УХВАЛА
08 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 916/1526/20
Провадження № 12-42гс21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Власова Ю. Л.
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О.Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 09 лютого 2021 року (суддя Лепеха Г. А.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12 квітня 2021 року (у складі колегії: головуючий суддя Алєнін О. Ю., судді Богатир К. В., Мишкіна М. А.)
у справі № 916/1526/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дністровська"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка"
про визнання банкрутом, та
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дністровська" (далі - ТОВ "Агрофірма "Дністровська", заявник, кредитор) звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Катранка" (далі - ТОВ "Мрія-Катранка", боржник) посилаючись на неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошових зобов`язань перед кредитором.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16 червня 2020 року відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка", визнано грошові вимоги ТОВ "Агрофірма "Дністровська" до боржника у сумі 2 470 329,09 грн, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дарієнка Віктора Дмитровича; вирішено інші процедурні питання.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19 листопада 2020 року скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 16 червня 2020 року у справі № 916/1526/20 у частині призначення розпорядника майна ТОВ "Мрія-Катранка", в іншій частині вказану ухвалу залишено без змін.
У січні 2021 року ТОВ "Мрія-Катранка" звернулося до суду першої інстанції з заявою про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 16 червня 2020 року за нововиявленими обставинами. Підставою для перегляду зазначеної ухвали за нововиявленими обставинами заявник зазначив те, що ухвалою Касаційного господарського суду від 02 вересня 2020 року визнано нечинними постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 26 травня 2020 року та рішення Господарського суду Одеської області від 25 вересня 2019 року у справі № 916/1453/19 (в межах розгляду якої встановлено наявність грошового зобов`язання ТОВ "Мрія-Катранка" перед ТОВ "Агрофірма "Дністровська", яким останній обґрунтував заяву про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка"), у зв`язку із відмовою ТОВ "Агрофірма "Дністровська" від позову, а провадження у справі № 916/1453/19 закрито. Положеннями статті 317 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не встановлено відмінностей правових наслідків скасування та визнання нечинним судового рішення на стадії касаційного перегляду справи, тому визнання нечинною постанови Південно-Західного апеляційного господарського суду від 26 травня 2020 року у справі № 916/1453/19 (на якій базується ухвала Господарського суду Одеської області, яку ТОВ "Мрія-Катранка" просить переглянути за нововиявленими обставинами), у розумінні пункту 3 частини другої статті 320 ГПК України, є нововиявленою обставиною для справи № 916/1526/20, оскільки втратили чинність примусовість та обов`язковість рішення суду, на якому ґрунтувалась ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка".
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09 лютого 2021 року відмовлено в задоволенні заяв ТОВ "Мрія-Катранка" й ТОВ "Агрофірма "Дністровська" про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 16 червня 2020 року у справі № 916/1526/20 за нововиявленими обставинами, вказану ухвалу залишено в силі.
Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована тим, що:
- наведені у заяві обставини не були встановлені судом та не могли бути відомі, оскільки взагалі не існували на час постановлення ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство від 16 червня 2020 року;
- постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26 травня 2020 року визнано нечинною, а не скасовано, як того вимагають приписи пункту 3 частини другої статті 320 ГПК України;
- скасований судовий акт не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, тоді як визнання судового акту нечинним (у справі № 916/145319) відбулося за волевиявленням сторін (відмова від позову).
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12 квітня 2021 року ухвалу Господарського суду Одеської області від 09 лютого 2021 року у справі № 916/1526/20 змінено, викладено її резолютивну частину у наступній редакції: "У задоволенні заяви ТОВ "Мрія-Катранка" про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 16 червня 2020 року про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка" по справі № 916/1526/20 за нововиявленими обставинами - відмовити. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 16 червня 2020 року про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка" по справі № 916/1526/20 - залишити в силі".
Суд апеляційної інстанції погодився з позицією місцевого господарського суду про те, що наведені заявником обставини не можуть вважатися нововиявленими. При цьому, установивши з матеріалів справи той факт, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подало лише ТОВ "Мрія-Катранка", а ТОВ "Агрофірма "Дністровська" подало заяву про визнання вказаної заяви, апеляційний господарський суд дійшов висновку про зміну оскаржуваної ухвали шляхом виключення з її резолютивної частини висновків про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Агрофірма "Дністровська" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
ТОВ "Мрія-Катранка" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний господарський суд) з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким заяву про перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 16 червня 2020 року у справі № 916/1526/20 задовольнити; зазначену ухвалу скасувати, у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мрія-Катранка" за заявою ініціюючого кредитора ТОВ "Агрофірма "Дністровська" відмовити.
Заявник касаційної скарги вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме статей 1, 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та з порушенням норм процесуального права, а саме частини другої статті 317, пункту 3 частини другої статті 320, частини третьої статті 231 ГПК України, а суди першої та апеляційної інстанцій дійшли протиправних висновків про відсутність нововиявлених обставин.
Ухвалою від 02 червня 2021 року Касаційний господарський суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Ухвалою від 14 липня 2021 року справу № 916/1526/20 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, визначених частиною п`ятою статті 302 ГПК України, у зв`язку із наявністю виключної правової проблеми.
Зазначена ухвала обґрунтована тим, що справа № 916/1526/20 містить виключну правову проблему стосовно необхідності судового тлумачення норм закону щодо визначення такої підстави перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, як визнання нечинним того судового рішення, яке було підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає такому перегляду.
Мотивуючи наявність указаної виключної правової проблеми Касаційний господарський суд зазначив, що наразі відсутній правовий висновок щодо застосування норм процесуального закону у вищевказаному питанні, яке має також місце для розгляду спорів у цивільному та адміністративному судочинстві.
Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.
Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для передачі справи на її розгляд згідно з частиною п`ятою статті 302 ГПК України з огляду на таке.
Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд не зробив посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що суди сформували різну правову практику при вирішенні справ з подібними правовідносинами, а передача цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Лише відсутність правового висновку щодо застосування норм права та наявність таких норм у цивільному або адміністративному судочинстві не можуть свідчити про наявність виключної правової проблеми.
Питання застосування положень процесуального законодавства вирішується судом касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги відповідно до його повноважень. Таким чином, на розгляд Великої Палати Верховного Суду у цій справі передані питання, які можуть бути вирішені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду як належним судом.
Відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.
З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність на цей час у цій справі виключної правової проблеми, вирішення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а звідси й про відсутність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Отже, справу № 916/1526/20 разом із касаційною скаргою слід повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України.
Керуючись статтями 302, 303 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду