ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 520/15292/2020
адміністративне провадження № К/9901/23346/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд", про визнання протиправними та скасування постанови, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 (головуючий суддя - Бабаєв А.І.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2021 (головуючий суддя - Бартош Н.С., судді - Подобайло З.Г., Григоров А.М.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1. 04 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД", в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження № 63214670 від 06.10.2020.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не мав підстав для відкриття виконавчого провадження саме у виконавчому окрузі міста Києва, оскільки позивач в місті Києві не проживає та не зареєстрований. Позивач вважав, що спірна постанова про відкриття виконавчого провадження суперечить ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження".
3. У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позову заперечувала, та зазначила, що у виконавчому написі №27754 від 08.09.2020, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., встановлено, що місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 . Вказувала про відсутність підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, та зазначала, що спірна постанова винесена нею з дотриманням вимог чинного законодавства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2021, позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження №63214670 від 06.10.2020.
5. Суд першої інстанції виходив з того, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2, що підтверджується копією паспортна позивача, в той час як відповідачем не надано суду доказів на підтвердження місця проживання чи перебування позивача за адресою: АДРЕСА_1 або доказів місцезнаходження майна позивача (боржника) у місті Києві. Суд дійшов висновку про те, що на час винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження №60884001 у відповідача були відсутні докази, що боржник проживає у виконавчому окрузі міста Києва. При цьому суд зазначив, що для належного відновлення порушених прав позивача необхідно визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження №63214670 від 06.10.2020.
6. Суд апеляційної інстанції підтримав зазначені висновки та також вказав, що ані відповідачем - приватним виконавцем, ані третьою особою - кредитною установою не наведено будь-якого джерела відомостей щодо вищезазначеної адреси фактичного місця проживання боржника - АДРЕСА_1, з урахуванням того, що згідно наданих позивачем доказів, місцем реєстрації боржника є: АДРЕСА_2, тобто матеріали справи не містять доказів щодо підтвердження інформації, зазначеної у постанові про відкриття виконавчого провадження, що боржник мешкає за вказаною адресою.
7. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що саме зареєстроване місце проживання фізичної особи має визначальне значення для цілей визначення місця виконання виконавчого документа, а вказана у виконавчому написі та заяві стягувача інформація про проживання боржника на час його вчинення у місті Києві не може слугувати достатньою та достовірною підставою для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого напису у місті Києві, без перевірки приватним виконавцем інформації щодо проживання боржника на час вчинення відкриття виконавчого провадження, адже у протилежному випадку допускалася б можливість зазначення стягувачем будь-якої адреси боржника (не підтвердженої доказами) для штучної зміни виконавчого округу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
8. 24 червня 2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксаною Анатоліївною подано касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2021.
9. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
10. Касаційна скарга мотивована відсутністю правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" в контексті відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за місцем проживання/перебування боржника, вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження.
11. Скаржник вказує на те, що наявність зареєстрованого місця проживання не є підтвердженням того, що особа проживає за цією адресою, а отже, адреса, яка зазначена в паспорті боржника, не може свідчити про те, що ОСОБА_1 станом на день відкриття виконавчого провадження проживав у Харківській області. Відповідач вказує, що суди попередніх інстанцій ототожнили поняття "місце реєстрації" та "місце проживання", та такий висновок виключає можливість проживання боржника за іншою адресою, окрім адреси реєстрації що, на думку скаржника, унеможливлює застосування в повному обсязі приписів ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження". Скаржник зазначає, що виконавчим написом нотаріуса встановлено, що фактичне місце проживання боржника - місто Київ, тобто знаходиться в межах виконавчого округу відповідача, а тому у відповідача не було підстав для повернення виконавчого документа у зв`язку з пред`явленням не за місцем виконання. При цьому відповідач посилається на те, що чинним законодавством не встановлено обов`язку для приватного виконавця перевіряти зміст виконавчого документа.
12. Також у касаційній скарзі відповідач посилається на перебування у провадженні Верховного Суду справи №380/9335/20, та на наявність ухвали від 27.04.2021 у вказаній справі, якою справу передано на розгляд судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян у зв`язку з наявністю підстав для відступу від висновків щодо застосування положень статей 4, 24 Закону України "Про виконавче провадження", викладених у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №380/7750/20.
13. Відзиву на касаційну скаргу у встановлений судом строк учасниками справи не подано, що відповідно до ч. 4 ст. 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
14. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2021 для розгляду справи №520/15292/2020 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Загороднюк А.Г.
15. Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2021 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
16. Ухвалою Верховного Суду від 08.09.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення виконання оскаржуваних рішень, адміністративну справу призначено до попереднього розгляду за наявними у справі матеріалами.
17. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 09.09.2021 № 1696/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
18. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2021 визначено склад колегії суддів: Жук А.В. (головуючий суддя), судді, Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. видано виконавчий напис №27754 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія Аланд" заборгованості в розмірі 8 815,62 грн.
20. 05 жовтня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" звернулося до приватного виконавця із заявою №20080530 від 30.09.2020 про примусове виконання рішення, в якій третя особа просила відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №27754 від 08.09.2020, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 8 815,62 гривень.
21. У вказаному виконавчому написі вказано місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Також, вказано, що виконавчим документом встановлено, що місце проживання боржника знаходиться в межах виконавчого округу міста Києва.
22. Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксани Анатоліївни від 06.10.2020 відкрито виконавче провадження №63214670 по примусовому виконанню виконавчого напису №27754 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" заборгованості у розмірі 8 815,62 грн.
23. Судами попередніх інстанцій встановлено, що зареєстрованим місцем проживання позивача є - АДРЕСА_2, що підтверджується копією паспорта позивача.
24. Крім того, відповідачем було направлено постанову приватного про відкриття виконавчого провадження від 06.10.2020 на адресу позивача, а саме - АДРЕСА_3 .
III. Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги
25. За приписами ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
26. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
27. Приймаючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані відповідачем докази не підтверджують того, що місце проживання ОСОБА_1 знаходиться в межах виконавчого округу міста Києва; вказана у виконавчому написі та заяві стягувача інформація про проживання боржника на час його вчинення у місті Києві не може слугувати достатньою та достовірною підставою для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого напису у місті Києві, без перевірки приватним виконавцем інформації щодо проживання боржника на дату відкриття виконавчого провадження.
28. Підставою для відкриття касаційного оскарження відповідач зазначив відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" в контексті відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за місцем проживання/перебування боржника, вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження.
29. За змістом частини 2 зазначеної статті приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
30. У касаційній скарзі відповідач вважає, що адресою, яка має враховуватися виконавцем при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження, є адреса, зазначена у виконавчому документі, і чинне законодавство не зобов`язує виконавця піддавати перевірці відомості, що містяться у виконавчому документі (у цій справі - виконавчому написі нотаріуса).
31. Разом з тим, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №380/7750/20, сама лише вказівка на місце проживання, яке не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якого охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою. Хоча приватний виконавець не має обов`язку перевіряти вірогідність відомостей, які зазначено у виконавчому документі, водночас приватний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність, повинен дотримуватися принципів верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності. Закріплені у статті 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" засади діяльності, зокрема, приватного виконавця вимагають діяти добросовісно, що, окрім іншого, вимагає від нього більш вдумливого і ретельно виваженого підходу до виконання своїх професійних обов`язків.
32. У вказаній постанові Суд дійшов висновку про те, що визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон України "Про виконавче провадження" пов`язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.
33. Колегія суддів зауважує, що вказаний висновок був сформований Верховним Судом після прийняття рішення судом апеляційної інстанції, а тому погоджується з доводами скаржника про необхідність відкриття касаційного провадження саме на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України. Разом з тим, Суд зазначає, що вказана правова позиція, викладена у подібних правовідносинах, має бути врахована під час вирішення цієї справи в порядку касаційного перегляду справи.
34. Також, вищезазначена правова позиція була підтримана Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.07.2021 у справі №380/9335/20.
35. За змістом вказаної постанови, Верховним Судом було сформовано низку правових висновків, які колегія суддів також враховує під час касаційного перегляду справи:
- приватний виконавець є особою, уповноваженою державою на примусове виконання рішень, тобто є суб`єктом владних повноважень, на дії якої поширюються вимоги, встановлені статтею 2 КАС України;
- факт реєстрації особою свого місця проживання безумовно свідчить про те, що особа обрала певну адресу місцем свого проживання. Законом не заборонено особі мати декілька місць проживання, але у будь-якому випадку адреса, зареєстрована особою у встановленому порядку, виходячи з положень частини десятої статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" є офіційною адресою, а отже, особа правомірно очікує, що за цією адресою з нею буде вестися офіційне листування, а також вчинятимуться й інші юридичні дії, що пов`язані з місцем її проживання;
- частина друга статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" пов`язує місце виконання рішення приватним виконавцем з фактичним місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходженням боржника - юридичної особи, а не з адресою, зазначеною у виконавчому документі, як це, наприклад, закріплено у частині першій статті 28 Закону України "Про виконавче провадження";
- незареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, в силу відсутності в нього офіційного характеру, має бути повідомлено самою особою (що відповідатиме принципу вільного вибору місця проживання, встановленому Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні") або підтверджено належним чином з урахуванням принципу офіційного з`ясування обставин, оскільки просте зазначення будь-якої адреси без перевірки відповідних обставин не робить цю адресу саме адресою місця проживання особи у розумінні вказаного Закону;
- виконавець має реальну можливість перевірити місце знаходження боржника шляхом перевірки необхідної інформації у Єдиному демографічному реєстрі або шляхом запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи. Такі дії відповідатимуть вимогам частини другої статті 2 КАС України, яких приватний виконавець має дотримуватись;
- відсутність прямого обов`язку приватного виконавця перевіряти адресу проживання боржника не спростовує необхідності дотримання ним принципів верховенства права; законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; диспозитивності; гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, які визначені частиною першою статті 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та кореспондуються з положеннями частини другої статті 2 КАС України, на відповідність яким суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень;
- нез`ясування адреси проживання боржника може мати наслідком порушення прав боржника, що виражатиметься у штучному створенні перешкод для вчинення боржником дій, зазначених у статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" (ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій тощо). Верховний Суд наголосив, що відсутність прямої вказівки в Законі України "Про виконавче провадження" на обов`язок виконавця перевіряти місце проживання боржника не повинна слугувати інструментом ймовірних порушень прав боржника з боку виконавця - суб`єкта владних повноважень.
36. Судами попередніх інстанцій встановлено, що матеріали справи не містять підтвердження того, що ОСОБА_1 на дату відкриття виконавчого провадження проживала за адресою: АДРЕСА_1, а тому Верховний Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та правомірно скасували постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва про відкриття виконавчого провадження №63214670 від 06.10.2020. Оскаржувані судові рішення прийняті у відповідності до висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 31.03.2021 у справі 380/7750/20 та від 15.07.2021 у справі №380/9335/20, отже підстави для їх скасування відсутні.
37. Стосовно доводів касаційної скарги про те, що наявність зареєстрованого місця проживання боржника не є підтвердженням того, що особа на день відкриття виконавчого провадження проживає саме за зареєстрованою адресою, касаційний суд зауважує, що у випадку, якщо особа не повідомила іншого, саме цю адресу, з урахуванням приписів частини десятої статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", необхідно враховувати під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження відповідно до вимог ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження".
38. Згідно зі ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
39. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
40. З огляду на результат касаційного перегляду справи перерозподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд