Постанова
Іменем України
08 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 369/13857/17
провадження № 61-8071св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач- громадська організація садове товариство "Оленівка-2",
відповідачі: ОСОБА_1, міськрайонне управління Держгеокадастру Києво-Святошинського району та м. Ірпеня Головного управління Держгеокадастру в Київській області,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, громадська організація "Садове товариство "Масив Оленівка",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу громадської організації садове товариство "Оленівка-2" на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2020 року в складі судді: Пінкевич Н. С., та постанову Київського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року в складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ГО СТ "Оленівка-2" звернулася із позовом до ОСОБА_1, МРУ Держгеокадастру Києво-Святошинського району та м. Ірпеня ГУ Держгеокадастру в Київській області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ГО "Садове товариство "Масив Оленівка", про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання невідповідною нормам закону технічну документацію та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ГО СТ "Оленівка-2" було передано у постійне користування земельну ділянку. Членам садового товариства у свою чергу були передані земельні ділянки безоплатно у власність.
ОСОБА_1 є членом СТ "Оленівка-2" і власником земельних ділянок НОМЕР_1 (об`єднана) загальною площею 0,1199 га та земельної ділянки НОМЕР_2 площею 0,0151 га. Земельна ділянка НОМЕР_1 межує через вуличний проїзд з земельною ділянкою НОМЕР_4 (власник ОСОБА_2 ), з протилежного боку - НОМЕР_3 ( ОСОБА_6 ). Позивач зазначив, що влітку 2004 року відповідач самовільно переніс межі земельної ділянки 0,1199 га на вуличний проїзд шляхом забудови паркану під кутом на 90 гр. з продовженням уздовж дороги до закінчення її межі та їх завершенням на об`їзній дорозі загального користування товариства за проектними межами земельної ділянки НОМЕР_2, чим здійснив захват частини вуличного проїзду та дороги.
Внаслідок таких дій була суттєво звужена ширина проїзду, змінено планування та рельєф дороги загального користування та місцевості в цілому, оскільки вуличні проїзди є рівні та прямолінійні, однакової ширини - 6 м. Тому забудова на ньому споруди з бетону, яка виступає на дорогу на третину її ширини та ще й перпендикулярно, виглядає вкрай вичурно. Відповідачу неодноразово пропонувалось в добровільному порядку усунути всі порушення, але він постійно відмовлявся. На чергову вимогу, лише в 2015 році відповідач надав державний акт на право власності на земельну ділянку з фактично новими межами.
Позивач указував, що за його замовленням було проведено геодезичну зйомку на місцевості та виготовлення кадастрового плану меж земель загального користування та виявив невідповідність меж земельних ділянок відповідача, внаслідок чого ширина проїзду звузилась з 6 м до 3,45 м, а площа земельної ділянки НОМЕР_2 взагалі збільшилась удвічі. При з`ясуванні обставин отримання земельних ділянок у власність, позивачем було встановлено, що в 2012 році відповідач виготовив технічну документацію за договором з ТОВ "Агрогео-Груп" та отримав чотири нових межових знаки. На підставі цієї документації були внесені зміни до бази ДЗК з неправильними координатами. Також відповідач в 2012 році замовив технічну документацію в ТОВ "Геодезист" і отримав п`ять межових знаків. Виготовлена вказана технічна документації ТОВ "Агрогео-Груп" є неправомірною, незаконною, сфальсифікованою, виготовлена з численними грубими порушеннями чинного законодавства. Тому встановлення на цій межі паркану є неправомірним та незаконним. Оскільки у добровільному порядку відповідач не усуває порушення, тому право товариства є порушеним і підлягає судовому захисту.
ГО СТ "Оленівка-2", з урахуванням уточнення позовних вимог, просило:
зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні частиною вуличного проїзду та об`їзної дороги загального користування шляхом знесення самовільно збудованого на них паркану з приведенням меж належних йому земельних ділянок № 76-77 та НОМЕР_2, кадастровий номер 3222484200:03:003:5013 та 3222484200:03:003:5229 у стан, який існував до порушення у відповідності до Генплану проекту організації та забудови території колективних садів підприємствами і організаціями Києво-Святошинського району Київської області;
визнати договір між ОСОБА_1 на відновлення меж належної йому на праві власності земельної ділянки 0,1199 га у садовому товаристві та фіктивним товариством "Агрогео-Груп" від 18 вересня 2012 року, яке у своїй незаконній діяльності використовувало код ЄДРПОУ, що належав іншій юридичній фірмі, фіктивну печатку, ліцензію, інші реквізити - нікчемним правочином і виготовлену за ним технічну документацію із землеустрою недійсною;
зобов`язати державного кадастрового реєстратора усунути наслідки нікчемного правочину шляхом виключення із бази ДЗК відомостей, внесених на підставі виготовленої техдокументації фіктивною юридичною особою ТОВ "Агрогео-Груп".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року, в задоволенні позовних вимог ГО СТ "Оленівка-2" відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що звуження проїзду земельного користування виникло у зв`язку з встановленням паркану ОСОБА_2 . Позивачем не доведено належними та допустимими доказами своїх вимог щодо фіктивності товариства, вчинення товариством або відповідачем незаконних дій, використання підробних документів, печаток, тощо, представник позивача обмежився лише власними поясненнями цих обставин без надання належних та допустимих доказів таким обставинам. У порушення статей 76, 77 ЦПК України позивачем надано копії документів, на яких містяться самовільні дописи, домальовки представника позивача, на копіях не вбачається підписів та печаток установ, організацій, підприємств, які мають міститься в оригіналах документів.
Судом першої інстанції встановлено, що ГО "СТ "Масив Оленівка" є особою, що здійснює розпорядження земельними ділянками, що знаходяться на її території, вирішує питання організації охорони території, здійснює контроль за правилами внутрішнього розпорядку, здійснює контроль за дотриманням правил забудови такої території. У пункті 10 Статуту СТ "Масив Оленівка" передбачено, що основним завданням садового товариства є вирішення загальних питань з благоустрою територій, організації водопостачання, електрифікації, будівництву під`їзних доріг, а також вирішення всіх інших питань товариства. Такі ж повноваження містяться і в новій редакції статуту товариства, затвердженого загальними зборами масиву СТ "Оленівка" 11 травня 2003 року та зареєстрованого Малютинською сільською радою народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області 23 рудня 2003 року. У пункті 25 статуту передбачено й порядок вирішення цивільно-правових спорів, що виникають між членами садових товариств. Спори між колективними членами масиву та масивом вирішуються судом. Взаємовідносини СТ "Оленівка-2", відповідно до підпункту 2.2 пункту 2 статуту садового товариства "Оленівка-2" з масивом, тобто з ГО "СТ "Масив Оленівка", в структуру якого входить останнє (самостійно вирішуються усі питання щодо ведення господарської діяльності), окрім, вирішення обов`язкових загальних питань масиву. Тому ГО СТ "Оленівка-2" в цьому випадку не є належним позивачем у справі, оскільки питання щодо благоустрою територій, організації водопостачання, електрифікації, будівництву під`їзних доріг, а також вирішення всіх інших питань товариства, належить до компетенції ГО СТ "Масив Оленівка".
Апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини щодо виключення із бази ДЗК відомостей, внесених на підставі виготовленої техдокументації фіктивною юридичною особою ТОВ "Агрогео-Груп" про земельні ділянки ОСОБА_1, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи. При реєстрації земельної ділянки ОСОБА_1 державним кадастровим реєстратором МРУ Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені належним чином здійснена перевірка технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у відповідності до поданих документів.
Також колегія суддів відхилила доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не вирішувалось питання щодо призначення у справі додаткової або повторної експертизи, оскільки питання про призначення у справі судової експертизи вирішується судом лише за наявності відповідного клопотання сторін, поданих з дотриманням норм ЦПК України, проте, матеріали справи не містять будь-яких клопотань про призначення додаткової або повторної судової експертизи.
Апеляційний суд не погодився із доводами апеляційної скарги, що ГО СТ "Масив Оленівка" не має повноважень щодо розпорядження земельними ділянками, які видані садовим товариствам, в тому числі і ГО СТ "Оленівка-2", оскільки ці доводи спростовуються наведеними обставинами. Крім того згідно постанови Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 369/11929/15-ц за позовом ГО СТ "Масив Оленівка" до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні дорогою загального користування, знесення самочинно збудованого паркану та приведення земельної ділянки в стан, що існував до порушення, зазначено, що "ГО "СТ "Масив Оленівка" є юридичною особою, що здійснює розпорядження земельними ділянками, що знаходяться на її території, вирішує питання організації охорони території, здійснює контроль за правилами внутрішнього розпорядку, здійснює контроль за дотриманням правил забудови такої території в інтересах членів товариства, і ці висновки обґрунтовані судом з посиланням на пункт 10 статуту ГО "СТ "Масив Оленівка", яким передбачено, що основним завданням садового товариства є вирішення загальних питань з благоустрою територій, організації водопостачання, електрифікації, будівництву під`їзних доріг, а також вирішення всіх інших питань товариства. Отже, висновки суду апеляційної інстанції про те, що у ГО "СТ Масив Оленівка", як юридичної особи, яка об`єднує у своїй структурі і СТ "Оленівка-2", членами якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відсутнє право на звернення до суду із вказаним позовом, й про те, що товариство не надало будь-яких доказів самовільного захвату земель загального користування ОСОБА_2 є по своїй суті суперечливими й безпідставними, оскільки таке право на звернення до суду з зазначеним позовом доведено ним статутними положеннями, наданими суду.
Апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції, що належним позивачем щодо вимог про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні частиною вуличного проїзду та об`їзної дороги загального користування шляхом знесення самовільно збудованого на них паркану з приведенням меж належних йому земельних ділянок № 76-77 та НОМЕР_2, кадастровий номер 3222484200:03:003:5013 та 3222484200:03:003:5229 у стан, який існував до порушення у відповідності до Генплану проекту організації та забудови території колективних садів підприємствами і організаціями Києво-Святошинського району Київської області, є не ГО СТ "Оленівка-2", а ГО "СТ Масив Оленівка". Проте як пояснив в судовому засіданні представник ГО "СТ Масив Оленівка", з таким позовом до ОСОБА_1 ГО "СТ Масив Оленівка" не звертався.
Аргументи учасників справи
14 травня 2021 року ГО СТ "Оленівка-2" засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржені рішення та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд не викликав експерта шляхом направлення повісток для роз`яснення наданого висновку, оскільки він містить недоліки. Зазначає, що всі докази не були дослідження судом належним чином. У жодних постановах Верховного Суду не існувало посилання на статтю 116 ЗК України як єдину підставу набуття юридичними особами права власності та постійного користування земельними ділянками для садівництва із земель державної або комунальної власності.
У серпні 2021 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_7 надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені рішення - без змін, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Відзив мотивований необґрунтованістю доводів касаційної скарги, оскільки позивач не надав обґрунтування в чому саме полягає порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. згідно частини четвертої статті 35 ЗК України до земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Тому особою, що несе відповідальність за благоустрій всієї території Масиву Оленівка, будівництва загальних мереж, всіх доріг (в тому числі всіх садових товариств, що увійшли до її складу) є саме Масив Оленівка, і саме їх надано право на вирішення цих питань та на звернення до суду з будь-якими позовами, що стосуються земель загального користування на території масиву та систем енергопостачання, комунікацій, водо та газо постачання всього масиву.
У серпні 2021 року ОСОБА_2 надала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ГО СТ "Оленівка-2" задовольнити.
Відзив мотивований необґрунтованістю доводів касаційної скарги, оскільки суди порушили норми процесуального права, фальсифікували процесуальні документи, не дослідили докази, необґрунтовано відхилили клопотання позивача про обов`язковість виклику експерта для роз`яснення висновку.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2021 року справу призначено досудового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 12 серпня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Фактичні обставини
Суди встановили, що ОСОБА_1 є членом ГО "Садове товариство "Масив Оленівка" та власником земельних ділянок за № 76, № 77 та АДРЕСА_3 .
При зверненні із позовом позивач посилався на те, що відповідач самовільно переніс межі земельної ділянки № НОМЕР_1 - 3222484200:03:003:5013 на вуличний проїзд шляхом забудови паркану під кутом на 90 гр. з продовженням уздовж дороги до закінчення її межі та їх завершенням на об`їзній дорозі загального користування товариства за проектними межами земельної ділянки НОМЕР_2 - 3222484200:03:003:5229, чим здійснив захват частини вуличного проїзду та дороги, суттєво звуживши ширину проїзду.
Згідно висновку земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 30 серпня 2019 року межі фактичного землекористування ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим номером 3222484200:03:003:5013 не відповідає межам землекористування, яке визначене для такої земельної ділянки даними з державного земельного кадастру; щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222484200:03:003:5229, надати висновок експертом є можливим.
Суди встановили, що фактичний порядок користування земельними ділянками з кадастровими номерами 3222484200:03:003:5013 та 3222484200:03:003:5229 за категорією земель - землі сільськогосподарського призначення, відповідає правовстановлюючим документам.
Також експертом встановлено, що згідно відомостей з державного земельного кадастру, відстань між земельними ділянками з кадастровими номерами 3222484200:03:003:5013 та 3222484200:03:003:5231( ОСОБА_2 ) становить з одного боку - 5,48 м (на 0,52 м менше від 6 м), а з іншого боку 6,85 м (на 0,85 м більше від 6 м).
Суди встановили, що цей висновок не містить підтвердження того, що технічна документація відповідача складена з грубим порушенням законодавства, паркан, який просив знести позивач, встановлений не на межі земельної ділянки відповідача.
Також у висновку експертизи не зазначено, що звуження ширини проїзду відбулось саме за рахунок самовільного захоплення та вставлення відповідачем паркану.
При розгляді справи за позовом ГО "Садове товариство "Масив Оленівка" до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні дорогою загального користування, знесення самочинно збудованого паркану та приведення земельної ділянки в стан, що існував до порушення, встановлено, що ОСОБА_2 встановила паркан із зайняттям частини дороги загального користування. Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2016 року зобов`язано ОСОБА_2 привести земельну ділянку - дорогу загального користування, що проходить вздовж меж земельних ділянок № 56-58 (згідно генплану с/т "Масив Оленівка"), за адресою: 08158, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Малютянка, с/т "Масив Оленівка") в стан, який існував до порушення, шляхом знесення самочинно збудованого паркану встановленого на вказаній дорозі загального користування.