Постанова
іменем України
07 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 202/4787/20
провадження № 51-6292км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого
Бущенка А.П.,
суддів
Голубицького С.С., Маринича В.К.,
за участю секретаря судового засідання
Червінської М.П.,
прокурора представника скаржника
Сингаївської А.О., Дубовенко В.І. (в режимі відеоконференції),
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу адвоката Дубовенко В.І., подану в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Дніпротранснафта" (далі - ТОВ "Дніпротранснафта"), на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Обставини справи
1. Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ухвалою від 05 жовтня 2020 року частково задовольнив скаргу представника ТОВ "Дніпротранснафта", визнав незаконними дії прокурора у кримінальному провадженні № 42020040000000500 і зобов`язав його негайно звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна (транспортних засобів), вилученого 05 серпня 2020 року та визнаного речовими доказами.
2. Представник ТОВ "Дніпротранснафта" Дубовенко В.І. звернулася до Дніпровського апеляційного суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення слідчого судді.
3. Суддя Дніпровського апеляційного суду ухвалою від 12 жовтня 2020 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою на підставі частини 4 статті 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) через те, що таку ухвалу не може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. У касаційній скарзі Дубовенко В.І. просить на підставі, передбаченій пунктом 1 частини 1 статті 438 КПК, скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
5. Вона вважає, що апеляційний суд обмежив право юридичної особи на доступ до правосуддя, і стверджує, що хоча оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про зобов`язання прокурора звернутися з клопотанням про арешт майна прямо чинним КПК не передбачено, однак учасник кримінального провадження має право на таке оскарження з огляду на принцип верховенства права, загальні засади кримінального провадження та положення Конституції України. Водночас скаржник наводить доводи щодо незаконності ухвали слідчого судді, який вийшов за межі своїх повноважень.
Позиції інших учасників судового провадження
6. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
7 У судовому засіданні представник ТОВ "Дніпротранснафта" Дубовенко В.І. підтримала вимоги, наведені в касаційній скарзі.
8. Прокурор погодився з доводами скаржника, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Оцінка суду
9. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
10. За правилами частини 1 статті 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
11. Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 23 травня 2018 року (провадження №13-16кс18 та № 13-19кс18), у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилає положення частини 3 статті 309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити в перевірці її законності, посилаючись на приписи частини 4 статті 399 КПК. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі пункту 17 частини 1 статті 7 та частини 1 статті 24 КПК, які його гарантують, з огляду на положення частини 5 статті 9 КПК.
12. У цьому провадженні представник ТОВ "Дніпротранснафта" звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просив скасувати постанову прокурора від 06 серпня 2020 року про передачу на відповідальне зберігання тимчасово вилученого майна згаданого підприємства та зобов`язати прокурора повернути майно.
13. Проте слідчий суддя, вийшовши за межі вимог скарги, прийняв рішення зобов`язати прокурора звернутися з клопотанням про арешт вилученого майна.
14. Оцінюючи законність такого рішення, Суд виходить із того, що відповідно до статті 22 КПК кожна сторона самостійно обстоює свої правові позиції, у тому числі подання до суду клопотань, а також що функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Суд під час розгляду справи не може втручатися у стратегію і тактику, обрану стороною.[1]
15. Прийняття рішення про те, чи звертатися до слідчого судді з клопотанням відповідно до частини 1 статті 171 КПК або ж утриматися від такого звернення, належить до виключних повноважень прокурора, і слідчий суддя не вправі своїм рішенням зобов`язувати сторону процесу діяти проти інтересів іншої сторони.
16. Таким чином, слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська постановив ухвалу, яка виходить за межі повноважень слідчого судді та суперечить його ролі, визначеній у пункті 18 частини 1 статті 3 КПК: "здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні".
17. За таких обставин суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за скаргою на це рішення мав керуватися загальними засадами кримінального провадження, визначеними в частині 1 статті 7 КПК. Посилання суду апеляційної інстанції у цьому випадку на положення частини 4 статті 399 КПК як на підставу для відмови у відкритті апеляційного провадження не можна визнати обґрунтованими.
18. Недотримання судом апеляційної інстанції зазначених норм закону та судової практики Суд вважає істотним порушенням кримінального процесуального закону в силу положень статті 412 КПК.
19. З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку, що касаційна скарга Дубовенко В.І. підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала апеляційного суду -скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати викладене та прийняти законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Дніпротранснафта" - адвоката Дубовенко В.І задовольнити.
Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Дубовенко В.І. на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2020 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.