ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 826/15691/18
адміністративне провадження № К/9901/33819/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної служби геології та надр України
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі у складі головуючого судді Шевченко Н.М. від 15.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Лічевецького І.О., суддів: Земляної Г.В., Кобаля М.І. від 21.10.2019
у справі № 826/15691/18
за позовом Приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод"
до Державної служби геології та надр України
про визнання протиправними та скасування припису та наказів, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Турбівський каоліновий завод" (далі також - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі також - відповідач), в якому з урахуванням заяв про зміну предмету позову просило:
- визнати протиправним та скасувати припис № 578-14/06 від 20.07.2018;
- визнати протиправним та скасувати наказ № 382 від 28.08.2017 "Про внесення змін до наказів Держгеонадр від 18.11.2015 р. № 373, від 11.01.2017 р. № 5, від 01.02.2017 р. № 50 та від 19.04.2017 р. № 172" в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 2766 від 27.08.2002;
- зобов`язати Державну службу геології та надр України поновити дію спеціального дозволу на користування надрами № 2766 від 27.08.2002, наданого позивачеві;
- визнати протиправним та скасувати наказ № 5 від 11.01.2017 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 2766 від 27.08.2002;
- визнати протиправним та скасувати наказ № 50 від 01.02.2017 "Про внесення змін до наказу Держгеонадр від 11.01.2017 р. № 5" в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 2766 від 27.08.2002;
- визнати протиправним та скасувати наказ № 172 від 19.04.2017 "Про внесення змін до наказу Держгеонадр від 11.01.2017 р. № 5" в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 2766 від 27.08.2002 та продовження до 01.02.2018 терміну усунення порушень;
- визнати протиправним та скасувати наказ № 405 від 31.10.2018 "Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів" в частині встановлення додаткового порушення як підстави для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 2766 від 27.08.2002 та внесення змін до пункту 156 додатка 3 наказу Держгеонадр від 11.01.2017 № 5, надання терміну на усунення порушень.
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2019, позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано припис Державної служби геології та надр України (Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю) від 20.07.2018 №578-14/06;
- визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 28.08.2017 №382 "Про внесення змін до наказів Держгеонадр від 18.11.2015 №373, від 11.01.2017 №5, від 01.02.2017 №50 та від 19.04.2017 №172" в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 №2766;
- визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 11.01.2017 №5 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 №2766;
- визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 01.02.2017 №50 "Про внесення змін до наказу Держгеонадр від 11.01.2017 №5" в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 №2766;
- визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 19.04.2017 №172 "Про внесення змін до наказу Держгеонадр від 11.01.2017 №5" в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 №2766 та продовження до 01.02.2018 терміну усунення порушень;
- визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 31.10.2018 №405 "Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів" в частині встановлення додаткового порушення як підстави для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 №2766 та внесення змін до пункту 156 додатка 3 наказу Держгеонадр від 11.01.2017 №5, надання терміну на усунення порушень.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Державної служби геології та надр України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства "Турбівський каоліновий завод" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 10 572,00 грн.
3. 05.12.2019 від відповідача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2019 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
4. Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
5. 08.01.2020 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить у її задоволенні відмовити та залишити оскаржувані судові рішення без змін.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.08.2002 Державна служба геології та надр України видала ПрАТ "Турбівський каоліновий завод" спеціальний дозвіл на користування надрами № 2766 зі строком дії до 27.08.2032.
7. Цим дозволом позивачеві надано право на видобування первинного каоліну для отримання збагаченого каоліну в межах Турбівського родовища (ділянка № 8).
8. 11.01.2017 відповідач видав наказ № 5 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень".
9. За змістом названого наказу та пункту 156 Додатку 3 до нього на підставі підпункту 1 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин та враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол № 7/2016 від 29.12.2016) з 01.03.2017 зупинено дію дозволу на користування надрами № 2766 від 27.08.2002 та надано надрокористувачу строк для усунення порушень. У графі "Порушення вимог законодавства" зазначено: пункт 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865.
