Постанова Іменем України
07 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 199/3925/20
провадження № 51-1406км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Антонюк Н.О., Бущенка А.П., за участю:
секретаря судового засідання Михальчука В.В., прокурора Єременка М.В.,
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника Ковальчука В.І. (в режимі відеоконференції),
розглянув касаційну скаргу захисника Ковальчука В.І. на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020042630000180, щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та жителя АДРЕСА_1, та
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
уродженки та жительки АДРЕСА_2,
засуджених за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2020 року:
- ОСОБА_1 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;
- ОСОБА_2 засуджена за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців. Вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 серпня 2012 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК до штрафу в сумі 510 грн, ухвалено виконувати самостійно.
У справі вирішено цивільні позови та долю речових доказів.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 14 грудня 2020 року змінив вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 липня 2020 року: виключив з мотивувальної та резолютивної частин вироку посилання суду на самостійне виконання вироку Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 серпня 2012 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК до штрафу в сумі 510 грн. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджені за те, що вони, діючи повторно, за попередньою змовою між собою, вчинили крадіжки чужого майна за таких обставин:
19 квітня 2020 року приблизно о 22:00 біля будинку № 89 на просп. Слобожанському в м. Дніпрі таємно викрали з кишені пальто ОСОБА_3 її мобільний телефон "Samsung Galaxy A30, 32 gb", спричинивши потерпілій матеріальну шкоду в сумі 4229,10 грн;
28 квітня 2020 року приблизно о 15:15 на території Образцовського ринку на вул. Калиновій у м. Дніпрі таємно викрали з кишені куртки ОСОБА_4 її мобільний телефон "XIAOMI Redmi Note 7, 4/64 GB", спричинивши потерпілій матеріальну шкоду в сумі 3574,25 грн;
04 травня 2020 року приблизно о 15:00 на території того ж ринку таємно викрали з кишені куртки ОСОБА_5 її мобільний телефон "Apple Iphone 11 Pro 256 Gb" спричинивши потерпілій матеріальну шкоду в сумі 32 299,05 грн;
05 травня 2020 року приблизно о 16:20 на території Калинівського ринку на вул. Калиновій у м. Дніпрі таємно викрали з кишені куртки ОСОБА_6 її мобільний телефон "Samsung Galaxy A10" 32 Gb, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду в сумі 2719,15 грн.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Ковальчук В.І. ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставах істотного порушення кримінального процесуального закону. Вказує, що апеляційний суд не дотримався принципу диспозитивності сторін та порушив право засуджених на захист. А саме, зазначає, що судове засідання від 14 грудня 2020 року в суді апеляційної інстанції було проведено за відсутності ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а крім того, останній був позбавлений можливості брати участь у судових дебатах. Звертає увагу, що суд видалився до нарадчої кімнати, не надавши засудженим останнього слова. Вважає за необхідне призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений та захисник підтримали касаційну скаргу. Прокурор вважав, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК, та правильність кваліфікації дій засуджених не оспорюються в касаційній скарзі захисника.
Що стосується доводів захисника про необхідність скасування ухвали суду апеляційної інстанції на підставах істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, то суд касаційної інстанції дійшов такого.
Відповідно до вимог ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах вимог, викладених у касаційних скаргах.
Частиною першою ст. 412 КПК передбачено, що істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 405 КПК апеляційний розгляд здійснюється за правилами
судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених
главою 31 КПК.
Зокрема, згідно з ч. 4 ст. 401 КПК обвинувачений підлягає обов`язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов`язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов`язковою, апеляційний розгляд відкладається.
Тобто для прийняття рішення щодо того, чи є відсутність обвинуваченого в судовому засіданні під час здійснення розгляду кримінального провадження підставою для скасування судового рішення, слід визначити, яким чином така відсутність вплинула чи могла вплинути на ефективну реалізацію обвинуваченим своїх прав.
З матеріалів кримінального провадження видно, що 30 листопада 2020 року засуджена ОСОБА_2 брала участь у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції та виступала в судових дебатах. Вона була повідомлена про дату наступного судового засідання, про що свідчить її власноручний підпис (т. 1 а.к.п. 191), але до апеляційного суду не з`явилась, про причини своєї неявки не повідомила та не заявляла клопотань про відкладення розгляду справи.
Засуджений ОСОБА_1, будучи належно повідомленим про розгляд провадження в апеляційному суді, надав згоду на проведення з ним відеоконференції. Однак у подальшому він відмовився брати участь у дистанційному судовому засіданні, при цьому жодних клопотань щодо особистої участі в судовому розгляді не заявляв.
Що стосується доводів захисника про те, що апеляційний суд припустився істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки видалився до нарадчої кімнати, не надавши засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виступити з останнім словом, то слід звернути увагу на таке.
Частиною 5 ст. 405 КПК передбачено, що перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції обвинуваченому, який брав участь в апеляційному розгляді, надається останнє слово.
З матеріалів кримінального провадження видно, що засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не виступали з останнім словом в апеляційному суді, оскільки 14 грудня 2020 року вони не брали участі в судовому засіданні, під час якого суд апеляційної інстанції видалився до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення. За таких обставин підстав вважати, що апеляційний суд порушив права засуджених на захист, позбавивши їх можливості виступити з останнім словом, немає.
Слід звернути увагу на те, що захисник Ковальчук В.І., який брав участь у цьому судовому засіданні, клопотань про відкладення судового розгляду у зв`язку з неявкою засуджених не заявляв.
Таким чином апеляційним судом не було допущено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
З урахуванням наведеного підстав для задоволення касаційної скарги захисника Ковальчука В.І. немає.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд