Постанова суду № 910/7478/20 від 07.09.2021 про визнання протиправним наказу та скасування реєстраційної дії

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 910/7478/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Міщенко І.С.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників

позивача: не з`явились,

відповідача: Костюк М.Д.

третьої особи: Сахневич Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Новобуд"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2021

у справі № 910/7478/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Новобуд"

до Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Грассфілд",

про визнання протиправним наказу та скасування реєстраційної дії,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-Новобуд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Грассфілд) про: визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №652/5 від 24.02.2020; скасування дії щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, запису про право власності №3566417, вчиненої державним реєстратором Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України - Аврамченко Сніжаною Сергіївною.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є суборендарем земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, по вул. Київській. Державним реєстратором було здійснено незаконну реєстрацію права власності третьої особи на об`єкт незавершеного будівництва на зазначеній земельній ділянці, проте така реєстрація була скасована самим державним реєстратором. Не погоджуючись з цим, ТОВ "Грассфілд" звернулось до Міністерства юстиції України зі скаргою. За результатами розгляду скарги ТОВ "Грассфілд", відповідач видав наказ № 652/5 від 24.02.2020, яким скаргу задовольнив, а дію щодо видалення запису про право власності №34303217 скасував. Позивач вказує, що оскаржуваний наказ підлягає скасуванню, оскільки при розгляді скарги третьої особи відповідачем не перевірено доданих до скарги доказів, які б вказували на порушення прав скаржника, а також не перевірено, як на момент вчинення первинної державної реєстрації речових прав на об`єкт незавершеного будівництва, так і на момент звернення зі скаргою, обставин відсутності у третьої особи прав на земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 (суддя Бондарчук В.В) позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №652/5 від 24.02.2020. Скасовано дії щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, запису про право власності №3566417, вчиненої державним реєстратором Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України - Аврамченко Сніжаною Сергіївною.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2021 (колегія суддів у складі: Скрипка І.М. - головуючий, Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Судами обох інстанцій встановлено, що 31.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІББ" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грассфілд" (суборендар) укладено договір суборенди земельної ділянки, відповідно до якого орендар передав суборендарю в тимчасове платне користування (суборенду) земельну ділянку площею 4,5206 га, для розміщення багатоквартирної житлової забудови - землі житлової забудови за адресою: Київська обл., м. Бровари, по вул. Київській на території 3 мікрорайону ІV житлового району.

Відповідно до п. 2.1 договору земельна ділянка відповідає наступному: кадастровий номер земельної ділянки: 3210600000:01:063:0439; цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку; площа земельної ділянки: 4,5206 га.

Згідно з п. 2.2. договору орендар є землекористувачем земельної ділянки на підставі укладеного з Броварською міською радою договору оренди земельної ділянки від 06.04.2007; договір зареєстрований в Київській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040733800039 від 06.04.2007. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (зі всіма змінами та доповненнями) право оренди орендаря на вказану вище земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджено витягом із зазначеного реєстру.

Цей договір набуває чинності станом на дату його підписання сторонами. Строк оренди згідно цього договору розпочинається з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі земельної ділянки, але не раніше державної реєстрації речового права за цим договором та закінчується 01.07.2021 (п. 3.1. договору).

Між ТОВ "ДІББ" та ТОВ "Грассфілд" 08.11.2019 укладено додаткову угоду № 3 до договору суборенди земельної ділянку від 31.07.2018, відповідно до якої сторони, за взаємною згодою, домовились достроково розірвати договір та вважати правовідносини припиненими, а договір розірваним з 08.11.2019.

Броварська міська рада рішенням від 28.11.2019 № 1667-65-07 надала згоду ТОВ "ДІББ" на передачу в суборенду земельної ділянки площею 4,5206 га для іншої житлової забудови - землі житлової та громадської забудови, по вул. Київській на території 3 мікрорайону ІV житлового району, ТОВ "Альянс Новобуд" без зміни її цільового призначення.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІББ" (орендар) та Товариством з обмеженою з обмеженою відповідальністю "Альянс Новобуд" (суборендар) 29.11.2019 укладено договір суборенди земельної ділянки, відповідно до якого орендар передає суборендарю в тимчасове платне користування (суборенду) земельну ділянку площею 4,5206 га, для іншої житлової забудови за адресою: Київська обл., м. Бровари, по вул. Київській на території 3 мікрорайону ІV житлового району.

Згідно з п. 2.1. договору земельна ділянка відповідає наступному: кадастровий номер земельної ділянки: 3210600000:01:063:0439; цільове призначення: для іншої житлової забудови; площа земельної ділянки: 4,5206 га.

Відповідно до п. 2.2. договору орендар є землекористувачем земельної ділянки на підставі укладеного з Броварською міською радою договору оренди земельної ділянки від 06.04.2007; договір зареєстрований в Київській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040733800039 від 06.04.2007. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (зі всіма змінами та доповненнями) право оренди орендаря на вказану вище земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджено витягом із зазначеного реєстру.

Водночас, 25.11.2019 державним реєстратором Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Мируцьким Романом Святославовичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49846761 від 25.11.2019, відповідно до якого здійснено реєстрацію права власності ТОВ "Грассфілд" на незавершене будівництво, багатоповерховий житловий будинок, загальний відсоток готовності об`єкту незавершеного будівництва - 48%, за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, б/н, кадастровий номер земельної ділянки: 3210600000:01:063:0439, цільове призначення: для іншої житлової забудови, площа - 4,5206 га.

Проте, 02.12.2019 державним реєстратором Мируцьким Романом Святославовичем видалено запис про право власності № 34303217 з розділу №1969514232106 вище наведеного об`єкта незавершеного будівництва "як помилково здійснену операцію".

Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України 06.02.2020 за результатами розгляду скарги ТОВ "Грассфілд" від 03.12.2019 на дію щодо видалення запису право власності № 34303217 "як помилково здійснену операцію", вчинену державним реєстратором Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Мируцьким Романом Святославовичем стосовно об`єкта незавершеного будівництва (багатоповерховий житловий будинок), яке розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вулиця Київська, кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:01:063:0439 надано висновок, в якому рекомендовано: скаргу ТОВ "Грассфілд" від 03.12.2019 задовольнити повністю; скасувати дію щодо видалення запису про право власності № 34303217, вчинену державним реєстратором Мируцьким Р.С.; анулювати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Мируцькому Р.С.

Міністерством юстиції України 24.02.2020 видано наказ №652/5, яким, зокрема,

1. Скаргу ТОВ "Грассфілд" від 03.12.2019 задоволено повністю.

2. Скасовано дію щодо видалення запису про право власності № 34303217, вчинену державним реєстратором Мируцьким Р.С.

3. Анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Мируцькому Р.С.

Державним реєстратором Авраменко Сніжаною Сергіївною 25.02.2020 на підставі наказу №652/5 від 24.02.2020 Міністерства юстиції України здійснено реєстрацію права власності ТОВ "Грассфілд" на незавершене будівництво на земельній ділянці з кадастровим номером 32106000006:01:063:0439.

Не погоджуючись з наказом Міністерства юстиції України від 06.02.2020 №652/5, ТОВ "Альянс-Новобуд" звернулось до суду з позовом у даній справі.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що Міністерство юстиції України (далі - МЮУ) скасувало реєстраційну дію, яка була вчинена державним реєстратором для виправлення помилки, яка була виявлена самим реєстратором. Як наслідок, скасувавши дію щодо видалення незаконного запису про реєстрацію права власності № 34303217, "як помилково здійснену операцію", МЮУ залишило в силі реєстраційну дію про реєстрацію права власності за ТОВ "Грассфілд" на незавершене будівництво, яке розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вулиця Київська, кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:01:063:0439, яка була вчинена з порушенням п. 2 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, оскільки на момент вчинення реєстраційної дії щодо права власності третьої особи на об`єкт незавершеного будівництва у ТОВ "Грассфілд" були відсутні правовстановлюючі документи, що посвідчують речове право на земельну ділянку під таким об`єктом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове - про відмову в позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що в даному випадку дозвіл на будівельні роботи виданий 09.11.2018 за номером ІУ113183130015, а відтак будівельні роботи проводились до укладання спірної додаткової угоди № 3, правомірність укладення якої оскаржується в судовому порядку. Тобто, реєстрація права власності за ТОВ "ГРАССФІЛД" на об`єкт незавершеного будівництва була проведена у повній відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ №1127 від 25.12.2015. В свою чергу, в порушення положень ст.ст.10, 18, 24, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 49, абзацу 1 п. 54 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстратор Мируцький Р.С. 02.12.2019 самостійно видалив запис про право власності №34303217 з розділу №1969514232106 вище наведеного об`єкта незавершеного будівництва, "як помилково здійснену операцію", хоча відповідно до ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду. Крім того, судом першої інстанції не надано правової оцінки тому, яке саме право позивача було порушено спірним наказом, оскільки право власності на об`єкт незавершеного будівництва за ТОВ "ГРАССФІЛД" було зареєстровано первісно ще 25.11.2019, а станом на 25.11.2019 позивач не мав жодного права на користування земельною ділянкою, на якій ТОВ "ГРАССФІЛД", як замовник за договором генерального підряду, здійснювало будівництво - право користування у ТОВ "АЛЬЯНС НОВОБУД", як у суборендаря земельної ділянки, виникло лише 02.12.2019, з дати державної реєстрації договору суборенди позивачем. З викладеного вбачається, що прийняття МЮУ спірного наказу № 652/5 від 24.02.2020 жодним чином не порушує особистого права чи інтересу позивача. Також апеляційний суд зазначив, що МЮУ при розгляді скарги не мало повноважень на дослідження дій державного реєстратора на наявність порушень закону, що не були предметом оскарження ТОВ "Грассфілд".

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що роз`яснення, на які посилається суд апеляційної інстанції, викладені у листі Державної реєстраційної служби України від 15.04.2013 року №165\06-15-13 "Щодо видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв`язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об`єкти нерухомого майна" не є актуальними в даному випадку, не можуть бути застосовані до даних правовідносин та бути правовим підґрунтям для прийняття судом оскаржуваної постанови, оскільки ст. 271 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає імперативно закріплений перелік документів, необхідний для державної реєстрації прав власності на об`єкт незавершеного будівництва, зокрема документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, який повинен бути чинним на момент проведення такої реєстрації. Водночас у ТОВ "Грассфілд" станом на дату звернення до державного реєстратора належні документи, які посвідчують речове право на земельну ділянку, передбачені п. 1 ст. 271 вказаного Закону, були відсутні. Крім цього, приймаючи оскаржуваний наказ, МЮУ не надало оцінки попередній реєстрації права власності на недобудову за ТОВ "Грассфілд". Також апеляційний суд помилково не залучив в якості третьої особи реєстратора Мируцького Р.С.

Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування ст. 271 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", яка визначає імперативно закріплений перелік документів, необхідний для державної реєстрації прав власності на об`єкт незавершеного будівництва, зокрема документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, який повинен бути чинним на момент проведення такої реєстрації в контексті повернення до первинного стану за наслідком розгляду скарги у даних правовідносинах, а саме поновлення права власності МЮУ за скаржником, повинен передбачати перевірку такого первинного стану на відповідність, зокрема, ст. 271 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки МЮУ в медах своїх повноважень, передбачених Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 та Порядком розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, здійснює перевірку не лише заявлених скаржником вимог, але і похідних від них, наслідки яких в подальшому можуть впливати на права та інтереси третіх осіб, задля забезпечення правової визначеності та недопущення вчинення протиправних дій суб`єктами звернення до державних реєстраторів.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2021 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.09.2021 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 02.08.2021.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від МЮУ 04.08.2021 надійшов відзив на касаційну скаргу, поданий 02.08.2021, у якому його представник просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін, посилаючись на правильність викладених у ній висновків.

Також в представником третьої особи 05.08.2021 подано відзив на касаційну скаргу, у якому він просить поновити пропущений для подання відзиву строк, оскільки ухвалу про відкриття провадження отримав лише 04.08.2021. Разом з тим, у ч. 4 ст. 294 ГПК України визначено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Таким чином, строк на подання відзиву на касаційну скаргу встановлюється не законом, а судом, а тому може бути продовженим, а не поновленим. Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Оскільки зазначене клопотання подане поза межами встановленого строку разом з відзивом, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення. За таких обставин, відзив на касаційну скаргу долучається до матеріалів справи, однак не враховується судом при розгляді останньої, як такий, що поданий після закінчення встановленого судом процесуального строку.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 07.09.2021 від Адвокатського об`єднання "ГІЛЬДІЯ ПРАВА" надійшло клопотання про відкладення справи, мотивоване тим, що представник позивача - Калініченко І.О., не може взяти участь у розгляді справи, оскільки перебуває у відпустці, проте бажає бути присутнім при її розгляді та надавати свої міркування і доводи щодо вказаної справи. Розглянувши вказане клопотання колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки явка представника не визнавалася обов`язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. До того ж Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, і скаржник протягом строку з дати відкриття касаційного провадження та по дату судового засідання не був позбавлений можливості надавати Суду відповідні клопотання та пояснення стосовно вимог касаційної скарги або заперечень відповідача на неї. Крім цього, адвокатським об`єднанням не надано доказів неможливості участі іншого представника у розгляді справи.

Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представників відповідача та третьої особи, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного, а також рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у відповідній редакції) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 37 вказаного Закону України Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

В ч. 9 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вказано на те, що Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України постановою № 1128 від 25.12.2015 затверджено "Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції" (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

Пунктом 9 Порядку встановлено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Згідно з п. 10 Порядку для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Відповідно до п. 13 Порядку за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

Відповідності до п. 14 Порядку за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Судами обох інстанцій встановлено, що 06.02.2020 Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції за результатами розгляду скарги ТОВ "ГРАССФІЛД" від 03.12.2019 на дію щодо видалення запису право власності № 34303217 "як помилково здійснену операцію", вчинену державним реєстратором Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Мируцьким Романом Святославовичем стосовно об`єкта незавершеного будівництва (багатоповерховий житловий будинок), яке розташоване за адресою: Київська обл., м. Бровари, вулиця Київська, кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:01:063:0439 надано висновок, в якому рекомендовано скаргу ТОВ "ГРАССФІЛД" від 03.12.2019 задовольнити повністю; скасувати дію щодо видалення запису про право власності № 34303217, вчинену державним реєстратором Мируцьким Р.С.; анулювати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Мируцькому Р.С.

24.02.2020 Міністерством юстиції України видано наказ №652/5, яким, зокрема:

1. Скаргу ТОВ "ГРАССФІЛД" від 03.12.2019 задоволено повністю.

2. Скасовано дію щодо видалення запису про право власності №34303217, вчинену державним реєстратором Мируцьким Р.С.

При цьому МЮУ зазначено, що дія щодо видалення запису про право власності № 34303217, вчинена державним реєстратором Мируцьким Р.С. з порушення вимог ст.ст. 10, 18, 24, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та п. 49, абзацу 1 п. 54 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 1141, що є підставою для скасування такої дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії; 4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі; 91) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частинами 1 та 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 вказаного Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що підставою для відмови в державній реєстрації прав, в тому числі, є подання документів, які не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

В силу вимог п. 49 "Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1141 від 26.10.2011 (далі - Порядок №1141) (у відповідній реакції) до Державного реєстру прав під час внесення змін до записів Державного реєстру прав, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, записів про скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав вносяться відомості про підставу для внесення таких змін, записів чи скасування записів: назва документа; серія документа (за наявності); номер документа; дата видачі документа; уповноважений суб`єкт, що видав документ; додаткові відомості про документ (за наявності).

В силу вимог абзацу 1 п. 54 Порядку №1141 в редакції, яка діяла на момент виключення запису, скасування записів Державного реєстру прав здійснюється за заявою особи, заінтересованої у скасуванні відповідних записів.

Тобто, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком № 1141 реєстратор не був наділений повноваженнями самостійно виправляти допущені технічні помилки після прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та внесення відповідного запису до реєстру.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), видачі дубліката документа, який посвідчує право власності на нерухоме майно, за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

Таким чином, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" лише передбачена можливість у разі виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав за відповідною заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача вносити зміни до цих записів реєстратором, якщо помилка в реєстрі не впливає на права третіх осіб.

В даному випадку, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, реєстраційна дія, яку державний реєстратор розглянув як "помилка", впливає на права третіх осіб, а відтак видалення запису як помилкового можливе лише по рішенню суду.

Відповідно до підпунктів "а" та "ґ" п. 2 ч. 6 cт. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги та анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Виходячи з наведеного, колегія МЮУ, яка розглядала скаргу, дійшла правильного висновку про те, що існують достатні підстави для задоволення скарги ТОВ "ГРАССФІЛД" та анулювання доступу державному реєстратору Мируцькому Р.С. до Державного реєстру прав.

При цьому сама лише обставина, що позивач у касаційній скарзі оскаржує постанову апеляційного господарського з підстав неправильного застосування ст. 271 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не виключає необхідність перегляду підстав та висновків, що покладені в основу оскаржуваного наказу МЮУ, на відповідність їх вимогам законодавчих актів, оскільки вказане питання обов`язково постає перед Судом під час розгляду справи з позовними вимогами у даній справі.

Відповідно до абзацу 1 п. 8 Порядку №1128 у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до п. 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень Закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мінюсту, що оскаржуються.

Пунктом 9 зазначеного Порядку передбачено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

Враховуючи викладене, МЮУ при розгляді скарги не повинно було досліджувати дії державного реєстратора на наявність порушень закону, що не були предметом оскарження ТОВ "Грассфілд", у зв`язку з чим твердження позивача стосовно відсутності оцінки МЮУ попередньої реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва колегією суддів відхиляються.

При цьому відповідні доводи скаржника, що МЮУ в межах своїх повноважень, передбачених Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 та Порядком № 1128, здійснює перевірку не лише заявлених скаржником вимог, але і похідних від них, наслідки яких в подальшому можуть впливати на права та інтереси третіх осіб, задля забезпечення правової визначеності та недопущення вчинення протиправних дій суб`єктами звернення до державних реєстраторів, є власним тлумаченням повноважень МЮУ, не підкріпленим відповідним посиланням на норми права, у яких би чітко вказувалось на таке.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що на підставі спірного наказу МЮУ 25.02.2020 державним реєстратором Авраменко С.С. здійснено реєстрацію права власності за ТОВ "ГРАССФІЛД" на незавершене будівництво на земельній ділянці з кадастровим номером 32106000006:01:063:0439 - тобто за ТОВ "ГРАССФІЛД" було поновлено первісне право власності. Вказане право власності за ТОВ "ГРАССФІЛД" було зареєстровано первісно ще 25.11.2019. В свою чергу, договір суборенди земельної ділянки між ТОВ "ДІББ" (орендар) та ТОВ "Альянс Новобуд" (суборендар) було укладено 29.11.2019, а право користування у ТОВ "АЛЬЯНС НОВОБУД", як у суборендаря земельної ділянки, виникло 02.12.2019, з дати державної реєстрації договору суборенди позивачем.

Таким чином, враховуючи, що оскаржуваним наказом МЮУ було скасовано реєстраційну дію, яку державний реєстратор розглянув як "помилка", і яка впливала на права третіх осіб, а відтак видалення запису як помилкового можливе було лише по рішенню суду, і рішення державного реєстратора Мируцького Р.С. щодо реєстрації права власності на недобудову не були предметом дослідження МЮУ при розгляді скарги ТОВ "Грассфілд" від 03.12.2019, беручи до уваги, що ТОВ "Гроссфілд" набув право користування земельної ділянкою 02.12.2019; з огляду на предмет позову - оскарження наказу МЮУ та вчиненої на його підставі реєстраційної дії, а не оскарження рішення реєстратора щодо реєстрації права власності на недобудову за ТОВ "Грассфілд", - колегія суддів не вбачає необхідності формулювати висновок стосовно підстави відкриття касаційного провадження у даній справі, оскільки з урахуванням предмета позову та з огляду на встановлені фактичні обставини справи відсутня необхідність застосовувати ст. 271 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" для вирішення спору у цій справі.

Що ж до доводів скаржника про незалучення реєстратора Мируцького Р.С. в якості третьої особи у справі, то Верховний Суд зазначає, що з урахуванням предмета позову у даній справі рішення у ній безпосередньо на права та обов`язки вказаного реєстратора не пливає, а тому апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про залучення державного реєстратора третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, встановлених ст. 300 ГПК України, відповідно до яких переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, Верховний Суд вважає, що апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про відмову в позові, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови немає.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

................

Перейти до повного тексту