ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 300/1447/19
адміністративне провадження № К/9901/7229/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Гундяка В. Д. від 28.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Курильця А. Р., суддів: Кушнерика М. П., Мікули О. І. від 19.02.2020
у справі № 300/1447/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2019 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016, та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату призначеної пенсії в основному розмірі 80% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016.
2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020, позов задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення з 01.01.2016 ОСОБА_1 пенсії з 80 % грошового забезпечення на 70% грошового забезпечення; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2016 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії в розмірі 80% грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 768,40 гривень.
3. 13.03.2020 від відповідача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
4. Ухвалою Верховного Суду від 26.05.2020 відкрито касаційне провадження у цій справі.
5. 09.06.2020 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі також - Закон № 2262-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) отримує пенсію за вислугу років.
7. Позивачу призначено пенсію в розмірі 75% від грошового забезпечення.
8. У подальшому розмір пенсійної виплати позивача зріс до 80% грошового забезпечення.
9. Відповідно до протоколу за пенсійною справою 00-5182 (МВС) від 01.12.2015 основний розмір пенсії позивача становив 80% від грошового забезпечення.
10. Згідно з протоколом за пенсійною справою 00-5182 (МВС) від 01.01.2016 основний розмір пенсії позивача перераховано та визначено в розмірі 70% від грошового забезпечення.
11. За результатом розгляду звернення позивача щодо перерахунку пенсії в розмірі 80% грошового забезпечення 01.07.2019 відповідачем надано позивачу відповідь № 789/С-15, згідно з якою під час розрахунку максимального розміру пенсії відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції з внесеними змінами Законами України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" відсотковий розмір пенсії позивача встановлено в розмірі 70% грошового забезпечення, а тому підстав для проведення перерахунку немає.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
12. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, а тому внесені до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ зміни щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років з 90% до 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Відповідно до положень Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
13. Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України. На момент проведення перерахунку пенсії позивача, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Вимога позивача про перерахунок пенсії з 01.01.2016 є незаконною, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
15. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на те, що судами не враховано, що вимоги позивача про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо перерахунку йому пенсії, призначеної в розмірі 70% суми грошового забезпечення, та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсій в розмірі 80 % суми грошового забезпечення є безпідставними та необґрунтованими. Позивачу вперше було призначено пенсію за вислугу років в розмірі 75 % грошового забезпечення), а не 80 %, як помилково вважали суди попередніх інстанцій. Судами не враховано, що позивачу проведено перерахунок пенсії за вислугу років в розмірі 70% грошового забезпечення, визначеного відповідно до вимог Постанови № 103 і чинної на час перерахунку редакції статті 13 Закону України № 2262-ХІІ, при цьому, зміни в законодавстві не призвели до зниження розміру пенсії. Зазначена справа є типовою по відношенню до справи №240/5401/18.
16. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з правильним застосування норм матеріального права, зокрема положень Закону № 2262-ХІ, Постанови №103, та з дотриманням норм процесуального права.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час вирішення цього спору та виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
18. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
20. Відповідно до положень пункту "а" частини першої статті 13 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугою строків служби особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12) призначаються: за вислугу 20 років - 50%, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 % відповідних сум грошового забезпечення.
21. При цьому загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 % відповідних сум грошового забезпечення (частина друга статті 13 цього Закону).
22. Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
23. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
24. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", передбачено, що з 01.01.2016 перерахунку підлягали пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".
25. Колегія суддів зауважує, що стаття 13 Закону №2262-ХІІ неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення після призначення пенсії позивачу та на момент виникнення спірних правовідносин установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
26. Водночас колегія суддів погоджується із висновками судів попередньої інстанції, що застосування цього показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
27. Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
28. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 сформовано правовий висновок, згідно з яким при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону 2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
29. Відмінністю цієї справи є, зокрема, те, що у спірних правовідносинах пенсія позивачу вперше була призначена за вислугою років у розмірі 75% грошового забезпечення, а в подальшому, внаслідок законодавчих змін, механізм обчислення пенсії позивача збільшився до 80% грошового забезпечення.
30. Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини, закріплені Конституцією України, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
31. У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 №5-р/2018 Суд зазначив, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини, гарантії цих прав і свобод. Але, визначаючи їх, законодавець може лише розширювати, а не звужувати, зміст конституційних прав і свобод та встановлювати механізми їх здійснення. Положення частини третьої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.
32. Застосовуючи зазначені висновки Конституційного Суду України, колегія суддів зауважує, що внаслідок законодавчих змін після призначення позивачу пенсії вперше (у розмірі 75% від грошового забезпечення) механізм обчислення його пенсії зріс до 80% від грошового забезпечення (як встановлено судами попередніх інстанцій, такі зміни знайшли своє відображення у відповідних перерахунках пенсії і на момент виникнення спірних правовідносин позивач отримував пенсію, розраховану з 80% його грошового забезпечення). Зазначені обставини, безумовно, сприяли розширенню прав позивача і відповідали конституційним принципам, зазначеним вище.
33. Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі №420/40/20 дійшов висновку, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, містить дві обставини: при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення та відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Правильним є застосування цього правового висновку лише до правовідносин, у яких відсоткове значення розміру пенсії осіб не змінювалось від моменту призначення до перерахунку у бік зниження. Натомість до правовідносин у цій справі (та всіх аналогічних) необхідно застосовувати лише першу частину зазначеного правового висновку "при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення" та Верховний Суд розширив зазначений правовий висновок наступним чином: "у всіх випадках при перерахунку призначеної особі відповідно до Закону 2262-ХІІ пенсії Пенсійний орган повинен застосовувати відсоткове значення розміру пенсії по відношенню до грошового забезпечення у розмірі, який особа отримувала станом на момент здійснення такого перерахунку".
34. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеного висновку та зауважує, що такий відповідає конституційним принципам щодо недопущення звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини та принципу незворотності нормативно-правових актів у часі відповідно до приписів статті 58 Конституції України.
35. Зважаючи на викладене, враховуючи те, що судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу з урахуванням вислуги 30 років перераховано пенсію у розмірі 80 % відповідних сум грошового забезпечення та така йому виплачувалась до 01.01.2016; норми Законів, які збільшували максимальний розмір пенсії не мали жодних обмежень щодо їх застосування; відповідний стаж позивача дозволяв здійснювати такий перерахунок, суди дійшли правильного висновку про протиправність оскаржуваних дій відповідача та наявність підстав для задоволення позову.
36. З огляду на те, що згідно з положеннями частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зауважує, що доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, останні під час розгляду справи правильно застосували норми матеріального права та не порушили норми процесуального права, а тому відповідно до частини першої статті 350 КАС України підстави для скасування ухвалених ними рішень відсутні.
37. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд