ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/919/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Малого приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Гелікон"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 (у складі колегії суддів: Зварич О.В. (головуючий), Бонк Т.Б., Гриців В.М.), якою скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.04.2021 про забезпечення позову
у справі № 914/919/21
за заявою Малого приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма "Гелікон"
про забезпечення позову до пред`явлення позову
особи, щодо яких вживаються заходи забезпечення позову: Приватний нотаріус Мельничук Ольга Василівна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції"
ВСТАНОВИВ:
Мале приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма "Гелікон" звернулось до господарського суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову, в якій просило забезпечити його позов до державного реєстратора прав на нерухоме майно, приватного нотаріуса Мельничук Ольги Василівни та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" про скасування рішень про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов`язання здійснити державну реєстрацію шляхом накладення арешту на:
- нежитлову будівлю, позначену на плані літерою "Б-3" (виробничий корпус зі станцією технічного обслуговування), загальною площею 2357,6 м2 по вул. Кульпарківській, 230 у м. Львові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 444397446101), власник ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції";
- нежитлову будівлю, позначену на плані літерою "Б-5" (офісно-готельні приміщення з мансардою і підвалом), загальною площею 2159,1 м2 по вул. Кульпарківській, 230 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 410797546101), власник ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції";
- будівлі, позначені на плані літерами "А-3", "Аʼ-3", що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 230 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 587353446101), власник ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції";
- будівлю, що розташована за адресою: Львівська область, Радехівський район, с. Синьків, вул. Набережна, будинок 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 585831946239), власник ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції";
- земельну ділянку, що розташована за адресою: Львівська область, Кам`янка-Бузький район, смт. Запитів, вул. Весела, 27, кадастровий номер земельної ділянки 4622155400.01:001:0125, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 464559946221, власник ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції";
- будівлю, готельно-відпочинковий комплекс, що розташована за адресою: Львівська область, Кам`янка-Бузький район, смт. Запитів, вул. Весела, 25а (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 585818946221), власник ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (далі - Майно).
Заява мотивована тим, що рішенням Господарського суду Львівської області від 29.12.2020 у справі №914/953/19 задоволено позов МПП ВКФ "Гелікон" до ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" щодо скасування рішень про державну реєстрацію права власності та записів про право власності. Однак нотаріусом Мельничук О.В., що виконує функції державного реєстратора, прийнято рішення про відмову в державній реєстрації права власності на Майно. На думку заявника, до подання ним позову про скасування зазначених рішень щодо відмови в державній реєстрації та зобов`язання здійснити державну реєстрацію необхідно вжити заходи до його забезпечення, оскільки існує реальна загроза того, що до моменту подання позову Майно буде протиправно відчужене або обтяжене на користь інших осіб, а невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду за позовом, з яким заявник має намір звернутися у подальшому.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.04.2021 заява МПП ВКФ "Гелікон" задоволена, позов забезпечено шляхом накладення арешту на відповідне майно.
Ухвала мотивована тим, що предметом спору, який МПП ВКФ має намір передати на вирішення суду, є скасування рішень про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов`язання здійснити реєстрацію. Тому виконання в майбутньому судового рішення в цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи Майно не буде протиправно відчужене або обтяжене на користь інших осіб. З огляду на таке суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заходів забезпечення позову до подання позовної заяви з урахуванням розумності та адекватності вимог заявника.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 зазначена ухвала суду першої інстанції скасована, у задоволенні заяви МПП ВКФ "Гелікон" відмовлено.
Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість заяви МПП ВКФ "Гелікон" про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки на час винесення судом першої інстанції оскарженої ухвали на Майно вже було накладено арешт, тому відсутні підстави вважати, що ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" зможе будь-яким чином обтяжити чи відчужити Майно.
МПП ВКФ "Гелікон" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції. Касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі МПП ВКФ "Гелікон" заперечує проти наведених висновків суду апеляційної інстанції, оскільки жоден нормативно-правовий акт не передбачає обмежень та заборон накладати арешт на майно, на яке попередньо вже накладний арешт, а суд апеляційної інстанції не надав оцінки доказам та обставинам справи. Водночас посилаючись на положення частини 7 статті 145 Господарського процесуального кодексу України, заявник зазначає, що після спливу 90 днів з дня набрання законної сили рішенням Господарського суду Львівської області від 29.12.2020 у справі №914/953/19 вжиті в зазначеній справі заходи забезпечення позову не діяли.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.08.2021 відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою з підстав, передбачених абзацом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження.
ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, оскільки суд апеляційної інстанції детально та всебічно дослідив обставини спірних правовідносин, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Зокрема, ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" посилається на положення частини 8 статті 145 Господарського процесуального кодексу України щодо дії заходів забезпечення позову до повного виконання судового рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Згідно з частинами 1, 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент звернення МПП ВКФ "Гелікон" із відповідною заявою та її розгляду судами, далі - ГПК) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом із тим у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
МПП ВКФ "Гелікон", обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову в цій справі про скасування рішень про відмову в державній реєстрації та зобов`язання здійснити державну реєстрацію щодо Майна, послалось на наявність реальної загрози того, що до моменту подання позову Майно може бути протиправно відчужене або обтяжене на користь інших осіб, і це може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення прав та інтересів, за захистом яких заявник має намір звернутися до суду.
Відмовляючи в задоволенні зазначеної заяви, Суд апеляційної інстанції встановив, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.05.2019 забезпечено позов у справі №914/953/19 шляхом накладення арешту на наступне нерухоме майно: нежитлову будівлю, позначену на плані літерою "Б-3" (виробничий корпус зі станцією технічного обслуговування), загальною площею 2357,6 м2 по вул. Кульпарківській, 230 у м. Львові; нежитлову будівлю, позначену на плані літерою "Б-5" (офісно-готельні приміщення з мансардою і підвалом), загальною площею 2159,1 м2, по вул. Кульпарківській, 230; будівлі, позначені на плані літерами "А-3", "Аʼ-3", що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 230; нежитлову будівлю, що розташована за адресою: Львівська область, Радехівський район, с. Синьків, вул. Набережна, будинок 2; земельну ділянку, що розташована за адресою: Львівська область, Кам`янка-Бузький район, смт. Запитів, вул. Весела, 27; будівлю, готельно-відпочинковий комплекс, що розташована за адресою: Львівська область, Кам`янка-Бузький район, смт. Запитів, вул. Весела, 25а - власник ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції".
Вказана ухвала пред`явлена до примусового виконання до Залізничного відділу Державної виконавчої служби м. Львова ГТУ юстиції у Львівській області. Державним виконавцем винесено постанову №59176979 від 22.05.2019 про арешт майна боржника. Відомості про арешт майна внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З огляду викладене апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви МПП ВКФ "Гелікон" через відсутність підстав вважати, що ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" зможе будь-яким чином обтяжити чи відчужити Майно, на яке вже накладений арешт ухвалою в справі №914/953/19.
Однак зі змісту оскаржуваної постанови Суд вбачає, що наведений висновок суду апеляційної інстанції не ґрунтується на з`ясуванні обставин, з якими процесуальне законодавство пов`язує тривалість дії вжитих судом заходів забезпечення позову.
Так, апеляційної господарський суд залишив поза увагою положення частин 7, 8 статті 145 ГПК, згідно з якими в разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Відповідно, встановивши обставини набрання рішенням Господарського суду Львівської області від 29.12.2020 у справі №914/953/19 законної сили 1 лютого 2021 року, суд апеляційної інстанції не з`ясував обставини наявності чи відсутності відкриття виконавчого провадження з виконання зазначеного рішення, тобто продовження дії вжитих у вказаній справі заходів забезпечення позову до повного виконання зазначеного рішення. Натомість суд помилково обмежився посиланням на пред`явлення до примусового виконання ухвали в справі №914/953/19.
З викладеного вбачається, що відмовляючи в задоволенні заяви МПП ВКФ "Гелікон" про забезпечення позову до пред`явлення позову саме у зв`язку з накладенням арешту на Майно у справі №914/953/19, апеляційний господарський суд належним чином не пересвідчився у дії зазначеного арешту на момент такої відмови з урахуванням положень частин 7, 8 статті 145 Господарського процесуального кодексу України.
Без належного з`ясування зазначених обставин Суд вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про те, що подана МПП ВКФ "Гелікон" заява про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника, а ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" не зможе будь-яким чином обтяжити чи відчужити Майно в разі невжиття визначених заявником заходів забезпечення позову.
Водночас Суд звертає увагу, що відповідно до статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскільки оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає наведеним вимогам, її не можна визнати законною і обґрунтованою.
Наведене свідчить про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, із належним дослідженням зібраних у справі доказів. І такі порушення не можуть бути усунуті Судом самостійно в силу встановлених статтею 300 ГПК меж розгляду справи судом касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Зважаючи на викладене, а також відповідно до положень частин 3, 4 статті 310 ГПК постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Оскільки в цьому випадку Суд не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 129 ГПК судом касаційної інстанції не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд