УХВАЛА
26 серпня 2021 року
м. Київ
Провадження № 13-123зво21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Лобойка Л. М.,
суддів: Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила заяву ОСОБА_1 про перегляд постановлених щодо нього судових рішень за виключною обставиною і
ВСТАНОВИЛА:
До Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) 12 липня 2021 року від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд на підставі пункту 2 частини 3 статті 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) постановлених щодо нього судових рішень, а саме: ухвали Апеляційного суду міста Києва від 29 травня 2008 року; постанови Печерського районного суду міста Києва від 14 липня 2008 року; ухвали Апеляційного суду міста Києва від 24 липня 2008 року; постанов Апеляційного суду міста Києва від 11 вересня 2008 року та 07 квітня 2010 року; вироку Ленінського районного суду міста Донецька від 07 квітня 2010 року; ухвали Апеляційного суду Донецької області від 06 жовтня 2010 року; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2011 року; ухвали Апеляційного суду Донецької області від 22 грудня 2011 року; вироку Ленінського районного суду міста Донецька від 17 грудня 2012 року; ухвали Апеляційного суду Донецької області від 28 травня 2013 року; ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 лютого 2014 року. Заявник просить Велику Палату скасувати всі ці рішення або прийняти своє рішення.
Як на підставу для перегляду судових рішень ОСОБА_1 посилається на рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 04 липня 2019 року у справі "Канна та Циганок проти України" (заява №24751/10), яким установлено порушення Україною міжнародних зобов`язань, а саме: пунктів 1, 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо незаконності тримання його під вартою на підставі ухвали Апеляційного суду Донецької області від 22 грудня 2011 року та необґрунтованої тривалості тримання його під вартою.
Від дня надходження заяви до 25 серпня 2021 року її автоматизований розподіл не було здійснено з підстав, передбачених підпунктом 2.3.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Перевіряючи дотримання порядку подання заяви, її відповідність вимогам кримінального процесуального закону та строків звернення про перегляд судових рішень за виключною обставиною, Велика Палата виходить з такого.
Згідно зі статтею 460 КПК учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 461 КПК заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подано особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів із дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.
Рішення ЄСПЛ у справі "Канна та Циганок проти України" набуло статусу остаточного 04 липня 2019 року.
Заява ОСОБА_1 від 10 липня 2021 року про перегляд судових рішень за виключною обставиною надійшла до Верховного Суду 12 липня 2021 року, тобто із пропуском встановленого законом строку.
Частиною 2 статті 462 КПК передбачено, що у заяві про перегляд судового рішення за виключними обставинами зазначається, крім іншого, клопотання про поновлення строку подання заяви (п. 52).
Проте ОСОБА_1 такого клопотання не заявляє.
Крім того, перевіркою матеріалів встановлено, що ухвалою Великої Палати від 18 березня 2020 року ОСОБА_1 було відмовлено у поновленні строку на подання заяви за виключною обставиною у зв`язку з відсутністю підстав для його поновлення та поважних причин пропуску такого звернення на підставі пункту 3 частини 3 статті 429 КПК.
Однак, звертаючись до Верховного Суду повторно, ОСОБА_1 вказує на те, що рішення ЄСПЛ, яке він долучав до заяви минулого разу, було без підпису суддів і взяте з неперевірених джерел. У зв`язку з цим він неодноразово звертався із запитами до ЄСПЛ для отримання остаточного тексту судового рішення.
Офіційний текст рішення ОСОБА_1 отримав 08 липня 2021 року, а тому строк звернення до суду за виключною обставиною, на його думку, слід рахувати з дня отримання ним цього рішення.
Доводи заявника про те, що з офіційним текстом рішення ЄСПЛ він ознайомився лише 08 липня 2021 року, а тому строк звернення до суду він не пропустив, не узгоджуються з положеннями пункту 2 частини 5 статті 461 КПК. Цим пунктом передбачено, що тридцятиденний строк подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами відраховується з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного. Таким днем, як зазначено в попередній заяві ОСОБА_1 до Великої Палати та в ухвалі Великої Палати від 18 березня 2020 року за цією заявою, є 27 липня 2019 року.
Частиною третьою статті 464 КПК визначено, що до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 КПК, застосовуються правила частини третьої статті 429 КПК.
Виходячи зі змісту пункту 3 частини третьої статті 429 КПК України, заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами повертається, якщо вона подана після закінчення строку на її подання і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
На підставі викладеного та керуючись статтями 429, 461-464 Кримінального процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду