Постанова
Іменем України
08 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 1522/12471/12
провадження № 61-6708св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Консалт Солюшенс",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року в складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2012 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", банк) звернулося з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі - ТОВ "Укрпромбанк"), про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що 13 листопада 2007 року між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав останньому кредитні кошти у розмірі 220 000 дол. США, зі сплатою 12,30 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк до 12 листопада 2022 року.
Для забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки від 13 листопада 2007 року, згідно з яким вона прийняла на себе зобов`язання відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору.
Проте відповідачі порушили умови повернення платежів, у результаті чого станом на 07 травня 2012 року утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 194 661,52 грн, з яких: 1 572 223,68 грн - заборгованість за кредитом; 561 271,86 грн - заборгованість за відсотками та 61 165,98 грн - комісія.
30 червня 2010 року між ТОВ "Укрпромбанк", ПАТ "Дельта Банк" та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов`язань TOB "Укрпромбанк" на користь ПAT "Дельта Банк".
ПАТ "Дельта Банк" просило стягнути з відповідачів у солідарному порядку на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 194 661,52 грн та понесені судові витрати.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси в складі судді Бондаря В. Я. від 14 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області в складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Парапана В. Ф., Громіка Р. Д., від 13 березня 2013 року, в задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що ПАТ "Дельта Банк" не надав у оригіналі доказів ні у суді першої інстанції, ні у суді апеляційної інстанції, які б підтвердили передані позивачу права вимоги за кредитним договором №490/ФКВІП-07 від 13 листопада 2007 року, укладеним між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_1 .
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 серпня 2013 року касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 13 березня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що у матеріалах справи відсутні клопотання відповідача та вимога суду про надання позивачем оригіналів письмових доказів щодо переходу права вимоги до позивача як нового кредитора. Відсутні також докази, які спростовують або ставлять під сумнів право звернення позивача із таким позовом. Суди не встановили чи виконані відповідачами боргові зобов`язання перед попереднім кредитором та чи пов`язані заперечення проти нового кредитора із запереченнями, які наявні у відповідачів до первісного кредитора.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси в складі судді: Домусчі Л. В. від 16 січня 2014 року позов ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором від 13 листопада 2007 року у розмірі 2 194 661,52 грн, з яких: 1 572 223,68 грн - заборгованість за кредитом; 561 271,86 грн - заборгованість за відсотками та 61 165,98 грн - комісія.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ПАТ "Дельта Банк" надало належні та допустимі докази заміни кредитора, тому на підставі договору від 30 червня 2010 року до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги, що виникло з договору про надання кредиту та договору поруки, які укладені з відповідачами. Крім того, законом не передбачено, що у випадку неналежного повідомлення боржника про заміну кредитора зобов`язання за кредитним договором припиняється. Підстав для невиконання кредитних зобов`язань новому кредитору, передбачених частиною другою статті 517 ЦК України, немає. Позичальник, та поручитель, не виконували взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та договором поруки у розмірі, строки та на умовах, що передбачені вказаними договорами. Тому права банка були порушені і відповідно до статей 15, 16 ЦК України підлягають судовому захисту шляхом стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором, розмір яких відповідає вимогам закону та умовам договору.
Додатковим рішенням Приморського районного суду м. Одеси в складі судді: Домусчі Л. В. від 16 січня 2014 року доповнено рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 січня 2014 року таким абзацом: "В іншій частині позовних вимог відмовити".
Додаткове рішення мотивоване тим, що як вбачається з мотивувальної частини рішення суду від 16.01.2014 року, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у позовних вимогах позивача щодо стягнення з відповідачів судових витрат у солідарному порядку, та необхідності часткового задоволення позовних вимог позивача.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Одеської області в складі колегії суддів: Панасенкова В. О., Фальчука В. П., Станкевича В. А., від 08 жовтня 2015 року апеляційну каргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 січня 2014 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що позичальник, та поручитель, не виконали взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та договором поруки в сумі, строки та на умовах, що передбачені вказаними договорами. Тому права позивача були порушені та підлягають судовому захисту шляхом стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 191 661,52 грн.
Апеляційний суд відхилив посилання ОСОБА_1 на наявність ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2009 року цивільній справі № 2-2291/11 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Укрпромбанк" про стягнення грошових коштів, за таких підстав. Ухвалою суду від 10 серпня 2009 року позов ОСОБА_1 забезпечений шляхом заборони Одеської філії ТОВ "Укрпромбанк" провадити будь-які дії за кредитним договором, чим повністю тимчасово призупинити дію кредитного договору № 490/ФКВІП-07 від 13 листопада 2007 року до вирішення спору по суті, але дана ухвала суду не направлялася для виконання до ТОВ "Укрпромбанк", з 21 січня 2009 року назначена тимчасова адміністрація, введений мораторій на вимоги та порушена справа про банкрутство, що є загальновідомою інформацією. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11 травня 2011 року позов ОСОБА_1 був залишений без розгляду з підстав пунктом 3 частини першої статті 207 ЦПК України у зв`язку з повторної неявкою позивача в судове засідання. Отже, законних підстав для припинення дії кредитного договору за ухвалою суду немає.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 08 жовтня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що кредитним договором передбачено виконання грошових зобов`язань шляхом здійснення щомісячних платежів (згідно з графіком платежів), а за договором поруки відповідальність поручителя наступає з наступного дня за датою платежу, яка передбачена кредитним договором, не з`ясував чи пред`явив банк вимогу до поручителя в межах шести місяців за кожним місячним платежем та за якими платежами порука припинилась, а за якими ще діє.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Одеської області в складі колегії суддів: Журавльова О. Г., Кравця Ю. І., Комлевої О. С., від 15 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 січня 2014 року в частині стягнення солідарно з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором від 13 листопада 2007 року скасовано, у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2, третя особа - ТОВ "Укрпромбанк", про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат відмовлено.
В іншій частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 січня 2014 року залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що кредитним договором передбачено, що чергові платежі боржник повинен був здійснювати не пізніше 20 числа кожного місяця, а за договором поруки відповідальність поручителя наступає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язань за кредитним договором, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника та обчислення встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителя. Банк надіслав поручителю досудову вимогу 07 травня 2012 року, але не надсилав таку вимогу щодо кожного платежу, тому порука припинена. Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та судових витрат відповідає зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 04 грудня 2019 року касаційні скарги ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково. Рішення апеляційного суду Одеської області від 15 березня 2017 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що позов ПАТ "ДельтаБанк", як правонаступника ТОВ "Укрпромбанк", про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_2 пред`явлено до суду у травні 2012 року, а досудова вимога їй була надіслана також у травні 2012 року, тобто у термін, визначений частиною четвертою статті 559 ЦК України. Кредитний договір укладено до 12 листопада 2022 року. Оскільки договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів. Зазначене відповідає висновкам щодо застосування Великою Палатою Верховного Суду відповідних норм права, викладеним у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18). Установивши, що банк не пропустив строк звернення до суду з вимогою до поручителя, так як кредитний договір ще діє, але пропустив такий строк щодо деяких щомісячних платежів, апеляційний суд на зазначене уваги не звернув і безпідставно звільнив поручителя від будь-якої договірної відповідальності, що не узгоджується як з нормами права, так і з усталеною судовою практикою в цій частині. Таким чином, у порушення статей 212-214, 316 ЦПК України 2004 року апеляційний суд у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, не надав належної правової оцінки доводам і доказам сторін, тому дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позову до поручителя та залишення без змін рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог до позичальника.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2020 року заяву представника ТОВ "Консалт Солюшенс" про залучення до участі у справі правонаступника задоволено.
Залучено ТОВ "Консалт Солюшенс" до участі у справі як правонаступника Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк".
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи на час розгляду питання про залучення до участі у справі правонаступника не містять доказів того, що укладений 01 липня 2020 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Консалт Солюшенс" Договір № 2292/К про відступлення прав вимоги визнаний недійсним. Виходячи з встановлених на даний час обставин щодо дійсності правочину з набуття ТОВ "Консалт Солюшенс" права вимоги за укладеним 13 листопада 2007 року між ТОВ "Укрпромбанк" та ОСОБА_1 кредитним договором № 490/ФКВІП-07 та укладеним 13 листопада 2007 року між ТОВ "Укрпромбанк" і ОСОБА_2 договором поруки, враховуючи положення норм діючого матеріального та процесуального права, колегія суддів уважала заяву представника ТОВ "Консалт Солюшенс" про залучення до участі у справі правонаступника обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Постановою Одеського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 січня 2014 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ПАТ "Дельта Банк", правонаступником якого є ТОВ "Консалт Солюшенс", задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Консалт Солюшенс" заборгованість за кредитним договором № 490/ФКВІП-07 від 13 листопада 2007 року станом на 15 травня 2010 року в загальному розмірі 220 165,22 доларів США, яка складається з заборгованості: за тілом кредиту - 196 776,39 доларів США; за нарахованими процентами - 23 388,83 доларів США.
В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Здійснено остаточний перерозподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до матеріалів справи, у призначене на 16 січня 2014 року судове засідання, на якому було ухвалено рішення, з`явився тільки представник позивача (Т. 1, а. с. 250 - 251). Відомості про сповіщення ОСОБА_1 про вказане судове засідання матеріали справи не містять. Наявну у справі телефонограму про сповіщення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 (Т. 1, а. с. 248) колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вона оформлена з порушенням (відсутні відомості з журналу реєстрації телефонограм). Таким чином, вказані порушення є підставою для скасування рішення і ухвалення нового судового рішення (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України).
Апеляційний суд зазначив, що пред`явивши вимогу про дострокове повернення кредиту і сплати відсотків за користування ним кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК змінив строк виконання основного зобов`язання й міг пред`явити позов до поручителя протягом 6 місяців, починаючи від дати порушення позичальником установленого банком строку для дострокового повернення кредиту. Зміненим строком виконання основного зобов`язання є 15 травня 2010 року. Позивач не мав права нараховувати проценти за кредитом з 09.04.2010 року, а тому сума заборгованості за процентами з травня 2010 по травень 2012 року (дати звернення до суду) не повинна бути включена до загальної заборгованості. З урахуванням того, що строк виконання основного зобов`язання змінений на підставі на 15 травня 2010 року, то позивач повинен був пред`явити вимогу до поручителя не пізніше 16 листопада 2010 року. Разом з тим, позивач пред`явив таку вимогу (звернувся з позовом до поручителя) у травні 2012 року, тобто поза межами шести місяців. Тому, порука вважається припиненою на підставі частини четвертої 559 ЦК України. Підстави для покладання відповідальності на ОСОБА_2 відсутні у зв`язку з припиненням поруки. Тому заборгованість підлягає стягненню тільки з ОСОБА_1 . Колегія суддів не прийняла до уваги та відхилила надані позивачем, наявні у справі направлені на адресу позичальника лист-попередження від 15 квітня 2011 року та на адресу поручителя від 07 травня 2012 року (Т. 1, а. с. 22 - 26). До позивача від ТОВ "Укрпромбанк" перейшло право вимоги за кредитним договором вже із зміненим строком виконання основного зобов`язання за кредитним договором (стаття 514 ЦК України).
Апеляційний суд вказав, що оскільки кредитодавець змінив строк виконання основаного зобов`язання з 12 листопада 2022 року на 15 травня 2010 року, то розмір заборгованості необхідно визначити саме на цю дату. Матеріали справи не містять розрахунку заборгованості саме на цю дату. У наявній у справі довідці ТОВ "Укрпромбанк" від 29 липня 2009 року (Т. 1, а. с. 196) вказується, що станом на 29 липня 2009 року загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить - 195 555,60 дол. США, у тому числі прострочена заборгованість за основним боргом - 1 220,79 доларів США, за відсотками - 1 240,97 доларів США. У наданому позивачем розрахунку заборгованості (Т 1, а. с. 215) розмір заборгованості станом на 30 червня 2010 року становить: за тілом кредиту - 196 776,39 дол. США; за нарахованими процентами - 25 444,47 дол. США. Оскільки відповідач іншого не довів, таким чином станом на 15 травня 2010 року розмір заборгованості за тілом кредиту також становить - 196 776,39 дол. США; за нарахованими процентами - 23 388,83 дол. США = 25 444,47 дол. США (нарахована сума станом на 30 червня 2010 року) - 2 055,64 дол. США (сума нарахувань за червень 2010 року). Разом - 220 165,22 дол. США. Саме вказана сума підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача. У стягненні комісії необхідно відмовити, оскільки положення кредитного договору про сплату позичальником на користь банку щомісячної комісії є нікчемними в силу положень Закону України "Про захист прав споживачів", а тому доводи апелянта в цій частині обґрунтовані. Вказані висновки кореспондуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.08.2020 року у справі № 641/11984/15-ц.
Апеляційний суд стосовно доводів апеляційної скарги про неврахування судом наявності ухвали Приморського районного суду від 10 серпня 2009 року по іншій справі № 2-2291/11 зазначив, що відповідно до матеріалів витребуваної та оглянутої апеляційним судом цивільної справи № 2-2291/11 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Укрпромбанк" про стягнення грошових коштів, позивач просить ухвалити судове рішення, яким: 1) зобов`язати відповідача зарахувати в рахунок погашення боргу кошти, які знаходяться на депозитному рахунку; 2) встановити відсутність боргу за кредитним договором. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2009 року було забезпечено вказаний позов шляхом заборони Одеській філії ТОВ "Укрпромбанк" провадити будь-які дії за кредитним договором до вирішення спору по суті. Згідно змісту позову позивач визначив відповідачем - Одеську філію ТОВ "Укрпромбанк". З резолютивної частини вбачається, що заборона провадити будь-які дії стосується тільки Одеської філії ТОВ "Укрпромбанк". Тому колегія суддів відхиляє доводи щодо наявності ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2009 року про забезпечення позову.
Аргументи учасників справи
21 квітня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року, в якій просив оскаржену постанову апеляційного суду скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в загальному розмірі 220 165,22 доларів США заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 220 165,22 доларів США, яка складається з заборгованості: за тілом кредиту - 196 776,39 доларів США; за нарахованими процентами - 23 388,83 доларівСША, скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що неправильне застосування норми права полягає у незастосуванні до спірних правовідносин статті 514 ЦК України. Суд апеляційної інстанції навів лише свої міркування, не пославшись на жодну статтю матеріального права, порушивши принцип законності судочинства. Суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив обґрунтування відповідача щодо неможливості нарахування заборгованості за кредитом в період дії ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2009 року, якою заборонено Одеській філії ТОВ "Укрпромбанк" провадити будь-які дії за кредитним договором, чим повністю тимчасово призупинено дію кредитного договору № 490/ФКВІП-07 від 13 листопада 2007 року до вирішення по суті справи № 2-2291/11 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Укрпромбанк". Відповідна ухвала була спрямована ТОВ "Укрпромбанк" до виконання. Представник ТОВ "Укрпромбанк" ухвалу отримав, про що міститься розписка в матеріалах справи. Відповідний спір по суті вирішений не був, а 11 травня 2011 року позов залишений без розгляду. Ухвалою від 11 травня 2011 року по залишення позову без розгляду не скасовані заходи забезпечення позову.
Зазначає, що відхиляючи вказаний доказ, суд апеляційної інстанції зазначив, що вказана ухвала стосувалася лише Одеської філії ТОВ "Укрпромбанк", а тому не має відношення до справи. Згідно з статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. З урахуванням наведеної норми з 30 червня 2010 року до АТ "Дельта Банк" права, обов`язки та заборони щодо спірного кредитного договору перейшли на тих самих умовах, що існували для ТОВ "Укрпромбанк". У зв`язку з заміною кредитора в зобов`язанні, для нового кредитора не припинили своє існування заборони та зупинення дії вказаного договору кредиту.
Вказує, що ухвалою зазначено не тільки заборону вчиняти будь-які дії, а в цілому зупинено дію самого кредитного договору, а відтак і усі платежі та нарахування за договором кредиту зупинено. Отже, банк не мав права нараховувати будь-які платежі за період зупинення дії кредитного договору, адже зупинення дії зобов`язання передбачає зупинення як нарахування заборгованості за тілом кредиту, процентів за користування кредитними коштами, так і зупинення повернення кредитних коштів, з огляду на двосторонній характер кредитних правовідносин. Відтак, зважаючи на зупинення дії кредитного договору, щонайменше розрахунок заборгованості за кредитом не повинен містити періоди з 10 серпня 2009 року (з моменту винесення ухвали) по 11 травня 2011 року (дати залишення позову без розгляду), а якщо виходити з того, що заходи забезпечення, позову не були скасовані - дія кредитного договору зупинена до теперішнього часу. При цьому, стверджував, що ОСОБА_1 добросовісно виконував свій обов`язок зі сплати за кредит саме до дня винесення ухвали про його зупинення. З огляду на неповне з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильне застосування норм матеріального права судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Зазначає, що чинним законодавством не регламентовано підстави та наслідки зупинення дії договору. Правових висновків Верховного Суду щодо нарахування заборгованості за кредитним договором в період чинності забезпечувальних заходів таких як зупинення дії кредитного договору також не ухвалено. Втім, ухвала про заборону вчиняти будь-які дії за кредитним договором та зупинення дії даного договору є законною, не скасованою, набула чинності та діяла в період ухвалення рішення судом про стягнення заборгованості, а тому не може не мати наслідків.
Аналіз касаційної скарги свідчить, що постанова апеляційного суду оскаржується в частині задоволених позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 220 165,22 доларів США, яка складається з заборгованості: за тілом кредиту - 196 776,39 доларів США; за нарахованими процентами - 23 388,83 доларів США. В іншій частині постанова апеляційного суду не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.
У серпні 2021 року ТОВ "Консалт Солюшенс" надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін. Відзив мотивований тим, що процесуальна поведінка ОСОБА_1 є недобросовісною. При зверненні у серпні 2009 року до із позовом до Одеської філії ТОВ "Укрпромбанк" про невиконання умов кредитного договору та заявою про забезпечення позову про заборону Одеській філії ТОВ "Укрпромбанк" провадити будь-які дії за кредитним договором, ОСОБА_1 здійснив зловживання своїм правом на суд, використав його не з метою захисту свого невизнаного, порушеного, оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу, а з метою ухилення від виконання зобов`язань за кредитним договором № 490/ФКВІП-07 від 13 листопада 2007 року, тобто, на шкоду кредитору.