Постанова
Іменем України
08 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 2-93/2009
провадження № 61-13648св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Пригарівська сільська рада Козелецького району Полтавської області,
третя особа - Козельщанська державна нотаріальна контора,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року в складі колегії суддів Прядкіної О. В., Кузнєцової О. Ю., Обідіної О. І.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
11 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Пригарівської сільської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позову зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 . Згідно заповіту померлого спадкоємцем майна є ОСОБА_1, яка в шестимісячний строк звернулась до першої Кременчуцької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, яка мешкала в с. Сушки Козельщинського району і яка заповіла все своє майно ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, не прийнявши спадщини. Про вказані обставини існування заповіту ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_3 та про неприйняття ним спадщини їй не було відомо.
Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно в с. Сушки Козельщинського району - житловий будинок і дві земельні ділянки площею 3,83 га і 3, 45 га, які знаходяться на території Пригарівської сільської ради Козельщинського району, у зв`язку з чим ОСОБА_1 просила визначити їй додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 04 березня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено; визначено їй додатковий строк три місяці з часу набуття чинності рішенням суду для подачі заяви про прийняття спадщини.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на положення статей 1272, 1276 ЦК України.
08 липня 2020 року ОСОБА_2 як особа, яка не брала участі у справі, подав апеляційну скаргу на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 04 березня 2009 року, мотивуючи її тим, що вказаним рішенням суду першої інстанції вирішено питання про його права, свободи та інтереси. Вказує, що він на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом є спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і яка була дружиною ОСОБА_3 та відповідно до статті 1241 ЦК України мала право на обов`язкову частку у спадщині після смерті чоловіка. Суд першої інстанції, розглядаючи справу, не встановив коло усіх спадкоємців після смерті ОСОБА_3 та під час розгляду справи не залучив до участі у справі ОСОБА_5, що є підставою для його скасування.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Полтавського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року закрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 04 березня 2009 року.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не вирішувалось питання про права та інтереси ОСОБА_2 як спадкоємця після смерті матері ОСОБА_5, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази прийняття спадщини після ОСОБА_4 чоловіком його матері ОСОБА_3 .
Аргументи учасників справи
10 вересня 2020 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов безпідставного висновку про закриття апеляційного провадження, оскільки рішенням суду першої інстанції були порушені права та інтереси ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, зокрема щодо спадкового майна після смерті ОСОБА_3 . Вказує, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті матері, у зв`язку з чим до нього перейшли права, які за життя мала мати, в тому числі право на спадкування, порушене рішенням суду першої інстанції у зв`язку з наданням ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2021 року закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 04 березня 2009 року.
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
В ухвалі Верховного Суду від 16 листопада 2020 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права) та пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Фактичні обставини
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 - брат позивача ОСОБА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із житлового будинку з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно заповіту від 26 травня 1998 року ОСОБА_3 заповів все своє майно рідній сестрі ОСОБА_1 .
В шестимісячний строк ОСОБА_1 звернулась до першої Кременчуцької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, яка заповіла усі майнові права та обов`язки, які їй належали, та два земельні паї ОСОБА_3, що підтверджується заповітом від 22 липня 2004 року, проте ОСОБА_3 не прийняв спадщину за вказаним заповітом.
Спадкове майно після смерті ОСОБА_4 складається з житлового будинку по АДРЕСА_2 та двох земельних ділянок площею 3,83 га та 3,45 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Пригарівської сільської ради Козельщинського району.
ОСОБА_2 є спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та яка була дружиною ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 04 жовтня 1956 року серія НОМЕР_1 .
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Відповідно до статті 17 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 352 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Зазначені норми права визначають коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Судове рішення, що оскаржується особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи (див. постанову Верховного Суду від 04 листопада 2019 року в справі № 542/401/18 (провадження № 61-15078св19).
Предметом спору у справі, що переглядається, є право на спадкування майна ОСОБА_3, який був спадкоємцем за заповітом майна ОСОБА_4, але помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти.
Відповідно до статті 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.
Рішенням у справі, що переглядається, на підставі частини другої статті 1276 ЦК України ОСОБА_1 як спадкоємиці за заповітом майна ОСОБА_3 визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Оскаржуючи таке рішення суду, ОСОБА_2 вважає порушеними свої права спадкоємця за законом після смерті матері - дружини ОСОБА_3, яка мала право на обов`язкову частку у спадщині після смерті чоловіка, прийняла спадщину як особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем, оформила своє право на половину спільного майна подружжя після смерті чоловіка, проте, не була залучена до участі у цій справі.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року в справі № 450/328/15 (провадження 61-14110св18) зроблено висновок про те, що "право на обов`язкову частку у спадщині має особистий характер у тому розумінні, що цим правом наділяється виключно певне вичерпне коло спадкоємців першої черги, які є найбільш уразливими у задоволенні їх майнових інтересів (стаття 1241 ЦК України). Зокрема відповідним правом наділені особи, які в силу свого фізичного стану об`єктивно позбавлені здатності рівної, поруч з іншими особами, реалізації своїх прав, що вимагає додаткового їх захисту з боку держави. Тому право на обов`язкову частку прямо виключено зі спадщини, яка переходить до спадкоємців особи, що мала це право. З урахуванням наведеного, слід дійти висновку, що право на обов`язкову частку у спадщині не входить до складу спадщини (спадкова маса) і не може бути передано спадкоємцеві в порядку спадкування, тому суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відсутність підстав для задоволення позову".
У постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 року в справі № 761/24381/14 (провадження 61-14459св18) зроблено висновок про те, що "встановивши, що ОСОБА_7 помер та не встиг прийняти спадщину після померлої дружини і право на спадкування його обов`язкової частки у спадщині до його спадкоємців не переходить, суди зробили обґрунтований висновок про те, що ОСОБА_2 не має права на спадкування обов`язкової частки, яку мав успадкувати ОСОБА_7 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4".
Виходячи з того, що матір ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_3 свої права на обов`язкову частку у спадщині не оформила, апеляційний суд зробив правильний висновок, що оскарженим судовим рішенням суд не вирішував питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 як спадкоємця своєї матері.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Аналіз наведеної процесуальної норми свідчить про те, що суд апеляційної інстанції в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції. У разі, якщо доводи заявника про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердилися, апеляційне провадження підлягає закриттю.
Такий висновок міститься у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, зробив правильний висновок про закриття апеляційного провадження.
Як на одну з підстав касаційного оскарження ОСОБА_2 посилався на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, щодо застосування частини першої статті 1272 ЦК України у поєднанні із застосуванням положень частини першої статті 352 ЦПК України щодо права осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, на оскарження в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, зокрема права на оскарження судових рішень про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини спадкоємцями, які не прийняли спадщини. Проте Верховний Суд у постановах: від 25 березня 2020 року у справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 15 січня 2020 року у справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19), від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18) висловився щодо застосування частини першої статті 1272 ЦК України та частини першої статті 352 ЦПК України, а оскаржувана постанова апеляційного суду таким висновкам відповідає.
Згідно частини другої статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.