ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 639/3140/17
адміністративне провадження № К/9901/43450/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.08.2017 (суддя - Труханович В.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 (судді - Бершов Г.Є., Катунов В.В., Ральченко І.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити дії щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів,
в с т а н о в и в :
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати йому компенсації втрати частини доходу (пенсії) у зв`язку з порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії з 01.01.2014 по 04.11.2016;
зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати частини пенсії в період з 01.11.2011 по 31.12.2013 включно відповідно до законодавства України;
зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати частини основного розміру пенсії, нарахованої станом на 01.01.2014, але не виплаченої зафіксованої її частини, включаючи період часу з 01.01.2014 по 04.11.2016 (дата виплати заборгованості);
зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходу (у вигляді нарахованої компенсації) у зв`язку з порушенням строків виплати зазначеної вище компенсації починаючи з 04.11.2016 до дати виплати.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
На виконання постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.11.2009 у справі №2а-82/09/2012, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2010, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі наданих Харківськім обласним військовим комісаріатом довідок про розмір грошового забезпечення. (а.с. 37 - 38)
Нарахована доплата різниці в пенсії за рішенням суду за період з 01.09.2008 по 31.07.2010 виплачена позивачу у серпні 2010 року, а за період з 01.09.2008 по 31.08.2009 - у липні 2011 року.
З серпня 2010 року по жовтень 2011 року пенсія позивачу виплачувалась в розмірі, обчисленому на виконання постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.11.2009 у справі №2а-82/09/2012.
Починаючи з 01.11.2011 відповідачем припинено виплату пенсії за рішенням суду та до 31.12.2013 позивач отримував пенсійні виплати без врахування перерахунку за судовим рішенням.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2014 у справі №639/9066/13-а зобов`язано відповідача провести виплату позивачу заборгованості перерахованого підвищення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №355. (а.с. 34 - 36)
На виконання цієї постанови суду відповідачем проведено перерахунок підвищення до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №355 та 01.01.2014 нараховано доплату коштів з 01.07.2012 по 31.12.2013, виплату якої проведено 04.11.2016.
14.11.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення нарахування та виплати йому грошової компенсації відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати". (а.с. 9)
Листом від 25.11.2016 №2084/С-14 відповідач повідомив про відсутність підстав для нарахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати із посиланням на те, що різниця пенсії, яка обчислена на виконання рішення суду, виплачується одноразово і носить разовий характер. (а.с. 10)
З аналогічних підстав листом від 11.01.2017 №04359/С-11 відповідачем було відмовлено у виплаті компенсації у відповідь на скаргу позивача від 08.12.2016. (а.с. 11, 12)
Вважаючи вказані дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що у період з 01.11.2011 по 31.12.2013 розмір його пенсії не відповідав розміру, передбаченому чинним законодавством, і в подальшому такий був перерахований у належному розмірі за рішенням суду, а у період з 01.01.2014 по 04.11.2016 пенсійні суми йому щомісячно нараховувалися, але не виплачувалися, у зв`язку з чим, на його думку, в нього виникло право на отримання компенсації втрати частини доходу за вказані вище періоди.
Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.08.2017, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не нарахуванні і не виплаті позивачу компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії за період з 01.01.2014 по 04.11.2016.
Зобов`язано відповідача нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії за період з 01.01.2014 по 04.11.2016, розрахувавши її розмір за методикою відповідно до статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати". При цьому суди виходили з того, що різницю суми пенсії, обчисленої на виконання рішення суду у справі №639/9066/13-а, нараховано позивачу 01.01.2014 та виплачено 04.11.2016, а тому у вказаний період за позивачем рахувалась заборгованість по виплаті різниці суми пенсії, у зв`язку з чим відповідно за вказаний період відповідач повинен був здійснити нарахування позивачу компенсації втрати частини доходу.
Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суди виходили з того, що оскільки заборгованість по пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 №355 нарахована позивачу 01.01.2014, а тому вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати у період з 01.11.2011 по 31.12.2013 включно не підлягають задоволенню, а застосування до вказаних правовідносин приписів ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є безпідставним, адже нарахування були проведені лише 01.01.2014.