10. Наказом № 50 від 01.02.2017 "Про внесення змін до наказу Держгеонадр від 11.01.2017 р. № 5" відповідно до підпункту 1 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин та враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол № 1/2017 від 01.02.2017) встановлено дату зупинення дії дозволу на користування надрами № 2766 від 27.08.2002 з 01.05.2017. У графі "Порушення вимог законодавства" зазначено: пункт 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 (пункт 131 Додатку 3).
11. Згідно з наказом Державної служби геології та надр України № 172 від 19.04.2017 "Про внесення змін до наказу Держгеонадр від 11.01.2017 р. № 5" на підставі підпункту 1 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин та враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол № 4/2017 від 12.04.2017) ПрАТ "Турбівський каоліновий завод" продовжено термін для усунення порушень до 01.02.2018. У графі "Порушення вимог законодавства" зазначено: пункт 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 (пункт 25 Додатку 3).
12. Відповідно до наказу № 382 від 28.08.2017 "Про внесення змін до наказів Держгеонадр від 18.11.2015 р. № 373, від 11.01.2017 р. № 5, від 01.02.2017 р. № 50 та від 19.04.2017 р. № 172" на підставі підпункту 1 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин та враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол № 10/2017 від 23.08.2017) встановлено дату зупинення дії дозволу на користування надрами № 2766 від 27.08.2002 з 01.02.2018. У графі "Порушення вимог законодавства" зазначено: пункт 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 (пункт 16 Додатку 1).
13. На підставі наказу Державної служби геології та надр України від 08.06.2018 №207 та відповідно до направлення па проведення перевірки Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України в період з 10.07.2018 по 20.07.2018 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини) ПАТ "Турбівський каоліновий завод".
14. За наслідками проведеної планової перевірки складено акт перевірки №06-03/26/2018-37/п (112) від 20.07.2018, який підписаний директором ПАТ "Турбівський каоліновий завод" із запереченнями.
15. 20.07.2018 Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр складено припис від 20.07.2018 №578-14/06, в якому зобов`язано позивача у строк до 27.08.2018 усунути порушення, зазначені в приписі, та подати в письмовій формі матеріали, які підтверджують факт усунення порушень.
16. Вказаним вище приписом зафіксовані порушення, які полягають у:
- ПрАТ "Турбівський каоліновий завод" після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами не зупинив проведення на наданій йому в користування ділянці надр роботи, передбачені спеціальним дозволом на користування надрами №2766 від 27.08.2002 (дія дозволу зупинена з 01.02.2018 відповідно до наказу Держгеонадр від 28.08.2017 № 382). Відповідно до довідки ПрАТ "Турбівський каоліновий завод" та маркшейдерської документації видобуток у період з 01.02.2018 по 01.07.2018 склав 8,262 тис. тон;
- не представлено договір про здійснення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами. Не приведено у відповідність згідно з вимогами чинного законодавства пункт 6 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами №2766 від 27.08.2002 у зв`язку з виключенням абзацу третього пункту 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 щодо обов`язкового моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами.
17. 31.10.2018 Державною службою геології та надр України винесено наказ № 405 "Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів", яким відповідно до пунктів 22, 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами та враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол № 10/2018 від 26.10.2018) внесено зміни до пункту 156 Додатку 3 до наказу № 5 від 11.01.2017, а також надано надрокористувачу 30 календарних днів для усунення порушень (пункт 4 Додатку 4).
18. За змістом цих змін позивачем України від 22.12.1994 № 865, та статтю 24 Кодексу порушено пункт 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України про надра.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
19. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що наказом Державної служби геології та надр України від 28.08.2017 №382 зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами, тобто фактично цим наказом зупинено виконання робіт (видобування сировини первинних каолінів та кварцового піску), на які підприємству видано цей дозвіл та який є основним видом діяльності підприємства, оскільки відповідно до вимог законодавства після зупинення дії дозволу підприємство зобов`язано зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом. Проте зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов`язку проводити на ділянці надр роботи, пов`язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків.
20. Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що у спірних правовідносинах Державна служба геології та надр України діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
21. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки у якості порушень відповідачем визначено пункт 25 Положення №865, редакція якого на час виникнення спірних правовідносин не передбачала обов`язку суб`єкта господарювання проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр, та статтю 24 Кодексу України про надра без уточнення та визначення конкретних порушень, оскаржувані позивачем припис від 20.07.2018 №578-14/06, накази від 11.01.2017 №5, від 01.02.2017 №50 та від 19.04.2017 №172, а також наказ від 31.10.2018 №405 в частині встановлення додаткового порушення як підстави для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 №2766 та встановлення позивачу 30 календарних днів для усунення порушення є такими, що прийняті з порушенням норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядку здійснення державного геологічного контролю. Що стосується позовної вимоги стосовно зобов`язання Державної служби геології та надр України поновити дію спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 №2766, наданого ПрАТ "Турбівський каоліновий завод", суд відмовив у її задоволенні з огляду на те, що така є похідною від визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів, а тому дія, яку просить поновити позивач, виконується автоматично після скасування вказаних наказів.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
22. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, посилаючись на те, що судами не враховано, що згідно з пунктом 25 Положення № 865 повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр. Судами не враховано роз`яснень Міністерства юстиції України, наданих у листі від 18.09.2013 №10140-0-26-13/10.2. Позивачем не усунуто порушень, зазначених у винесеному йому приписі. Наказом №405 від 31.10.2018 внесено зміни до наказу від 11.01.2017 №5 шляхом доповнення переліку порушень. Позивачем пропущено процесуальні строки для звернення до суду з цим позовом.
23. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що оскаржувані рішення судів є законними та обґрунтованими, ухваленими із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, з урахуванням положень статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
25. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, відповідач оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині, в якій позов задоволено, а тому колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваних судових рішень у цих межах.
26. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
27. Згідно із статтею 2 завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.
28. За приписами статей 15, 19 зазначеного Кодексу надра надаються у постійне або тимчасове користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
29. Згідно з частиною другою статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов`язані: використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
30. Статтею 60 Кодексу України про надра встановлено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.
31. Згідно з положеннями частини першої статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
32. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України (далі також - Положення № 1174, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
33. За приписами пункту 4 Положення № 1174 відповідач видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами, зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами, здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням.
34. Постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011 року затверджений Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - Порядок № 615, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
35. Згідно із пунктом 1 Порядку № 615 такий регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.
36. Пунктом 22 Порядку № 615 встановлено, що дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів державної фіскальної служби у разі, зокрема, порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища.
37. Згідно із статтею 45 Кодексу про надра для визначення промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу встановлюються кондиції на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища.
Запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
38. На виконання статті 45 зазначеного Кодексу постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865 затверджено Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.
39. Пунктом 25 Положення № 865 (у редакції, чинній до 26.03.2008) було передбачено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться обов`язково у тому разі, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або якщо списані та передбачені до списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством.
Повторна і додаткова експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться у порядку, передбаченому цим Положенням.
40. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 264 "Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин" внесені зміни до пункту 25 Положення № 865 та викладено його у наступній редакції: "Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр, а також у разі:
коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством;
коли різниця у розмірі становить понад 20 відсотків порівняно з фактичними техніко-економічними та фінансовими показниками господарської діяльності, пов`язаної з видобуванням корисних копалин, а також коли зміни в технологічних схемах призводять до такої різниці".
41. У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 № 1236 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" постанову Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 264 визнано такою, що втратила чинність з 12.01.2011.
42. Відповідно до положень пункту 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 870 від 06.09.2005, - визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом. Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування.
43. З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 № 1236 зміни та доповнення до Положення № 865 не вносились, попередня редакція пункту 25 Положення № 865 не відновлювалась.
44. Часткове відновлення чинності пункту 25 Положення № 865 відбулось лише у грудні 2017 року з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 1108 "Про внесення зміни до пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин", якою в пункті 25 Положення № 865 були передбачені підстави проведення повторної експертизи.
45. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
46. Отже, за загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою, та до певних юридичних фактів застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали.
47. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України.
48. Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.05.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
49. Єдиний виняток з цього правила закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
50. Конституційний Суд України (Рішення від 13.05.1997 № 1-зп) також висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
51. У Рішенні від 03.10.1997 № 4-зп Конституційний Суд України також надав роз`яснення щодо порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами; конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному; звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього; загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - "наступний закон скасовує попередній".
52. З огляду на вищезазначене колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що оскільки станом на час прийняття відповідачем оскаржуваних наказів від 11.01.2017 №5, від 01.02.2017 №50, від 19.04.2017 №172, від 28.08.2017 № 382, норма пункту 25 Положення № 865 була нечинною, а згідно з такими підставою для встановлення строку для усунення недоліків та зупинення дії спеціального дозволу є порушення позивачем зазначеного пункту, а тому фактично відсутні підстави вважати, що позивач у такий спосіб допустив порушення умов користування надрами.
53. Зазначена правова позиція щодо застосування пункту 25 Положення № 865 викладена у постановах Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 807/1332/17, від 17.02.2021 у справі № 824/964/18-а, від 26.03.2021 у справі № 806/2722/16, від 15.07.2021 у справі № 816/1591/16.
54. Окрім цього, як встановлено судом апеляційної інстанції, ані особливими умовами спеціального дозволу на користування надрами № 2766 від 27.08.2002, ані Угодою про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин № 2766 від 15.11.2012 не передбачено обов`язок ПрАТ "Турбівський каоліновий завод" проводити державну експертизу та оцінку запасів корисних копалин.
55. Щодо доводів відповідача, викладених у касаційній скарзі, про правомірність припису № 578-14/06 від 20.07.2018, колегія суддів зазначає наступне.
56. Як встановлено судами попередніх інстанцій, оскаржуваним приписом зобов`язано позивача усунути наступні порушення, виявлені в результаті здійснення заходу державного нагляду (контролю): не зупинено проведення робіт; не представлено договір на здійснення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами; не приведено у відповідність згідно з вимогами чинного законодавства пункт 6 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами.
57. Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки суд дійшов висновку про протиправність наказів № 5 від 11.01.2017, № 50 від 01.02.2017, № 172 від 19.04.2017, № 382 від 28.08.2017, то, відповідно, і припис у цій частині підлягає скасуванню.
58. Також судами встановлено, що пунктом 6 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами № 2766 від 27.08.2002 передбачено здійснення обов`язкового моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов, передбачених дозволом та угодою про умови користування надрами, відповідно до абзацу 3 пункту 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011.
59. 30.08.2013 між ПрАТ "Турбівський каоліновий завод" та державним підприємством "Українська геологічна компанія" укладено договір на виконання робіт з моніторингу та наукового супроводження надрокористування з видобування первинного каоліну Турбівського родовища (ділянка № 8).
60. Водночас постановою Кабінету Міністрів України № 42 від 28.01.2015 "Деякі питання дерегуляції господарської діяльності" (чинна з 11.02.2015) виключено абзац третій пункту 26 Порядку, а тому пункт 6 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами № 2766 від 27.08.2002 не відповідає Порядку.
61. Отже, після 11.02.2015 на надрокористувачів більше не покладається обов`язок забезпечувати проведення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов користування надрами.
62. Згідно із пунктом 17 Порядку №615 внесення змін до дозволу здійснюється на підставі заяви та поданих надрокористувачем документів у разі, зокрема, зміни особливих умов та інших умов, визначених у дозволі. Для внесення змін до дозволу заявник подає заяву, в якій зазначаються номер та дата дозволу, разом з, зокрема, інформацією (у формі довідки, яка складається надрокористувачем, засвідчується його підписом та скріплюється печаткою) про виконання особливих умов дозволу, до якого планується внести зміни, та програми робіт, виконання якої передбачено угодою про умови користування надрами; пояснювальною запискою, яка складається надрокористувачем, засвідчується його підписом, скріплюється печаткою та містить обґрунтування необхідності внесення змін до дозволу.
63. Відповідно до пункту 18 Порядку орган з питань надання дозволу протягом 30 календарних днів з дати надходження заяви про переоформлення дозволу (внесення змін до нього) та документів, що додаються до неї, надає заявникові дозвіл на новому бланку з урахуванням відповідних змін або вмотивовану відмову.
64. Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з заявою ПрАТ "Турбівський каоліновий завод" № 142 від 26.06.2018 позивач просив Державну службу геології та надр України внести зміни до спеціального дозволу на користування надрами, однак до цього часу такі зміни відповідачем не внесені.
65. Водночас жодним нормативним актом не передбачена можливість позивача вносити зміни до спеціального дозволу на користування надрами, а тому оскаржуваний припис у цій частині також є протиправним.
66. Щодо доводів відповідача, викладених у касаційній скарзі, про правомірність наказу №405 від 31.10.2018 "Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів", колегія суддів зазначає наступне.
67. Як встановлено судами попередніх інстанцій, цим наказом внесено зміни до наказу Державної служби геології та надр України №5 від 11.01.2017 в частині зупинення дії спеціального дозволу, виданого ПрАТ "Турбівський каоліновий завод", а саме - внесено додаткове порушення вимог закону - стаття 24 Кодексу України про надра.
68. Щодо порушення позивачем статті 24 Кодексу України про надра, судом першої інстанції встановлено, що планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини), у тому числі дотримання товариством Кодексу України про надра було проведено в період з 10.07.2018 по 20.07.2018. Актом, складеним за результатами перевірки, та оскаржуваним приписом від 20.07.2018 №578-14/06 Державної служби геології та надр України порушення позивачем статті 24 Кодексу України про надра не встановлено. Більше того, у вказаному акті перевіряючими встановлено дотримання вимог саме статті 24 Кодексу України про надра, зокрема: підпункт 4.2. встановлено дотримання ПрАТ "Турбівський каоліновий завод" статті 24 Кодексу України про надра в частині видобування в межах гірничого відводу; пункт 4.3. встановлено дотримання підприємством статті 24 Кодексу України про надра в частині видобування в межах земельної ділянки, визначеної в документах, що посвідчують право на неї; пункт 4.10 встановлено дотримання підприємством статті 24 Кодексу України про надра в частині проведення робіт, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами; пункт 4.11 встановлено дотримання підприємством статті 24 Кодексу України про надра в частині використання надр за призначенням; пункт 4.12 встановлено дотримання підприємством статті 24 Кодексу України про надра в частині виконання мети спеціального дозволу; розділами 5, 6, 7 акта також встановлено виконання підприємством статті 24 Кодексу України про надра в інших частинах зобов`язань надрокористувача (окрім обов`язкового моніторингу та наукового супроводження, що оскаржується підприємством).
69. Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем перевірено дотримання позивачем статті 24 Кодексу України про надра, однак порушень вказаної статті, крім невиконання обов`язкового моніторингу, ні актом перевірки, ні оскаржуваним приписом встановлено не було.
70. Зважаючи на те, що згідно з наказом від 31.10.2018 №405 у якості порушень визначені пункт 25 Положення №865, редакція якого на той час не передбачала обов`язку суб`єкта господарювання проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр, та стаття 24 Кодексу України про надра без уточнення та визначення конкретних порушень, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що оскаржуваний позивачем наказ від 31.10.2018 №405 в частині встановлення додаткового порушення як підстави для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 27.08.2002 №2766 та встановлення позивачу 30 календарних днів для усунення порушення є протиправним та підлягає скасуванню.
71. При цьому колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач заявив клопотання про поновлення пропущених строків та суд першої інстанції ухвалою від 20.02.2019 поновив пропущений строк звернення до суду з цією позовною заявою, що узгоджується з повноваженнями адміністративного суду, визначеними у статті 121 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення до суду першої інстанції).
72. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.10.2018 у справі №806/431/17.
73. Окрім того суд апеляційної інстанції встановив неправомірність доводів відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування наказу № 382 від 28.08.2017 з огляду на те, що у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт вручення цього наказу позивачеві.
74. Колегія суддів відхиляє посилання відповідача, викладені у касаційній скарзі, на лист Міністерства юстиції України від 18.09.2013 №10140-0-26-13/10.2, оскільки такий має лише інформативний характер та не є обов`язковим до застосування.
75. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
76. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
77. Суд при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
78. На підставі викладеного Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ухвалені із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
79. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд