Постанова
Іменем України
08 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 570/225/20
провадження № 61-1943св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави,
відповідачі: Олександрійська сільська рада Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_1,
третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 21 січня 2021 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, ОСОБА_1, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, про визнання незаконним та скасування рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, рішення про затвердження проекту землеустрою та передачі земельних ділянок у власність, скасування державної реєстрації права власності.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 23 лютого 2018 року № 1005 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" ОСОБА_1 наданий дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1393 га у власність для ведення особистого селянського господарства в с. Олександрія за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області.
Зазначене рішення Олександрійською сільською радою прийнято з порушенням вимог земельного законодавства, оскільки водоохоронна зона та прибережно захисна смуга навколо водойми на території Олександрійської сільської ради становить 50 метрів, відповідно водоохоронна зона площею 0,0935 га на земельній ділянці площею 0,1393 га є прибережно-захисною смугою вказаної водойми, яка відповідно до вимог статей 83, 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) не підлягає передачі безоплатно у приватну власність громадянам.
Ураховуючи викладене, заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави просив визнати незаконним та скасувати рішення Олександрійської сільської ради від 23 лютого 2018 року № 1005 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність"; визнати незаконним та скасувати рішення Олександрійської сільської ради від 17 квітня 2018 року № 1129 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність"; скасувати запис № 31973942 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0458 га, кадастровий номер 5624680400:08:035:0407, за ОСОБА_1, скасувати запис № 31973535 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0935 га, кадастровий номер 5624680400:08:035:0408, за ОСОБА_1 .
Короткий зміст судового рішення першої інстанції
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 22 вересня 2020 року у складі судді Гладишевої Х. В. позов заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави задоволено.
Рішення Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 23 лютого 2018 року № 1005 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" та рішення Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 17 квітня 2018 року № 1129 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" визнано незаконними та скасовано.
Скасовано запис № 31973942 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0458 га, кадастровий номер 5624680400:08:035:0407, та запис № 31973535 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0935 га, кадастровий номер 5624680400:08:035:0408, за ОСОБА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що установивши, що земельна ділянка належить до земель водного фонду й передана ОСОБА_1 у приватну власність із порушенням Земельного кодексу України, тому наявні правові підстави для задоволення позову щодо визнання незаконним та скасування рішення сільради, а також скасування запису № 31973942 про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 21 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 22 вересня 2020 року скасовано, позов заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави задоволено.
Рішення Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 23 лютого 2018 року № 1005 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" визнано незаконним та скасовано.
Рішення Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 17 квітня 2018 року № 1129 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" визнано незаконним та скасовано.
Скасовано запис № 31973942 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0458 га, кадастровий номер 5624680400:08:035:0407, за ОСОБА_1 .
Скасовано запис № 31973535 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0935 га, кадастровий номер 5624680400:08:035:0408, за ОСОБА_1 . Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, обґрунтовано виходив з того, що рішення Олександрійської сільської ради від 23 лютого 2018 року № 1005 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" та рішення Олександрійської сільської ради від 17 квітня 2018 року № 1129 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" суперечить вимогам статті 59 ЗК України, статті 89 Водного кодексу України (далі - ВК України), тому рішення органу місцевого самоврядування правомірно визнано незаконним.
Разом з тим ОСОБА_1 не повідомлено належним чином про день та час розгляду справи, розгляд якої було призначено на 22 вересня 2020 року, чим порушено конституційне право сторони на участь у судовому розгляді та вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд.
Суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права на підставі чого рішення суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження.
У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2021 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не перевірили та не встановили наявність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави. У матеріалах справи відсутні докази, які вказували б на те, що позивач попередньо, до звернення до суду, повідомляв Олександрійську сільську раду Рівненського району Рівненської області про те, що з її боку не здійснюються належним чином віднесені владні повноваження. Заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури не може бути належним позивачем у даній справі, оскільки прокуратурою не дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".
Крім того, суд першої інстанції розглянув справу без його участі та за відсутності відомостей про повідомлення його про час та місце розгляду справи.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 року у справі № 910/3486/18, від 16 квітня 2019 року у справі № 925/650/18, від 17 квітня 2019 року у справі № 923/560/18, від 18 квітня 2019 року у справі № 913/299/18, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18, від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18 (провадження № К/9901/2624/190, від 09 грудня 2020 року у справі № 188/1196/19 (провадження № 61-11388св20), від 16 грудня 2020 року у справі № 128/2294/17 (провадження № 61-6913св20), у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19), від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19).
Інших доводів по суті спору касаційна скарга не містить.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від Рівненської обласної прокуратури, у якому просить залишити оскаржувану постанову апеляційного суду без змін, оскільки вона прийнята при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтується на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 23 лютого 2018 року № 1005 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" ОСОБА_1 наданий дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1393 га у власність, для ведення особистого селянського господарства в с. Олександрія за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області (а.с. 17).
Рішенням Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 17 квітня 2018 року № 1129 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1393 га (кадастровий номер 5624680400:08:035:0379) у приватну власність ОСОБА_1, для ведення особистого селянського господарства в с. Олександрія на території Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області та передано вказану земельну ділянку у приватну власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Олександрійської сільської ради (а.с. 18).
Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21 січня 2020 року № 196987550 та № 196987935 земельна ділянка, кадастровий номер 5624680400:08:035:0407, площею 0,0458 га та земельна ділянка, кадастровий номер 5624680400:08:035:0408, площею 0,0935 га зареєстровані за ОСОБА_1 .
Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 26 листопада 2018 року № 10-17-0.4-1630/90-18 земельна ділянка з кадастровим номером 5624680400:08:035:0379, площею 0,1393 га, має водоохоронне обмеження у використанні площею 0,0935 га, що підтверджується схемою прибережної захисної смуги водного об`єкта (ширина 50 м).
У переліку обмежень у використанні земельної ділянки від 14 березня 2018 року № 36 сертифікованим інженером землевпорядником ОСОБА_2 встановлено, що на земельній ділянці ОСОБА_1, площею 0,1393 га, розташованій у с. Олександрія на території Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області знаходиться водоохоронна зона площею 0,0935 га.
Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області Олександрійською сільською радою під час відведення у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки, яка розташована в зоні Р-3 (рекреаційна зона озеленених територій загального користування) не були враховані вимоги затвердженої містобудівної документації, а також положеня статті 59 ЗК України та статті 89 ВК України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Звертаючись до суду з позовом, прокурор зазначив, що спірна земельна ділянка відноситься до об`єкта водного фонду (водосховища), ширина прибережної захисної смуги становить 50 метрів від урізу води. Жоден орган державної влади чи місцевого самоврядування не мав права передавати у приватну власність землі водного фонду для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до статті 3 ВК України усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд, до якого, серед іншого, належать поверхневі води: водотоки (річки, струмки).
Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. (стаття 19 ЗК України).
Відповідно до частини першої статті 58 ЗК України та статті 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
Земельні ділянки під прибережні захисні смуги виділяються у межах водоохоронних зон вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності (частина перша статті 60 ЗК України, частина перша статті 88 ВК України).
Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.
Згідно зі статтею 186 Земельного кодексу України проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки.
За частиною третьою статті 122 ЗК України районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.
Відповідно до частини п`ятої статті 149 ЗК України, районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 26 листопада 2018 року № 10-17-0.4-1630/90-18 земельна ділянка з кадастровим номером 5624680400:08:035:0379, площею 0,1393 га має водоохоронне обмеження у використанні площею 0,0935 га, що підтверджується схемою прибережної захисної смуги водного об`єкта (ширина 50 м).
У переліку обмежень у використанні земельної ділянки від 14 березня 2018 року № 36 сертифікованим інженером землевпорядником ОСОБА_2 встановлено, що на земельній ділянці ОСОБА_1, площею 0,1393 га, розташованій у с. Олександрія на території Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, знаходиться водоохоронна зона площею 0,0935 га.
Установлено, що відповідно до генерального плану села Олександрія земельна ділянка ОСОБА_1 знаходиться у водоохоронній зоні (а.с. 44).
Згідно зі статтями 19, 20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі й землі водного фонду; віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Подібний порядок встановлено й для зміни цільового призначення земель, що згідно із частиною другою статті 20 ЗК України проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Відповідно до статті 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.
Так, стаття 59 ЗК України передбачає обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлює можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно ж до частини четвертої статті 84 ЗК України землі водного фонду не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.
Випадки передачі земель водного фонду до приватної власності, зокрема громадян, передбачені положеннями частини другої статті 59 ЗК України.
Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (частина четверта статті 59 ЗК України).
Отже, за змістом зазначених норм права землі під водними об`єктами загальнодержавного значення, зокрема, зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки) і каналами; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерелами; внутрішніми морськими водами та територіальним морем, як землі, зайняті водним фондом України, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не могли передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.
Згідно з пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05 листопада 2004 року № 434 (далі - Порядок), у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час установлення водоохоронної зони.
Таким чином, землі, зайняті поверхневими водами, природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами й іншими водними об`єктами, та землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на які поширюється спеціальний порядок надання й використання.
Прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони, визначеної законодавством ширини вздовж, річки, моря, навколо водойми, на якій встановлено особливий режим.
Існування прибережних захисних смуг визначеної ширини передбачене нормами закону (стаття 60 ЗК України, стаття 88 ВК України). Тому відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.
Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку № 486.
Наведений висновок узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц (провадження № 14-71цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18) (пункт 44), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) (пункт 53), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19) (пункт 63.2).
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову щодо визнання незаконним та скасування рішення сільради, а також скасування запису № 31973942 про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку.