Постанова
Іменем України
10 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 650/628/19-ц
провадження № 61-21777св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Надія",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" на постанову Херсонського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Воронцової Л. П., Ігнатенко П. Я., Полікарпової О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (далі - СТОВ "Надія") про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Позовну заяву мотивовано тим, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 11,80 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новокалузької сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області.
ОСОБА_1 зазначала, що 14 жовтня 2008 року між нею та СТОВ "Надія" було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, відповідно до умов якого вона передала останньому належну їй земельну ділянку в орендне користування строком на 25 років до 31 грудня 2033 року.
Сторони вказаного договору погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 11,80 га в цінах на 1995 рік складала 31 689,90 грн, станом на 10 квітня 2008 року - 83 122,61 грн.
Договором оренди передбачено, що за кожен рік користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю річну орендну плату в розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції на один державний акт за кожен рік оренди. Виплата орендної плати здійснюється за згодою сторін у грошовому та натуральному вигляді на суму 1 246,84 грн.
ОСОБА_1 посилалась на те, що СТОВ "Надія" сплачувало їй орендну плату нерегулярно та не в повному обсязі.
Разом із тим зазначала, що у межах розгляду цивільної справи № 650/234/19-ц вона отримала відомості, які свідчать, на її думку, про неналежне виконання відповідачем умов договору.
Згідно видаткових касових ордерів від 04 серпня 2009 року № 83 та від 10 серпня 2009 року № 89 відповідачем була виплачена їй орендна плата у розмірі 3 745,00 грн, від 29 серпня 2017 року № 203 за період 2011-2018 роки у розмірі 10 000,00 грн, що свідчить, на думку ОСОБА_1, про систематичне невиконання відповідачем договору оренди у частині виплати орендної плати та виплату орендної плати без урахування індексу інфляції.
Позивач вважала, що невиконання відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає їй (орендодавцю) право вимагати розірвання договору оренди, незважаючи на виплачену у подальшому заборгованість.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки площею 11,80 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новокалужської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, укладений між нею і СТОВ "Надія", зареєстрований 14 жовтня 2008 року у Великоолександрівському районному відділі Херсонської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" (далі - Великоолександрівський районний відділ Херсонської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах"), в Державному реєстрі земель № 4АА002467-040871600006, та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 19 серпня 2019 року у складі судді Коваля В. О. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт того, що представник СТОВ "Надія" не скористався правом внесення належної з нього ОСОБА_1 орендної плати у депозит нотаріуса, нотаріальної контори, не свідчить про порушення товариством умов договору оренди земельної ділянки. Разом із тим позивачем та її представником не надано доказів того, що ОСОБА_1 у період прострочення виплат орендної плати зверталася до СТОВ "Надія" з повідомленням про зміну місця проживання, засобів зв`язку чи порядку розрахунку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Херсонського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено. Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 19 серпня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 11,80 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Новокалузської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ "Надія", зареєстрований 14 жовтня 2008 року у Великоолександрівському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", у Державному реєстрі № 4АА002467-040871600006.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції не дав належної правової оцінки несплаті відповідачем орендної плати у строки, визначені умовами договору - до 31 грудня кожного року, що, відповідно, є систематичною несплатою орендної плати, тому відповідно до пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України наявні підстави для припинення права користування земельною ділянкою.
При цьому суд апеляційної інстанції виходив із того, що та обставина, що СТОВ "Надія" у 2017 році сплатило позивачу 10 000,00 грн у рахунок заборгованості з орендної плати за 2011-2017 роки, не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди, оскільки у справі встановлено факт систематичної несплати орендної плати щорічно, що відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі", пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України, статті 651 ЦК України та умов договору є правовою підставою для розірвання цього договору.
Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Верховного Суду, СТОВ "Надія", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи № 650/628/19-ц із Великоолександрівського районного суду Херсонської області. Зупинено дію постанови Херсонського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року.
У лютому 2020 року справа № 650/628/19-ц надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частин першої та другої статті 651 ЦК України до правовідносин, що виникли між СТОВ "Надія" та ОСОБА_1, оскільки на думку СТОВ "Надія" товариство не порушувало жодних умов договору оренди земельної ділянки.
СТОВ "Надія" вважає, що суд апеляційної інстанції не дослідив і не дав оцінки тому факту, що затримка у виплаті орендної плати виникла не з вини товариства, а з вини самої ОСОБА_1, оскільки з останньою було втрачено зв`язок і за місцем свого проживання вона не перебувала.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ХС № 036866 ОСОБА_1 (яка змінила прізвище на підставі свідоцтва про укладення шлюбу на ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 11,80 га, розташованої на території Новокалузької сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області (а. с. 7, 24).
14 жовтня 2008 року між ОСОБА_1 і СТОВ "Надія" було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала СТОВ "Надія" у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Новокалузької сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, строком на 25 років, а саме з дати реєстрації договору оренди до 31 грудня 2033 року. Договір зареєстровано в Великоолександрівському районному відділі Херсонської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 14 жовтня 2008 року (а. с. 9-11).
Відповідно до пункту 4 договору оренди земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 11,80 га в цінах 1995 ріку складала 31 689,90 грн. Станом на 10 квітня 2008 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 83 122,61 грн.
Згідно пункту 8 зазначеного договору за кожен рік користування вказаною в договорі оренди земельною ділянкою (364 календарні дні) орендар сплачує вище зазначеному орендодавцю річну орендну плату, яка встановлюється в розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції на один державний акт за кожен рік оренди. Виплата орендної плати на одну земельну частку (пай) здійснюється за згодою сторін в грошовому еквіваленті на суму 1 246,84 грн за один повний пай, за цінами, які склалися, як середньобіржові на час виплати орендної плати.
Пунктом 9 договору оренди земельної ділянки передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації за земельну ділянку.
Відповідно до змісту пункту 38 договору оренди земельної ділянки його дія припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, передбачених законом.
ОСОБА_1 отримала від СТОВ "Надія" орендну плату: 04 серпня 2009 року у розмірі 1 245,00 грн, 10 серпня 2008 року - 2 500,00 грн та 29 серпня 2017 року - 10 000,00 грн (а. с. 19-21).
13 грудня 2018 року СТОВ "Надія" направляло ОСОБА_1 8 007,00 грн у рахунок орендної плати, які повернулися СТОВ "Надія" без вручення адресату, що сторонами під час розгляду судами першої та апеляційної інстанцій не заперечувалося (а. с. 46).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.