ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 925/1126/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорта О. В.,
за участю представників:
ОСОБА_1 - Стойко А. Ю.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Мошнівська МТС" - Шимановський А. В., Дудник В. А.,
ОСОБА_2 - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мошнівська МТС"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2021
(головуючий - Ткаченко Б.О., судді Шапран В.В., Пашкіна С.А.)
та рішення Господарського суду Черкаської області від 06.07.2020
(суддя Дорошенко М.В.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мошнівська МТС"
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2
про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, скасування реєстраційних записів, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мошнівська МТС" (з урахуванням заяви про уточнення позивачем чотрирьох позовних вимог і зміни предмету позову за однією позовною вимогою) про:
- про визнання недійсним рішення 2 та 3 загальних зборів учасників ТОВ "Мошнівська МТС", оформлене протоколом від 19.09.2016 № 64;
- про скасування реєстраційного запису №10171050013000080, внесеного 21.09.2016 державним реєстратором Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Чмуль О.М. до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо змін складу або інформації про засновників ТОВ "Мошнівська МТС";
- про скасування реєстраційного запису №10171050014000080, внесеного 07.10.2016 державним реєстратором Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Бровко Н.М. до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо змін складу або інформації про засновників ТОВ "Мошнівська МТС";
- про визнання за позивачем права власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Мошнівська МТС" у розмірі 2550,00 грн, що становить 34% статутного капіталу цього Товариства;
- про визнання недійсними всіх рішень загальних зборів учасників ТОВ "Мошнівська МТС", оформлених протоколом від 05.10.2016 № 65.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач за укладеним з ОСОБА_2 договором дарування від 01.08.2016 набув право власності на частку у статутному капіталі відповідача у розмірі 2550,00 грн, що становить 34% його статутного капіталу, після чого звернувся до відповідача із заявою про зарахування до складу учасників товариства, у задоволенні якої рішенням загальних зборів засновників (учасників) відповідача, оформлених протоколом від 19.09.2016 №64, позивачу було безпідставно відмовлено через невизнання його права власності на даровану йому ОСОБА_2 частку у статутному капіталі відповідача. В подальшому відповідач незаконно привласнив належну позивачу частку у статутному капіталі Товариства та розподілив її між учасниками Товариства, про що вніс зміни до статуту останнього, які пройшли державну реєстрацію.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.07.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2021, позов задоволено повністю. Судовий збір у сумі 9605,00 грн покладено на відповідача. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Мошнівська МТС", оформлені протоколом від 19.09.2016 № 64, з другого та третього питань порядку денного. Визнано недійсними усі рішення загальних зборів учасників ТОВ "Мошнівська МТС", оформлені протоколом від 05.10.2016 № 65. Скасовано реєстраційний запис №10171050013000080, внесений 21.09.2016 державним реєстратором Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Чмуль О.М. до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо змін складу або інформації про засновників ТОВ "Мошнівська МТС". Скасовано реєстраційний запис №10171050014000080, внесений 07.10.2016 державним реєстратором Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Бровко Н.М. до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо змін складу або інформації про засновників ТОВ "Мошнівська МТС". Визнано за ОСОБА_1 право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Мошнівська МТС" у розмірі 2550,00 грн, що становить 34% статутного капіталу цього Товариства. Стягнуто з ТОВ "Мошнівська МТС" на користь ОСОБА_1 9605,00 грн (дев`ять тисяч шістсот п`ять гривень 00 коп.) судового збору.
4. Суди мотивували свої висновки тим, що поданих ОСОБА_3 від імені ОСОБА_2 та позивачем заяв від 01.08.2016 до загальних зборів учасників ТОВ "Мошнівська МТС" про виведення ОСОБА_2 із складу учасників Товариства та про зарахування позивача до складу учасників Товариства було достатньо для вирішення загальними зборами засновників (учасників) Товариства вказаних у цих заявах питань. А, відтак, посилання відповідача на ненадання позивачем оригіналу документу на підтвердження переходу до позивача від ОСОБА_2 права власності на частку у статутному капіталі товариства та, як наслідок, неможливості подання відповідних документів для реєстрації такої зміни, колегія суддів вважає надуманим та таким, яке не відповідає вимогам чинного законодавства. Вирішення питання відчуження учасником товариства своєї частки належить до компетенції власника такої частки (учасника товариства), а, відтак, відповідач не мав права без згоди позивача закріплювати його частку за Товариством і у подальшому розподіляти її між засновниками (учасниками) Товариства та вносити у зв`язку з цим зміни до статуту Товариства про склад його учасників і розмір їх часток.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів
5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, ТОВ "Мошнівська МТС", звернулось з касаційною скаргою, у якій просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
6. Підставою касаційного оскарження є п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України. Так, скаржник стверджує, що суди при прийнятті оскаржуваних судових актів не врахували правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 та від 22.10.2019 у справі № 923/876/16.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін.
8. ОСОБА_2 . Подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначає, що рішення та постанова судів попередніх інстанцій базуються на доказах, які не є належними, допустимими та достатніми для задоволення позовних вимог та потребують повторного дослідження та належної оцінки.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
9. 07.10.1999 Черкаською районною державною адміністрацією була проведена державна реєстрація відповідача як юридичної особи. 03.12.2004 року відомості про відповідача були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (номер запису 1 017 120 0000 000080). Статутний капітал товариства визначено 7500,00 грн.
10. Станом на липень 2016 року засновниками (учасниками) відповідача були громадяни ОСОБА_2, розмір частки якого - 2550,00 грн, що становило 34% статутного капіталу товариства, ОСОБА_4, розмір частки якої - 2475,00 грн, що становило 33% статутного капіталу товариства, та ОСОБА_5, розмір частки якого - 2475,00 грн, що становило 33% статутного капіталу товариства. Частки засновників (учасників) товариства були повністю ними сплачені. Статут товариства не містив заборони на відчуження своєї частки (її частини) учасниками товариства третім особам.
11. 15.07.2016 ОСОБА_2 надав ОСОБА_3 довіреність, яка посвідчена приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Старовойтовим О.С., без права передоручення повноважень третім особам строком до 31.12.2016. Зазначеною довіреністю ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_3 бути його представником у всіх без винятку уповноважених на те органах з питань дарування всієї належної довірителю частки у статутному капіталі відповідача позивачу, а також на вчинення усіх подальших передбачених законом дій, пов`язаних з виходом довірителя із складу товариства. За цією довіреністю представник має право, зокрема: подавати будь-які заяви (як письмові, так і усні), що стосуються виконання передбаченого у цій довіреності, та обґрунтовувати прохання і побажання, викладені у них; порушувати питання про скликання зборів учасників товариства, коли того будуть вимагати обставини; представляти інтереси довірителя на загальних зборах товариства, приймати рішення від його імені з будь-яких питань, що попередньо усно узгоджуються з довірителем, без доказування факту такого узгодження третім особам, підписувати статут, у тому числі зміни до статуту від імені довірителя, як засновника; укласти договір дарування всієї належної довірителю частки у статутному капіталі товариства на умовах на його власний розсуд, вчиняти інші юридично значимі дії, пов`язані з цією довіреністю.
12. На підставі довіреності ОСОБА_3 01.08.2016 від імені та в інтересах ОСОБА_2, як дарувальника, і позивач, як обдарований, уклали договір дарування частки у статутному капіталі товариства. Відповідно до п. 1.1 дарувальник дарує (передає у дар), а обдарований приймає у дар належну дарувальнику частку у статутному капіталі товариства у розмірі 2550,00 грн, що складає 34% статутного капіталу товариства.
13. Відповідно до п. 1.5 договору дарування частки у статутному капіталі товариства від 01.08.2016 дарунок, передбачений цим договором, вважається переданим дарувальником та прийнятим обдарованим з моменту підписання сторонами цього договору.
14. ОСОБА_3 від імені ОСОБА_2 01.08.2016 подав до загальних зборів учасників товариства заяву про передачу позивачу належної ОСОБА_2 частки у статутному капіталі товариства у розмірі 34%, що становить 2550,00 грн, та про виведення ОСОБА_2 зі складу учасників товариства та заявив, що ОСОБА_2 не має будь-яких претензій до товариства, його учасників і позивача. Справжність підпису ОСОБА_3 на вказаній заяві засвідчена приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Є.А. 01.08.2016.
15. Позивач подав 01.08.2016 заяву про зарахування його до складу учасників товариства у зв`язку із передачею йому ОСОБА_2 належної останньому частки у статутному капіталі товариства у розмірі 34 %, що становить 2550,00 грн до загальних зборів учасників товариства. Справжність підпису позивача на вказаній заяві засвідчив приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Левицька Є.А. 01.08.2016.
16. Відповідно до протоколу зборів засновників ТОВ "Мошнівська МТС" №64 від 19.09.2016, на зборах були присутні засновники товариства ОСОБА_4 і ОСОБА_5, позивач, ОСОБА_3 як представник ОСОБА_2, депутат Черкаської районної ради Шимановський В.М., сільський голова села Мошни Шкарбута Б.В. та юрист ОСОБА_6 .
17. На порядок денний зазначених зборів було винесено три питання: про розгляд вказаної вище заяви ОСОБА_3, про розгляд вказаної вище заяви позивача та про затвердження статуту товариства у новій редакції.
18. За результатами розгляду питань, внесених до порядку денного прийнято наступні рішення:
з першого питання - задовольнити заяву ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2, про вихід останнього зі складу засновників (учасників) товариства і у зв`язку з цим виплатити ОСОБА_2 вартість частини майна, пропорційній його частці у статутному капіталі товариства, відповідно до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства";
з другого питання - відмовити позивачу у задоволенні його заяви та у включенні його до складу засновників (учасників) товариства з розміром частки 34%, що становить 2550,00 грн у зв`язку з відсутністю права володіння часткою у статутному капіталі товариства. Підставою для прийняття такого рішення ОСОБА_4 і ОСОБА_5 зазначено ненадання позивачем оригіналів документів, які свідчать про передачу ОСОБА_2 чи його представником у встановленому законом порядку частки у статутному капіталі товариства;
з третього питання - затвердити нову редакцію статуту товариства, відповідно до пункту 3.2 якого визначено новий розподіл статутного капіталу товариства: частка ОСОБА_5 - 2475,00 грн, що становить 33% статутного капіталу товариства; частка ОСОБА_4 - 2475,00 грн, що становить 33% статутного капіталу товариства; частка самого товариства - 2550,00 грн, що становить 34% його статутного капіталу.
19. Відповідно до прийнятих загальними зборами рішень 21.09.2016 державний реєстратор Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Чмуль О.М. внесла до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис №10171050013000080 про державну реєстрацію змін до установчих документів товариства щодо змін складу або інформації про його засновників.
20. 05.10.2016 відбулися загальні позачергові збори засновників (учасників) товариства, на яких були присутні засновники товариства ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .
21. Відповідно до протоколу від 05.10.2016 зборами товариства було прийнято два рішення згідно з питаннями, винесеними на розгляд, а саме:
з першого питання - про розподіл частки, що знаходиться у розпорядженні товариства - прийнято рішення розподілити частку 34%, яка перебуває у власності товариства та становить 2550,00 грн, між засновниками (учасниками) товариства пропорційно їх часткам у статутному капіталі за номінальною вартістю, тобто по 17% кожному із засновників (учасників), що становить по 1275,00 грн кожному;
з другого питання - про затвердження статуту товариства у новій редакції у зв`язку із його змінами - затвердити нову редакцію статуту товариства, відповідно до пункту 3.2 якого визначити наступний розподіл статутного капіталу товариства: частка ОСОБА_5 - 3750,00 грн, що становить 50% статутного капіталу товариства; частка ОСОБА_4 - 3750,00 грн, що становить 50% статутного капіталу товариства.
22. Відповідно до прийнятих загальними зборами рішень державний реєстратор Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради Бровко Н.М. 07.10.2016 внесла до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис №10171050014000080 про державну реєстрацію змін до установчих документів товариства щодо змін складу або інформації про його засновників.
23. ОСОБА_2 22.12.2017 подав відповідачу заяву про виплату йому у зв`язку із виключенням його із учасників товариства вартості частини майна товариства та частини прибутку за підсумками роботи товариства за 2016 рік пропорційно його частці у статутному капіталі товариства у розмірі 34%. За видатковим касовим ордером від 22.12.2017 №109 товариство виплатило ОСОБА_2 26 570,00 грн, платіжним дорученням від 28.12.2017 №1192 - 200 000,00 грн та платіжним дорученням від 17.01.2018 №1200 - 362 292,00 грн, а разом 588 862,00 грн вартості частини майна товариства, пропорційній його частці у статутному капіталі товариства та частини прибутку товариства за 2016 рік.
24. Спір у даній справі виник у зв`язку з невизнання відповідачем права власності позивача на передану йому у власність ОСОБА_2 частки у статутному капіталі товариства, відмова товариства позивачу у його вступі до товариства, закріплення частки за товариством і подальший її розподіл між засновниками (учасниками) товариства та, у подальшому, внесення відповідних змін до статуту товариства та їх державна реєстрація.
Позиція Верховного Суду
25. За змістом ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
26. Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
27. Згідно зі ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
28. Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
29. Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту, насамперед, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.
30. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
31. Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач прагне відновити становище, що існувало до порушення його прав, зокрема, відмінити державну реєстрацію зміни складу учасників юридичної особи, яка відбулась на підставі спірних рішень загальних зборів, та визнати за ним право власності, посилаючись на відчуження іншим учасником відповідної частки Товариства на його користь.
32. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що застосування конкретного способу захисту залежить від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право та інтерес мають бути захищені у спосіб, який є ефективним, тобто відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
33. Подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 22.10.2019 у справі №923/876/16.
34. У постанові від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15 (на яку посилається скаржник) Велика Палата Верховного Суду вже зазначала про важливість установлення правових підстав для відчуження частки у статутному капіталі товариства та дійшла таких висновків щодо застосування норм права:
- відступлення учасником товариства з обмеженою відповідальністю частки у статутному капіталі товариства, передбачене статтею 147 ЦК України та статтею 53 Закону України "Про господарські товариства", є відчуженням частки. Таке відчуження потребує волевиявлення особи, яка відчужує частку, й особи, яка приймає частку у власність. Відступлення (відчуження) частки не є самостійним непоіменованим видом договору, оскільки воно відбувається шляхом укладання договору купівлі-продажу, міни, дарування тощо. Такий договір може укладатися в усній або письмовій формі залежно від вимог чинного законодавства України та статуту товариства. Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом;
- відповідно до вимог статей 717, 719 ЦК України договір дарування частки (корпоративних прав) у статутному капіталі товариства має вчинятися у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним. Письмова форма договору дарування частки може вважатися дотриманою, зокрема, якщо волевиявлення сторін викладено в заяві учасника на ім`я товариства та протоколі загальних зборів учасників товариства за умови, що в цих документах зазначено про безоплатність передачі частки і протокол містить підписи обох сторін правочину (дарувальника і обдаровуваного).
35. Як було зазначено, суди попередніх інстанцій задовольнили вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Мошнівська МТС", оформлені протоколом від 19.09.2016 № 64, з другого та третього питань порядку денного, визнання недійсними усіх рішень загальних зборів учасників ТОВ "Мошнівська МТС", оформлених протоколом від 05.10.2016 № 65, скасування відповідних реєстраційних записів, вчинених на підставі оскаржуваних рішень загальних зборів. Також судами визнано за позивачем право власності на частку у статутному капіталі ТОВ "Мошнівська МТС" у розмірі 2550,00 грн, що становить 34% статутного капіталу цього Товариства.
36. Разом з тим, визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Мошнівська МТС", оформленого протоколом від 19.09.2016 №64, з другого та третього питань порядку денного, а також усіх рішень загальних зборів учасників ТОВ "Мошнівська МТС", оформлених протоколом від 05.10.2016 №65, передбачає поновлення становища, яке існувало до прийняття зазначених рішень, тобто відновлення первісного розміру часток ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (оскільки спірна частка, власником якої вважає себе позивач, була розподілена між вказаними учасниками), а отже безпосередньо стосується прав зазначених осіб, які не залучені до участі у даній справі.
37. При цьому позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
38. Перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній станом на момент звернення позивачем з даним позовом), норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої ст. 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.
39. Відповідні висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16.
40. У постанові від 18.03.2020 у справі № 466/3221/16-а та постанові від 01.04.2020 у справі № 813/1056/18 Велика Палата також вказала, що вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт "е" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.
41. Вказаний висновок був застосований та підтверджений також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 927/97/19, від 08.09.2020 у справі № 916/667/19, від 03.11.2020 у справі № 922/88/20.
42. В ухвалі від 15.09.2020 у справі № 5017/1221/2012 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд та зазначила, що перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства за заявою учасника такого товариства чітко визначений статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній із 17.06.2018) і є вичерпним.
43. При цьому Велика Палата Верховного Суду зауважила, що відсутність судового рішення про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, спрямованого на зміну складу учасників товариства, не свідчить про чинність останнього. Під час розгляду справи за належною позовною вимогою, яка відповідає підпунктам "д" або "е" пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", суд у мотивувальній частині рішення дає правову оцінку рішенням загальних зборів учасників товариства, які, на думку позивача, призвели до порушення його прав.
44. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (п. 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19).
45. Отже, наявність висновків Верховного Суду щодо застосування ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній з 17.06.2018) про передбачені цієї нормою належні та ефективні способи захисту порушених прав та інтересів позивача у корпоративних відносинах, викладених, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, свідчить про те, що позивачем у даній справі обрано неналежний спосіб захисту своїх прав. Оскільки позовні вимоги у даній справі не відповідають належним та ефективним способам захисту, то відповідно і не підлягають розгляду по суті.
46. Однак суди попередніх інстанцій наведеного не врахували та, відповідно, неправильно застосували норми матеріального та порушили норми процесуального права, не врахували правові позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, то рішення та постанова судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню. При цьому Верховний Суд вбачає підстави для прийняття нового рішення у даній справі про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
47. Щодо посилань у касаційні скарзі на правові позиції Верховного суду у постановах від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15, суд касаційної інстанції зазначає наступне.
48. За змістом ст. 287 ГПК України як на підставу касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, скаржник може посилатися, зокрема, на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
49. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (зокрема, постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19).
50. Зі змісту перелічених судових рішень вбачається, що наведені в них висновки Верховного Суду стосуються застосування норм права у правовідносинах, які не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.
51. Так, у постанові від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17 Верховний Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову учасника відповідного Товариства до цього Товариства та регіонального відділення Фонду державного майна України про визнання недійсними, укладених між відповідачами договорів про внесення змін до договору оренди. Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що на момент підписання спірних правочинів відповідна фізична особа не мала повноважень діяти як директор Товариства. При цьому суд касаційної інстанції мотивував свої висновки тим, що підписання генеральним директором Товариства оспорюваних договорів без передбаченої статутом згоди загальних зборів цього Товариства може порушувати права та інтереси цього Товариства, а не корпоративні права позивача.
52. У постанові від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову Релігійної організації про визнання протиправним та скасування розпорядження відповідної обласної державної адміністрації щодо реєстрації статуту Релігійної організації у новій редакції. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прийняв спірне рішення про реєстрацію статуту Релігійної організації на підставі документів, які не відповідають вимогам чинного законодавства, та за відсутності необхідних документів, зокрема, статуту релігійної громади у чинній редакції, не перевірив відповідність поданих на реєстрацію документів, вимогам чинного законодавства та статуту Релігійної організації, чинному на момент внесення змін до статуту, не перевірив, чи відповідають винесені на його затвердження зміни до статуту волевиявленню самої релігійної громади. Водночас суд касаційної інстанції виходив з того, що у позивача наявний спір не з державним реєстратором, а порушення своїх прав він убачає в ухваленні відповідного рішення загальними зборами членів Релігійної організації про зміну канонічної підлеглості та у прийнятті нової редакції статуту, тобто оскарження реєстраційних дій, що зазначено як предмет позову в цій справі, по суті є похідною вимогою від спору щодо дійсності статуту релігійної організації в новій редакції. Верховний суд дійшов висновку про те, що судове рішення про визнання недійсним розпорядження про реєстрацію статуту Релігійної організації в новій редакції не є підставою для вчинення реєстраційних дій, а відповідна позовна вимога не відповідає ефективному способу захисту прав та інтересів у цих правовідносинах.
53. Отже, предмет і підстави позову, фактичні обставини, які формують зміст спірних правовідносин, та матеріально-правове регулювання спірних правовідносин у зазначених справах і у розглядуваній справі є різними, що виключає як подібність спірних правовідносин, так і підстави для застосування вказаних правових позицій під час вирішення цього спору.