ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 826/2568/16
адміністративне провадження № К/9901/40052/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів -Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Прилуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Прилуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2017 (суддя - Вєкуа Н.Г.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 (головуючий суддя - Губська О.А., судді: Беспалов О.О., Парінов А.Б.) у справі №826/2568/16.
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Прилуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - Прилуцька ОДПІ) від 17.11.2015 № 0006151502/394, № 0006141502/393, № 0006121502/391, № 0006131502/392.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017, позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Прилуцька ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування своїх доводів Прилуцька ОДПІ зазначає, що сплата авансових внесків з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є податковим обов`язком у розумінні статей 37, 38 Податкового кодексу України. З огляду на те, що розмір авансових внесків визначається виходячи з розміру податкових зобов`язань, самостійно визначених платником, авансові внески, поряд з рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин, самостійно визначеної платником, є узгодженим грошовим зобов`язанням в розумінні пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ПАТ "Укрнафта" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Прилуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Договору про спільну діяльність від 28.01.2008 № 35/21 - уповноважена особа Спільне підприємство "Каштан Петролеум Лтд" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності сплати самостійно визначених грошових податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафта, газ природний, конденсат) за 1 квартал 2015 року по строку сплати 20.05.2015 та щодо своєчасності сплати самостійно визначених грошових податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (промислова вода (розсіл) по строку сплати 02.06.2015.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 02.11.2015 № 466/25-16-15-01-24/53466429, в якому відображено висновки про порушення позивачем:
пункту 57.1 статті 57, пункту 257.5 статті 257 Податкового кодексу України, а саме: порушено строк сплати самостійно визначених грошових податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафта, газ природний, конденсат) за 1 квартал 2015 року по строку сплати 20.05.2015 в сумі 12649683,31 грн. з терміном затримки сплати більше 30 календарних днів, за який передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій, а саме: рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (нафта) в сумі 6222939,61 грн.; рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (газ природний) в сумі 4446335,52 грн.; рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (конденсат) в сумі 1980408,18 грн.
підпункту "а" пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, а саме: порушено строк сплати самостійно визначених грошових податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 1 квартал 2015 року, згідно уточнюючого податкового розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (промислова вода (росіл) № 9111746812 від 02.06.2015 по строку сплати 02.06.2015 в сумі 1840,05 грн., з терміном затримки сплати 28 календарних днів.
На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем 17.11.2015 прийнято податкові повідомлення-рішення:
№ 0006151502/394, яким за затримку на 37, 70 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання в розмірі 1980408,18 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 396081,64 грн.;
№ 0006141502/393, яким за затримку на 37, 37, 70 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання в розмірі 4446335,52 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 889267,10 грн.;
№ 0006121501/391, яким за затримку на 28 календарних днів сплати грошового зобов`язання в розмірі 1840,05 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 184,01 грн.;
№ 0006131502/392, яким за затримку на 37, 70 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання в розмірі 6222939,61 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 1244587,92 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що дії відповідача щодо нарахування платнику податків штрафних санкцій за несвоєчасну сплату авансового внеску з рентної плати є неправомірними, оскільки несвоєчасна сплата відбулась через недотримання суб`єктами владних повноважень положень чинного законодавства щодо запровадження відповідної форми декларації.
1 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII (далі - Закон), запроваджено рентну плату.
Згідно з підпунктом 14.1.217 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.
Згідно з підпунктом 252.1.1 пункту 252.1 статті 252 Податкового кодексу України, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр.
Положеннями підпункту 252.1.3 пункту 252.1 статті 252 Податкового кодексу України визначено, що платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа один із учасників такого договору, на якого згідно з його умовами покладено обов`язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності (далі уповноважена особа), за умови, що один з учасників зазначеного договору має відповідний спеціальний дозвіл.
Відповідно до підпункту 257.3.1 пункту 257.3 статті 257 Податкового кодексу України платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки: з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України.
Згідно з пунктом 257.4 статті 257 Податкового кодексу України у податковому (звітному) періоді платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, які здійснюють видобування нафти, конденсату, газу природного, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та платники рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України сплачують авансові внески з рентної плати у податковому (звітному) періоді до 30 числа кожного місяця (у лютому - до 28 або 29 числа). Розмір таких авансових внесків складається з однієї третини суми податкових зобов`язань з рентної плати, визначеної у податковій декларації за попередній податковий (звітний) період.
Аналіз наведених норм підтверджує висновок про те, що платники зобов`язані сплатити рентну плату до 30 числа кожного місяця у лютому - до 28 або 29 числа), у розмірі третини суми податкових зобов`язань з рентної плати, визначеної у попередній податковий (звітний) період в податковій декларації.
Зі змісту пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України вбачається, що податкова декларація, розрахунок - документ що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно з пунктом 46.5 статті 46 Податкового кодексу України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Державні органи, які встановлюють відповідно до цього пункту форми податкових декларацій, зобов`язані оприлюднити такі форми для використання їх платниками податків.
Згідно з пунктом 46.6 статті 46 Податкового кодексу України якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов`язаний оприлюднити нові форми звітності.
Пунктом 9 розділу ІІ Перехідних Положень Закону зобов`язано Кабінет Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
- прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;
- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
- забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, податкова декларація з рентної плати була затверджена без дотримання наведених норм лише 17.08.2015 на підставі Наказу Міністерства фінансів України №719 "Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати" (який набрав чинності з дня його офіційного опублікування - 29.09.2015).
Позивачем до контролюючого органу за період І квартал 2015 року подано податкові розрахунки за користування надрами, за формою затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2012 № 1000 "Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.10.2012 за № 1732/22044.
Оскільки позивачем не подавались декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І квартал 2015 року з тих причин, що форму такої декларації за цей період не було затверджено ДФС України, у відповідача не було правових підстав стверджувати про узгодженість податкових зобов`язань з цього податку.
Таким чином, оскільки несвоєчасна сплата відбулась через недотримання суб`єктами владних повноважень положень чинного законодавства щодо запровадження відповідної форми декларації, суди дійшли вірного висновку про те, що дії відповідача щодо нарахування платнику податків штрафних санкцій за несвоєчасну сплату авансового внеску з рентної плати є неправомірними.
За таких обставин, податкові повідомлення-рішення обґрунтовано визнано протиправними та скасовано судами попередніх інстанцій.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд