Постанова
Іменем України
08 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 619/908/14-ц
провадження № 61-2023св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 06 серпня 2019 року у складі судді Калмикової Л. К. та постанову Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенка І. С.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна"(далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна" ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 25 квітня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ОСОБА_1 укладено договір №ML-701/284/2008, згідно з яким він отримав кредит у сумі
92 000,00 дол. США та зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредитні кошти до 25 квітня 2018 року, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом. Повернення відповідної частини кредиту, сплата процентів здійснюється щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку платежів.
На забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 25 квітня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № SR-701/284/2008, відповідно до якого ОСОБА_2 прийняла на себе зобов`язання відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його зобов`язань перед кредитором за кредитним договором як солідарний боржник.
12 листопада 2010 року між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" укладено договір купівлі-продажу портфелю № б/н, згідно з яким до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" перейшли всі права ПАТ "ОТП Банк".
У зв`язку з порушенням ОСОБА_1 виконання зобов`язань по кредитному договору, станом на 09 грудня 2014 року виникла заборгованість, яка складає:
68 935, 27 дол. США по тілу кредиту; 18 868,00 дол. США по нарахованим та не сплаченим відсоткам; 4 975 709, 51 грн по пені.
Посилаючись на викладені обставини позивач просив стягнути солідарно
з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором
у розмірі 3 492 164, 30 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором в сумі 68 935, 27 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на
11 лютого 2014 року складає 589 617, 15 грн; заборгованість по нарахованим та не сплаченим відсоткам в сумі 18 868 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11 лютого 2014 року складає 161 381, 78 грн; пеню за несвоєчасне повернення суми кредиту в розмірі 320 484, 19 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11 лютого 2014 року складає 2 741 165, 37 грн та сплачений судовий збір у сумі 3 654,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 10 лютого
2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 14 червня 2016 року, позов ТОВ "ОТП Факторинг України" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг України", заборгованість за кредитним договором №ML-701/284/2008 від
25 квітня 2008 року, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 68 935,27 доларів США, що складає 1 070 269,01 грн, заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 18 868,00 доларів США, що складає 292 939,10 грн, пені за несвоєчасне повернення суми кредиту у розмірі 1 000 000,00 грн, а всього загальну суму заборгованості у розмірі 2 363 208,11 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 задоволено. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 10 лютого 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 14 червня 2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 06 серпня
2019 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що у грудні 2009 року банк звернувся до приватного нотаріуса із заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки
в рахунок дострокового погашення всієї суми заборгованості за кредитним договором від 25 квітня 2008 року, шляхом реалізації предмета іпотеки - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 який належить ОСОБА_1 на праві власності. Відповідний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. 18 грудня
2009 року. Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії кредитного договору, періодичності платежів та порядку сплати процентів за користування кредитом. Факт реалізації предмета іпотеки представником позивача не заперечувався. Останній платіж по погашенню боргу був здійснений 16 вересня 2010 року. Позивач звернувся до суду з позовом 19 лютого 2014 року, тобто більше, ніж через 3 роки після останньої сплати. За таких обставин суди дійшли висновку про застосування до позовних вимог наслідків спливу позовної давності. Порука припинилася
у зв`язку з закінченням строку дії поруки, тому правові підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя на користь позивача відсутні.
Аргументи учасників справи
24 січня 2020 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна"подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що згідно з умовами кредитного договору від 25 квітня 2008 року ОСОБА_1 зобов`язався сплатити кредит частинами кожного місяця, що свідчить про обов`язок боржника повернути весь борг частинами та наявність самостійної відповідальності за невиконання цього обов`язку. Строк повернення кредиту сторони визначили до 25 квітня 2018 року, останній платіж боржник сплатив 16 вересня 2010 року, даних про вимогу банку повернути кредит достроково матеріали справи не містять, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу 19 лютого 2014 року.
Враховуючи вказані обставини вважає, що суди не звернули увагу на те, що пропуск банком позовної давності по окремим щомісячним платежам не
є підставою її застосування до усієї суми заборгованості, а лише може бути підставою для відмови у позові щодо стягнення частини щомісячних прострочених платежів, до яких такий строк сплив. Таким чином вимога про стягнення заборгованості з боржника та поручителя за період з 25 березня
2013 року по 25 квітня 2018 року є дійсною та підлягає задоволенню.
У березні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лисенко А. О. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що вказані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи
УхвалоюВерховного Суду від 31 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
У квітні 2020 року справа передана судді-доповідачу Краснощокову Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Суди встановили, що 25 квітня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ML-701/284/2008, згідно з яким банк надав відповідачу кредит в сумі 92 000,00 дол. США, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за його користування з кінцевим терміном повернення до
25 квітня 2018 року.
На забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором 25 квітня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено договорів іпотеки № PML-701/284/2008, згідно з яким ОСОБА_1 передав в іпотеку банку нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Цього ж дня на забезпечення виконання зобов`язань позичальника за вказаним договором між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки
№ SR-701/284/2008, згідно з умовами якого остання поручилася перед кредитором за належне виконання позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором від 25 квітня 2008 року
№ ML-701/284/2008.
У грудні 2009 року банк звертався до приватного нотаріуса із заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок дострокового погашення всієї суми заборгованості за кредитним договором від 25 квітня 2008 року, шляхом реалізації предмета іпотеки - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 який належить ОСОБА_1 на праві власності.
Відповідний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. 18 грудня
2009 року.
12 листопада 2010 року між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю.
Згідно з вказаним договором ПАТ "ОТП Банк" відступило, а ТОВ "ОТП Факторинг Україна" прийняло на себе всі права за кредитним договором
№ML-701/284/2008 від 25 квітня 2008 року. На підставі зазначеного договору до ТОВ "ОТП Факторинг Україна" перейшли всі права ПАТ "ОТП Банк" щодо права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №ML-701/284/2008 від 25 квітня 2008 року.
Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 09 грудня 2014 року заборгованість ОСОБА_1 складає: по тілу кредиту - 68 935,27 дол. США; по нарахованим та не сплаченим відсоткам - 18 868 дол. США; по пені 4 975 709,51 грн.
Остання сплата боргу по кредиту здійснена 16 вересня 2010 року.