ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 815/152/18
адміністративне провадження № К/9901/574/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Левчук О. А. від 17.07.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Шеметенко Л. П., суддів: Стас Л. В., Турецької І. О. від 06.12.2018
у справі № 815/152/18
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області
про визнання протиправними та скасування припису, протоколів та постанов
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області (далі також - відповідач), в якому просила визнати протиправними та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 21.11.2017, складений Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Олещуком Ю. А.; протоколи від 21.11.2017 про відповідальність за встановлені правопорушення, передбачені частинами сьомою, дванадцятою та тринадцятою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складені 21.11.2017 Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Олещуком Ю.А., та постанови № 558, № 559 та № 560 від 05.12.2017.
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.07.2018, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018, у задоволенні позову відмовлено.
3. 03.01.2019 від позивача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
4. Ухвалою Верховного Суду від 21.01.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.07.2018 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 року у цій справі в частині оскарження постанов про притягнення її до адміністративної відповідальності.
5. Ухвалою Верховного Суду від 20.02.2019 відкрито касаційне провадження у цій справі в частині оскарження припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 13.11.2017 по 21.11.2017 на підставі направлення про проведення позапланового заходу № 1540 від 13.11.2017, листа Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 11.09.2017 № 01-17/931 та наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 970 від 18.09.2015 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області Олещуком Ю. А. проведено позапланову перевірку виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 .
7. За наслідками проведеної перевірки 21.11.2017 відповідачем складено акт № 1540, згідно з висновками якого відповідачем встановлено порушення з боку позивача частини першої статті 34, частини першої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 "Про авторський та технічний нагляд", статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" та ДБН А.3.1.-5-2016 "Організація будівельного виробництва", а саме відповідачем встановлено, що позивачем самовільно виконано будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення № АДРЕСА_1 без належно оформлених дозвільних документів та проектно-технічної документації, які необхідні для виконання будівельних робіт, не забезпечено авторський та технічний нагляд.
8. Також за наслідками перевірки відповідачем 21.11.2017 складені припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт з вимогами щодо зупинення виконання будівельних робіт з 21.11.2017 та заборони експлуатації з 21.11.2017, а також протоколи про адміністративне правопорушення за частинами сьомою, дванадцятою та тринадцятою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також - КУпАП, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
9. Акт № 1540 від 21.11.2017, припис від 21.11.2017 та протоколи від 21.11.2017 направлені на адресу позивача та вручені 25.11.2017.
10. 05.12.2017 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області винесено постанову № 558, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною сьомою статті 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 51000,00 грн, постанову № 559, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною дванадцятою статті 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн, постанову № 560, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною тринадцятою статті 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн.
11. Не погоджуючись із вказаними протоколами, приписом та постановами, позивач звернулась до суду з цим позовом.
12. ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень підвалу, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 255,1 кв.м.
13. Наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 № 728/0/16-08, будинок житловий Чижевича (арх. Брунс В.Г. ), 1875 року, за адресою: АДРЕСА_1, занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення та рішенням Одеського облвиконкому № 580 від 27.12.1991 прийнятий під охорону держави (охоронний номер 153-Од).
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
14. Позивач свої вимоги обґрунтовувала тим, що позаплановий захід здійснено без її присутності, чим відповідач позбавив її можливості надати пояснення та документи. Чинним законодавством не заборонено проводити переобладнання та реконструкцію в приміщеннях, що належать на праві приватної власності.
15. Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що перевірка проводилась у присутності власника приміщення та вона була проінформована про проведення перевірки. Позивач самовільно виконує будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення № АДРЕСА_1, без належно оформлених дозвільних документів та проектно-технічної документації, які необхідні для виконання будівельних робіт.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що протоколи про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та є предметом оцінки в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Докази на підтвердження отримання ОСОБА_1 дозвільних документів для реконструкції та ремонту нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, та забезпечення здійснення авторського та технічного нагляду станом на час проведення перевірки та під час розгляду справи позивачем не надано. Оскаржувані припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 21.11.2017 та постанови № 558, № 559, № 560 від 05.12.2017 прийнято відповідачем правомірно у межах його повноважень, а тому позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на те, що судами не враховано, що вона не була проінформована про заходи щодо здійснення перевірки на об`єкті будівництва; такий проведено за її відсутності та відсутності її представника; жодних робіт з реконструкції будинку позивачем за адресою: АДРЕСА_1 не проводилось.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час вирішення цього спору та виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
19. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
21. Оскільки ухвалою Верховного Суду від 20.02.2019 відкрито касаційне провадження у цій справі в частині оскарження припису Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, суд касаційної інстанції переглядає зазначені судові рішення у цих межах.
22. Згідно з частиною першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі також - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
23. Згідно з положеннями статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (тут і далі також - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
24. Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі також - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт передбачена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (далі також - Порядок №553, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
25. Відповідно до пункту 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.
26. Згідно з приписами пункту 7 вказаного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
27. Положеннями пункту 9 Порядку №553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
28. Пунктами 16, 17 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
29. Пунктом 12 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
30. Відповідно до пункту 13 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
31. При цьому Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядок № 533 (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин) не визначали обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо повідомляти суб`єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб`єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, вимагалось лише пред`явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується з пунктом 7 Порядку № 533, в якому закріплені підстави для проведення позапланової перевірки.
32. Тобто, законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в межах підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.
33. Такого висновку щодо застосування норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку № 533 у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 12.02.2019 у справі № 813/578/17 та від 20.05.2020 у справі № 813/3463/16.
34. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від цієї правової позиції Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
35. Зважаючи на викладене, колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, щодо порушення процедури проведення перевірки внаслідок неповідомлення відповідачем позивача про намір її проведення, оскільки чинне на час проведення перевірки законодавство не передбачало обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо повідомляти суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкову передумову можливості її проведення.
36. Також колегія відхиляє доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, щодо проведення позапланової перевірки без її участі та участі її представника, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, така проведена в присутності представника позивача Марченко А.М. за нотаріально посвідченою довіреністю від 23.10.2017 (строк дії три роки), проте остання від ознайомлення із актом перевірки, протоколами та приписом, та отримання їх примірників відмовилась, про що посадовою особою відповідача здійснені відповідні відмітки в акті перевірки, протоколах та приписі і примірники цих документів направлені поштою на адресу позивача.
37. Зазначені доводи позивача, викладені у касаційній скарзі в частині незгоди із наведеними встановленими судами попередніх інстанцій обставинами спрямовані на переоцінку доказів у справі. Водночас до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
38. Окрім того, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, посилання позивача на те, що документи представником позивача надавались посадовим особам відповідача не в межах проведення перевірки, а 14.11.2017, є безпідставними, оскільки перевірка позивача проводилась з 13.11.2017 по 21.11.2017, тобто, включаючи наведений період, що підтверджується актом перевірки.
39. Щодо доводів позивача, викладених у касаційній скарзі, про непроведення нею жодних робіт з реконструкції будинку за адресою: АДРЕСА_1, а відтак безпідставність оскаржуваного припису, колегія суддів зазначає наступне.
40. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 21.11.2017 за наслідками проведеної відповідачем перевірки за адресою: АДРЕСА_1, складено, зокрема, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт з вимогами щодо зупинення виконання будівельних робіт з 21.11.2017 та заборони експлуатації з 21.11.2017.
41. Підставою для винесення позивачу оскаржуваного припису були встановлені допущені позивачем порушення частини першої статті 34, частини першої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури", статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" та ДБН А.3.1.-5-2016 "Організація будівельного виробництва", а саме відповідачем встановлено, що позивачем самовільно виконано будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення № АДРЕСА_1 без належно оформлених дозвільних документів та проектно-технічної документації, які необхідно для виконання будівельних робіт, не забезпечено авторського та технічного нагляду.
42. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію.
43. Згідно з пунктом 2 Порядку виконання будівельних та підготовчих робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.
44. Положеннями статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
45. Відповідно до частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.
46. Частиною першою статті 37 цього Закону встановлено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
47. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем проведені будівельні роботи у підвальному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 255,1 кв.м, здійснено реконструкцію цих приміщень під театр, а саме на момент проведення перевірки позивачем проведені такі будівельні роботи: улаштовано антресоль (балкон) з сходинковою кліткою від вхідної групи до 2-го віконного отвору; улаштовано додаткове приміщення із цегли у лівій частині приміщення; улаштовано сцену та в центральному приміщенні, яке розташовано від сцени до вхідної групи, збудовано підлогу у різних відмітках (що характеризує собою сходовий марш); улаштовано допоміжну стіну у центрі приміщення із цегли; улаштовано інженерне обладнання: вентиляцію та електрообладнання; улаштовано санвузол; улаштовано віконний отвір (четвертий від вхідної групи).
48. Такі будівельні роботи проведені позивачем за відсутності проектної документації, без дозволу на виконання будівельних робіт, а також позивачем не забезпечено авторський та технічний нагляд під час проведення цих будівельних робіт.
49. Факт проведення цих будівельних робіт підтверджується і наданим позивачем до суду висновком можливого негативного впливу виконаних ремонтних робіт в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1, який містить список виконаних робіт, а саме: виконаний пандус із монолітного бетону для спуску в приямок, який знаходиться на головному фасаді будівлі; виконаний марш із сходинок для спуску в приямок, який знаходиться на головному фасаді будівлі; виконано посилення стін підвалу монолітними залізобетонними обоймами товщиною 250 мм; замінені зношені сходи спуску в підвальне приміщення; між приміщенням № 1 та № 5, №6 виконано монолітну залізобетонну підпірну стіну товщиною 160 мм; виконані монолітні залізобетонні сходи з рівня приміщення № 1 в рівні приміщення № 4, № 5, № 6; виконані монолітні залізобетонні сходи з рівня приміщення № 1 в рівень коридору (приміщення № 10); виконані монолітна бетонна підлога; відкриті та очищені від сміття тунелі в камені вапняку-ракушняку і проходи до нього, які утворили приміщення № 4, № 8; відкриті та очищені від сміття тунелі в камені вапняку-ракушняку і проходи до нього, які утворили коридор № 7 та приміщення № 9, які раніше використовувались як винні склади; відкриті та очищені від сміття тунелі в камені вапняку-ракушняку і проходи до нього, які утворили приміщення № 12, 13, 14; відкриті та очищені від сміття тунелі в камені вапняку-ракушняку і проходи до нього, які утворили приміщення № 16, яке раніше використовувалось як винний склад; виконане часткове перепланування з розміщенням перегородки товщиною 120 мм із керамічної цегли; арочний прохід між приміщеннями № 15, 1№6 підсилений обоймою із стальних кутів 100х6, які з`єднані між собою стальними смужками 60х6; ділянки стін частково посилені обоймами із стальних кутів 100х6, які з`єднані між собою стальними смужками 60х6; в приміщенні № 1, в зовнішній фасадній стіні, відкриті чотири раніше існуючі віконні рами; виконані металеві технологічні площадки для розміщення обладнання сцени; виконана система примусової припливно-витяжної вентиляції.
50. Крім того, судом апеляційної інстанції відхилено посилання позивача на наявність у неї звіту з обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж з рекомендаціями щодо проведення першочергових та протиаварійних робот будівлі - пам`ятника, висновку можливого негативного впливу виконаних ремонтних робіт в нежитлових приміщеннях, листа Управління культури національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини щодо відсутності заперечень щодо збереження проведених будівельних робіт, оскільки, як встановлено судом, наявність таких не спростовує встановлених обставин щодо проведення будівельних робіт на наведеному об`єкті за відсутності проектної документації, без дозволу на виконання будівельних робіт, без забезпечення авторського та технічного нагляду під час проведення цих будівельних робіт, а навпаки вказані звіт, висновок та зміст листа Управління культури підтверджують, що позивачем здійснені будівельні роботи на об`єкті - пам`ятнику за відсутності відповідної проектної та дозвільної документації. Натомість зазначені звіт, висновок та лист Управління культури не є тими документами, що у розумінні вказаних вимог Законів дають позивачу право на виконання будівельних робіт. Окрім цього, у листі Управління культури національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини, на який посилається позивач, вказано про те, що при здійснені будівельних робіт на спірному об`єкті позивачем здійснено відкриття приміщень, що їй не належать, та позивачу вказано на необхідність отримання правовстановлюючих документів.
51. Інших доводів, які б спростовували висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваного припису, позивачем у касаційній скарзі не наведено.
52. Водночас згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
53. Колегія суддів не надає оцінки іншим доводам, викладеним у касаційній скарзі, оскільки такі стосуються правомірності оскаржуваних позивачем протоколів та постанов, однак у цій частині рішення судів попередніх інстанцій Верховним Судом не переглядаються.
54. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
55. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
56. Суд при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
57. На підставі викладеного Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ухвалені із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
58. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд