У Х В А Л А
08 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/396/19
Провадження № 11-67заі21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула у письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № 9901/396/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним рішення та
УСТАНОВИЛА:
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21 квітня 2021 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 січня 2021 року, а ухвалою від 17 травня 2021 року призначила справу до розгляду в судовому засіданні.
11 червня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у цій справі "до моменту відновлення адміністративної процесуальної дієздатності" Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) відповідно до чинного законодавства України. Скаржник мотивував зазначене клопотання тим, що відповідач перебуває у процесі перетворення, а тому, де-факто, не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 23 червня 2021 року відмовила в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі № 9901/396/19 за його позовом до ВККС про визнання протиправним рішення.
25 серпня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ОСОБА_1 повторно надійшло клопотання про зупинення провадження у справі 9901/396/19.
Крім аргументів, які скаржник зазначає повторно, своє клопотання ОСОБА_1 мотивує тим, що 05 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 13 липня 2021 року № 1629-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України" (далі - Закон № 1629-ІХ), прийняття якого, на думку скаржника, свідчить про визнання на законодавчому рівні того, що ВККС як орган суддівського врядування не діє.
ОСОБА_2 зауважує, що з прийняттям Закону № 1629-ІХ усунуто стан правової невизначеності щодо строків формування ВККС, який існував у зв`язку з невиконанням вимог Закону України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" (далі - Закон № 1629-ІХ).
У клопотанні скаржник просить суд зобов`язати відповідача негайно повідомити суд про закінчення формування складу ВККС та відновлення її діяльності.
У судове засідання скаржник та представник відповідача не з`явилися, водночас явка ВККС обов`язковою не визнавалась, а ОСОБА_1 просив розглянути клопотання про зупинення провадження у цій справі без його участі. З урахуванням зазначеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про можливість розгляду зазначеного клопотання у порядку письмового провадження.
Велика Палата Верховного Суду при прийнятті рішення враховує такі норми Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі:
1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, ліквідації суб`єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, - до встановлення правонаступника;
2) необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи - до вступу у справу законного представника;
3) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду;
4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні;
5) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції;
6) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді - до припинення врегулювання спору за участю судді.
Згідно із частиною другою цієї статті суд має право зупинити провадження у справі в разі:
1) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до одужання;
2) знаходження учасника справи у довгостроковому відрядженні, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до повернення з відрядження;
3) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі - до припинення перебування на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі;
4) призначення судом експертизи - до одержання її результатів;
5) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції;
6) направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення;
7) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів;
8) надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід;
9) розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі;
10) постановлення ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом - до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.
Отже, законодавством визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд зупиняє або має право зупинити провадження у справі.
Проаналізувавши доводи скаржника, наведені у зазначеномуклопотанні, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що воно не підлягаєзадоволенню з таких мотивів.
07 листопада 2019 року набрав чинності Закон України від 16 жовтня 2019 року
№ 193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування", пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого передбачено припинення повноважень членів ВККС.
Водночас Законом № 1629-ІХ внесено ряд змін до законодавства щодо відновлення роботи ВККС, що, як зазначає скаржник, свідчить про визнання на законодавчому рівні того, що ВККС як орган суддівського врядування не діє.
Аналіз нормативно-правового статусу ВККС, визначеного Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів України" та прийняття Закону № 1629-ІХ свідчить про те, що твердження скаржника стосовно зміни організаційно-правової форми Комісії є необґрунтованим.
Відповідно до частини першої статті 92 Закону № 1402-VIII ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. Водночас Велика Палата Верховного Суду зауважує, що аналогічна редакція зазначеної норми містилася і до внесення змін Законом № 1629-ІХ.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що внесення змін до нормативно-правових актів не є та не може бути свідченням / визнанням того, що органи державної влади, зокрема ВККС, не діє.
Відтак зазначене клопотання не містить передбачених КАС України підстав для зупинення провадження у справі№ 9901/396/19.
З урахуванням зазначеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що на час розгляду цієї справи підстав, які б перешкоджали подальшому розгляду справи, немає, а також зазначає, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для повної, всебічної та об`єктивної оцінки обставин справи, які є предметом судового розгляду.
Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 9901/396/19.
Керуючись статтями 236, 248, 266, 321, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду