідні документи, оскільки вказані документи у ТОВ "Коксовий завод "Новомет" відсутні. Крім того, в порушення положень ст. 164 ГПК України, суд першої інстанції не звернув належної уваги, що положеннями вказаної норми на сторону не покладено обов`язку при зверненні з позовною заявою надавати суду докази вжиття заходів самостійного отримання відповідних документів та докази неможливості такого отримання, а тому, безпідставними є посилання суду першої інстанції на обставини не подання позивачем вказаних доказів, оскільки вказані обставини не можуть бути підставою для повернення позовної заяви, згідно ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів
6. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ПрАТ "Енергетична компанія "Барвінок" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
7. Скаржник в касаційній скарзі зазначає про те, що суд апеляційної інстанції, в порушення положень ст.ст. 81, 164 ГПК України, безпідставно не врахував, що відповідно до положень ст. 164 ГПК України, на позивача покладено обов`язок надати суду копію оспорюваного договору, з усіма додатками до нього, зважаючи на предмет зустрічного позову, крім того, позивач був зобов`язаний виконати вимоги ухвали про залишення без руху зустрічної позовної заяви та надати всі оспорювані додатки до договору, при цьому, про наслідки невиконання вказаної ухвали позивач за зустрічним позовом був повідомлений.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
8. ТОВ "Коксовий завод "Новомет" подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач за зустрічним позовом, посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, просить суд касаційної інстанції відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції у справі залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
9. Касаційний господарський суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, обговоривши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі та заперечення, викладені у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, надану господарськими судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши дотримання судами норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
10. Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
11. Частиною першою статті 8 зазначеного Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
12. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом (частина друга статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
13. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 46 ГПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
14. Згідно із частинами четвертою та п`ятою статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
15. Відповідно до статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази, позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
16. Згідно з частинами першою, третьою, четвертою, сьомою статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду, суд не має права повторно повертати позовну заяву.
17. За змістом статей 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
18. Судами встановлено, що предметом зустрічного позову є вимога про визнання недійсними окремих частин договору про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) від 07.10.2019 № 0705430, укладеного між ПрАТ "Енергетична компанія "Барвінок" і ТОВ "Коксовий завод "Новомет", щодо умов, визначених пп. 6.2.14 п. 6.2 розділу 6 договору; п. 12.5 розділу 12 договору; п. 6 додатку № 2 та п.8 додатку №2 до договору.
19. В обґрунтування зустрічного позову ТОВ "Коксовий завод "Новомет", надані до суду копії наступних документів: договір про постачання електричної енергії (приєднання) від 07.10.2019 №0705430; додаток № 1 (заява приєднння споживача) до договору; додаток № 2 (комерційна пропозиція до договору); додаткова угода №4 від 01.07.2020; додаткова угода №5 від 01.07.2020; додаткова угода №2020-01 від 09.12.2020.
20. Суд першої інстанції, ухвалою від 30.03.2021, залишив без руху зустрічну позовну заяву та встановив строк для усунення недоліків. Зазначену ухвалу мотивовано тим, що заявником, в порушення положень частини 4 ст. 164 ГПК України, не додано до зустрічного позову всі додаткові угоди до оспорюваного договору.
21. В наступному, судом першої інстанції повернуто зустрічну позовну заяву, на підставі частини 4 ст. 174 ГПК України, зважаючи на те, що позивач за зустрічним позовом, в установлений судом строк, не усунув недоліки, що допущені при подачі зустрічної позовної заяви, не надав суду: всі додатки до договору, доказів вжиття заходів самостійного отримання усіх додаткових угод до основного договору та доказів неможливості отримання усіх додаткових угод до договору.
22. Згідно частин першої та четвертої статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
23. Відповідно до частини першої статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
24. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання (частина друга статті 81 ГПК України).
25. Переглядаючи ухвалу суду першої інстанції апеляційним судом встановлено, що позивачем за зустрічним позовом подано заяву про усунення недоліків, в якій позивач зазначає, що у нього наявні лише додаток № 1 до договору, у якому викладена заява-приєднання споживача, і додаток № 2 до договору, у якому викладено комерційну пропозицію до даного договору. У зв`язку з цим, позивач заявив клопотання про витребування у позивача за первісним позовом усіх додатків до оспорюваного договору.
26. Апеляційний суд, з урахуванням положень ст.ст. 164, 174 ГПК України, оцінивши заяву про усунення недоліків, разом з клопотанням про витребування доказів, поданими ТОВ "Коксовий завод "Новомет", дійшов висновку, що суд першої інстанції, прийнявши ухвалу про повернення без розгляду зустрічного позову, припустився порушень вимог частини 4 ст. 164 ГПК України. Так, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції безпідставно не надав належної оцінки клопотанню позивача за зустрічним позовом, яке подано разом із заявою про усунення недоліків, та не прийняв до уваги пояснення позивача за зустрічним позовом про відсутність у нього будь-яких інших документів, що стосуються оспорюваного правочину, окрім тих, що були надані до суду. Також, у підготовчому засіданні позивач за первісним позовом підтвердив укладення між сторонами додаткових угод до оспорюваного правочину, а тому, за умови відсутності у позивача за зустрічним позовом необхідних документів, що стосуються предмету спору, ПрАТ "Енергетична компанія "Барвінок" не був позбавлений можливості надати необхідні документи та відповідні пояснення.
При цьому, апеляційний суд зазначив, що ст. 164 ГПК України містить вичерпний перелік документів, що додаються до позовної заяви, на сторону не покладено обов`язку при зверненні з позовною заявою надавати до суду докази вжиття заходів самостійного отримання відповідних документів та докази неможливості такого отримання, а тому, безпідставним є посилання суду першої інстанції на те, що позивачем за зустрічним позовом не надано вказаних доказів, оскільки зазначені обставини не є підставою для повернення позовної заяви, згідно ч. 4 ст. 174 ГПК України.
27. Вказаний висновок апеляційного суду є правильним, оскільки положення ст. 174 ГПК України не містять такої підстави для повернення позову як, не подання позивачем доказів вжиття заходів самостійного отримання документів, якими обґрунтовано позов та доказів неможливості такого отримання, тоді як, позивачем за зустрічним позовом фактично виконано вимоги ухвали суду про залишення без руху зустрічного позову, та надано документи, в обґрунтування позову, які були в нього наявні, а у зв`язку з відсутністю у позивача необхідних документів, позивачем подано, разом з заявоюʼ, клопотання про витребування судом доказів, які відсутні у позивача, з урахуванням положень ст. 81 ГПК України. А тому, у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення зустрічного позову без розгляду.
28. Зважаючи на вищезазначені положення законодавства, касаційний суд погоджується з висновками апеляційного суду про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про повернення без розгляду зустрічного позову, оскільки вказану ухвалу прийнято з порушенням положень процесуального законодавства.
29. Доводи, наведені у касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування постанови апеляційного суду, оскільки вони фактично зводяться до незгоди скаржника з постановою апеляційного суду, тоді як, Судом, з урахуванням положень ст. 300 ГПК України, встановлено, що висновки апеляційного суду ґрунтуються на встановлених у справі обставинах, з правильним застосуванням апеляційним судом норм процесуального права.
30. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.