Постанова
Іменем України
08 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 0308/2429/2012
провадження № 61-1179св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - прокурор м. Луцька в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (у ході розгляді справи змінило назву на Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України"),
відповідачі: ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційні скарги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Осіпука В. В., Матвійчук Л. В., Здрилюк О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2012 року прокурор м. Луцька, в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Державний ощадний банк України", звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 11 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством (далі - ВАТ) "Державний ощадний банк України" (правонаступником якого є Акціонерне товариство (далі - АТ) "Державний ощадний банк України") та ОСОБА_1 укладено договір № 2871, відповідно до умов якого банк надав останньому кредит у розмірі 318 000 грн з кінцевим терміном повернення коштів - 09 квітня 2027 року та сплатою 16 % річних.
З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань, 11 квітня 2007 року між банком і ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого останній передав в іпотеку банку належні йому на праві власності житловий будинок та земельну ділянку площею 0,0835 га для його обслуговування, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
11 квітня 2007 року між банком та ОСОБА_3, як поручителем, і ОСОБА_1 укладено договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_3 поручилася перед банком за виконання ОСОБА_1 грошових зобов`язань за кредитним договором.
Однак грошові зобов`язання ОСОБА_1 належно не виконав, у зв`язку із чим станом на 23 січня 2012 року утворилась заборгованість за кредитним договором у сумі 517 926,29 грн, що складається із заборгованості за кредитом - 312 441,92 грн; заборгованості за відсотками - 160 996,07 грн; пеня - 44 488,3 грн.
Ураховуючи наведене, прокурор просив суд стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно вказану суму заборгованості на користь ПАТ "Державний ощадний банк України".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 червня 2012 року у складі судді Присяжнюк Л. .М. позов прокурора м. Луцька, в інтересах держави в особі ПАТ "Державний ощадний банк України", задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" кредитну заборгованість у розмірі 517 926,29 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банк виконав свої зобов`язання, надавши ОСОБА_1 визначену суму кредиту, а він та поручитель належно не виконали своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, у наслідок чого виникла заявлена банком заборгованість, яку необхідно стягнути з відповідачів солідарно.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року до участі у справі залучено ОСОБА_1, як правонаступника після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідача - ОСОБА_1 .
Постановою Волинського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 червня 2012 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов прокурора м. Луцька, в інтересах держави в особі ПАТ "Державний ощадний банк України", задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1, який є правонаступником ОСОБА_1, на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" кредитну заборгованість у розмірі 336 658,71 грн у межах вартості майна, одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні позову прокурора м. Луцька, в інтересах держави в особі ПАТ "Державний ощадний банк України", до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що вчинення 23 квітня 2009 року приватним нотаріусом Базалицькою О. Р. виконавчого напису, у якому зазначено, що строк платежу за зобов`язаннями настав 27 жовтня 2008 року та звернуто стягнення на предмет іпотеки, свідчить про те, що кредитор скористався своїм правом на дострокове повне повернення кредиту, що потягло зміну строку виконання основного зобов`язання, тому банк не мав права в подальшому нараховувати відсотки та пеню. Банк мав право ставити вимоги до позичальника і поручителя про стягнення кредитної заборгованості, яка існувала саме на цей строк і становила 336 658,71 грн, що не було враховано судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного заочного рішення.
Оскільки, кредитор спадкодавця пред`явив свої вимоги до спадкоємців померлого шляхом подання відповідної заяви до Першої луцької державної нотаріальної контори, а син померлого позичальника - ОСОБА_1 вчинив дії, які свідчать про прийняття ним спадщини, то саме він зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора в межах вартості успадкованого майна.
Крім того, оскільки з ініціативи банку, шляхом вчинення 23 квітня 2009 року нотаріусом виконавчого напису про звернення стягнення на іпотечне майно, було змінено строк виконання основного зобов`язання, а прокурор в інтересах банку звернувся до суду із зазначеним позовом лише 09 лютого 2012 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, передбаченого частиною четвертою статті 559 ЦК України, то порука ОСОБА_3 припинилась, то у стягненні кредитної заборгованості у солідарному порядку з поручителя слід відмовити за безпідставністю.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у січні 2021 року до Верховного Суду, АТ "Державний ощадний банк України", посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить: оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості з ОСОБА_2 скасувати та залишити в цій частині в силі заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 червня 2012 року; змінити постанову Волинського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року та стягнути з ОСОБА_1, який є правонаступником ОСОБА_1, на користь банку кредитну заборгованість у розмірі 517 926,29 грн у межах вартості майна, одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення з нього на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" кредитної заборгованості у розмірі 336 658,71 грн у межах вартості майна, одержаного у спадщину після смерті ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати, провадження у справі у частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, закрити.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга АТ "Державний ощадний банк України" мотивована тим, що апеляційний суд помилково відмовив у задоволенні вимог про стягнення всієї суми заборгованості у зв`язку з тим, що банк змінив строк виконання зобов`язання за договором, посилаючись на роз`яснення пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про те, що вчинення виконавчого напису нотаріуса, за відсутності реального виконання боржником свого зобов`язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених за несвоєчасну сплату кредиту.
Апеляційний суд дійшов помилкового висновку про припинення поруки ОСОБА_2, не врахувавши, що сторони договору поруки у пункті 4.5. домовилися про збільшення строку позовної давності до трьох років, у тому числі й для пред`явлення вимог до поручителя.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що його незаконно було залучено до участі у справі ухвалою Волинського апеляційного суду від 23 жовтня 2020 року, як правонаступника батька - ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки на час розгляду справи він не прийняв спадщину, а тільки подав заяву до нотаріуса, яка відмовила йому в оформленні спадщини, тому вважає, що оскільки не прийняв прав від батька, то не міг отримати від нього обов`язків.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У квітні 2021 року представники ОСОБА_2 - адвокати Редько О. В. та Бордюженко Е. Р., подали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу банку, в якому вказують, що доводи банку, є безпідставними, оскільки він помилково ототожнює поняття строку позовної давності та строку припинення поруки, тому просить залишити касаційну скаргу банку без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою АТ "Державний ощадний банк України" та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
06 липня 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2021 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
11 квітня 2007 року між ВАТ "Державний ощадний банк України", правонаступник якого є АТ "Державний ощадний банк України", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав останньому кредит у розмірі 318 000 грн з кінцевим терміном повернення коштів - 09 квітня 2027 року, та сплатою 16 % річних.
З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань, 11 квітня 2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, відповідно до якого останній передав в іпотеку банку належний йому на праві власності житловий будинок із земельною ділянкою для його будівництва і обслуговування за адресою: АДРЕСА_1 .
11 квітня 2007 року між банком та ОСОБА_3 і ОСОБА_1 укладено договір поруки, за умовами якого ОСОБА_3 поручилась перед банком за виконання ОСОБА_1 грошових зобов`язань за кредитним договором.
23 квітня 2009 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Базалицькою О. Р. винесено виконавчий напис, з огляду на який банк скористався своїм правом дострокового стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
При цьому, було зазначено, що строк платежу за зобов`язаннями настав 27 жовтня 2008 року. Виконавчим написом передбачено, що звернення стягнення здійснюється у рахунок погашення повної заборгованості за кредитом - 336 658,71 грн, а саме: сума непогашеного кредиту - 312 441,92 грн; 23 367,33 грн - відсотки та користування кредитом; 849,46 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту.
З оглядну на копію протоколу зустрічі з позичальником від 24 лютого 2011 року, ОСОБА_3, як поручитель за кредитним договором від 11 квітня 2007 року № 2871 визнала борг у повному обсязі на загальну суму 448 745 грн, і запевнила банк, що вони разом з чоловіком ОСОБА_1 мають намір погасити заборгованість, реалізувавши нерухоме майно.
ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті у Першій луцькій державній нотаріальній конторі Волинської області 20 травня 2019 року за заявою АТ "Державний ощадний банк України" з грошовими вимогами до спадкоємців померлого була заведена спадкова справа № 253/2019, у матеріалах якої є заява ОСОБА_1, сина померлого ОСОБА_1, щодо прийняття спадщини після смерті батька та відповідь державного нотаріуса на вказану заяву із роз`ясненням останньому порядку одержання свідоцтва про право на спадщину.
Згідно з витягу з актового запису про шлюб, ОСОБА_3 20 серпня 2019 року уклала шлюб з ОСОБА_4 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення АТ "Державний ощадний банк України" вказує неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 725/3981/14 (провадження № 61-10358св19), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду 20 лютого 2019 року у справі № 755/7730/16-ц (провадження № 61-2935св18), від 31 липня 2019 року у справі № 592/9944/13-ц (провадження № 61-10061св18) та від 19 лютого 2020 року у справі № 607/98/17 (провадження № 61-27515св18), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційні скарги АТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.