Постанова
Іменем України
08 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 357/6925/19
провадження № 61-2687св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", товариство з обмеженою відповідальністю "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП",
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2019 року у складі судді Ярмоли О. Я. та постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року ускладі колегії суддів: Рубан С. М., Заришняк Г. М., Мараєвої Н. Є.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), товариства з обмеженою відповідальністю "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" (далі - ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП"), треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання недійсними результатів публічних торгів (аукціону) та договорів.
Позовна заява мотивована тим, що 11 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" було укладено кредитний договір № 1277/ФКВ-07, за умовами якого останній зобов`язався надати, а позивач отримати грошові кошти на загальну суму
93 000,00 доларів США з кінцевим строком погашення кредиту 10 жовтня
2022 року.
30 червня 2010 року ПАТ "Дельта Банк" набуло статус нового кредитора позивача.
В 2019 році ОСОБА_1 стало відомо, що право вимоги за кредитним договором від 11 жовтня 2007 року № 1277/ФКВ-07, укладеним з фізичною особою, було відчужено за результатами голландського аукціону, проведеного 18 березня 2019 року, переможцем якого стало ТОВ "ЕС.ДІ.СІ. ГРУП".
Вказані публічні торги були проведені незаконно з порушенням прав
ОСОБА_1 і підлягають визнанню недійсними, оскільки ТОВ "ЕС.ДІ.СІ. ГРУП" не є фінансовою установою та не може виступати кредитором за зобов`язаннями фізичної особи за споживчим кредитом та іпотекодержателем у забезпечення виконання зобов`язань споживчого кредиту.
ОСОБА_1 просила визнати недійсними результати публічних торгів (аукціону), оформлені протоколом електронних торгів № UA-ЕА-2019-01-28-000021-b від 20 березня 2019 року за лотом F11GL37016, згідно з умовами, затвердженими Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у рішенні № 2313 від 07 листопада 2018 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав від 12 квітня 2019 року № 1286-К, укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ЕС.ДІ.СІ. ГРУП"; визнати недійсним договір відступлення права вимоги за Іпотечним договором, серія та номер 600, виданий 12 квітня
2019 року, видавник Чернелюх Л. В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ЕС.ДІ.СІ. ГРУП".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" правомірно допущене до участі в електронних торгах щодо продажу права вимоги за кредитним договором № 1277/ФКВ-07, укладеним 11 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Український промисловий банк". Позивачем не доведено, що укладений між відповідачами договір про відступлення права вимоги суперечить нормам ЦК України, Положенню про виведення неплатоспроможного банку з ринку та інших норм законодавства.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2019 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції. При цьому апеляційний суд вказав, що нормативно-правовими актами, що передбачають продаж активів неплатоспроможних банків не передбачено, що відступлення права вимоги за кредитними договорами має відбуватись лише на користь фінансових установ.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
06 лютого 2020 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що у таких торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права та мають відповідні ліцензії та дозволи. ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" не є фінансовою установою у розумінні Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", не надає фінансові послуги згідно із видами діяльності та не внесене до Державного реєстру фінансових установ. При купівлі (придбанні) ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" було грубо порушено частину дев?яту статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки вказаний покупець не є особою, яка відповідно до законодавства може мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права.
Доводи інших учасників справи
04 березня 2020 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подало до Верховного суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року залишити без змін.
Додаткові аргументи заявника
16 березня 2020 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язу подала до Верховного Суду доповнення до касаційної скарги, яких просить врахувати їх при розгляді касаційної скарги.
Рух касаційних скарг та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Зупинено дію рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду
від 04 лютого 2020 року, до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
У березні 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого
2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, врахувавши аргументи наведені у додаткових поясненнях до касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 11 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Український промисловий банк" було укладено кредитний договір № 1277/ФКВ-07, за умовами якого ТОВ "Український промисловий банк" зобов`язався надати, а ОСОБА_1 отримати грошові кошти на загальну суму 93 000,00 доларів США з кінцевим строком погашення кредиту - 10 жовтня
2022 року.
На забезпечення виконання вказаного кредитного договору між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір № 1277/фквіп-07 від 11 жовтня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік І. В. за реєстровим № 6720, предметом якого є нежитлове приміщення в нежитловій будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 132,4 кв.м.
30 червня 2010 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір про передачу Активів та Кредитних зобов`язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, відповідно до якого право вимоги за кредитами ПАТ "Дельта Банк" набуло статус нового кредитора.
В подальшому, право вимоги за кредитним договором № 1277/ФКВ-07
від 11 жовтня 2007 року, укладеним з ОСОБА_1, було відчужено за результатами голландського аукціону, проведеного 18 березня 2019 року по лоту F11GL37016, переможцем якого стало ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП".
За умовами підписаного 20 березня 2019 року протоколу електронного аукціону № UА-ЕА-2019-01-28-000021-b переможець торгів зобов`язується провести повний розрахунок та підписати договір відступлення прав вимоги протягом
20 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу електронного аукціону, у зв`язку з чим 12 квітня 2019 року між ПАТ "Дельта Банк" (продавець) та ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу майнових прав № 1286-К від 12 квітня 2019 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" правомірно допущене до участі в електронних торгах щодо продажу права вимоги за кредитним договором № 1277/ФКВ-07, укладеним 11 жовтня
2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Український промисловий банк". Позивачем не доведено, що укладений між відповідачами договір про відступлення права вимоги суперечить нормам ЦК України, Положенню про виведення неплатоспроможного банку з ринку та інших норм законодавства. При цьому апеляційний суд вказав, що нормативно-правовими актами, що передбачають продаж активів неплатоспроможних банків не передбачено, що відступлення права вимоги за кредитними договорами має відбуватись лише на користь фінансових установ.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
ОСОБА_1 вважав, що аукціон (прилюдні торги), оформлений протоколом електронних торгів № UA-EA-2019-01-28-000021-b від 20 березня 2019 року та укладений між ПАТ "Дельта Банк" і ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" за договором купівлі-продажу майнових прав № 1286-К від 12 квітня 2019 року підлягає визнанню недійсним з тих підстав, що ТОВ "ЕС.ДІ.СІ. ГРУП" не є фінансовою установою та не може виступати кредитором за зобов`язаннями фізичної особи за споживчим кредитом та іпотекодержателем у забезпечення виконання зобов`язань споживчого кредиту, а тому є особою, яка не мала належної фінансової правосуб`єктності на вчинення таких дій, зазначаючи при цьому, що після підписання з ПАТ "Дельта Банк" договору відступлення (придбання) права вимоги ТОВ "ЕС.ДІ.СІ. ГРУП" всупереч положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України набуло прав кредитора-фінансової установи щодо вимог за споживчим кредитом до позивача.
В обґрунтування вказаного твердження позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого ТОВ "ЕС.ДІ.СІ. ГРУП" проводить свою діяльність в організаційно-правовій формі товариства з обмеженою відповідальністю та з такими видами господарської діяльності: купівля та продаж власного нерухомого майна; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; агентства нерухомості; діяльність у сфері права (основний); діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; консультування з питань комерційної діяльності й керування; інша професійна, наукова та технічна діяльність та витяг з Державного реєстру фінансових установ, в якому ТОВ "ЕС.ДІ.СІ. ГРУП" відсутнє. Позивач вказує, що відступлення права вимоги за кредитним договором на користь юридичної особи без статусу фінансової установи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме кредитор - банк або інша фінансова установа.
Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, заперечуючи проти позову пояснив, що реалізація активів неплатоспроможних банків відбувається відповідно та на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, Регламенту роботи електронної торгової системи для проведення електронного аукціону. Зокрема, в пункті 1 розділу II Положення щодо організації продажу надано визначення потенційному покупцю, що це фізична або юридична особа, яка має намір придбати актив (майно) банку та може набути такий актив (майно) у власність чи на підставі іншого речового права. Крім того, представник відповідача послався на положення Регламенту ETC, яким встановлено, що учасник - фізична особа, що має повну дієздатність, або юридична особа (резидент або нерезидент) в особі уповноваженого представника, яка виявила намір прийняти участь в електронному аукціоні, відповідає вимогам, встановленим законодавством, сплатила гарантійний внесок, пройшла процедуру реєстрації для участі в електронному аукціоні, отримала відповідне підтвердження про реєстрацію та індивідуальний код учасника відповідно до Регламенту ETC. Учасником електронного аукціону, предметом продажу на яких є права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, не може бути користувач, який є позичальником (боржником відносно банку) та/або поручителем (майновим поручителем) за такими кредитними договорами та/або договорами забезпечення.
Представник відповідача ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" не заперечував, що ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" не є фінансовою установою та заперечуючи позовні вимоги, вказав, що ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП", будучи учасником електронного аукціону, правомірно набуло право вимоги до позивача.
Надаючи оцінку аргументам наведеним у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з частиною першою статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.
Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).
Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).
Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
Частиною третьою статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) зазначено, що договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) таке зобов`язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні. Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.
Натомість договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом є надання фінансової послуги за плату; 2) мета полягає у наданні фактором й отриманні клієнтом фінансової послуги; 3) зобов`язання, в якому клієнт відступає право вимоги, може бути тільки грошовим; 4) такий договір має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, але й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 5) укладається тільки у письмовій формі та має містити визначені Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
Якщо предметом і метою договору є відступлення права вимоги, а інші суттєві умови договору притаманні як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати такий договір відступлення права вимоги договором факторингу.
Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути зумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не означає наявність фінансової послуги, яку новий кредитор надає попередньому.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) та від 08 червня 2021 року у справі № 346/1305/19 (провадження № 14-181цс20) викладено правовий висновок, що за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації, відступлення права вимоги за кредитним і забезпечувальними договорами є можливим не тільки на користь фінансових установ.
Відповідно до пунктів 2, 6 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку: банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; укладення правочинів, пов`язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону.
Згідно з частинами другою та третьою статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк. Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації.
Частиною шостою статті 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб: 1) на відкритих торгах (аукціоні); 2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.
Продаж майна (активів) банку у спосіб, передбачений цією частиною, може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).
Отже, за своєю правовою природою спірний договір є договором купівлі-продажу майнового права, укладеним банком під час розпродажу активів у процедурі ліквідації з метою розрахунку з кредиторами, на виконання якого здійснена цесія, а її сторонами можуть бути будь-які фізичні або юридичні особи.
Зазначений висновок відповідає правовому висновку, викладеному Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21), від 08 червня 2021 року у справі № 346/1305/19 (провадження № 14-181цс20) та правовому висновку, викладеному Верховним Судом у постанові від 04 серпня 2021 року у справі № 705/5544/19 (провадження № 61-8523св20).
Крім того, положення нормативно-правових актів, які врегулювали процедуру ліквідації банку, допускають продаж на конкурсних засадах майна банку, що перебуває у стадії виведення з ринку (ліквідації), шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та за договорами забезпечення виконання зобов`язання будь-яким суб`єктам правовідносин, зокрема і без статусу банку або іншої фінансової установи (постанова Верховного Суду від 16 грудня
2020 року у справі № 640/14873/19).
Таким чином, установивши, що ТОВ "ЕС.ДІ.СІ.ГРУП" правомірно допущене до участі в електронних торгах щодо продажу права вимоги за кредитним договором № 1277/ФКВ-07, укладеним 11 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Український промисловий банк", оскільки нормативно-правовими актами, що передбачають продаж активів неплатоспроможних банків не передбачено, що відступлення права вимоги за кредитними договорами має відбуватись лише на користь фінансових установ, суди зробили правильний висновок про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено, що укладений між відповідачами договір про відступлення права вимоги суперечить нормам ЦК України, Положенню про виведення неплатоспроможного банку з ринку та інших норм законодавства.