ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 826/9904/16
адміністративне провадження № К/9901/37441/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 826/9904/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "База "Солнєчний луч" до Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Солнєчний луч" про зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "База "Солнєчний луч"
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року
(ухвалену у складі колегії суддів: головуючий суддя Епель О.В., суддів: Аліменка В.О., Кобаля М.І.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
УСТАНОВИВ
1. 09 червня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "База "Солнєчний Луч" звернулося до суду з позовом до Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації за участю третьої особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Солнєчний Луч", в якому просило:
- зобов`язати Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації прийняти рішення про анулювання дозволу на спеціальне водокористування від 03 вересня 2015 року №261/14, виданого на ім`я Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Солнєчний Луч" терміном з 03 вересня 2015 р. по 03 вересня 2018 р.
2.Позовні вимоги мотивовано тим, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Солнєчний Луч" подало дозвільному органу недостовірну інформацію для отримання даного дозволу, а тому він підлягає анулюванню.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 26 березня 2017 року Окружний адміністративний суд міста Києва вирішив:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "БАЗА "СОЛНЄЧНИЙ ЛУЧ" задовольнити повністю.
Зобов`язати Департамент екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації розглянути питання щодо прийняття рішення про анулювання дозволу на спеціальне водокористування від 03 вересня 2015 року №261/14, виданого на ім`я ОСББ "СОЛНЄЧНИЙ ЛУЧ" терміном з 03 вересня 2015 року по 03 вересня 2018 року.
Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БАЗА "СОЛНЄЧНИЙ ЛУЧ" (код ЄДРПОУ 30967060) понесені ним судові витрати у розмірі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 38750794).
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що розбіжності в частині строку договору оренди в екземплярі наданому відповідачу та договорі дослідженому судом, виникли не з вини позивача та не є тими підставами, з якими законодавець пов`язує можливість анулювання дозволу на спеціальне водокористування.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 19 липня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Солнєчний луч" - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 березня 2017 року - скасувати.
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "База "Солнєчний луч" до Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Солнєчний луч" про зобов`язання вчинити дії - відмовити.
6. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов протилежних висновків з приводу наданих позивачем контролюючому органу відомостей щодо строку дії договору оренди. Зазначив, що дозвіл на спеціальне водокористування від 03 вересня 2015 р. № 261/14 був виданий ОСББ "Солнєчний луч" на підставі договору оренди від 11 червня 2015 р., який містить недостовірні відомості, що згідно зі ст. 4-1 Закону № 2806-IV є правовою підставою для звернення відповідача до суду з адміністративним позовом про застосування заходу реагування у вигляді анулювання зазначеного дозволу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 10 серпня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "База "Солнєчний Луч".
8. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у справі № 826/9904/16 скасувати та ухвалити нове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.
Позивач стверджує, що підстава, якою керувався контролюючий орган при анулюванні дозволу на спеціальне водокористування, не відповідає дійсності, оскільки судом першої інстанції було досліджено договір оренди та встановлено відповідність наданій контролюючому органу інформації умовам цього договору.
9. 31 січня 2017 року до Вищого адміністративного суду України від позивача надійшли доповнення до касаційної скарги.
10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою позивача на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у справі № 826/9904/16.
11. 13 березня 2018 року справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду.
12. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Гімона М. М., суддів Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
13. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 26 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М.М. було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
14. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 вересня року прийнято до провадження касаційну скаргу.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. ТОВ "База "Солнєчний луч" є власником земельної ділянки площею 2,4142 га за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт Козин, вул. Берегова, 11.
29 вересня 2011 р. між ТОВ "Інтер-Континенталь" і ЗАТ "База "Солнєчний луч", правонаступником якого є позивач, укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, а саме водозабірної свердловини з насосною станцією за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Берегова, 11, корпус 5.
ОСББ "Солнєчний луч" звернулося до Департаменту екології та охорони навколишнього середовища Київської РДА із заявою про видачу дозволу на спеціальне водокористування на об`єкті "Артезіанська свердловина № 31 (1), артезіанська свердловина № 31 (2)" за адресою: 08711 Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Берегова, 11.
03 вересня 2015 р. Департаментом екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації ОСББ "Солнєчний Луч" видано дозвіл на спеціальне водокористування № 261/14 строком до 03 вересня 2018 р. на об`єкті за адресою: смт. Козин, вул. Берегова, 11.
До зазначеної заяви ОСББ додало договір оренди земельної ділянки від 11 червня 2015 р., укладений між ТОВ "База Солнєчний луч" і ОСББ "Солнєчний луч" на строк з 11 червня 2015 р. до 31 грудня 2018 р. Предметом дозволу є земельна ділянка за адресою: 08711 Київська обл., Обухівський район, смт Козин, вул. Берегова, 11.
У судовому засіданні представниками як позивача, так і третьої особи було визнано, що такий договір між ТОВ "База Солнєчний луч" і ОСББ "Солнєчний луч" не укладався та є підробленим.
Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що між зазначеними сторонами було укладено інший договір від 11 червня 2015 р. щодо оренди земельної ділянки за адресою: 08711 Київська обл., Обухівський район, смт Козин, вул. Берегова, 11 на строк з 11 червня 2015 р. по 31 грудня 2015 р.
У листі від 30 березня 2016 р. № 06.1-08.3/1675 відповідач повідомив позивача про відсутність в Департаменту можливості припинення дії дозволу.
12 квітня 2016 р. ТОВ "База "Солнєчний луч" звернулося до відповідача з вимогою анулювати дозвіл на спеціальне водокористування № 261/14, виданий ОСББ "Солнєчний луч".
Позивач, вважаючи, що зазначений дозвіл виданий ОСББ "Солнєчний луч" на підставі підроблених документів, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
15. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України водокористування - використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів).
Пунктом 9 частини 1 статті 44 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Статтею 49 Водного кодексу України, визначено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається: Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об`єктів загальнодержавного значення; органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями - у разі використання води водних об`єктів місцевого значення; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, - у разі використання води водних об`єктів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Дозвіл на спеціальне водокористування надається безоплатно.
Порядок видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.
У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування.
Спеціальне водокористування є платним.
Так, пунктом 1 Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою КМУ №321 від 13.03.2002 (із змінами та доповненнями) передбачено, що цей Порядок визначає процедуру видачі юридичним і фізичним особам (далі - водокористувачі) дозволів на спеціальне водокористування (забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання у водні об`єкти забруднюючих речовин, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів).
Пунктами 3, 4 указаного Порядку передбачено, що видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, встановлення порядку діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначає Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" ( далі - Закон № 2806-IV).
За приписами абзацу 5 частини 1 статті 4 Закону № 2806-IV виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру.
Згідно з п. 7 ст. 4-1 Закону № 2806-IV дозвільний орган анулює документ дозвільного характеру з таких підстав: звернення суб`єкта господарювання із заявою про анулювання документа дозвільного характеру; наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом; наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Цими положеннями визначені підстави, за наявності яких контролюючий орган має можливість самостійно прийняти рішення щодо анулювання документу дозвільного характеру.
Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.
Положеннями цією статті визначені підстави за наявності яких, у контролюючого органу, який видав документ дозвільного характеру, виникає право звернення до суду для застосування заходу реагування у виді анулювання дозволу.
Відтак положеннями ст. 4-1 Закону № 2806-IV розмежовані моделі поведінки контролюючого органу (описані вище) у разі виникнення правових підстав для анулювання документів дозвільного характеру.
Подібний правовий висновок було висловлено у постанові Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 120/2136/19-а.
Водний кодекс України встановлює вичерпний перелік підстав для припинення права спеціального водокористування дозвільним органом.
Так, статтею 55 Водного кодексу України визначено, що право юридичних та фізичних осіб на спеціальне водокористування припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у спеціальному водокористуванні; 2) закінчення строку спеціального водокористування; 3) ліквідації підприємств, установ чи організацій; 4) передачі водогосподарських споруд іншим водокористувачам; 5) визнання водного об`єкта таким, що має особливе державне значення, наукову, культурну чи лікувальну цінність; 6) порушення умов спеціального водокористування та охорони вод; 7) виникнення необхідності першочергового задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення; 8) систематичного невнесення збору в строки, визначені законодавством.
Відповідно до ст. 56 Водного кодексу України припинення права спеціального водокористування здійснюється: 1) за клопотанням водокористувача у випадках, передбачених пунктом 1 статті 55 цього Кодексу; 2) за рішенням органу, що видав дозвіл на спеціальне водокористування, у випадках, передбачених пунктами 2 - 4 статті 55 цього Кодексу; 3) за рішенням Кабінету Міністрів України або відповідних рад у випадках, передбачених пунктами 5 і 7 статті 55 цього Кодексу; 4) на вимогу органу, який видав дозвіл на спеціальне водокористування, у випадках, передбачених пунктами 6 і 8 статті 55 цього Кодексу.
Припинення права на спеціальне водокористування в усіх випадках, перелічених статтею 56 ВК України здійснюється органом, що видав дозвіл на спеціальне водокористування.
За встановлених під час розгляду цієї справи обставин справи, контролюючий орган у разі виявлення недостовірних відомостей у документах, на підставі яких видано дозвіл у відповідності до положень статті 4-1 Закону № 2806-IV мав би використати передбачену законодавством у сфері дозвільної системи можливість для звернення до суду з позовом про застосування до третьої особи заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру.
Позивач звертаючись до суду з цим позовом у якості позовних вимог вказав зобов`язати відповідача анулювати дозвіл на спеціальне водокористування виданий третій особі, проте, як було вірно зазначено судом апеляційної інстанції, не пов`язав цю позовну вимогу з оскарженням дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у відповідності до положень ст. 19 КАС України.
Проаналізувавши положення законодавства, якими регулюються спірні правовідносини суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку з приводу того, що нормами Водного кодексу України та Закону № 2806-IV не передбачено право контролюючого органу самостійно анулювати раніше виданий ним дозвіл спеціального водокористування, з підстав наведених позивачем у якості обґрунтування позовних вимог.
Таким чином суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції, вірно встановив компетенцію Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації в спірних правовідносинах та надав належну правову оцінку його діям з приводу звернень позивача.
Крім того колегія суддів КАС ВС вважає, що обраний позивачем спосіб захисту, з огляду на суть зазначеним позивачем обставин справи у якості обґрунтування позовних вимог, не відповідає дійсній меті цього адміністративного позову та не буде мати належного ефекту у захисті прав позивача, оскільки спірні питання пов`язані загалом з речовим правом позивача, відновлення яких позивачу варто було б ініціювати в порядку іншого судочинства шляхом пред`явлення позову з належним до спірних правовідносин способом захисту (витребування майна з чужого незаконного володіння; визначення порядку користування майном; розірвання/зміна договору в судовому порядку; тощо).
Оцінюючи наведені сторонами аргументи, колегія суддів КАС ВС приходить до висновку, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанцій, їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
16. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
17. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду