Постанова
Іменем України
10 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 703/4168/20
провадження № 61-10607св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 15 червня 2021 року, постановлену у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 квітня 2014 року належить 2/3 частини будинку з надвірними спорудами на АДРЕСА_1 . Іншим співвласником цього будинковолодіння є ОСОБА_3, якому на підставі договору купівлі-продажу від 05 серпня 2005 року належить 1/3 його частина. Указаний будинок розташований на земельній ділянці загальною площею 0,1912 га, яка перебуває у їхньому спільному користуванні.
У 2014 році ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У той же час ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30 вересня 2019 року у справі № 703/2627/14-ц, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 задоволено частково, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Виділено ОСОБА_1 в натурі 63/100 частин будинку з надвірними спорудами на АДРЕСА_1, ОСОБА_3 - 37/100 його частин.
Позивач посилався на те, що після ухвалення цього судового рішення та виділення їм частин у вказаному будинковолодінні, вони не можуть вирішити мирним шляхом питання відносно користування земельною ділянкою, а тому позивач просив встановити порядок користування земельною ділянкою площею 0,1912 га, пропорційно до належних їм часток у праві власності на будинок на АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 травня 2021 року провадження у справі за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою закрито з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України, у зв`язку з набранням законної сили рішенням суду, ухваленим з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
24 травня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 травня 2021 року.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 28 травня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 травня 2021 року залишено без руху для усунення її недоліків, а саме для надання документів, які підтверджують повноваження ОСОБА_2 на подачу апеляційної скарги в інтересах ОСОБА_1, передбачених частиною четвертою статтею 62 ЦПК України (повноваження адвоката як представника).
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 15 червня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 травня 2021 року визнано неподаною й повернуто скаржнику.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, у якій він просить скасувати ухвалу Черкаського апеляційного суду від 15 червня 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, якій надійшов до Верховного Суду 29 липня 2021 року, ОСОБА_3 просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувану ухвалу Черкаського апеляційного суду від 15 червня 2021 року - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 17 грудня 2020 року на підставі довіреності від 01 грудня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 січня 2021 року відкрито провадження у цій справі № 703/4168/20 (а. с. 23). Постановляючи судову ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, інших клопотань, заяв у письмовій формі одночасно з поданням позову до суду позивачем подано не було, а тому суд відповідно до пункту 4 частини другої статті 187 ЦПК України визначив, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.
У процесі розгляду справи ОСОБА_3 подав до суду першої інстанції клопотання від 12 лютого 2021 року, у якому просив залишити позовну заяву ОСОБА_1, подану його представником за довіреністю ОСОБА_2 без розгляду, оскільки остання не надала документів, що підтверджують її повноваження як адвоката, визначені частиною четвертою статті 62 ЦПК України, проте у задоволенні такого клопотання судом було відмовлено (а. с. 37, 49). Разом із цим ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 травня 2021 року було частково задоволено інше клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про закриття провадження у справі.
Суд визначив, що провадження у справі слід закрити на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку із набранням законної сили рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30 вересня 2019 року у справі № 703/4168/20 з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
24 травня 2021 року указану ухвалу суду було оскаржено в суді апеляційної інстанції представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" Конституцію України було доповнено статтею 131-2. Відповідно до цієї статті для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Відповідно до підпункту 11 пункту 16-1 Перехідних положень Конституції України з дня набрання чинності Законом №1401-VIII представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.
У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Отже, станом на час подання до суду апеляційної інстанції представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 апеляційної скарги на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 травня 2021 року - 24 травня 2021 року - діяли вищезазначені положення законів України щодо представництва у справі адвокатом.
Крім того, 28 травня 2021 року апеляційний суд в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, визначив, що справа не може бути віднесена до категорії малозначних, а тому представнику слід підтвердити повноваження адвоката, що передбачено частиною четвертою статті 62 ЦПК України.
Із наведених мотивів суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 без руху.
Заявник, замість виконання вимог суду, вдався до спростування цієї ухвали апеляційного суду та оспорення віднесення справи до категорії малозначних.
Обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції про те, що справу належить розглядати за правилами загального провадження, не спростовано і доводами касаційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала Черкаського апеляційного суду від 15 червня 2021 року постановлена із додержанням норм процесуального права, а тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду