Постанова
Іменем України
08 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 641/6926/19
провадження № 61-10351св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - державний нотаріус Третьої харківської державної нотаріальної контори Лебедєва Наталія Володимирівна,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - Харківська міська рада,
представник Харківської міської ради - Голубенко Олександр Юрійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду
у складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,
від 21 травня 2021 року.
Короткий зміст заяви та її обґрунтування
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересована особа - державний нотаріус Третьої харківської державної нотаріальної контори Лебедєва Н. В., про встановлення факту родинних відносин.
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба
ОСОБА_2, після смерті якої він є єдиним спадкоємцем за законом, оскільки його батько, який був єдиним сином ОСОБА_2, теж помер. Заявник вказував, що заповіт ОСОБА_2 за життя не складала. Зазначав, що через помилки в актових записах, у виправленні яких орган державної реєстрації актів цивільного стану відмовив, він не може прийняти спадщину.
Посилаючись на зазначені обставини, з урахуванням уточнень, заявник просив суд встановити факт родинних відносин між ним та його бабою ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та інших судових рішень
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова у складі судді Григор`єва Б. П. від 21 листопада 2019 року заяву задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_1, є бабою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт родинних відносин між ОСОБА_1 та його бабою ОСОБА_2 підтверджений належними й допустимими доказами та підлягає встановленню судом в порядку окремого провадження.
Постановою Харківського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення. Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2019 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 10 лютого 2020 року касаційну скаргу Харківської міської ради задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного суду від 22 вересня 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суду апеляційної інстанції необхідно було відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради, а у разі з`ясування, що судовим рішенням питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України. Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 352, 362 ЦПК України, а тому оскаржувана постанова не може вважатися законною та обґрунтованою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 21 травня 2021 року апеляційну скаргу Харківської міської ради задоволено, рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно визначився із суб`єктним складом у спірних правовідносинах, оскільки заінтересованою особою у цій справі є Харківська міська рада, яка не була залучена до участі у справі, що позбавляє суд апеляційної інстанції можливості зробити висновок щодо обґрунтованості чи необґрунтованості заяви по суті. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи Харківської міської ради про те, що у справі вбачається спір про право, зазначивши, що інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, не встановлено, а спір про право між заявником та Харківською міською радою відсутній.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасуватипостанову Харківського апеляційного суду від 21 травня 2021 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 331/1307/17,
від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц, від 18 лютого 2020 року у справі № 692/864/19 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що суд апеляційної інстанції не врахував вказівки Верховного Суду, які містяться у постанові від 10 лютого 2020 року та не закрив апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою Харківської міської ради, яка не приймала участі у справі та питання про права якої оскарженим судовим рішенням не вирішувалось. Заявник вважає, що суд апеляційної інстанції формально розглянув справу, обмеживши його право на справедливий суд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу Харківська міська рада просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржену постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість. Харківська міська рада стверджує, що вирішення цієї справи безпосередньо впливає на її права та обов`язки, а саме на право щодо визнання спадщини відумерлою.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно архівного витягу щодо актового запису про народження № 144
від 05 травня 1928 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану при смт Краснопілля Сумської області, народжена дитина ОСОБА_3 .
21 липня 1957 року ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_1 . У повному витязі щодо актового запису про шлюб № 912 від 21 липня 1957 року, складеному Холодногірським районним у м. Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, значиться прізвище жінки до реєстрації шлюбу " ОСОБА_2", по батькові " ОСОБА_2".
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Факт того, що ОСОБА_8 є сином ОСОБА_2 також підтверджується копією ордеру № 308575 від 14 квітня 1975 року на право зайняття квартири АДРЕСА_1, копією довідки з місця проживання про склад сім`ї та прописку від 26 лютого
2010 року, копією акту від 21 січня 1997 року про обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_8
09 січня 1973 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
У повному витязі щодо актового запису про розірвання шлюбу № 16
від 09 січня 1973 року, складеному Новобаварським районним у м. Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, значиться прізвище жінки до та після реєстрації розірвання шлюбу " ОСОБА_2". Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу після розірвання шлюбу
ОСОБА_2 присвоєно прізвище ОСОБА_2
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Харкові, його батьками зазначені: батько - ОСОБА_13, мати - ОСОБА_14, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2019 року у справі № 641/6925/19, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 30 квітня 2020 року, встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та його рідним батьком ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Постановою Верховного Суду від 07 вересня 2020 року рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 30 квітня 2020 рокузалишено без змін.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2
ОСОБА_1 звертався до відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у м. Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області із заявою про внесення змін до актового запису про шлюб № 912 від 21 липня 1957 року, складеного щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та до актового запису про розірвання шлюбу між ними № 16 від 09 січня 1973 року, однак начальником відділу складено висновок про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану у зв`язку з розбіжністю у документах.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження (частина друга статті 19 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що маютьзначення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У відповідності до частин першої, третьої, четвертої, шостої статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі суд зобов`язаний з`ясувати, які фізичні особи та організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, зокрема, інші спадкоємці - у справах про встановлення факту, пов`язаного із спадкуванням.
Частиною першою статті 1277 Цивільного кодексу України передбачено, що уразі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України
від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" нотаріуси не є заінтересованими особами у справах щодо спадкування і не повинні залучатися до участі у справі.
Особи, які беруть участь у справах окремого провадження - це суб`єкти цивільних правовідносин, які наділені юридичною заінтересованістю у розгляді справи, спрямованою на отримання благ, що опосередковуються законними інтересами, і які реалізують передбачені процесуальним законом права у цивільному судочинстві.
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник посилався на те, що встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_2 (бабою) необхідно йому для оформлення права на спадщину на квартиру, оскільки він є єдиним спадкоємцем після її смерті, проте позбавлений такого права у зв`язку з наявністю розбіжностей (помилок) в документах. Заявником у якості заінтересованої особи зазначено державного нотаріуса Третьої харківської державної нотаріальної контори Лебедєву Н. В.
Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, суд апеляційної інстанції, встановивши, що матеріали справи не містять інформації щодо наявності інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви, оскільки Харківська міська рада, інтересів якої стосується рішення суду про встановлення факту родинних відносин
ОСОБА_1 та ОСОБА_2, не була залучена заявником до участі у справі в якості заінтересованої особи.
Клопотань про залучення в якості заінтересованої особи органу місцевого самоврядування ОСОБА_1 в суді першої інстанції не заявляв.
Частиною третьою статті 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Отже висновок суду апеляційної інстанції про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви слід визнати таким, що відповідає положенням частини третьої статті 376 ЦПК України. Цей висновок узгоджується із висновком, який міститься у постанові Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 638/4/19, провадження №61-18132св19.
Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що відмова у задоволенні заяви про встановлення факту родинних відносин не позбавляє заявника можливості захистити його права шляхом звернення до суду із відповідною заявою із зазначенням належної заінтересованої особи - Харківської міської ради.
Колегія суддів приймає до уваги, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2019 року у справі № 641/6925/19, яке набрало законної сили, встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та його рідним батьком ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Встановлення родинних зв`язків між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 є предметом розгляду у справі № 643/1850/20, судове рішення у якій переглядається в апеляційному порядку.
Посилання касаційної скарги на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Судувід 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 331/1307/17, від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц, від 18 лютого 2020 року у справі № 692/864/19, є необґрунтованими, оскільки висновки суду апеляційної інстанції не суперечать висновкам, викладеним у цих постановах.
Посилання заявника на невиконання судом апеляційної інстанції при новому апеляційному розгляді вказівок, які містяться у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2020 року, слід визнати безпідставними, оскільки суд апеляційної інстанції в межах визначених процесуальним законом повноважень навів обґрунтовані аргументи на підтвердження висновків про те, що судом першої інстанції було вирішено питання, які стосуються інтересів територіальної громади, яку представляє орган місцевого самоврядування.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Підстави для скасування оскарженого судового рішеннявідсутні.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду