Постанова
Іменем України
06 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 303/883/16-ц
провадження № 61-12061св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О.,
Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Виконавчий комітет Мукачівської міської ради,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Кожух О. А., Кондора Р. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2, третя особа - Виконавчий комітет Мукачівської міської ради,про усунення перешкод у користуванні власністю.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .
Власником суміжної квартири № 4 у цьому ж будинку є ОСОБА_2, яка за відсутності всіх необхідних дозвільних документів здійснила будівництво мансардного поверху не лише над своєю квартирою, а й над її квартирою.
Навесні 2014 року в її квартирі на стелі та стінах з`явилися сліди намокання в тому місці, де ОСОБА_2 провела реконструкцію горища.
При цьому потрапити на горище і усунути причини намокання немає можливості, оскільки відповідачка встановила дверний блок і двері, які зачинила на замок.
Ураховуючи те, що такі перешкоди позбавили її можливості потрапити на горище та провести ремонт покрівлі, просила усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом зобов`язання ОСОБА_2 та членів її родини демонтувати замки дверей, розташованих на площадці спільного користування, для виходу на горище будинку АДРЕСА_3 та надати вільний доступ до вказаного горища.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 березня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди в користуванні власністю шляхом зобов`язання ОСОБА_2 демонтувати замки дверей, розташованих на площадці спільного користування, для виходу на горище спірного будинку та надати вільний доступ до горища в даному будинку.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції зазначив, що своїми діями ОСОБА_2 чинить перешкоди в користуванні горищем будинку, обмежує право позивачки як власника квартири в будинку, чинить перешкоди в користуванні та володінні майном, що перебуває у спільній сумісній власності. При цьому суд зазначив, що не підлягає задоволенню вимога про зобов`язання родичів ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні майном, оскільки позивачка не залучила до участі у справі будь-яких інших, крім ОСОБА_2, відповідачів.
Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції
У березні 2019 року особа, яка не брала участь у справі, ОСОБА_3 оскаржила рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, посилаючись на те, що суд вирішив питання про її права та обов`язки, зважаючи на реєстрацію та постійне проживання у квартирі АДРЕСА_4, яка належить на праві власності її матері, яка є відповідачкою у даній справі.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 26 березня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 березня 2016 року.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 13 лютого 2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 березня 2016 року закрито.
Суд апеляційної інстанції мотивував ухвалу про закриття апеляційного провадження тим, що:
- ОСОБА_3 не є співвласником квартири АДРЕСА_4 ;
- відповідачем у даній справі було зазначено лише ОСОБА_2 . Оскаржуваним рішенням зобов`язано лише ОСОБА_2 демонтувати замки дверей, розташованих на площадці спільного користування, для виходу на горище будинку АДРЕСА_3 та надано вільний доступ до горища будинку, розташованого над квартирою № 3 ;
- постановою державного виконавця Мукачівського міського відділу ДВС від 24 травня 2016 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/303/711/16, виданого на виконання оскаржуваного рішення суду;
- заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 березня 2016 року питання про права, свободи, інтереси та обов`язки ОСОБА_3 не вирішувалось, що є підставою для застосування положень пункту 3 частини другої статті 362 ЦПК України.
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У серпні 2020 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду про закриття апеляційного провадження, направити справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга, зокрема, мотивована тим, що:
- суд апеляційної інстанції у порушення норм процесуального права розглянув справу без її участі за відсутності доказів про її повідомлення про розгляд справи;
- ОСОБА_3 є особою, яка не брала участі у справі, а суд першої інстанції вирішив питання про її права та обов`язки, оскільки з моменту набуття права власності на квартиру АДРЕСА_4 її матір`ю - ОСОБА_2 вона зареєстрована та постійно проживає у цій квартирі;
- відповідачка неодноразово стверджувала у судових засіданнях, що ОСОБА_3 її дочка, яка тривалий час здійснює будівництво за власні кошти, а отже, є співзабудовником та співвласником матеріалів, з яких збудовано мансардне приміщення, що є об`єктом незавершеного будівництва, є нерухомою річчю особливого роду, фізичне створення якої розпочате, але не завершене, що допускає встановлення відносно неї суб`єктивних майнових, а також зобов`язальних прав у випадках та у порядку, визначених цивільним законодавством. Судом апеляційної інстанції не прийняті до уваги при наявності в рішенні твердження, що в судовому засіданні всі обставини справи з`ясовано;
- апеляційний суд не перевірив законності рішення суду першої інстанції.
Арґументи інших учасників справи
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити без задоволення касаційну скаргу. Посилається на безпідставність доводів касаційної скарги, зокрема, зазначає, що ОСОБА_3 не є ні власником, ні співвласником даної квартири, оскаржуване рішення її ні до чого не зобов`язує; таким судовим рішенням не вирішувались питання про її права, свободи чи інтереси; нею не надано доказів, що оскаржуване рішення порушує її права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження заявник вказує неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, апеляційним судом справу розглянуто за відсутності особи, яка подала апеляційну скаргу не повідомленої належним чином, положень частини дев`ятої статті 83, частини першої статті 367, 411 ЦПК України.
Також посилається, що апеляційним судом не враховано правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 грудня 2018 року у справі № 525/511/16-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 911/2635/17, постановах Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-1844цс16, від 30 січня 2013 року у справі № 6-168цс12.