Постанова
Іменем України
08 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 320/68/19
провадження № 61-5561св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.
учасники справи:
позивач - заступника прокурора прокуратури Запорізької області, який діє в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України,
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: державне підприємство "Бердянське агроторгове підприємство", товариство з обмеженою відповідальністю "ЛВЗ-2017",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 листопада 2019 року у складі судді Ковальової Ю. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року заступник прокурора Запорізької області, який діє в інтересах Міністерства аграрної політики та продовольства України звернувся з позовом до відповідача про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно.
Позов мотивований тим, що 08 вересня 2014 року між державою Україна в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, до сфери управління якого входить державне підприємство "Бердянське агроторгове підприємство" та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу 9/10 частин комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до пункту 2 договору, частина комплексу, що є предметом договору, складається з будівлі Б-3, підвалу під Б-3, рампи до Б-3, навісу "б", ганка до Б-3, рампи до Б-3, ганка до Б-3, ганка до Б-3, рампи до Б-3, ганка до Б-3, прибудови б4-1, прибудови б5-1, надбудови над Б-3, будівлі З-1, будівлі К-1, будівлі К1-1, будівлі О-1, будівлі П-1, будівлі Р-1, ганка до Р-1, огорожі № 1, воріт. Загальна площа будівель складає 4253,2 кв. м.
13 липня 2016 року рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у справі № 320/4812/15 задоволено позов прокуратури Запорізької області, визнано недійсним зазначений договір купівлі-продажу 9/10 частин комплексу будівель та споруд, а також зобов`язано відповідача у справі ОСОБА_2 повернути Державі в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України вищевказані об`єкти нерухомості, що були предметом недійсного договору. Рішення неодноразово переглядалось в судах вищих інстанцій і відповідно до постанови Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року залишено в силі.
ОСОБА_2 рішення суду не виконав і на підставі протоколу № 1 зборів засновників ТОВ "ЛВЗ-2017" від 09 січня 2018 року за актом приймання-передачі нерухомого майна від 12 січня 2018 року № 4 передав до статутного фонду вказаного товариства 9/10 частин комплексу, який розташований по АДРЕСА_1 .
У подальшому на підставі протоколу № 8 зборів засновників ТОВ "ЛВЗ-2017" від 12 липня 2018 року за актом приймання-передачі нерухомого майна від 12 липня 2018 року № 1 ТОВ "ЛВЗ-2017" в особі його директора Москаленка І. О. передано учаснику зазначеного товариства ОСОБА_1 у якості вартості долі у статутному фонді товариства нерухоме майно в натурі, а саме комплекс загальною площею 3448,3 кв. м., який складається з будівель Б-3 та Р-1.
ОСОБА_2 знаючи про відсутність у нього станом на 12 січня 2018 року повноважень щодо відчуження спірного майна (був стороною у справі № 320/4812/15), створивши видимість законної поведінки, здійснив його передачу до статутного капіталу ТОВ "ЛВЗ-2017", засновником якого він є, а у подальшому вказаним підприємством передано зазначене майно учаснику підприємства - ОСОБА_1 у якості вартості його долі у статутному капіталі товариства.
Отже, відповідач незаконно набув право власності на спірні об`єкти нерухомості шляхом прийняття їх у натурі в якості вартості його долі у статутному капіталі товариства, тому просив:
витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 у власність Держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України спірні об`єкти нерухомості, а саме комплекс загальною площею 3448,3 кв. м., який складається з будівель Б-3 та Р-1, що розташовані по АДРЕСА_2,
визнати право власності на вказане майно.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 26 листопада 2019 року, яке залишене без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 18 лютого 2020 року, позовну заяву задоволено частково.
Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 1587539223107, а саме комплекс, що складається з будівлі Б-3 та будівлі Р-1, загальною площею 3448,3 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 у власність Держави Україна в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь прокуратури Запорізької області понесені судові витрати у зв`язку зі сплатою судового збору в розмірі 23 332,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що Держава Україна в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, як дійсний власник спірного майна не передавала майнові права на спірне майно шляхом приватизації або іншого відчуження законним шляхом, а відтак спірне нерухоме майно слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею, таким чином комплекс загальною площею 3448,3 кв. м., який складається з будівель Б-3 та Р-1, що розташовані по АДРЕСА_2, відповідно до вимог статті 388 ЦК України підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння у ОСОБА_1 у власність Держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Мелітопольського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 листопада 2019 року в частині задоволення позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 лютого 2020 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди не з`ясували думку позивача з приводу заявлених позовних вимог, а прокурором не надано належних і допустимих доказів, на підтвердження вибуття майна поза волею держави. Таким чином не був дотриманий справедливий баланс, оскільки відповідач як добросовісний набувач внаслідок втручання в його право власності поніс індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, оскільки його фактично було позбавлено можливості, у разі набрання рішенням законної сили, отримати обґрунтовану компенсацію чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно.
Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. Прокурором не було дотримано вищевказаної процедури, оскільки він не повідомив попередньо, до звернення до суду, суб`єкта владних повноважень - Міністерство аграрної політики та продовольства України про подачу позову, а направив одночасно і повідомлення Міністерству і позов до суду.
Крім того, суд першої інстанції в рішенні послався на договір купівлі-продажу 9/10 частин комплексу будівель та споруд від 08 вересня 2014 року, але копія такого договору не була долучена до матеріалів позовної заяви. До матеріалів позовної заяви долучена копія договору купівлі-продажу 1/10 частини комплексу будівель та споруд від 08 вересня 2014 року. Таким чином, суд послався на доказ, який не був досліджений під час судового розгляду справи.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що судові рішення оскаржуються лише в частині задоволення позовних вимог про витребування майна, тому в іншій частині не оскаржуються та в касаційному порядку не переглядаються.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2020 року перший заступник керівника обласної прокуратури - Коваль А. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив рішення Мелітопольського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 листопада 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 18 лютого 2020 року залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Відзив мотивований тим, що суди зробили правильний висновок щодо наявності правових підстав для витребування у відповідача на корить позивача спірного нерухомого майна. Також зазначив про безпідставність доводів касаційної скарги про неповідомлення прокуратурою Міністерства аграрної політики та продовольства України про намір подати позов, оскільки в матеріалах справи наявні докази виконання прокуратурою вимог частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Мелітопольського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 листопада 2019 року та постанови Запорізького апеляційного суду від 18 лютого 2020 року відмовлено.
У листопаді 2020 року матеріали цивільної справи № 320/68/19 надійшли до Верховного Суду та 06 листопада 2020 року передані судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (п. 4 частина 2 статті 389 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 22 вересня 2020 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17; від 23 жовтня 2018 року у справі № 926/03/18; від 23 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17; від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18; від 21 грудня 2018 року у справі № 922/901/17; від 16 квітня 2019 року у справі № 925/650/18; від 17 квітня 2019 року у справі № 923/560/18; від 18 квітня 2019 року у справі № 913/299/18; від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18; від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18; від 03 жовтня 2019 року у справі № 802/4083/15-а; від 20 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17; від 23 жовтня 2018 року у справі № 906/240/18; від 01 листопада 2018 року у справі № 910/18770/17; від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17; від 25 вересня 2019 року у справі № 201/5279/16; від 04 вересня 2019 року у справі № 372/1688/17-ц та № 448/764/17; від 06 серпня 2019 року у справі № 912/2529/18; від 17 квітня 2019 року у справі № 916/641/18; від 31 липня 2019 року у справі № 916/2914/18; від 03 квітня 2019 року у справі № 909/63/18; від 19 березня 2019 року у справі № 909/63/18; від 26 лютого 2019 року у справі № 920/284/18 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
Суди встановили, що 08 вересня 2014 року між державою Україна в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, до сфери управління якого входить державне підприємство "Бердянське агроторгове підприємство" та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу 9/10 частин комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до умов пункту 2 вищевказаного договору, частина комплексу, що є предметом договору, складається з будівлі Б-3, підвалу під Б-3, рампи до Б-3, навісу "б", ганка до Б-3, рампи до Б-3, ганка до Б-3, ганка до Б-3, рампи до Б-3, ганка до Б-3, прибудови б4-1, прибудови б5-1, надбудови над Б-3, будівлі З-1, будівлі К-1, будівлі К1-1, будівлі О-1, будівлі П-1, будівлі Р-1, ганка до Р-1, огорожі № 1, воріт. Загальна площа будівель складає 4253,2 кв. м.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 липня 2016 року у справі № 320/4812/15 задоволено позов прокуратури області, визнано недійсним договір купівлі-продажу 9/10 частин комплексу будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, що складаються з будівлі Б-3, підвалу під Б-3, рампи до Б-3, навісу "б", ганка до Б-3, рампи до Б-3, ганка до Б-3, ганка до Б-3, рампи до Б-3, ганка до Б-3, прибудови б4-1, прибудови б5-1, надбудови над Б-3, будівлі З-1, будівлі К-1, будівлі К1-1, будівлі О-1, будівлі П-1, будівлі Р-1, ганка до Р-1, огорожі № 1, воріт.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 19 січня 2017 рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 липня 2016 року у справі № 320/4812/15 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 лютого 2017 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою органів прокуратури відмовлено.
Постановою Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року рішення апеляційного суду Запорізької області від 19 січня 2017 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 лютого 2017 року скасовано. Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2016 року в частині повернення ОСОБА_2 того, що він передав державі в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України на виконання укладеного між ними 08 вересня 2014 року договору купівлі-продажу 9/10 часток комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_1, у зв`язку з визнання судом зазначеного договору недійсним, скасовано, справа в цій частині передана на новий розгляд суду першої інстанції. Зазначено, що Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області від 13 липня 2016 року обґрунтовано постановив рішення про визнання оспорюваного договору купівлі-продажу недійсним у зв`язку з тим, що нерухоме майно було відчужене з порушенням вимог законодавства, без погодження Фондом державного майна України.
ОСОБА_2 з 06 вересня 2017 року був зобов`язаний вчинити дії щодо повернення майна, отриманого на підставі договору купівлі-продажу 9/10 часток комплексу будівель та споруд по АДРЕСА_1 Державі в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України.
На підставі протоколу № 1 зборів засновників ТОВ "ЛВЗ-2017" від 09 січня 2018 року за актом приймання-передачі нерухомого майна від 12 січня 2018 року № 4 засновником ТОВ "ЛВЗ-2017" ОСОБА_2 передано до статутного фонду вказаного товариства 9/10 частин комплексу, який розташований по АДРЕСА_1, до складу якого увійшли: виробнича будівля, літ. Б-3, загальною площею 3395,9 кв. м., будівля спиртосховища, літ. З-1, загальною площею 176,3 кв. м., будівля матеріального складу, літ. К-1, загальною площею 540,4 кв. м., будівля пождепо, літ. О-1, загальною площею 16,8 кв. м., будівля матеріального складу, літ. П-1, загальною площею 72 кв. м., будівля побутового приміщення, літ. Р-1, загальною площею 51,8 кв. м., огорожа № 1.
В подальшому на підставі протоколу № 8 зборів засновників ТОВ "ЛВЗ-2017" від 12 липня 2018 року за актом приймання-передачі нерухомого майна від 12 липня 2018 року № 1 ТОВ "ЛВЗ-2017" в особі його директора Москаленка І. О. передано учаснику зазначеного товариства ОСОБА_1 у якості вартості долі у статутному фонді товариства нерухоме майно в натурі, а саме комплекс загальною площею 3448,3 кв. м., який складається з будівель Б-3 та Р-1.
За повідомленням Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Мелітопольської міської ради від 18 червня 2018 року № 213 вказаному комплексу, а саме будівлям Б-3 та Р-1, присвоєно адресу: АДРЕСА_2 .